Рішення № 10016944, 01.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/18201.06.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Еско» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Європласт»

простягнення 10157,26 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Климов А.Р. –представник за довіреністю № 2/10 від 06.05.2010 року;

Гайдук Є.О. –представник за довіреністю № 1с/10 від 26.04.2010 року

від відповідача:не з’явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Еско»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європласт»про стягнення 10157,26 грн.

          Позивач вказує, що згідно з видатковою накладною № РН-М-00357 від 09.07.2009 року передав у власність відповідача, а відповідач прийняв товар на суму 9281,38 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що в порушення зобов’язань, що випливають із договору поставки, прийнятий товар відповідач не оплатив. Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього заборгованість у розмірі 9281,38 грн., збитки від інфляції у розмірі 677,54 грн. та 3 % річних у розмірі 198,34 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 18.05.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 18.05.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 16.04.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 18.05.2010 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 16.04.2010 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          З поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.05.2010 року судом встановлено, що відповідач знаходиться за адресою: 01133, м. Київ, бульв. Лихачова, 8-Б, кв. 18.

          Згідно з статтею 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Відповідно до частини 4 статті 89 ЦК України дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

          Таким чином, з огляду на вказане, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2010 року з метою запобігання порушенню процесуальної рівності сторін і повідомлення відповідача про час та місце проведення судового засідання за місцем його державної реєстрації відкладено розгляд справи на 01.06.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 01.06.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 18.05.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 01.06.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 18.05.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          Згідно з наявною в матеріалах справи з видатковою накладною № РН-М-00357 від 09.07.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Еско»(надалі –позивач) передало у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Європласт»(надалі –відповідач) товар на суму 9281,38 грн.

          Товар був отриманий уповноваженим представником відповідача, що діяв на підставі наданої суду довіреності на одержання цінностей № 101 від 09.07.2009 року.

          Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

          Частина 1 статті 181 ГК України визначає, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

          Закон не встановлює спеціальні вимоги до форми та порядку укладення договорів поставки даного виду. Тому, суд вважає, що з моменту підтвердження позивачем прийняття до виконання замовлення відповідача на поставку товару між сторонами виникли відносини за договором поставки, укладеним у спрощений спосіб.

          Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          Згідно з частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Строк (термін) виконання відповідачем обов’язку розрахуватися за поставлений товар сторони не визначили.

          Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Вимогу оплатити поставлений товар позивач надіслав на адресу відповідача 19.02.2010 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 9059396.

          Згідно з частиною 5 статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

          З огляду на вказане, розрахуватися за поставлений товар відповідач зобов’язаний був у термін до 26.02.2010 року.

          Обов’язок оплатити товар відповідач не виконав.

          Враховуючи зазначене, станом на день вирішення спору у відповідача існує основна заборгованість перед позивачем у розмірі 9281,38 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Належних доказів виконання зобов’язання з оплати поставленого товару відповідач не надав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірного зобов’язання підтверджується матеріалами справи.

          Згідно з статями 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 9281,38 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

          Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем оплати товару, позивач просить стягнути з останнього збитки від інфляції у розмірі 677,54 грн. за період з липня 2009 року по березень 2010 року та 3 % річних у розмірі 198,34 грн. за період з 14.07.2009 року по 31.03.2010 року.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Судом встановлено, що розрахуватися за поставлений товар відповідач зобов’язаний був у термін до 26.02.2010 року. Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 27.02.2010 року.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня.

          Беручи до уваги наведене, за перерахунком суду розмір збитків від інфляції складає:

          9281,38 грн. * 100,9 % (індекс інфляції за березень 2010 року) –9281,38 грн. = 83,53 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає частковому задоволенню у розмірі 83,53 грн.

          Розмір 3 % річних за перерахунком суду складає:

          9281,38 грн. * 3 % * 33 (з 27.02.2010 року по 31.03.2010 року) / 365 = 25,17 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 25,17 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 692, 712 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європласт»(01133, м. Київ, бульв. Лихачова, 8-Б, кв. 18; ідентифікаційний код 23730161) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Еско»(01004, м. Київ, вул. Басейна, 13, оф. 9; ідентифікаційний код 22579667) основну заборгованість у розмірі 9281 (дев’ять тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 38 коп., збитки від інфляції у розмірі 83 (вісімдесят три) грн. 53 коп., 3 % річних у розмірі 25 двадцять п’ять) грн. 17 коп., 94 (дев’яносто чотири) грн. 30 коп. державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –07.06.2010 року.