Вирок № 100169415, 07.10.2021, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа №181/869/21

Провадження №1-кп/0186/143/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року м.Першотравенськ.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Янжули С.А,

секретар – Лиман Н.П.,

з участю: прокурора – Ларченка Я.І.,

захисника – адвоката Рябенка В.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Першотравенську кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021041480000090 від 28 серпня 2021 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Підгірне, Нікопольського району, Дніпропетровської області, освіта повна середня, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , працюючого монтером колії ТОВ «Вуглепромтранс», зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , несудимого:

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України,

В С Т А Н О В И В :

28 серпня 2021 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , дізнавшись про існування кар`єру з корисною копалиною загальнодержавного значення, а саме: піску, який розташований поблизу с.Біляківка, Синельниківського району, Дніпропетровської області, та реалізуючи виникший злочинний умисел, направлений на видобування корисних копалин загальнодержавного значення – піску, не маючи передбачених законодавством України дозвільних документів на видобування корисних копалин загальнодержавного значення та повноважень на проведення таких робіт, діючи всупереч вимогам ст.13 Конституції України, ст.ст.19, 24, 56 Кодексу України «Про надра», ст.ст.3, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.4 Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №59, здійснив незаконне видобування з кар`єру поблизу с.Біляківка, Синельниківського району, Дніпропетровської області, піску, який, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.

Цього ж дня, приблизно о 10 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 , взявши з власного домоволодіння металеву штикову та металеву совкову лопати, на тракторі марки «Т-25», червоного кольору, державний номер « НОМЕР_1 », який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , та до якого останній приєднав незареєстрований у встановленому порядку причіп, направився до кар`єру, який розташований поблизу с.Біляківки, Синельниківського району, Дніпропетровської області.

28 серпня 2021 року, приблизно об 11.00 годині, ОСОБА_1 приїхав до кар`єру, який розташований поблизу с.Біляківки, Синельниківського району, Дніпропетровської області, де, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на видобування корисних копалин загальнодержавного значення – піску, не маючи передбачених законодавством України дозвільних документів на видобування корисних копалин загальнодержавного значення та повноважень на проведення таких робіт, за допомогою металевої штикової та металевої совкової лопат, незаконно видобував корисну копалину загальнодержавного значення – пісок, завантаживши при цьому 1030 (одну тисячу тридцять) кілограм піску в незареєстрований у встановленому порядку причіп, який був приєднаний до трактора, марки «Т-25», червоного кольору, державний номер « НОМЕР_1 », який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_5 .

31 серпня 2021 року між виконуючим обов`язки начальника Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області - Ларченком Яном Івановичем, якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12021041480000090 від 28 серпня 2021 року, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні - ОСОБА_1 , із захисником – адвокатом Рябенком Віктором Васильовичем, з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, у приміщенні службового кабінету №1 Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури, яка розташована за адресою: вул.Учительська, буд.№1, с.м.т.Межова, Синельниківського (Межівського) району, Дніпропетровської області, укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої: підозрюваний – ОСОБА_1 , під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; сприяти розслідуванню кримінального провадження у з`ясуванні обставин щодо виявлення та припинення інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень, сторони погодилися на призначення покарання підозрюваному - ОСОБА_1 , по ч.2 ст.240 КК України у виді штрафу на користь держави в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає - 51 000 гривень.

Сторони погоджуються на застосування на підставі статті 961 КК України спеціальної конфіскації, щодо металевого причіпу без державного реєстраційного номеру та двох лопат, які перебувають на спеціальному майданчику та камері зберігання речових доказів ВП № 2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області на користь держави.

При погодженні виду і розміру покарання сторони врахували обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , передбачені ст.66 КК України, - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, та обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, які в ході досудового розслідування не встановлені.

В угоді також передбачені наслідки укладення угоди, її затвердження та невиконання, які роз`яснені ОСОБА_1 .

Прокурор у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості підтримав, просив її затвердити.

Обвинувачений визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, та надав згоду на застосування узгодженого виду покарання, у разі затвердження угоди про визнання винуватості. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити йому узгоджене сторонами покарання.

Захисник обвинуваченого в підготовчому судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2 ст.468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Пунктом 1 ч.3 ст.314 КПК України визначено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, тобто у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення.

Сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст.472 КПК України, Закону України про кримінальну відповідальність, в тому числі, щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією ч.2 ст.240 КК України.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, переконався, що кваліфікація дій обвинуваченого є правильною, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , відповідно до ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості, внаслідок якого шкода завдана лише державним інтересам, тому відповідно до вимог ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена.

Укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений - ОСОБА_1 , повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

На підставі ст.65 КК України, п.1 Постанови Пленуму ВССУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення, перевиховання обвинуваченого та відповідає загальним засадам призначення покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, передбаченими ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, в ході судового розгляду не встановлені.

Крім того, при призначені покарання враховано, що ОСОБА_1 є таким, що немає судимостей, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні трьох малолітніх дітей.

Відповідно до вимог ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч.7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди про визнання винуватості під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення ОСОБА_1 узгодженої сторонами міри покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, та ухвалення обвинувального вироку.

Так як укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, обвинувачений відмовився від здійснення права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 обвинувачують, а саме: від допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подання клопотання про виклик свідків і подання доказів, що свідчать на його користь; що ОСОБА_1 скоїв нетяжкий злочин, щиро розкаявся в скоєному, має малолітніх дітей на утриманні, тобто угода відповідає вимогам цього Кодексу, закону та ухваленню вироку, тому суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості і призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу на користь держави, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого.

Кваліфікація скоєного ОСОБА_1 по ч.2 ст.240 КК України правильна, за ознакою - незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Обставини, які пом`якшують покарання, передбачені ст.66 КК України, – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, – відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази по справі суд вирішує у відповідність ст.100 КПК України:

трактор марки «Т-25» червоного кольору, державний номер « НОМЕР_1 », який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , направлений на майданчик тимчасового збереження транспортних засобів, розташований по АДРЕСА_2 , слід повернути власниці - ОСОБА_5 , за належністю.

У відповідність ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення. Спеціальна конфіскація застосовується за рішенням суду.

Вирішуючи долю речових доказів у вигляді двох металевих лопат, одна, з яких, совкова та одна штикова, причіпу без номерних знаків, в середині якого знаходиться пісок, вагою 1030 кілограм, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області по вул.Соборна, буд.№54, с.м.т.Межова, Синельниківського (Межівського) району, Дніпропетровської області, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.96-1, ст.96-2 КК України, тобто застосувати спеціальну конфіскацію, оскільки вказані речі безпосередньо були предметом злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, їх слід примусово, безоплатно вилучити у власність держави.

Витрати на залучення експерта відсутні.

У відповідність ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна та вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2021 року у справі №181/852/21 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12021041480000090 від 28 серпня 2021 року, на майно ОСОБА_5 , - трактор марки «Т-25» червоного кольору, державний номер « НОМЕР_1 », який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить останній на праві приватної власності, на дві металевих лопати, одна, з яких, совкова та одна штикова, причіпу без номерних знаків, в середині якого знаходиться пісок, вагою 1030 кілограм, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області по вул.Соборна, буд.№54, с.м.т.Межова, Синельниківського (Межівського) району, Дніпропетровської області.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого - ОСОБА_1 , під час досудового розслідування не обирався, клопотання про обрання такого заходу стороною обвинувачення не заявлено.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 394, 468, 469, 472, 473, 474, 475 КПК України, - суд

У Х В А Л И В :

Затвердити укладену 31 серпня 2021 року між виконуючим обов`язки начальника Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області - Ларченком Яном Івановичем, якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12021041480000090 від 28 серпня 2021 року, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні - ОСОБА_1 , із захисником – адвокатом Рябенком Віктором Васильовичем, з іншого боку, на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України, у приміщенні службового кабінету №1 Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури, яка розташована за адресою: вул.Учительська, буд.№1, с.м.т.Межова, Синельниківського (Межівського) району, Дніпропетровської області, угоду про визнання винуватості, за умовами якої: підозрюваний – ОСОБА_1 , під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; сприяти розслідуванню кримінального провадження у з`ясуванні обставин щодо виявлення та припинення інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень, сторони погодилися на призначення покарання підозрюваному - ОСОБА_1 , по ч.2 ст.240 КК України у виді штрафу на користь держави в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає - 51 000 гривень, сторони погодилися на застосування на підставі статті 961 КК України спеціальної конфіскації, щодо металевого причіпу без державного реєстраційного номеру та двох лопат.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 51 000 гривень.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідність ст.100 КПК України:

трактор марки «Т-25» червоного кольору, державний номер « НОМЕР_1 », який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , направлений на майданчик тимчасового збереження транспортних засобів, розташований за адресою: вул.Соборна, буд.№54, с.м.т.Межова, Синельниківського району, Дніпропетровської області, - повернути ОСОБА_5 за належністю.

Застосувати спеціальну конфіскацію у відповідність ст.96-1, ст.96-2 КК України, двох металевих лопат, одна, з яких, совкова та одна штикова, причіпу без номерних знаків, в середині якого знаходиться пісок, вагою 1030 кілограм, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області по вул.Соборна, буд.№54, с.м.т.Межова, Синельниківського (Межівського) району, Дніпропетровської області, примусово, безоплатно вилучити їх у власність держави.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2021 року у справі №181/852/21 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12021041480000090 від 28 серпня 2021 року, на майно ОСОБА_5 , - трактор марки «Т-25» червоного кольору, державний номер « НОМЕР_1 », який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить останній на праві приватної власності, на дві металевих лопати, одна, з яких, совкова та одна штикова, причіпу без номерних знаків, в середині якого знаходиться пісок, вагою 1030 кілограм, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області по вул.Соборна, буд.№54, с.м.т.Межова, Синельниківського (Межівського) району, Дніпропетровської області.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого - ОСОБА_1 , не обирався.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції – після його проголошення.

Вирок Першотравенського міського суду Дніпропетровської області на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав призначення покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому, згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу, угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: С.А. Янжула.