Вирок № 100170727, 05.10.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/13118/19

Провадження №1-кп/265/182/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді - Міхєєвої І.М.,

за участю секретарів судового засідання- Красноухова А.В., Проходи К.А., Аргунової М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за №12019050000000508 від 25.07.2018 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коса Косинського району Пермської області РФ, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, працюючого водієм автотранспортних засобів в ПрАТ «МАРІУПОЛЬ-АВТО», одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - Федоровського Л.І., Смирнова Д.О., Лимарєва Є.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що працюючи згідно наказу Центра поштового зв`язку №5 філії Донецької дирекції АТ «Укрпошта» №528-к на посаді водія автотранспортних засобів 1 класу групи механізації транспорту з 09.10.2017 року, та будучи відповідно до п. 1 договору про повну матеріальну відповідальність №б/н від 11 жовтня 2017 року особою, яка приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереженості ввірених йому матеріальних цінностей, безпосередньо автомобіля, в тому числі паливно-мастильних матеріалів, що використовується ним згідно подорожнього листа автомобіля, тобто, будучи матеріально-відповідальною особою, умисно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в період з 01.10.2018 по 31.10.2018 вирішив привласнити чуже майно у вигляді зрідженого нафтового газу (надалі - «пальне») шляхом підроблення подорожніх листів вантажного автомобіля УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 , на якому він працює, а саме: достовірно знаючи про те, що відомості щодо кількості зрідженого нафтового газу використаного ним для заправки службового автомобілю не відповідають дійсності, як і дані про пробіг вказаного вище службового автомобіля, який фактично ним не виконувався, підписав офіційні документи - подорожні листи типової форми №2 затвердженої наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 №488/346, чим здійснив привласнення паливно-мастильних матеріалів (зрідженого нафтового газу) в кількості 160 літрів Центра поштового зв`язку №5 філії Донецької дирекції АТ «Укрпошта», яке реалізував шляхом заправки приватних автомобілів сторонніх фізичних осіб на АЗС «WOG», розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Кальміуський район, вул. Карпінського, 71, а саме:

-за подорожнім листом від 01.10.2018 з 50 літрів отриманих о 08:00 продав 30 літрів;

-за подорожнім листом від 04.10.2018 з 60 літрів отриманих о 20:00 продав 30 літрів;

-за подорожнім листом від 05.10.2018 з 60 літрів отриманих о 19:30 продав 20 літрів;

-за подорожнім листом від 12.10.2018 з 50 літрів отриманих о 17:00 продав 20 літрів;

-за подорожнім листом від 13.10.2018 з 30 літрів отриманих о 18:00 продав 20 літрів;

-за подорожнім листом від 30.10.2018 з 60 літрів отриманих о 19:00 продав 20 літрів;

- за подорожнім листом від 31.10.2018 з 60 літрів отриманих о 09:20 продав 20 літрів, що призвело до списання зрідженого нафтового газу в кількості 160 літрів на загальну суму 2 571,60 (дві тисячі сімдесят одна гривня шістдесят копійок) гривень, чим завдав матеріальної шкоди Центру поштового зв`язку №5 філії Донецької дирекції АТ «Укрпошта», на вказану суму.

Кримінальна відповідальність за вказане кримінальне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна, яке було ввірено особі.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 01.10.2018 у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_1 , будучи матеріально-відповідальною особою, умисно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах, знаходячись на робочому місці механізації транспорту Центра поштового зв`язку №5 філії Донецької дирекції АТ «Укрпошта», розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Матросова, буд. 10, достовірно знаючи про те, що відомості щодо кількості нафтового газу використаного для заправки службового автомобілю УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 , водієм якого він являється, не відповідають дійсності, а саме використання нафтового газу у кількості 50 літрів, з яких 30 літрів ним було незаконно реалізовано шляхом заправки приватних автомобілів сторонніх фізичних осіб на АЗС «WOG», розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Кальміуський район, вул. Карпінського, 71, діючи умисно, підробив офіційний документ, а саме підписав подорожній лист б/н від 01.10.2018 типової форми №2, затвердженої наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 №488/346, з недостовірними відомостями, що призвело до безпідставного списання зрідженого нафтового газу.

Кримінальна відповідальність за вказане кримінальне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 358 КК України, як підроблення іншого офіційного документа, який видається підприємством і який надає права, з метою використання його іншою особою.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що продовжуючи свої злочинні дії, 04.10.2018 у невстановлений в ході досудового розслідування час, будучи матеріально-відповідальною особою, повторно, умисно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах, знаходячись на робочому місці групи механізації транспорту Центра поштового зв`язку №5 філії Донецької дирекції АТ «Укрпошта», розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Матросова, буд. 10, достовірно знаючи про те, що відомості щодо кількості нафтового газу використаного для заправки службового автомобілю УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 , водієм якого він являється не відповідають дійсності, а саме використання нафтового газу у кількості 60 літрів, з яких 30 літрів ним було незаконно реалізовано шляхом заправки приватних автомобілів сторонніх фізичних осіб на АЗС «WOG», розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Кальміуський район, вул. Карпінського, 71, діючи умисно, підробив офіційний документ, а саме підписав подорожній лист б/н від 04.10.2018 типової форми №2 затвердженої наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 №488/346, з недостовірними відомостями, що призвело до безпідставного списання зрідженого нафтового газу.

Крім того, обвинувачується в тому, що продовжуючи свої злочинні дії, 05.10.2018 у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_1 , будучи матеріально-відповідальною особою, повторно, умисно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах, знаходячись на робочому місці групи механізації транспорту Центра поштового зв`язку №5 філії Донецької дирекції АТ «Укрпошта», розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Матросова, буд. 10, достовірно знаючи про те, що відомості щодо кількості нафтового газу використаного для заправки службового автомобілю УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 , водієм якого він являється не відповідають дійсності, а саме використання нафтового газу у кількості 60 літрів, з яких 20 літрів ним було незаконно реалізовано шляхом заправки приватних автомобілів сторонніх фізичних осіб на АЗС «WOG», розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Кальміуський район, вул. Карпінського, 71, діючи умисно, підробив офіційний документ, а саме підписав подорожній лист б/н від 05.10.2018 типової форми №2, затвердженої наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 №488/346, з недостовірними відомостями, що призвело до безпідставного списання зрідженого нафтового газу.

Продовжуючи свої злочинні дії, 12.10.2018 у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_1 будучи матеріально-відповідальною особою, повторно, умисно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах, знаходячись на робочому місці групи механізації транспорту Центра поштового зв`язку №5 філії Донецької дирекції АТ «Укрпошта», розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Матросова, буд. 10, достовірно знаючи про те, що відомості щодо кількості нафтового газу використаного для заправки службового автомобілю УA3 3909 д/зн НОМЕР_1 , водієм якого він являється не відповідають дійсності, а саме використання нафтового газу у кількості 50 літрів, з яких 20 літрів ним було незаконно реалізовано шляхом заправки приватних автомобілів сторонніх фізичних осіб на АЗС «WOG», розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Кальміуський район, вул. Карпінського, 71, діючи умисно, підробив офіційний документ, а саме підписав подорожній лист б/н від 12.10.2018 типової форми №2 затвердженої наказом Мінстату України від 29.12.1995 №488/346, з недостовірними відомостями, що призвело до безпідставного списання зрідженого нафтового газу.

Продовжуючи свої злочинні дії, 13.10.2018 у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_1 будучи матеріально-відповідальною особою, повторно, умисно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах, знаходячись на робочому місці групи механізації транспорту Центра поштового зв`язку №5 філії Донецької дирекції АТ «Укрпошта», розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Матросова, буд. 10, достовірно знаючи про те, що відомості щодо кількості нафтового газу використаного для заправки службового автомобілю УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 , водієм якого він являється не відповідають дійсності, а саме використання нафтового газу у кількості 30 літрів, з яких 20 літрів ним було незаконно реалізовано шляхом заправки приватних автомобілів сторонніх фізичних осіб на АЗС «WOG», розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Кальміуський район, вул. Карпінського, 71, діючи умисно, підробив офіційний документ, а саме підписав подорожній лист б/н від 13.10.2018 типової форми №2, затвердженої наказом Мінстату України від 29.12.1995 №488/346, з недостовірними відомостями, що призвело до безпідставного списання зрідженого нафтового газу.

Продовжуючи свої злочинні дії, 30.10.2018 у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_1 , будучи матеріально-відповідальною особою, повторно, умисно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах, знаходячись на робочому місці групи механізації транспорту Центра поштового зв`язку № 5 філії Донецької дирекції АТ «Укрпошта», розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Матросова, буд. 10, достовірно знаючи про те, що відомості щодо кількості нафтового газу використаного для заправки службового автомобілю УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 , водієм якого він являється не відповідають дійсності, а саме використання нафтового газу у кількості 60 літрів, з яких 20 літрів ним було незаконно реалізовано шляхом заправки приватних автомобілів сторонніх фізичних осіб на АЗС «WOG», розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Кальміуський район, вул. Карпінського, 71, діючи умисно, підробив офіційний документ, а саме підписав подорожній лист б/н від 30.10.2018 типової форми №2, затвердженої наказом Мінстату України від 29.12.1995 №488/346, з недостовірними відомостями, що призвело до безпідставного списання зрідженого нафтового газу.

Продовжуючи свої злочинні дії, 31.10.2018 у невстановлений в ході досудового розслідування час ОСОБА_1 , будучи матеріально-відповідальною особою, повторно, умисно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах, знаходячись на робочому місці групи механізації транспорту Центра поштового зв`язку №5 філії Донецької дирекції АТ «Укрпошта», розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Матросова, буд. 10, достовірно знаючи про те, що відомості щодо кількості нафтового газу використаного для заправки службового автомобілю УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 , водієм якого він являється не відповідають дійсності, а саме використання нафтового газу у кількості 60 літрів, з яких 20 літрів ним було незаконно реалізовано шляхом заправки приватних автомобілів сторонніх фізичних осіб на АЗС «WOG», розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Кальміуський район, вул. Карпінського, 71, діючи умисно, підробив офіційний документ, а саме підписав подорожній лист б/н від 31.10.2018 типової форми №2 затвердженої наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 №488/346, з недостовірними відомостями, що призвело до безпідставного списання зрідженого нафтового газу.

Кримінальна відповідальність за вказане кримінальне правопорушення передбачена ч. 3 ст. 358 КК України, як підроблення іншого офіційного документа, який видається підприємством і який надає права, з метою використання його іншою особою, вчинене повторно.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованих йому правопорушеннях не визнав, повністю заперечував проти обвинувачення. Пояснив, що працював на посаді водія в ПАТ «Укрпошта» приблизно рік до подій, що розглядаються, за ним був закріплений автомобіль УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 , який він ремонтував частково і за свій рахунок. Стверджував, що не вносив неправдиві відомості у подорожні листи щодо кількості газу та пробігу автомобіля, а зазначав в них той пробіг, який фактично виконував за маршрутними листами. Дані про пробіг автомобіля (кілометраж) на ввіреному йому автомобілі ніколи не змінював, та ніяким пристроєм не користувався, пальне (зріджений газ), яким заправляв службовий автомобіль по талонам ніколи не продавав. Зазначив, що залишок газового пального в автомобілі виміряти неможливо, окрім показань одометру. У разі, якщо автомобіль подолав за робочу зміну більше чи менше кілометрів, що зазначені у маршрутному листі, він звітував про це механіку. Також зазначив, що у разі примусової зміни покажчика пробігу кілометражу на одометрі автомобіля, обов`язково буде пошкоджена пломба, але жодного такого випадку у нього не було. Механік завжди перевіряє дані на одометрі перед виїздом із гаражу та після повернення з маршруту, а також його пломбування. У разі порушення пломби на одометрі, його б не випустили на лінію. Пристрій, який знайшли у ввіреному йому транспортному засобі, не працює, знаходився в автомобілі як металолом. Вважає інкриміновані йому дії наклепом.

Від потерпілого - філії Донецької дирекції АТ «Укрпошта» надійшла заява про розгляд кримінального провадження за відсутності його представника.

На підтвердження вини обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191 та ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України стороною обвинувачення суду надані наступні письмові докази:

Протокол обшуку від 31.01.2019, відповідно до якого слідчим органу досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 03.01.2019, проведений обшук прилеглої території, нежитлових приміщень, будівель, автотранспорту Центру поштового зв`язку (далі ЦПЗ) №5 ПАТ «УКРПОШТА», розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Матросова, 10. Під час обшуку провідний фахівець групи механізації транспорту ЦПЗ №5 ОСОБА_5 добровільно видав слідчому документи, в тому числі електронні, щодо обліку використання пального, призначеного для заправки службового транспорту центру службового зв`язку № 5, грошові кошти та ноутбук. На території автопарку на вулиці також виявлено службові транспортні засоби, в тому числі і транспортний засіб УАЗ 3909 д/н НОМЕР_1 , який зі слів ОСОБА_5 з жовтня 2018 року знаходиться в неробочому стані. В ході обшуку у салоні вказаного автомобіля на передньому сидінні виявлено та вилучено саморобний пристрій, який складається з електричного двигуна з тросом та електричним дротом з вилкою. (т.2 а.с. 16-30).

Ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 04.02.2019, згідно якої, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, надано дозвіл на проведення обшуку в автомобілі УАЗ 3909 д/н НОМЕР_1 , який був фактично проведений 03.01.2019. (т.2 а.с.202).

Ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 11.02.2019, відповідно до якої на вилучені під час обшуку прилеглої території, нежитлового приміщення, автотранспорту ЦПЗ №5 ПАТ «Укрпошта», розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Матросова, 10, речі, документи, грошові кошти накладено арешт. (т.2 а.с. 197-201).

Протокол обшуку від 31.01.2019, відповідно до якого слідчим органу досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 03.01.2019, проведено обшук в службовому приміщенні ПАТ «Укрпошта» по пр. Миру, 85. В ході проведення обшуку начальник ЦПЗ № 5 ПАТ «Укрпошта» ОСОБА_6 добровільно видала слідчому документи щодо обліку пального, особисті справи працівників ПАТ, в тому числі і ОСОБА_1 , табеля руху робочого часу. (т.2 а.с. 55-61, 234).

Постановою слідчого від 31.01.2019 вилучені під час обшуку службового приміщення ПАТ «Укрпошта» документи визнані речовими доказами по кримінальному провадженню №12018050000000591, відомості про яке внесені в ЄРДР 25.07.2018 за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 191 КК України. (т.2 а.с.62-63).

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 03.01.2019 на вказані речові докази (документи) накладено арешт. (т.2. а.с. 66).

Відповідно до протоколу огляду документів від 12.02.2019, слідчим, у присутності начальника ЦПЗ №5 ПАТ «Укрпошта» ОСОБА_6 , детально оглянуті вилучені під час обшуку ЦПЗ № 5 подорожні листи та фіскальні чеки, в тому числі на вантажний автомобіль УАЗ 3909 д/н НОМЕР_1 . (т.2 а.с. 67-83).

Постановою слідчого від 12.02.2019 вказані документи визнано речовими доказами та направлено в камеру збереження речових доказів СУ ГУНП в Донецькій області. (т.2 а.с. 84-92).

Стороною обвинувачення суду також надані та досліджені судом копії та оригінали вилучених під час обшуку наступних документів: табель обліку використання робочого часу працівниками ПАТ «Укрпошта» за жовтень 2018 року; подорожні листи на вантажний автомобіль УАЗ 3909 д/н НОМЕР_1 від 01.10.2018; 04.10.2018; 05.10.2018; 12.10.2018; 13.10.2018; 30.10.2018 та 31.10.2018; фіскальні чеки на купівлю пального, розпорядження про дозвіл на проїзд по маршруту, пояснювальні листи ОСОБА_1 по рух автомобіля за маршрутом, із значенням пробігу (кілометражу); звіт про рух зрідженого нафтового газу за жовтень 2018 року, в тому числі і на автомобіль УАЗ 3909 д/н НОМЕР_1 ; Наказ ПАТ «Укрпошта», зокрема про закріплення паливної картки «WOG» за № НОМЕР_2 за автомобілем УАЗ 3909 д/н НОМЕР_1 ; картка роботи вказаного автомобіля; транзакції по паливним карткам; Наказ ПАТ «Укрпошта» про збереження та закріплення відповідальним, зокрема за автомобілем УАЗ 3909 д/н НОМЕР_1 , водія ОСОБА_1 ; акт про приймання передачу автомобіля УАЗ 3909 д/н НОМЕР_1 водієві ОСОБА_1 ; паспорт на вказаний т/з; Положення про групу механізації транспорту ЦПЗ № 5 м. Маріуполя Донецької філії ПАТ «Укрпошта»; договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність водія ОСОБА_1 ; робоча інструкція водія автотранспортних засобів; Наказ за № 1161/к про припинення трудового договору з ОСОБА_1 з 08.04.2019. (т.2 а.с. 95-156).

Протокол від 28.03.2019, відповідно до якого у ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12018050000000591 від 25.07.2018 відібрано зразки почерку та підпису на 9 аркушах паперу формату А-4 (т.2 а.с. 158-162).

Ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 05.06.2019 про призначення почеркознавчої експертизи.

Висновок судово-почеркознавчої експертизи за №3327/3328 від 13.06.2019, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_1 у подорожніх листах від 01.10.2018; 04.10.2018; 05.10.2018; 12.10.2018; 13.10.2018; 30.10.2018 та 31.10.2018 на лицьовій стороні аркуша в рядках «Автомобіль прийняв, підпис водія» та «Здав водій» та звороті аркуша в рядку «Здав водій» виконані самим ОСОБА_1 . (т.3 а.с. 4-16).

Ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 26.04.2019, якою по кримінальному провадженню №12018050000000591 від 25.07.2018 призначено судову економічну експертизу. (т.2 а.с.185).

Висновок судової економічної експертизи за №2/14-11, від 08.05.2019, відповідно до якого: по запитанню №2, на підставі наданих подорожніх листів Центру поштового зв`язку №5 ПАТ «Укрпошта» та підкріплених до них фіскальних чеків із заправок за вантажним автомобілем УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 , експерт дійшов висновку, що у період з жовтня 2018 до листопада 2018 зрідженого нафтового газу видано у загальній кількості 1 210,00 літрів на загальну суму 19 842,40 гривень та витрачено зрідженого нафтового газу у загальній кількості 1 232,37 літрів, про що детально наведено у додатку 1.

В наданих на дослідження матеріалах містяться: дані інформації щодо транзакцій по паливним карткам «WOG» за період з жовтня 2018 до листопада 2018; завірені копії звітів про рух зрідженого нафтового газу ЦПЗ №5 ПАТ «Укрпошта» за період з жовтня 2018 до листопада 2018; картки роботи автомобіля за державним № НОМЕР_1 за період з жовтня 2018 до листопада 2018, при візуальному співставленні даних, відображених у вищенаведених документах, та даних, зазначених експертом у додатку 1, експерт дійшов висновку, що рух зрідженого нафтового газу відповідає даним первинного обліку, а саме даним подорожніх листів та доданих до них фіскальних чеків.

Виходячи з вищенаведеного, експертом визначено рух палива (зрідженого нафтового газу) за вантажним автомобілем УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 за датами, зазначеними у запитанні №2, а саме: видано палива у загальній кількості 410,00 літрів на загальну суму 6 643 00 гривень та витрачено у загальній кількості 341,14 літрів, про що детально експертом наведено у додатку 2. (т.2 а.с. 213 зворот, 223-224 т.2 а.с. 205 -233).

Відповідно до п. 7 висновку зазначеної судової економічної експертизи, працівниками Центру поштового зв`язку №5 Донецької дирекції АТ «Укрпошта» стороннім особам реалізовано зрідженого нафтового газу, при умові, що:

за подорожнім листом на вантажний автомобіль УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 від 01.10.2018 з 50 літрів отриманих о 08:00 продано 30 літрів;

за подорожнім листом на вантажний автомобіль УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 від 04.10.2018 з 60 літрів отриманих о 20:00 продано 30 літрів;

за подорожнім листом на вантажний автомобіль УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 від 05.10.2018 з 60 літрів отриманих о 19:30 продано 20 літрів;

за подорожнім листом на вантажний автомобіль УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 від 12.10.2018 з 50 літрів отриманих о 17:00 продано 20 літрів;

за подорожнім листом на вантажний автомобіль УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 від 13.10.2018 з 30 літрів отриманих о 18:00 продано 20 літрів;

за подорожнім листом на вантажний автомобіль УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 від 30.10.2018 з 60 літрів отриманих о 19:00 продано 20 літрів;

за подорожнім листом на вантажний автомобіль УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 від 31.10.2018 з 60 літрів отриманих о 09:20 продано 20 літрів;

за подорожнім листом на вантажний автомобіль УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 від 08.11.2018 з 40 літрів отриманих о 08:09 продано 40 літрів - на загальну суму 3 242,80 гривні та детально наведено у додатку 2. (т.2 а.с.218, а.с. 205 -233).

Під час досудового розслідування кримінального провадження №12018050000000591 від 25.07.2018 за ч. 3 ст. 191 КК України, проведені негласні слідчі (розшкові) дії (НСРД), а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з номерів мобільних телефонів оператору мобільного зв`язку «Київстар» за номером телефону, що належить ОСОБА_1 ; аудіо-, відео контроль за автозаправною станцією «WOG» за адресою: м. Маріуполь, вул. Карпинського, 71.

Суду надані матеріали вищезазначених НСРД, а саме клопотання прокурорів про надання дозволу на їх проведення, ухвали слідчого судді Донецького апеляційного суду від 10.09.2018 про дозвіл на їх проведення, доручення про організацію виконання НСРД, протоколи про результати проведення вказаних НСРД від 27.12.2018 та 06.12.2018, а також ДВД диски з відео-звукозаписом цих процесуальних дій, які були відтворені в судовому засіданні. (т.3 а.с. 17-54).

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.07.2019, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 на одному із пред`явлених йому фото впізнав ОСОБА_1 як особу, яка на автомобілі УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 просила його заправити сторонній легковий автомобіль газель під час заправки автомобіля. (т.3 а.с. 55-56). Свідок ОСОБА_7 безпосередньо судом не допитувався.

Протокол слідчого експерименту від 06.06.2019 року за участю спеціаліста ОСОБА_8 , відповідно до якого спеціаліст, знаходячись біля автомобіля УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_3 , показав, яким чином може приєднуватися саморобний пристрій, вилучений 31.01.2019 під час обшуку автомобіля УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_3 , до одометру автомобіля з метою змінити його показання. Під час слідчого експерименту спеціаліст підтвердив, що без порушення пломби одометру змінити його показання неможливо. Хід цієї слідчої дії зафіксовано на ДВД диску, який переглянутий в судовому засіданні. (т.3 а.с. 57-61)

Згідно відомостей, які містяться у протоколі обшуку від 31.01.2019, автомобіля УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_3 закріплений за ОСОБА_9 (т.2 а.с.28)

Аналізуючи вищезазначені докази сторони обвинувачення, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів, а також на припущеннях. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Згідно із ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.

Відповідно до статті 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Разом з тим, аналізуючи надані стороною обвинувачення вищезазначені докази, суд дійшов висновку, що вони не є переконливими та такими, які б доводили поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, з огляду на таке.

З суб`єктивної сторони злочин, передбачений ч.1 ст.191 КК України, характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

З суб`єктивної сторони злочини, передбачені ч. 1 та ч. 3 ст. 358 КК України, також можуть бути вчинені лише з прямим умислом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 23 постанови "Про судову практику у справах про злочини проти власності" N10 від 06.11.2009, предметом привласнення є лише те чуже майно, яке було ввірено винній особі чи перебувало в її законному володінні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання тощо. При привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь.

За своєю юридичною конструкцією склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 191 КК України, є матеріальним, тобто обов`язковому встановленню та доведенню в судовому засіданні підлягають суспільно-небезпечні наслідки у вигляді матеріальних збитків чи майнової шкоди.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України (в редакції Закону 1261-V11 від 13.05.2014, чинній на час досудового розслідування цього кримінального провадження) слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків.

Отже, на час проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні розмір матеріальних збитків повинен встановлюватися виключно експертним шляхом.

Разом з тим, за висновком судової економічної експертизи: згідно дослідженої експертом інформації щодо транзакцій по паливним карткам «WOG» за період з жовтня 2018 до листопада 2018; завірених копій звітів про рух зрідженого нафтового газу ЦПЗ №5 ПАТ «Укрпошта» за період з жовтня 2018 до листопада 2018; картки роботи автомобіля за державним № НОМЕР_1 за вказаний період, при візуальному співставленні даних, відображених у вищенаведених документах, експертом зроблено висновок, про те, що рух зрідженого нафтового газу відповідає даним первинного обліку, а саме даним подорожніх листів та доданих до них фіскальних чеків. (сторінка 18 висновку експерта, т.2 а.с. 213 зворот).

Експертом також визначено рух палива (зрідженого нафтового газу) за вантажним автомобілем УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 по подорожнім листам від 01.10.2018; 04.10.2018; 05.10.2018; 12.10.2018; 13.10.2018; 30.10.2018, 31.10.2018 та від 08.112018 та встановлено, що на вказаний автомобіль у зазначений період було видано палива у загальній кількості 410,00 літрів, а витрачено у загальній кількості 341,14 літрів. При цьому, згідно додатку за №2 залишок палива в т/з станом на 31.10.2018 становить 63,89 літрів (сторінка 35 висновку експерта, т.2 а.с. 224)

Згідно додатку №2, експертом встановлено, що за жовтень 2018 року на автомобіль, закріплений за ОСОБА_1 , видано 905 літрів палива, а витрачено 904,11 літрів.

Таким чином, за висновком експерта рух зрідженого нафтового газу по т/з УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 за жовтень 2018 року відповідає даним первинного обліку. (т.2 а.с. 223-224).

Отже, висновком судової економічної експертизи за №2/14-11 від 08.05.2019 не встановлено завдання матеріальних збитків філії Донецької дирекції АТ «Укрпошта».

При цьому суд не приймає до уваги висновок експерта в частині, зазначеній у пункті 7 цієї судово-економічної експертизи, стосовного того, що працівниками Центру поштового зв`язку №5 Донецької дирекції АТ «Укрпошта» стороннім особам реалізовано зазначену у пункті 7 кількість зрідженого нафтового газу, з огляду на таке.

Допитана в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_10 суду пояснила, що по дослідженим об`єктивним даним, як то подорожнім листам та фіскальним чекам із заправних станцій, та іншим документам, де відображено рух палива по т/з УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 за жовтень та початок листопада 2018 року, встановлена повна відповідність отриманого та витраченого палива згідно пробігу вказаного автомобіля. По питанню №7 відповідь експерта була умовна, оскільки буле умовне питання, тобто стороннім особа було реалізовано умовно, якщо це є доведеним.

Таким чином, відповідно до роз`яснень експерта, його висновок про реалізацію стороннім особам зазначеної кількості зрідженого нафтового газу зроблений без урахування об`єктивних первинних документів, а виключно шляхом математичного підрахунку, виходячи із умовних даних, які зазначені органом досудового розслідування у запитанні під номер п`ять. (т.2 а.с. 208, сторінка 7 висновку). А відтак, висновок експерта в цій частині є документально не обґрунтованим, зроблений на підставі умовних даних, а тому є нікчемним та судом до уваги не приймається.

Щодо інших доказів, наданих стороною обвинувачення.

За результатами проведення слідчого експерименту за участю спеціаліста ОСОБА_8 підтверджено, що без порушення пломби одометру змінити його показання неможливо. Крім того, слід зазначити, що слідчий експеримент проводився на т/з, який за ОСОБА_1 не закріплений, пристрій, з використанням якого проведений слідчий експеримент, вилучений із автомобілю УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_3 , який закріплений за іншою особою. Пристрій, який вилучався з т/з УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 , слідчим не оглядався та експертом не досліджувався.

Жодного доказу про викривлення ОСОБА_1 даних пробігу ввіреного йому службового транспорту УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 , шляхом використання саморобного пристрою для зміни показань одометру, або в іншій спосіб, суду не надано. Твердження ОСОБА_1 про те, що у подорожніх листах він вказував пробіг автомобіля, який фактично ним виконувався згідно маршрутних листів, стороною обвинувачення не спростовано та протилежне не доведено.

Матеріали НСРД не доводять реалізацію ОСОБА_1 зрідженого нафтового газу у зазначені в обвинувальному акті період та кількості, оскільки такі відомості є недостатніми доказами для того, щоб дійти переконливого висновку про привласнення (реалізацію) ОСОБА_1 зрідженого нафтового газу у кількості 160 літрів на загальну суму 2 571,60 грн. та у зазначений в обвинувальному акті період.

За клопотанням сторони обвинувачення, як докази вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, судом також допитані свідки: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Так, свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він працює на СТО «Профігаз» ПрАТ «МК «Азовсталь». З обвинуваченим стосунків не підтримує, познайомився з ним на автозаправці «Паралель». На його машині розміщена реклама «Газ на авто». Обвинувачений цікавився у нього як встановити газ на «Газель» та скільки це коштує. Згодом обвинувачений приїжджав до нього, він перевіряв його автомобіль «УАЗ» та відрегулював на ньому газ, за що грошей з останнього не взяв. Наступного разу з обвинуваченим зустрівся випадково на заправці «ВОГ» по вулиці Карпинського, де той запропонував йому безоплатно газ в знак вдячності за раніше надані послуги, на що він погодився (скільки літрів газу заправив не пам`ятає). Через 1-2 місяці він знову випадково зустрівся з обвинуваченим на автозаправці «ВОГ», де той запропонував йому газ. Тоді він сплатив йому 200 грн. за газ в обсязі приблизно 20 літрів. Під час заправки в обох випадках обвинувачений був на автомобілі «УАЗ» з написом «УКРПОШТА», він - на автомобілі «Москвич 2141». Процес заправки відбувався наступним чином: обвинувачений під`їжджав до газової колонки, потім задом під`їжджав він, їх авто стояли поряд. Спочатку обвинувачений заправляв його автомобіль, після чого, не вимикаючи колонку, переставляв пістолет в свою машину. Через деякий час обвинувачений також дзвонив йому з приводу установки газу на «Газель», після вони з ним більше не спілкувались.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що він працює водієм в ПАТ «УКРПОШТА» з 2000 року. З обвинуваченим знайомий по роботі, він також працював водієм в ПАТ «УКРПОШТА» нетривалий час. Оскільки з обвинуваченим працювали на різних маршрутах, спілкувались небагато, виключно з питань професійної діяльності. Працюючи на пошті, водії зранку отримували картку на паливо - газ, їхали заправлятись, після чого ? працювати за своїм маршрутом. Надлишок газу на його робочому автомобілі утворювався лише один раз. Від чого залежить утворення надлишку газу не може пояснити, можливо від того, як працює автомобіль, або від газу, яким він заправлений. Йому не відомо, чи був у ОСОБА_1 саморобний пристрій для зміни показань одометра. Під час, коли службовий автомобіль, закріплений за обвинуваченим, знаходився на ремонті (без двигуна), він шукав в ньому запчастини та побачив саморобний пристрій, який лежав в салоні, як металолом, чи користувався ним ОСОБА_1 йому не відомо. Кому належить пристрій, він не знає. Можливо цей пристрій створений для зміни показань одометра, який вимірює пробіг автомобіля. Виїжджаючи на маршрут, водії отримують маршрутний лист, в якому зазначено тарований кілометраж. Коли водій приїжджає з пункту «А» в пункт «Б» він відзначається, тобто зайвого кілометражу не може бути.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він працює водієм ПАТ «УКРПОШТА» з 2011 року, з ОСОБА_1 знайомий з 2018 року. Йому відомо, що деякі водії заощаджували паливо (газ), а гроші потім витрачали на запчастини для машин, на яких працювали. Як саме це відбувається йому не відомо, оскільки автомобіль, на якому він працює, не на газу. Йому не відомо, чи продавав газ ОСОБА_1 . На кожний автомобіль водію видають паливну картку, а коли виїжджаєш із гаражу - маршрутний лист, в залежності від кілометражу видають кількість палива, якщо після повернення у гараж залишається паливо, його кількість враховується на майбутнє, за цим слідкує механік.

Аналіз показань зазначених свідків вказує, що свідкам ОСОБА_13 та ОСОБА_12 не відомо про реалізацію ОСОБА_1 палива (газу) стороннім особам, як і не відомо про примусову зміну ОСОБА_1 показань одометру на ввіреному йому службовому транспорті. А свідок ОСОБА_14 хоча і зазначив про те, що ОСОБА_1 два рази заправляв його автомобіль паливом (газом), один з яких приблизно у кількості 20 літрів за 200 гривень, проте не зазначив, в який саме період це відбувалось.

Крім того, цей факт не підтверджений ані об`єктивними даними первинного обліку, що відображено у висновку судово-економічної експертизи, ані будь-якими іншими доказами щодо зменшення обвинуваченим даних про пробіг на ввіреному йому транспортному засобі, що призвело до привласнення ним зрідженого нафтового газу в кількості 160 літрів на загальну суму 2571, 60 грн.

За переконанням суду, з урахуванням вищенаведеного обґрунтування, у цій справі вирішальне значення для визначення розміру матеріальних збитків для наявності складу злочину, передбаченого ст. 191 ч. 1 КК України, має експертиза. Проте висновок проведеної судово-економічної експертизи №2/14/11 свідчить на користь сторони захисту, оскільки не встановлює заподіяння шкоди матеріальних збитків потерпілому.

Резюмуючи викладене, суд зазначає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено, що обвинувачений ОСОБА_1 , діючи з корисливим мотивом та прямим умислом, привласнив (реалізував) ввірений йому зріджений нафтовий газ в кількості 160 літрів на загальну суму 2571, 60 грн.

Також в судовому засіданні є недоведеним той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, підробив офіційні документи, а саме підписав подорожні листи від 01.10.2018; 04.10.2018; 05.10.2018; 12.10.2018; 13.10.2018; 30.10.2018 та 31.10.2018 з недостовірними відомостями щодо кількості нафтового газу, використаного для заправки службового автомобілю, оскільки, як було зазначено вище, за висновком експерта рух зрідженого нафтового газу по т/з УАЗ 3909 д/зн НОМЕР_1 відповідає даним первинного обліку, а без наявності інших взаємопов`язаних між собою доказів, які б вказували на підписання обвинуваченим подорожніх листів саме із невірними даними, не можна стверджувати про вчинення обвинуваченими інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 та ч. 3 ст. 358 КК України.

Окрім того, слід зазначити, що 28.03.2019, тобто на час відібрання експериментальних зразків підпису та почерку ОСОБА_1 , останній не перебував у статусі підозрюваного, оскільки про підозру, в тому числі за ч. 1 та ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_1 було повідомлено лише 27.08.2019. (т.3 а.с.71-75).

При цьому, ОСОБА_1 , перебуваючи фактично у статусі свідка, був суттєво обмежений у своїх правах, що передбачені ст. 66 КПК України, оскільки фактично був позбавлений права збирати і подавати докази, брати участь у проведенні процесуальних дій, тобто позбавлений низки прав, якими наділена сторона захисту, зокрема підозрюваний відповідно до ст. 42 КПК України.

В цьому сенсі суд враховує, що при порушенні порядку відібрання експериментальних зразків у ОСОБА_1 було порушено і його право на захист.

З огляду на наведене, суд визнає недопустимим доказом висновок судово-почеркознавчої експертизи за №3327/3328 від 13.06.2019, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_1 у зазначених подорожніх листах виконані самим ОСОБА_1 , оскільки такий доказ фактично здобутий завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав ОСОБА_1 (п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України).

Крім того, аналізуючи надані стороною обвинувачення процесуальні рішення та документи, судом встановлено наступне.

25.07.2018 старший слідчий СУ ГУНП в Донецькій області О. Шаульський вніс до ЄРДР за №12018050000000591 відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України. Виклад обставин, що може свідчити про кримінальне правопорушення, вказаний наступний: Працівники державного підприємства «У», а саме: провідний фахівець «П», діючи за попередньою змовою з іншими працівниками підприємства «По», «Т», «Б» всупереч інтересам служби, протягом 2017-2018 років привласнюють пальне, яке надається для заправки службового транспорту. Після чого реалізують його за допомогою посередника «Єр» невстановленим особам за готівкові кошти. (т.2 а.с.1).

Як встановлено судом, всі вищенаведені судом докази, які надані суду стороною обвинувачення, отримані органом досудового розслідування під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12018050000000591 внесеному до ЄРДР 25.07.2018, за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 191 КК України. Зміст досліджених доказів свідчить, що під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, відносно ОСОБА_1 , який не мав статусу підозрюваної особи, здійснювалися процесуальні дії, визначені КПК України, зокрема проводилися (слідчі) розшукові дії, негласні, (слідчі) розшукові дії, залучалися експерти для проведення експертиз, що в цілому свідчить про істотне порушення прав ОСОБА_1 і як наслідок недопустимість доказів, отриманих за результатами таких дій.

Натомість 27.08.2019 до ЄРДР за №12019050000000496 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 191 КК України про ті самі обставини, що і у кримінальному провадженні №12018050000000591, внесеному до ЄРДР 25.07.2018.

В цей же день, 27.08.2019 до ЄРДР внесені відомості про наступні кримінальні правопорушення: за №12019050000000497 за ч. 1 ст. 358 КК України за епізодом підробки подорожнього листа від 01.10.2018; за №12019050000000498 за ч. 3 ст. 358 КК України за епізодом підробки від 04.10.2018; за №12019050000000499 за ч. 3 ст. 358 КК України за епізодом від 05.10.2018; за №12019050000000500 за ч. 3 ст. 358 КК України за епізодом від 12.10.2018; за №12019050000000501 за ч. 3 ст. 358 КК України за епізодом від 13.10.2018; за №12019050000000502 за ч. 3 ст. 358 КК України по епізоду від 30.10.2018; за №12019050000000503 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України по епізоду від 31.10.2018. (т.2 а.с. 42-45).

27.08.2019 Постановою прокурора матеріали досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №12018050000000591 від 25.07.2018 об`єднані в одне провадження з матеріалами вищевказаних кримінальних проваджень за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 191 та ч. 1 ст. 358 та ч. 3 ст. 358 КК України, про що внесені відповідні зміни до ЄРДР (т.2 а.с. 32-37 42-45).

В цей же день, 27.08.2019 о 15-05 год, у кримінальному провадженні №12018050000000591 від 25.07.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1. ст. 358 та ч. 3 ст. 358 КК України. (т.3 а.с.71-82) .

Та в цей же день, 27.08.2019, Постановою прокурора з матеріалів досудового розслідування за №12018050000000591 від 25.07.2018 у копіях та оригіналах виділені в окреме провадження матеріали досудового розслідування у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1. ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, про що до ЄРДР о 17:48 внесені відповідні відомості та присвоєно новий номер - 12019050000000508 (т.2 а.с. 46-48; 32-37).

28.09.2019 прокурором у кримінальному провадженні за №12019050000000508 затверджено обвинувальний акт, який 02.09.2019 надійшов до суду.

Аналізуючи зазначені процесуальні дії та рішення сторони обвинувачення, суд дійшов наступного висновку.

Частина 2 ст. 28 КПК України встановлює загальне правило, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

За положеннями частини 1 ст. 116 КПК України, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим кодексом строки.

Частиною 2 ст. 114 КПК України передбачено, що будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом.

Частиною першою статті 219 КПК України передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

За положеннями частини другої цієї статті, строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину становить дванадцять місяців, щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину - вісімнадцять місяців.

Відповідно до частини сьомої ст. 217 КПК України, днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.

Судом встановлено, що 27.08.2019 в одне провадження об`єднані матеріали досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №12018050000000591 від 25.07.2018 за ч. 3 ст. 191 КК України з матеріалами кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР 27.08.2019 за ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 358 та ч. 3 ст. 358 КК України.

Отже, відповідно до положень ч. 7 ст. 219 КПК України, днем початку досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12018050000000591 за ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 358 та ч. 3 ст. 358 КК України є 25.07.2018.

27.08.2019 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191; ч.1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, з яких: ч. 1 ст. 358 КК України є кримінальним проступком, ч. 1 ст. 191 та ч. 3 ст. 358 КК України - нетяжкими злочинами. (ч. 2 та ч. 4 ст. 12 КК України).

Таким чином, на думку суду, повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні нетяжких злочинів відбулося з істотним порушенням положень кримінального процесуального закону, оскільки з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні, в межах якого ОСОБА_1 повідомлено про підозру, минуло більше дванадцяти місяців, тобто спливли строки досудового розслідування, визначені ч. 2 ст. 219 КПК України.

При цьому за переконанням суду, в даному випадку не підлягають застосуванню положення ч. 6 ст. 219 КПК, як такі, що визначають, що загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, визначається шляхом поглинання меншого строку більшим, оскільки ці питання врегульовані ч. 7 ст. 217 КПК України.

Суд зазначає, що ст. 217 КПК України була доповнена частиною 7 відповідно до Закону України N 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та введена в дію 15 березня 2018 року і не має зворотньої дії в часі, а тому застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін.

Тобто ці положення застосовуються до кримінальних проваджень, які були об`єднані в одне кримінальне провадження, і відомості про які (до їх об`єднання) внесені до ЄРДР після 15 березня 2018 року.

Як встановлено судом, відомості у кримінальному провадженні №12018050000000591 за ч. 3 ст. 191 внесені до ЄРДР 25.07.2018, а відомості у кримінальному провадженні про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 358 та ч. 3 ст. 358 КК України, внесені до ЄРДР 27.08.2019, тобто в даному випадку підлягають застосуванню положення ч. 7 ст. 217 КПК України, а тому днем початку досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні № 12019050000000508, матеріали якого розглядаються судом, є 25.07.2018.

Той факт, що у кримінальному провадженні №12018050000000591, внесеному до ЄРДР 25.07.2018, здійснювалося досудове розслідування кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 191 КК України, яке є тяжким злочином, в даному випадку не має значення. Оскільки обчислення строку досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру диференційоване за тяжкістю злочинів та чітко визначено частиною 2 ст. 219 КПК України, яка також зазнала змін згідно із Законом України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та почала діяти в чинній редакції з 15 березня 2018 року.

Окрім того, згідно витягу із ЄРДР, наданого стороною обвинувачення, кримінальне провадження за №12018050000000591 від 25.07.2018 за ч. 3 ст. 191 КК України закрито на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КК України, за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. (т.3 а.с.211).

Отже, з огляду на наведе вище обґрунтування, а також враховуючи, що кримінальне провадження за ч. 3 ст. 191 КПК України закрито, обвинувальний акт складено та направлено до суду лише за ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 358 та ч. 3 ст. 358 КК України, слід дійти висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку та двох нетяжких злочинів відбулося поза межами строку досудового розслідування, визначеного ч. 2 ст. 219 КПК України.

Наведені вище обґрунтування та висновки суду щодо строків досудового розслідування узгоджуються з позицією Верховного Суду у постанові від 12.12.2019 у справі № 161/10535/19; а також від 01.07.2021 у справі № 752/3218/20, від 12.05.2021 року у справі №243/14924/19, від 26.05.2020 у справі №556/1381/18, від 26.05.2020 у справі №712/6375/18, від 15.03.2021 у справі № 676/6116/18; від 05.04.2021 у справі № 676/804/20; від 21.04.2021 у справі № 991/6516/20.

Щодо наслідків повідомлення про підозру ОСОБА_1 поза межами строку, визначеного ч. 2 ст.219 КПК України, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України, стадія притягнення до кримінальної відповідальності починається з повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до сформованої позиції Великої Палати Верховного суду у Постанові від 11.12.2019 у справі №536/2475/14-к, повідомлення про підозру є одним з визначальних етапів стадії досудового розслідування, що повинен обумовлюватися формуванням законної та обґрунтованої підозри, а також забезпеченням підозрюваній особі можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами і способами.

Сама процедура здійснення повідомлення про підозру особи характеризується конкретними вимогами до сторони обвинувачення, що мають бути дотримані нею під час вчинення такої процесуальної дії.

Недотримання встановлених законом приписів повідомлення про підозру особи породжує негативні правові наслідки з точки зору дотримання принципів верховенства права та законності у кримінальному провадженні, які мають безпосередній результат, що повинен розглядатися як істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, недійсність процесуальної дії та не набуття особою процесуального статусу підозрюваного.

Оскільки повідомлення про підозру є визначальним для розпочатку процедури зібрання доказів винуватості щодо конкретно визначеної підозрюваної особи, недійсність даної процесуальної дії має наслідком недопустимість таких доказів.

У іншій Постанові від 25.11.2020 у справі № 627/927/19 ВС також наголосив, що порушення порядку повідомлення про підозру особі призвело до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у ст. 2 КПК, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.

Таким чином, правовим наслідком повідомлення про підозру особі після спливу строку досудового розслідування, є не притягнення її до кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом. Тобто особу не було притягнуто до кримінальної відповідальності та вона не набула статусу підозрюваної в кримінальному провадженні через нездійснення (нереалізації) органом досудового розслідування в кримінальному провадженні етапу (стадії) притягнення до кримінальної відповідальності.

Отже, внаслідок незаконного здійснення повідомлення про підозру, зокрема після спливу строку досудового розслідування, відбулося і порушення права обвинуваченого на захист, що є істотним порушенням його прав. (п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України)

Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому КПК. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, у разі порушення права особи на захист.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що усі докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, є недопустимими доказами, та не можуть бути використані для прийняття процесуального рішення і обґрунтування обвинувачення відповідно до вимог ч. 2 ст. 86 КПК України.

Таким чином, відсутність доказів винуватості особи у вчиненні інкримінованого злочину не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, який знайшов свій вияв як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в численних рішеннях Європейського суду з прав людини, за яким суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом, про що судом детально зазначено вище.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Оцінюючи досліджені по справі докази з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності, суд дійшов до переконання, що стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_1 наявний склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, а відтак обвинувачений підлягає виправданню.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази - документи, надані стороною обвинувачення під час судового розгляду цього кримінального провадження №12019050000000508, необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження відповідно до положень ч. 6 ст. 100 КПК України.

Враховуючи, що постановою прокурора з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018050000000591 від 25.07.2018 в окреме провадження виділені матеріали досудового розслідування за ч. 1 ст. 191, ч. 1. ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, то доля решти речових доказів та арештів повинна бути вирішена прокурором у кримінальному провадженні №12018050000000591 від 25.07.2018 за ч. 3 ст. 191 КК України.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судово-почеркознавчої експертизи №3327/3328 від 13.06.2019 в сумі 4710,00 грн. та судово-економічної експертизи за №2/14-11 від 08.05.2019 в сумі 5024,32 грн., відповідно до положень ст. ст. 124, 126 КПК України, у зв`язку з виправданням обвинуваченого, мають бути здійснені за рахунок Державного бюджету України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за недоведеністю, що в його діянні є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.

Речові докази: табель використання робочого часу працівниками ПАТ «Укрпошта» за жовтень 2018 року; подорожні листи на вантажний автомобіль УАЗ 3909 д/н НОМЕР_1 від 01.10.2018; 04.10.2018; 05.10.2018; 12.10.2018; 13.10.2018; 30.10.2018 та 31.10.2018; фіскальні чеки на купівлю пального, розпорядження про дозвіл на проїзд по маршруту, пояснювальні листи ОСОБА_1 про рух автомобіля за маршрутом, з значенням пробігу (кілометражу); звіт про рух зрідженого нафтового газу за жовтень 2018 року, в тому числі і на автомобіль УАЗ 3909 д/н НОМЕР_1 ; Наказ ПАТ «Укрпошта» про закріплення паливної картки «WOG» за № НОМЕР_2 за автомобілем УАЗ 3909 д/н НОМЕР_1 ; картку роботи вказаного автомобіля; транзакції по паливним карткам; Наказ ПАТ «Укрпошта» про збереження та закріплення відповідальним за автомобілем УАЗ 3909 д/н НОМЕР_1 водія ОСОБА_1 ; акт про приймання передачу автомобіля УАЗ 3909 д/н НОМЕР_1 водієві ОСОБА_1 ; паспорт на вказаний т/з; Положення про групу механізації транспорту ЦПЗ №5 м. Маріуполя Донецької філії ПАТ «Укрпошта»; договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність водія ОСОБА_1 ; робочу інструкцію водія автотранспортних засобів; Наказ за №1161/к про припинення трудового договору з ОСОБА_1 з 08.04.2019 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судово-почеркознавчої експертизи №3327/3328 від 13.06.2019 в сумі 4710,00 грн., та з проведенням судово-економічної експертизи за №2/14-11 від 08.05.2019 у сумі 5024,32 грн., відшкодувати за рахунок Державного бюджету України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Донецького Апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя І. Міхєєва