Ухвала суду № 100168751, 06.10.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/14636/21

Провадження №: 2/755/7029/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши у приміщенні суду в м. Києві, у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, клопотання представника відповідача про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АН-ЛОГІСТІК» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, визнання трудового договору розірваним і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

у с т а н о в и в:

02.09.2021 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АН-ЛОГІСТІК» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, визнання трудового договору розірваним і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 06.09.2021 року відкрите провадження у справі.

01.10.2021 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху, у якій представник просить залишити позов без руху посилаючись на те, що заявляючи вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачем не вказано дати від якої слід відраховувати початок перебігу вимушеного прогулу і не визначено розміру суми середнього заробітку, що підлягає стягненню. Крім того, представник вважає, що на заявлені позивачем позовні вимоги не розповсюджуються пільги щодо звільнення від сплати судового збору, передбачені ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому він має сплатити судовий збір в сумі 1816,00 грн. (908,00 х 2) за дві вимоги немайнового характеру. Крім того, позивач має визначитись із розміром середнього заробітку на час подання позову та сплатити судовий збір за визначеною законом ставкою щодо вимог майнового характеру.

Суд, вивчивши зміст клопотання сторони відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, хоча суд погоджується не зі всіма підставами зазначеними у клопотанні, з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

У позові позивач, зокрема, просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Статтею 235 КЗпП України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

Законом не передбачено вимог щодо необхідності зазначення початку перебігу вимушеного прогулу та суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу і такі зазначення позивач має право вчиняти на власний розсуд та відповідно несе самостійно ризик вчинення або невчинення зазначених дій.

За вказаних обставин указана стороною відповідача підстава для залишення позову без руху такою не є.

Вивчивши зміст позовних вимог судом встановлено, що фактично позивачем не ставить вимог про поновлення на роботі, а він просить визнати протиправним та скасувати наказ про його звільнення за прогул без поважних причин і розірвати трудовий договір на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням працівника.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Оскільки заявлені позивачем вимоги не стосуються поновлення на роботі, а фактично позивач не погоджується з підставами та формулюванням свого звільнення, останній має сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру в сумі 1816,00 грн. (908,00 х 2).

Стосовно вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, такі вимоги не є стягненням заробітної плати і на них не розповсюджуються пільги передбачені п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

До такого висновку суд дійшов з урахуванням правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 17.06.2021 року по справі №725/5849/20.

Отже, вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу мають бути оплачені судовим збором відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» за ставкою 1% від ціни позову але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 ст. 176 ЦПК України визначено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Ураховуючи, що стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до норм закону здійснюється на весь час такого прогулу, до якого враховується і час розгляду справи, встановлення точної ціни позову не є можливим, а відтак суд попередньо визначає суму судового збору, яка підлягає сплаті позивачем за вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за ставкою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,00 грн.

За змістом ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно вимог ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: 8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

За наведених обставин позивачу слід надати термін на усунення виявлених недоліків протягом п`яти днів від дня отримання копії цієї ухвали.

Протягом зазначеного строку позивач має сплатити судовий збір у загальному розмірі 2724,00 грн. та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у вказаній сумі.

У випадку невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк позовна заява буде залишена без розгляду на підставі положень ст. 257 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 187, 257, 353-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника відповідача про залишення позову без руху - задовольнти.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АН-ЛОГІСТІК» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, визнання трудового договору розірваним і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення виявлених недоліків позовної заяви - не більше п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Текст ухвали складений 06.10.2021 року.

Суддя -