Рішення № 100172283, 30.09.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6820/19

Провадження № 2/127/948/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2021 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Позов мотивовано тим, що 27.10.2018р. близько 13год. 20 хв. позивач керував власним транспортним засобом марки «AUDI Q7», р/н НОМЕР_1 по вул. Г. Успенського в м. Вінниці. На зустріч мені рухався транспортний засіб марки «ВАЗ 2109» під керуванням відповідача, водія ОСОБА_2 . Водій ОСОБА_2 не дотримався безпечного інтервалу, виїхав на зустрічну смугу, тому біля будинку №83 по вул. Г. Успенського в м. Вінниці допустив зіткнення з автомобілем під керуванням позивача. Згідно з постановою Вінницького міського суду від 19 листопада 2018р. (справа №127/27958/18) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у зв`язку з навмисними діями щодо порушення п.п. 13.1, 13.3 ПДР України. Згідно з вказаним рішенням Вінницького міського суду від 19.11.2018р. вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 207349, поясненнями свідків, схемою ДТП та іншими документами, які наявні в матеріалах адміністративної справи. Внаслідок умисних протиправних дій відповідача мені завдано матеріальної та моральної шкоди. Згідно з Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданим ТСЦ 0541, позивач є власником транспортного засобу - легкового автомобіля марки «AUDI Q7» типу універсал В, р/н НОМЕР_1 , 2010 року випуску, чорного, з об`ємом двигуна 2995. У результаті ДТП автомобіль позивача було пошкоджено, вартість збитків, завданих позивачу, як власнику автомобіля, становить 103 012,36 гри., що підтверджується рахунком на кузовні роботи № НОМЕР_3 від 05.11.2018р., складеним ТОВ «Джерман- Центр». До суми збитку входять: послуги на суму 10 427,08 грн. (з ПДВ - 12 512,50грн.) та складові частини на суму 75 416,55 грн (з ПДВ 90 499,86грн.). Згідно полісу АК-9393279 від 22.12.2017р. страхова компанія 12.02.2019р. добровільно відшкодувала позивачу 37 967,21 грн., тому вимог до страховика позивач не має. Безпосередньо під час ДТП позивач переніс потрясіння, а після ДТП - розгубленість та сильні душевні страждання внаслідок пошкодження майна, порушення планів. Тому негативні емоції в подальшому вплинули на самопочуття та здоров`я, змінили звичайний спосіб життя позивача. Таким чином майнові та немайнові права, як власника пошкодженого транспортного засобу, порушені і підлягають судовому захисту. При обгрунтуванні розміру матеріальної шкоди позивач посилається на рахунок на кузовні роботи № НОМЕР_4 від 05.11.2018р., складений ТОВ «Джерман- Центр» та виписку про надходження страхового відшкодування по картці- рахунку НОМЕР_5 від 12.02.2019р. За наведеного, розмір матеріальної шкоди становить: 65 045,15грн., а саме: 103012,36 - 37967,21-65 045,15грн. Позивач працює лікарем-хірургом клінічного високоспеціалізованого хірургічного центру Вінницької обласної лікарні ім. М.І. Пирогова і згідно штатного розпису перебуваю в цілодобових чергуваннях. Заробітна плата у лікарів невисока, тому тривалий час багато в чому відмовляв собі та своїй сім`ї для того, щоб зібрати кошти на автомобіль. Частину коштів довелось позичати. Для відновлення транспортного засобу знову потрібні кошти, тому це викликало у позивача потрясіння. Змінився спосіб життя, адже позивачу потрібно більше зусиль для підготовки та проведення операцій, більше часу для того щоб добратися на роботу (чергую цілодобово). Сім`я позивача позбавлена можливості виїхати на відпочинок, разом із позивачем страждає від пошкодження автомобіля. Постійні розмови в сім`ї, з друзями та знайомими щодо ДТП також негативно впливають на душевний стан позивача, тому 22.02.2019р. останній звертався за допомогою до лікарів – психіатрів. Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки 27 жовтня 2018р. по вул. Г Успенського в сумі 165 197,15 грн., в тому числі матеріальну шкоду в розмірі 65 045,15грн. та моральну шкоду в розмірі 100 152 грн. Стягнути з Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 651,97грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00грн.

Ухвалою суду від 20.03.2019р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

10.04.2019р. ухвалою суду призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу, провадження по справі зупинено.

Ухвалою суду від 18.02.2020р. відновлено провадження по справі.

12.03.2020р. ухвалою суду призначено додаткову автотоварознавчу експертизу, провадження по справі зупинено.

Ухвалою суду від 06.05.2021р. відновлено провадження по справі.

04.06.2021року ухвалою суду залучено до участі в справі в якості співвідповідача ПАТ «Страхова група «ТАС».

04.06.2021р. позивачем надано уточнену позовну заяву, згідно якої просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 50 000,00грн. Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «ТАС» на користь ОСОБА_1 48 108,65грн. у відшкодування матеріального збитку.

Ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник відповідача позов підтримав за обставин викладених в уточненій позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали, заперечували щодо його задоволення.

Представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «ТАС» в судове засідання не з`явився, згідно відзиву просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 27.10.2018, близько 13:20 год., водій ОСОБА_2 , в м. Вінниці по вул. Г. Успенського, 83, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2109», р/н НОМЕР_6 , не дотримався безпечного інтервалу із зустрічним транспортним засобом, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з іншим транспортним засобом марки «AUDI Q7», р/н НОМЕР_1 .

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.11.2018р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 20 (двадцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень на користь держави.

Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданим ТСЦ 0541, позивач є власником транспортного засобу - легкового автомобіля марки «AUDI Q7» типу універсал В, р/н НОМЕР_1 , 2010 року випуску, чорного, з об`ємом двигуна 2995.

Між ОСОБА_2 та ПАТ «Страхова компанія «ТАС» укладено поліс №АК-9393279 від 22.12.2017р. обов`язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За даним полісом страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяно шкоду третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої настає цивільно – правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Даним полісом забезпечений транспортний засіб автомобіль ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_6 та встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) – 100 000грн.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, ЗУ "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 8.1-8.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.

Вартість матеріального збитку (У), завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження за наявності однієї з нижчезазначених умов:

а) якщо, незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективного використання, вартість відновлювального ремонту КТЗ не менша за його ринкову вартість,

де: Свр – вартість відновлювального ремонту, грн;

б) якщо сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ і втрати товарної вартості не менша за ринкову вартість КТЗ за умови, що Свр ? С,

Сврз=Ср+См+Сс*(1-Е3),

де: Ср - вартість ремонтно - відновлювальних робіт, грн;

См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

Сс- вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

ВТВ - величина втрати товарної вартості;

в) якщо неможливо відновити КТЗ відповідно до технічних вимог виробника.

8.3. В інших випадках вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (Сврз) та величини ВТВ за формулою

У=Ср+См+Сс*(1-Е3)+ВТВ

Згідно п. 8.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» до вартості матеріального збитку, який визначається під час оцінки, не включаються витрати власника КТЗ, пов`язані з транспортуванням, зберіганням КТЗ, оплатою за експертні дослідження, поштовими витратами, з викликом сторін для технічного огляду КТЗ та іншими витратами. У разі визначення вартості матеріального збитку враховується фактичний технічний стан складових частин КТЗ до події (ДТП, страховий випадок, стихійне лихо, протиправні дії, розукомплектування тощо). Принцип економічної доцільності операції ремонту (заміни) окремого складника КТЗ (включаючи кузовні складники) полягає в тому, що економічно доцільною є та операція заміни чи ремонту, яка є економічно привабливіша у разі одночасного дотримання принципів технічної можливості ремонту та відновлення права особи користуватися КТЗ в тому технічному стані та з такими самими споживчими властивостями, які мали місце до пошкодження.

Відповідно до п. 8.6 вказаної Методики величина ВТВ характеризує фізичний знос, який виникає у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду, а також унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Величина ВТВ нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Величина ВТВ КТЗ не нараховується, якщо:

а) строк експлуатації легкових автомобілів перевищує 5 років для КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших КТЗ;

б) легкові автомобілі експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний (середньостатистичний) нормативний), а строк експлуатації перевищує:

3,5 року - для КТЗ виробництва країн СНД;

5 років - для інших КТЗ;

в) строк експлуатації вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів перевищує 3 роки для КТЗ виробництва країн СНД та 4 роки - для інших КТЗ;

г) строк експлуатації мототехніки перевищує 5 років;

ґ) відбулася заміна кузова до оцінюваних пошкоджень;

д) складові частини КТЗ раніше піддавалися відновлювальному ремонту або пофарбуванню повному, зовнішньому, частковому (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень, відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики);

е) потрібна заміна окремих складників, що не потребують пофарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо). Якщо, крім зазначених складників, пошкоджено складові кузова та оперення, розрахунок величини ВТВ повинен ураховувати всі пошкодження складників у комплексі;

є) складові частини КТЗ мають наскрізні корозійні пошкодження або корозійні пошкодження, що призвели до зниження витривалості і міцності матеріалу їх виготовлення;

ж) КТЗ раніше був аварійно пошкоджений;

з) складові частини оперення кузова, кабіни мають пошкодження деформацією, за винятком таких, що можуть бути усунені методом видалення вм`ятин без пофарбування та підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики;

и) КТЗ був виданий громадянинові безоплатно через органи соціального захисту населення (крім випадків, коли нарахування ВТВ здійснюється за завданням особи або органу, яка (який) призначила(в) експертизу);

і) визначається коефіцієнт фізичного зносу для складників КТЗ відповідно до вимог пункту 7.44 розділу VII цієї Методики.

Згідно висновку додаткової судової автотоварознавчої експертизи № 2721/20-21 від 26.04.2021р. станом на 26.12.2018р. вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «AUDIQ7», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 з врахуванням вартості придбаних ним нових складових та проведеним ремонтним роботам відповідно актів виконаних робіт ТОВ «Джерман – Центр» складала величину 39 429,18грн. Згідно п. 8.6.2 «а.д.» Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів … для даного автомобіля втрата товарної вартості не нараховується.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу рік випуску автомобіля марки «AUDI Q7»д.н.з. НОМЕР_1 - 2010.

З викладеного вбачається, що на момент ДТП ( 27.10.2018р.) строк експлуатації транспортного засобу «AUDI Q7»д.н.з. НОМЕР_1 становить 8 років, а тому враховуючи Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів при визначені вартості матеріального збитку має нараховуватися втрата товарної вартості, однак при визначені матеріального збитку у висновку додаткової судової автотоварознавчої експертизи № 2721/20-21 від 26.04.2021р. втрата товарної вартості не врахована, а тому суд не бере до уваги даний висновок експертизи як доказ завданого матеріального збитку.

Крім того, 10.02.2020р. суду надано висновок автотоварознавчої експертизи №3340/19-21 вартість матеріального збитку (шкоди), завданої ОСОБА_1 в результаті пошкоджень автомобіля марки «AUDI Q7»д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП, що сталося 27.10.2018р. відповідно до величини пошкоджень автомобіля, вказаних у акті огляду від 13.11.2018р., складеного спільно з фахівцями ТОВ «Джерман-Центр» складала на час складання вказаного акту пошкоджень (13.11.2018р.), коли автомобіль ще не піддавався ремонтним діям, величину близько 44280,11грн.

Як встановлено в судовому засіданні, про що не заперечував і представник позивача, ОСОБА_1 як власнику автомобіля «AUDI Q7»д.н.з. НОМЕР_7 , «СГ «ТАС» було виплачено матеріальний збиток в розмірі 38 158,00грн. без урахування ПДВ, що підтверджується дорученням №7014 від 12.02.2019р., який визначено у Звіті №18/543 виконаного ФОП « ОСОБА_3 » та становить 45 789,60грн.

Відповідно до абз. 2 п. 36.2 ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Враховуючи викладене та те, що АТ «СГ «ТАС» повністю сплатило позивачу страхове відшкодування по дорожньо – транспортній пригоді, ще до звернення ОСОБА_1 в суд з даним позовом, суд вважає, за необхідне відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до АТ "СГ "«АС».

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000,00грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 9 постанови ВСУ №4 від 31.03.1995року « Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відтак, для стягнення моральної шкоди, необхідна сукупність таких обов`язкових умов, як наявність вини заподіювача шкоди та протиправність його дій, причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою та вина в заподіянні шкоди.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, були сформульовані ВС у постанові від 10.04.2019 року у справі № 464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним з ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання та приниження емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження з нею з боку інших осіб завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік і стан здоров`я потерпілого.

Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди позивач вказав, що така полягала у душевних хвилюваннях і, як наслідок, погіршення його здоров`я.

Разом з тим, позивач не надав суду жодних доказів у чому саме полягало погіршення його стану здоров`я, а також не подав доказів, а тому не довів перед судом, що діями чи бездіяльністю відповідача йому спричинено моральної шкоди.

Відтак, у задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією ( стаття 129 Конституції України).

За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини першої та п`ятої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне судові витрати позивача залишити за ним.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача 1570,00грн. у відшкодування витрат за проведення експертизи, що підтверджується квитанцією 0.0.1363134671.1 від 23.05.2019р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 137, 141, 258, 259, 263-268, 274, 275, 279, 354-355 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1570,00грн. у відшкодування витрат за проведення експертизи.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.10.2021року.

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .

ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» м. Київ, пр. Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243.

Суддя: