Ухвала суду № 100166371, 06.10.2021, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2220/21

Провадження №:1-кп/138/210/21

УХВАЛА

06 жовтня 2021 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Холодової Т.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Паламарчук І.В.,

прокурора Свириди Т.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Середенка М.М,

представника потерпілого Стратійчука І.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області кримінальне провадження № 12020020200000243 від 17.07.2020 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2021 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні, до якого додані реєстр матеріалів досудового розслідування і розписки підозрюваного та захисника про отримання копій обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування та позовної заяви. Також до обвинувального акту додана позовна заява, яка подана прокурором в інтересах держави в особі Управління ЖКГ до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.07.2021 призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, викликати свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , прийняти до розгляду позовну заяву. Також прокурор додала, що прокуратурою було скеровано запит до Могилів-Подільської міської ради щодо звернення Управління ЖКГ з позовом до обвинуваченого та повідомлено про звернення з таким позовом прокуратурою, на що отримана відповідь, з якої вбачається, що Управління ЖКГ з позовом не зверталось, а Могилів-Подільська міська рада не заперечує щодо звернення з таким позовом прокурором.

Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти клопотань прокурора. Захисник просив зобов`язати відділ пробації скласти відносно обвинуваченого досудову доповідь, а обвинувачений погодився брати участь у складанні досудової доповіді. Також захисник обвинуваченого заявив клопотання про повернення позовної заяви прокурору. Клопотання мотивоване тим, що прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва однією з яких є бездіяльність компетентного органу. В порушення норм закону, прокурор звертаючись з позовною заявою не дотримав встановленого порядку звернення з позовом. Також у зв`язку з тим, що позовна заява прокурора підлягає поверненню захисник заявив клопотання про скасування арешту майна, який було накладено для забезпечення цивільного позову, так як відпали об`єктивні потреби такого арешту. Крім того у клопотанні адвокат звертає увагу на неспівмірність ціни позову вартості арештованого майна обвинуваченого, що свідчить про необґрунтованість такого арешту.

Представник потерпілого у підготовчому судовому засіданні проти клопотань прокурора не заперечував. Вказав, що ні орган досудового розслідування, ні прокуратура не звертались до Управління житлово-комунального господарства з вимогою ініціювати останнім звернення до суду з позовом до обвинуваченого про стягнення шкоди, завданої злочином.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, ознайомившись з обвинувальним актом, вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з таких підстав.

Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження немає. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Клопотань про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого під час підготовчого судового засідання не надходило.

Згідно зі ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, та прийняття судового рішення про міру покарання, суд приходить до висновку зобов`язати уповноважений орган пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого.

Щодо цивільного позову та клопотання про скасування арешту майна, суд приходить до такого висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 1 ст. 128 КПК України).

Відповідно до ч. 3 вказаної статті цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Згідно з абзацом першим та другим частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У поданому позові, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" бездіяльністю органу місцевого самоврядування, яке виражається у незверненні уповноваженого органу до суду з позовом про стягнення з обвинуваченого заподіяних збитків. Наведене на думку прокурора, вказує на необхідність прокурорського втручання з метою захисту інтересів держави в особі Управління житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради.

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Подібну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18.

У контексті наведеного можна зробити висновок, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим».

У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави. При цьому саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.08.2019 р. у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 р. у справі № 912/2529/18 та 18.08.2020 р. у справі № 914/1844/18.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на думку органу досудового розслідування матеріальні збитки в сумі 183134,00 грн. спричинені Управлінню житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради. Таким чином саме Управління ЖКГ Могилів-Подільської міської ради наділене правом самостійно звернутись з позовом до суду.

При цьому, як вбачається з листа наданого на запит адвоката Середенка М.М. № 04-19/317 від 16.09.2021 начальник управління ЖКГ Могилів-Подільської міської ради повідомив, що органи прокуратури в період з 26.06.2021 по 05.07.2021 з ініціюванням питань щодо пред`явлення позовної заяви про відшкодування збитків з ОСОБА_1 до управління не звертались. Аналогічне зазначив і сам представник потерпілої особи в підготовчому судовому засіданні.

Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви та наданого прокурором листа від 30.06.2021, Могилів-Подільська окружна прокуратура звернулась до Могилів-Подільської міської ради з вказаним листом, в якому повідомила про заподіяну ОСОБА_1 шкоду бюджету міської ради, просила надати інформацію не пізніше 01.07.2021, тобто на наступний день після запиту, про звернення Могилів-Подільською міською радою чи Управлінням ЖКГ до суду з відповідним позовом та одночасно повідомила про намір звернення із цивільним позовом Могилів-Подільською окружною прокуратурою. 01.07.2021 Могилів-Подільська міська рада листом за підписом міського голови повідомила, що з позовом до суду до ОСОБА_1 не звертались, проти звернення прокурора до суду з таким позовом вони не заперечують.

Зі змісту вказаного листа від 01.07.2021 суд не вбачає обставин, які б перешкоджали уповноваженому органу самостійно звернутись з цивільним позовом. При цьому звернення прокурором до суду з цивільним позовом 05.07.2021, тобто через чотири дні після отримання уповноваженим органом листа прокурора від 30.06.2021, також не свідчить про недотримання уповноваженим органом розумного строку для самостійного звернення з позовом до суду, що дає підстави стверджувати про те, що прокурором в даному випадку не дотримані умови ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та, як наслідок, про відсутність підстав для звернення з даним позовом прокурора Могилів-Подільської окружної прокуратури.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви прокурору.

Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку. Зокрема, абзац 2 частини 1 статті 174 КПК України визначає, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Суд встановив, що ухвалою слідчого судді від 07.07.2021 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з правом користування, без права відчуження, з метою забезпечення цивільного позову у вказаному кримінальному провадженні.

Враховуючи, що позовна заява підлягає поверненню прокурору, суд приходить до висновку, що в арешті майна відпала потреба, а відтак він підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 175-177, 185 ч. 4 п. 4 ЦПК України, ст.ст. 127 ч. 2, 128, 174 ч. 1, 314-315, 369-372 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження № 12020020200000243 від 17.07.2020 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 191 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області на 13 жовтня 2021 року на 10 год. 00 хв.

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.

Викликати в судове засідання: прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого адвоката Середенка М.М., представника потерпілого Стратійчука І.П., свідків: ОСОБА_2 , (місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_6 ).

Зобов`язати Могилів-Подільський міськрайонний відділ з питань пробації філії Державної установи “Центр пробації» у Вінницькій області скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Шендерівка Могилів-Подільського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , яку подати до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в строк до 12 жовтня 2021 року.

Позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 шкоди завданої кримінальним правопорушенням в сумі 183134,00 грн. повернути прокурору.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 07.07.2021 на квартиру АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На ухвалу в частині вирішення цивільного позову може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.Ю. Холодова