Рішення № 100164924, 05.10.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2983/20

номер провадження 2/695/612/21

05 жовтня 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Середи Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Біліченко С.В.,

представника позивача – Попова А.В. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (далі – позивач) з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі – відповідач) заборгованість за кредитним договором № 014/02-31/654-08 від 06.05.2008 у сумі 111 605 грн 85 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що відповідно до кредитного договору № 014/02-31/654-08 від 06.05.2008, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», правонаступником якого є ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», Банк надав позичальнику кредит у сумі 25 000, 00 доларів США зі сплатою 16,0 % річних. 02 серпня 2019 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та АТ «ОКСІ БАНК» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 114/2-16, у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/02-31/654-08 від 06.05.2008. 02 серпня 2019 року між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги, за вказаним кредитним договором. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором станом на 28.10.2020 утворилась заборгованість у сумі 35 439, 80 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.10.2020 становить 1 005 267 грн 64 коп, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) – 14 026, 77 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.10.2020 становить 397 876 грн 34 коп; заборгованість за відсотками на дату відступлення прав вимоги – 3 187, 34 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.10.2020 становить 90 410 грн 49 коп; заборгованість за нарахованими відсотками (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 2 822, 19 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.10.2020 становить 80 052 грн 83 коп; заборгованість по пеням і штрафам – 15 403, 50 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.10.2020 становить 436 927 грн 28 коп. Оскільки позичальником прострочено грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів отриманих на підставі кредитного договору № 014/02-31/654-08 від 06.05.2008, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3 % річних. Станом на 28.10.2020 розраховано 3 % річних на суму 14 026, 77 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.10.2020 становить 397 876 грн 34 коп за період з 28.10.2017 по 28.10.2020 і складає 35 847 грн 29 коп. Також нарахована пеня за подвійною обліковою ставкою Національного банку України на суму 14 026, 77 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.10.2020 становить 397 876 грн 34 коп за період з 28.10.2019 по 28.10.2020 і складає 75 758 грн 56 коп. Ураховуючи викладене, ТОВ «Вердикт Капітал» просить суд стягнути з відповідача на його користь 3 % річних у сумі 35 847 грн 29 коп та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 75 758 грн 56 коп, усього на загальну суму 111 605 грн 85 коп.

Ухвалою від 13.01.2021 відкрито провадження у справі за даним позовом, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, 20.09.2021 відповідачем подано до суду відзив, в якому відповідач вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки позивач звернувся з позовом до суду з даним позовом з пропуском строку позовної давності. Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.05.2012 у справі № 2306/1236/12 задоволено позов АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/02-31/654-08 від 06.05.2008: стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» кошти в сумі 21 077, 03 доларів США, що в перерахунку на національну валюту становить 168 399 грн 15 коп в порядку відшкодування заборгованості по кредитному договору № 014/02-31/654-08 від 06.05.2008; визначено порядок виконання рішення шляхом передачі предмета застави: сідлового тягача «MAN 8.185LC», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» для подальшої його реалізації банком шляхом проведення прилюдних торгів або в порядку виконавчого провадження. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Відтак, на думку відповідача, строк позовної давності до пред`явлених позивачем вимог сплив. Також відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази про перехід права вимоги до відповідача за кредитним договором № 014/02-31/654-08 від 06.05.2008 від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» до АТ «ОКСІ БАНК». Крім того, відповідач посилається на недопустимість нарахування інфляційних втрат на прострочення грошового зобов`язання визначеного в іноземній валюті, оскільки відповідно до усталеної практики Верховного Суду норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, яке визначене у гривні. Вказуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про стягнення кредитної заборгованості, а тому відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин статті 625 ЦК України, оскільки вказана норма підлягає застосуванню лише у разі грошового зобов`язання, яке підлягає виконанню, відповідач просить застосувати до спірних правовідносин термін позовної давності.

У судове засідання призначене 10 год 00 хв 05.10.2021 прибув представник позивача, який позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не прибув, явку свого представника не забезпечив. Відповідно до наданого перед початком судового засідання представником відповідача клопотанням, просить суд розглянути справу за відсутності відповідача та представника відповідача, у задоволенні позову відмовити, у тому числі із застосуванням строків позовної давності.

Заслухавши доводи представника позивача та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № 014/02-31/654-08 від 06.05.2008, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», Банк надав позичальнику кредит у сумі 25 000, 00 доларів США зі сплатою 16,0 % річних з кінцевим терміном повернення 05.05.2013.

Згідно з договором про зміни № 1 від 10.03.2009, додатковою угодою № 1 від 06.10.2009 та з додатком № 1 до додаткової угоди № 1 від 06.10.2009 заборгованість, строк сплати якої настав, приєднується до загальної заборгованості по кредиту, в зв`язку з чим змінюється строку погашення заборгованості, кінцевий термін якого становить 10.11.2015 .

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.05.2012 у справі № 2306/1236/12 задоволено позов АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/02-31/654-08 від 06.05.2008: стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» кошти в сумі 21 077, 03 доларів США, що в перерахунку на національну валюту становить 168 399 грн 15 коп в порядку відшкодування заборгованості по кредитному договору № 014/02-31/654-08 від 06.05.2008; визначено порядок виконання рішення шляхом передачі предмета застави: сідлового тягача «MAN 8.185LC», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» для подальшої його реалізації банком шляхом проведення прилюдних торгів або в порядку виконавчого провадження.

Відповідно до листа Золотоніського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01.06.2021 № 15912 за інформацією бази даних автоматизованої системи виконавчого провадження у період з 2014 по 2016 роки на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 45343689 з примусового виконавчого листа № 2306/1236/12 виданого 31.05.2012 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення з відповідача шляхом передачі предмета застави – сідлового тягача «MAN 8.185LC», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» для подальшої його реалізації банком шляхом проведення прилюдних торгів або в порядку виконавчого провадження. 09 квітня 2015 року виконавче провадження повернуто стягувачу за п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», постанову та виконавчий лист направлено стягувачу за адресою зазначеною у виконавчому документі. Також на виконанні у відділі у вказаний період перебувало виконавче провадження № 52281878 з примусового виконавчого листа № 2306/1236/12 виданого 31.05.2012 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення з відповідача шляхом передачі предмета застави – сідлового тягача «MAN 8.185LC», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» для подальшої його реалізації банком шляхом проведення прилюдних торгів або в порядку виконавчого провадження. 19 вересня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (пропущено строки для пред`явлення виконавчого документа), постанову та виконавчий лист направлено стягувачу за адресою зазначеною у заяві стягувача.

У подальшому 02.08.2019 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та АТ «ОКСІ БАНК» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 114/2-16, відповідно до умов якого, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредиторові права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, боржників розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід`ємною частиною.

Водночас додатків до вказаного договору, які є його невід`ємною частиною, а саме перелік кредитних договорів, боржників розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору, акта приймання-передачі прав вимоги та акта приймання-передачі документів позивач суду не надав.

Також 02.08.2019 міжАТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредиторові права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (портфель заборгованості), у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/02-31/654-08 від 06.05.2008.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги від 02.08.2019 за кредитним договором № 014/02-31/654-08 від 06.05.2008, укладеним із ОСОБА_1 обраховується сума заборгованості за основною сумою боргу по кредиту в сумі 14 026, 77 доларів США, сума заборгованості за відсотками – 3 187,34 доларів США, сума пені – 15 403,5 доларів США.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11.11.2019 у справі № 2306/1236/12 задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником: замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у справі № 2306/1236/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/02-31/654-08.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.03.2020 у справі № 2306/1236/12 відмовлено у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Звертаючись до суду з даним позовом ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» вказує, що оскільки позичальником прострочено грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів отриманих на підставі кредитного договору № 014/02-31/654-08 від 06.05.2008, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3 % річних. Станом на 28.10.2020 розраховано 3 % річних на суму 14 026, 77 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.10.2020 становить 397 876 грн 34 коп за період з 28.10.2017 по 28.10.2020 і складає 35 847 грн 29 коп. Також нарахована пеня за подвійною обліковою ставкою Національного банку України на суму 14 026, 77 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.10.2020 становить 397 876 грн 34 коп за період з 28.10.2019 по 28.10.2020 і складає 75 758 грн 56 коп.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що у зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором станом на 28.10.2020 утворилась заборгованість у сумі 35 439, 80 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.10.2020 становить 1 005 267 грн 64 коп, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) – 14 026, 77 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.10.2020 становить 397 876 грн 34 коп; заборгованість за відсотками на дату відступлення прав вимоги – 3 187, 34 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.10.2020 становить 90 410 грн 49 коп; заборгованість за нарахованими відсотками (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 2 822, 19 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.10.2020 становить 80 052 грн 83 коп; заборгованість по пеням і штрафам – 15 403, 50 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.10.2020 становить 436 927 грн 28 коп.

Водночас рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.05.2012 у справі № 2306/1236/12 задоволено позов АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/02-31/654-08 від 06.05.2008: стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» кошти в сумі 21 077, 03 доларів США, що в перерахунку на національну валюту становить 168 399 грн 15 коп в порядку відшкодування заборгованості по кредитному договору № 014/02-31/654-08 від 06.05.2008; визначено порядок виконання рішення шляхом передачі предмета застави: сідлового тягача «MAN 8.185LC», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» для подальшої його реалізації банком шляхом проведення прилюдних торгів або в порядку виконавчого провадження.

Як вбачається зі змісту вказаного судового рішення станом на день вирішення справи № 2306/1236/12 заборгованість відповідача за кредитним договором № 014/02-31/654-08 від 06.05.2008, укладеним з АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» станом на 01.02.2012 становила 21077,03 дол. США (168399,15 грн.), що складається з наступного: 19668,22 дол. США (157143,18 грн.) – поточний залишок по кредиту, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом – 1924,43 дол. США (15375,62 грн.); 1408,81 дол. США (11255,97 грн.) –заборгованість по відсотках за користування кредитом, з яких: 576,9 дол. США (4609,26 грн.) – строкова заборгованість за відсотками; 267,27 дол. США (2135,41 грн.) – прострочена заборгованість за відсотками до 31 дня; 258,65 дол. США (2066,54 грн.) – прострочена заборгованість за відсотками понад 31 день; 305,99 дол. США (2444,77 грн.) – прострочена заборгованість за відсотками понад 60 днів.

Відтак судом встановлено, що позивач нараховував відсотки за користування кредитом та штрафні санкції навіть після набрання законної сили рішенням суду про дострокове стягнення з відповідача кредитної заборгованості.

Суд зауважує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Після набрання рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.05.2012 у справі № 2306/1236/12 законної сили, кредитний договір припинив свою дію та первісний кредитор втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором, оскільки, нарахування процентів за користування кредитними коштами, комісійних, неустойки поза строком дії кредитного договору не передбачено.

Відтак таке право не набув і позивач.

При вирішенні даної справи суд також бере до уваги, що якщо зобов`язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на особу, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, у тому числі ті, що передбачені статтею 625 ЦК України.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).

Тобто грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, зокрема і факту наявності боргу, встановленого рішенням суду.

Наведений правовий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.

При вирішенні даної справи, суд зауважує, що зобов`язання відповідача із повернення боргу за кредитним договором трансформувалось у зобов`язання із виконання судового рішення про стягнення боргу, оскільки кредитний договір № 014/02-31/654-08 від 06.05.2008 був припинений достроково за ініціативою банку.

Суд також враховує правову позицію, викладену в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, згідно з якою до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу). Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.05.2012 у справі № 2306/1236/12 визначено розмір заборгованості за вказаним кредитним договором, а саме 21 077, 03 доларів США, що в перерахунку на національну валюту становить 168 399 грн 15 коп, на яку і слід було нараховувати 3% річних згідно з приписами статті 625 ЦК України.

Натомість, як вбачається з витягу з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги від 02.08.2019 за кредитним договором № 014/02-31/654-08 від 06.05.2008, укладеним із ОСОБА_1 обраховується сума заборгованості за основною сумою боргу по кредиту в сумі 14 026, 77 доларів США, сума заборгованості за відсотками – 3 187,34 доларів США, сума пені – 15 403,5 доларів США.

Отже з матеріалів справи вбачається, що після прийняття наведеного рішення суду про стягнення кредитної заборгованості відбулось додаткове нарахування заборгованості на підставі умов договору кредиту, що не відповідає вимогам чинного законодавства та суперечить правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права.

Враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до висновку про те, що сума боргу відповідача за кредитним договором, яка визначена позивачем не підтверджується матеріалами справи, а зроблені та надані позивачем розрахунки заборгованості не містять відомостей про здійснені відповідачами платежі в рахунок кредитної заборгованості. Крім цього, позивачем в розрахунку не враховано грошові кошти, які були отримані ним за виконавчим листом під час примусового виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.05.2012 у справі № 2306/1236/12.

З наданого суду ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» розрахунку заборгованості відповідача не можливо встановити дійсний розмір 3% річних.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст. 81 ЦПК України.

При цьому суд позбавлений можливості самостійно здійснити розрахунок заборгованості, оскільки такі дії будуть порушувати вимоги ст. 12 ЦПК України.

Крім того відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті – гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти.

Відтак, враховуючи, що грошовою одиницею кредитного зобов`язання за договором № 014/02-31/654-08 від 06.05.2018 є долар США, суд приходить до висновку, що індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає.

Щодо посилання відповідача на сплив позовної давності для звернення позивача з даним позовом, суд зазначає про таке.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 14 026, 77 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.10.2020 становить 397 876 грн 34 коп, які нараховані за період з 28.10.2017 по 28.10.2020 і складає 35 847 грн 29 коп, а також нараховану за період з 28.10.2019 по 28.10.2020 пеню за подвійною обліковою ставкою Національного банку України на суму 14 026, 77 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.10.2020 становить 397 876 грн 34 коп.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а відповідно до вимог ч. 5 ст.261ЦК України за зобов`язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Статтею 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність, скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ч. 5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Аналіз наведених вимог ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Системне тлумачення ч. 1 ст. 509, ч. 1 ст. 267, ст. 625 ЦК України у їх взаємозв`язку дає підстави для висновку, що натуральним є зобов`язання, вимога в якому хоча й існує, проте не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном.

Положення ст. 625 ЦК України щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, як спеціальної міри відповідальності за порушення грошового зобов`язання, може бути застосовано до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Отже, кредитор у натуральному зобов`язанні не має права на нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 757/44680/15-ц (провадження № 61-32171сво18) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року у справі № 715/1452/19 (провадження № 61-8415св20).

Відповідач, посилаючись на наявність правових підстав для застосування позовної давності, вказує, що строк виконання зобов`язання закінчився у зв`язку із пред`явленням первісним кредитором позову до відповідача щодо дострокового стягнення заборгованості за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у 2012 році, даний позов пред`явлений у грудні 2020 року.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволенні позовних вимог про стягнення сум за прострочення виконання грошового зобов`язання за ст. 625 ЦК України.

Суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено повністю, витрати позивача щодо сплати судового збору належить віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. 10, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Середа Л.В.