Вирок № 100168514, 06.10.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

№697/2550/19

1-кп/707/107/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2021 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Морозова В.В.

при секретарі Швидкій І.О.

з участю прокурора Радченка Ю.В.

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника Дяченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження №12019250160000460 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чапаєвка, Диканського району, Полтавської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, працюючого ПрАТ «Миронівська птахофабрика» - підсобний працівник, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України

в с т а н о в и в:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

ОСОБА_3 , обвинувачується у тому, що він 03.08.2019, близько 10 год. 00 хв., керуючи автомобілем «OPEL Kadett» р.н. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, рухався по проїжджій частині автомобільної дороги вул. Київська в с. Степанці Канівського району Черкаської області, зі швидкістю, близько 80 км/год., діючи необережно, в порушення вимог пункту п.п.12.1 Правил дорожнього руху України «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним» та в порушення вимог п.п.12.4 Правил дорожнього руху України «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год., не обрав безпечної швидкості руху керованого ним транспортного засобу та не впоравшись із керуванням, виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення із автомобілем марки ВАЗ 2103 р.н. НОМЕР_2 , в наслідок чого пасажир автомобіля «OPEL Kadett» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді травми грудної клітки із переломом третього ребра справа, попаданням повітря в праву плевральну порожнину (пневмоторакс), без стиснення легень, що згідно висновку судово- медичної експертизи №02-01\984 від 26.09.2019 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, а пасажир автомобіля ВАЗ 2103 р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми правого ліктьового суглобу з переломом ліктьового відростку правої ліктьової кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №02-01/982 від 24.09.2019 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді отримання потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_3 , які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням показів обвинуваченого, потерпілих, свідків та ґрунтуючись на досліджених у судовому засіданні доказах, які суд вважає належними, допустимими та переконливими у скоєнні ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному злочині фактично не визнав та пояснив, що 03.08.2019 на власному автомобілі Опель разом з дружиною поїхали в магазин, повертаючись додому в с. Степанці проїхали місток і на повороті автомобіль раптово потягло в правий бік, щоб не злетіти з дороги він викрутив кермо вліво, автомобіль змінив напрямок руху та виїхав на смугу зустрічного руху та зупинився перпендикулярно до дороги та побачив що в них їде автомобіль ВАЗ і він потягнув свою цивільну дружину ОСОБА_2 , яка сиділа на передньому пасажирському сидінні до себе, щоб вона не постраждала від удару який відбувся в її сторону. На його автомобілі гума була в нормальному стані дорожнє покриття було вологе перед зіткненням рухався зі швидкістю близько 45 км/год. З висновком про перебування у стані сп`яніння не погоджується оскільки напередодні вживав пиво, а вранці пив ліки від серця які на спиртовій основі, в стані алкогольного сп`яніння не перебував.

А в судових дебатах обвинувачений заявив що визнає свою вину в порушенні вимог Правил дорожнього руху та у вчиненні ДТП, просив його суворо не карати.

Крім визнання ОСОБА_3 своєї вини, суд вважає що вина останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, повністю стверджується наступними, зібраними в ході досудового розслідування та безпосередньо дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Судом безпосередньо у судовому засіданні, у порядку ст. 358 КПК України, досліджені надані стороною обвинувачення під час судового провадження, як доказ вини обвинуваченого, наступні документи ( спеціально створені з метою збереження інформації матеріальні об`єкти, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин):

- Витяг з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження № 12019250160000460 від 04.08.2019 про ДТП за участю водіїв автомобіля ВАЗ 2103 ОСОБА_4 та Опель Кадет ОСОБА_3 ;

- протокол огляду місця ДТП від 03.08.2019 за участю автомобілів ВАЗ 2103 та Опель Кадет, та фото-таблиці і план-схеми до нього;

- висновок результатів медичного огляду на стан сп`яніння від 03.08.2019 згідно якого ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння;

- протоколом огляду транспортних засобів автомобілів ВАЗ 2103 та Опель Кадет, яким зафіксовано наявні пошкодження;

- постановою про визнання автомобілів ВАЗ 2103 та Опель Кадет речовими доказами в кримінальному провадженні;

- ухвала Канівського міськрайонного суду від 07.08.2019 про накладення арешту на автомобілі ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_2 та Опель Кадет д.н.з. НОМЕР_3 ;

- висновок експерта № 4/482 від 13.09.2019, згідно якого до моменту ДТП рульове керування, ходова частина, робоча гальмівна система автомобіля ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_2 , перебували у працездатному стані;

- висновок експерта № 4/481 від 18.09.2019, згідно якого до моменту ДТП рульове керування, ходова частина, робоча гальмівна система автомобіля Опель Кадет д.н.з. НОМЕР_3 , перебували у працездатному стані;

- висновок експерта № 4/486 від 26.09.2019, згідно якого в первинний контакт вступала передня частина автомобіля ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_2 , а саме: передній бампер, капот, ліве переднє крило, та ліва бокова частина автомобіля, Опель Кадет д.н.з. НОМЕР_3 , а саме: передня, задня двері та заднє крило.

Кут між повздовжніми вісями автомобілів ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_2 та Опель Кадет д.н.з. НОМЕР_3 , знаходяться в межах близько 90°+-5°;

- висновок експерта № 02-01/984 від 12.09.2019, згідно якого у ОСОБА_2 мали місце ушкодження: травма грудної клітки з переломом третього ребра справа, попаданням повітря в праву плевральну порожнину (пневмоторакс) без стиснення легені, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я;

- висновок експерта № 02-01/982 від 12.09.2019, згідно якого у ОСОБА_1 мали місце ушкодження: травма правого ліктьового суглобу з переломом ліктьового відростку правої ліктьової кістки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я;

- протокол проведення слідчого експерименту від 12.09.2019 з потерпілим ОСОБА_1 , під час якого останній показав як саме Опель Кадет д.н.з. НОМЕР_3 , виїхав на зустрічну смугу та автомобіль ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_2 здійснив зіткнення з останнім та фото таблицю і план-схему до нього;

- висновок експерта № 4/517 від 26.09.2019, згідно якого у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, та за обставин зазначених в ухвалі суду про призначення експертизи, в діях водія автомобіля Опель Кадет д.н.з. . НОМЕР_3 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

За обставин зазначених в ухвалі суду про призначення експертизи, в діях водія автомобіля ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП не вбачається;

- лист до Акту та копія Акту від 03.08.2019 медичного огляду ОСОБА_3 , згідно якого виявлено 1.1 % алкоголю в крові;

- протокол проведення слідчого експерименту від 28.09.2019 з свідком ОСОБА_4 , під час якого останній показав як саме та Опель Кадет д.н.з. НОМЕР_3 , виїхав на зустрічну смугу та автомобіль ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_2 здійснив зіткнення з останнім та фото таблицю і план-схему до нього;

Вищевказані докази відкриті учасникам судового провадження відповідно до вимог ч. 12 ст. 290 КПК України.

Крім цього вина обвинуваченого доводиться показаннями потерпілих та свідків, зокрема:

-показаннями потерпілого ОСОБА_1 , який повідомив, що 03.08.2019 він на своєму автомобілі ВАЗ 2103 перебував в якості пасажира на передньому сидінні, автомобілем керував його внук ОСОБА_4 рухалися в с. Степанці зі швидкістю близько 50 км/год і коли під`їхали до повороту побачив що з повороту на них виїхав автомобіль Опель різко зміним напрямок руху виїхав на їхню смугу руху, він крикнув онуку «куди він летить» Опель розвернуло правим боком до них і відбулося зіткнення з передньою частиною їхнього автомобіля . Дорожнє покриття було вологе після дощу, на його думку водій ОСОБА_3 рухався зі швидкістю близько 80 км/год, завдані збитки не відшкодував;

- показаннями потерпілої ОСОБА_2 , яка повідомила, що 03.08.2019 приїхали з чоловіком ОСОБА_3 з роботи з нічної зміни додому. Потім вирішили проїхати в магазин в центр с. Степанці, повертаючись додому проїхали місток і проїзжаючи поворот машину понесло вправо і чоловік намагався не злетіти з дороги почав крутити кермо вліво і автомобіль виїхав на зустрічну смугу руху та зупинився перпендикулярно до дороги і через пару секунд в них в`їхав автомобіль ВАЗ. Дорога була мокра, від удару отримала ушкодження в праву частину свого тіла та була госпіталізована швидкою допомогою;

- показаннями свідка ОСОБА_4 який повідомив, що 03.08.2019 був в с. Степанці у свого діда ОСОБА_1 . На автомобілі останнього марки ВАЗ 2103 вирішили поїхати в центр села по справам. За кермом був він ОСОБА_1 сидів на передньому пасажирському сидінні. Їхав зі швидкістю близько 50 км/год, дорожнє покриття було вологе, видимість добра. Доїхали до повороту і побачив як йому на зустріч виїхав автомобіль Опель синього кольору якого почало нести боком і винесло на його смугу руху правою частиною до його передньої частини автомобіля та перпендикулярно до дороги, він натиснув на гальма проте не встиг загальмувати до зіткнення. Удар прийшовся в праву передню бокову частину Опеля та в ліву передню частину автомобіля ВАЗ. Коли вийшов з автомобіля та почав спілкуватися з водієм ОСОБА_5 то відчув від нього запах алкоголю і по його поведінці та мові зрозумів, що він був у стані алкогольного сп`яніння. Від ДТП травми отримав його дід ОСОБА_1 та пасажирка автомобіля Опель.

- показаннями свідка ОСОБА_6 , який повідомив, що в влітку 2019 року в с. Степанці сидів на лавці біля домоволодіння під огорожею і бачив як проїхав автомобіль ВАЗ який рухався не швидко потім з повороту виїхав автомобіль Опель якого почало нести боком на зустрічну смугу з автомобілем ВАЗ і відбулося зіткнення. З якою швидкістю їхали автомобілі точно вказати не може.

За таких обставин суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого «поза розумним сумнівом» у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за обставин, встановлених судом.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений.

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , згідно ч. 2 ст. 66 КК України суд вважає визнання обвинуваченим своєї вини. Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Мотиви призначення відповідного покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне:

позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання;

відношення обвинуваченого до вчиненого (відсутність щирого каяття, не відшкодування заподіяної шкоди);

ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії не тяжких злочинів;

особу обвинуваченого: який винним себе визнав, заподіяну шкоду не відшкодував; раніше не судимий; за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, працюючий, має неповнолітню дитину на утриманні, під наглядом лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі та з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України. Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Визначене судом покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Адже, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди у сумі 98879 грн. 16 коп. відповідно до вимог ст. 23, 1167 ЦК України підлягає до часткового задоволення, у сумі 20000 грн. з урахуванням вимог розумності, справедливості та співмірності завданих моральних страждань потерпілому. Позовні вимоги до цивільно відповідача ТОВ «СК «Ю.Ес.АЙ» про стягнення матеріальної та моральної шкоди підлягають залишенню без розгляду, як такі що заявлені передчасно, оскільки відповідальність страхової компанії, розмір відповідних відшкодувань регулюються спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за наявності відповідних умов та підстав і оскільки потерпілий не звертався до даної страхової компанії з відповідним переліком необхідних документів та не отримував відмову останньої від здійснення страхового відшкодування, а тому суд вважає що на даний час права цивільного позивача ОСОБА_1 даним відповідачем непорушені, що відповідає усталеній практиці Верховного суду України з даних питань.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Процесуальні витрати у справі підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Арешт накладений ухвалою Канівського міськрайонного суду від 07.08.2019 на автомобілі ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_2 та Опель Кадет д.н.з. НОМЕР_3 , після набрання вироком законної сили - скасувати за збігом потреби.

Керуючись ст.ст.368, 370-371, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі та з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Після набрання вироком законної сили, речові докази, а саме:

Автомобіль ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_2 що належить потерпілому ОСОБА_1 та автомобіль Опель Кадет д.н.з. НОМЕР_3 , що належить обвинуваченому ОСОБА_3 які знаходяться на території Канівського ВП ГУНП в Черкаській області - повернути власникам за належністю.

Арешт накладений ухвалою Канівського міськрайонного суду від 07.08.2019 на автомобілі ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_2 та Опель Кадет д.н.з. НОМЕР_3 , що належать потерпілому ОСОБА_1 та обвинуваченому ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили - скасувати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на його користь моральної шкоди задовольнити частково та стягнути з обвинуваченого 20000 (двадцять тисяч) грн. завданої моральної шкоди, а позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 до ТОВ «СК «Ю.Ес.АЙ» про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у сумі 6280 грн. 40 коп.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги учасниками процесу до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: В. В. Морозов