Вирок № 100164770, 30.09.2021, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/5/21

номер провадження 1-кп/570/176/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Коробова С.О.

при секретарі судового засідання Бартош О.Ю.

з участю

прокурора Бикова Д.О.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Меркулова С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020180180001084 про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Клевань Рівненського району Рівненської області, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, непрацюючого, є неодруженим, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , який є раніше судимим:

- 11.01.2020 року Рівненським районним судом Рівненської області за ч.3 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на три роки;

- 07.04.2021 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч.2 ст.263, ст.71 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 1 (один) місяць

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 08 грудня 2020 року близько 03 години 00 хвилин, перебуваючи в орендованому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який на праві власності належить ОСОБА_3 , побачив припаркований біля вказаного будинку автомобіль ВАЗ 210994, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 51 919, 48 гривень, що також належить ОСОБА_1 .

Маючи раптово виниклий умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, переслідуючи мету використання транспортного засобу для подальшого пересування, безперешкодно, шляхом вільного доступу, ключем відчинив двері автомобіля ВАЗ 210994, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проник до салону та за допомогою ключа, привів в дію двигун та виїхав за межі прибудинкової території житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , тим самим умисно, всупереч волі законного користувача, незаконно заволодів вказаним транспортним засобом, яким вирушив в м. Рівне.

Потерпілий в судовому засіданні повністю підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 . Суду вказав, що ОСОБА_2 із своєю співмешканкою переїхав на проживання в орендовану частину будинку. Для того, щоб він перевіз свої речі він дав йому автомобіль. Після перевезення речей ОСОБА_2 повернув йому ключі та техпаспорт. Домовленостей про користування автомобілем у будь-який час не було. Техпаспорт у нього був звечора і до виявлення відсутності автомобіля. Приблизно о шостій годині ранку 08 грудня 2020 року він виявив відсутність автомобіля в своєму дворі. За словами співмешканки він дізнався, що ОСОБА_2 поїхав на автомобілі до м. Рівне. Також потерпілий наголосив суду, що ним поданий цивільний позов, до якого додані документи, що свідчать про погіршення стану його здоров`я, а також розрахунки необхідних ремонтних робіт для пошкодженого автомобіля, що виникли внаслідок даної події.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 вину в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно визнав повністю і суду показав, що 08 грудня 2020 року близько 03 години 00 хвилин, перебуваючи в орендованому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який на праві власності належить ОСОБА_3 , побачив припаркований біля вказаного будинку автомобіль ВАЗ 210994, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 51 919, 48 гривень. Раптово у нього виник умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, тому, переслідуючи мету використання транспортного засобу для подальшого пересування, він, безперешкодно, шляхом вільного доступу, ключем відчинив двері автомобіля ВАЗ 210994, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проник до салону та за допомогою ключа, привів в дію двигун та виїхав за межі прибудинкової території житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 . Обвинувачений визнав, що вказані дії він вчинив повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій. Підсудний повністю погодився із сумою завданих збитків.

Суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор та потерпілий також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений та потерпілий, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Потерпілим ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 подано цивільний позов про відшкодування матеріалної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. ОСОБА_1 просить в позові стягнути у відшкодування матеріальної шкоди 13 350 гривень 80 копійок та у відшкодування моральної шкоди 5 000 гривень.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку про наявність безпосереднього причинного зв`язку між протиправними діями відповідача і шкодою, заподіяною позивачу та наявністю вини відповідача у заподіянні цієї шкоди.

У відповідності до ч.1. ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільний позов підлягає до задоволення на підставі ст.ст. 1166, 1167 ЦК України та з урахуванням принципу диспозитивності (обвинувачений визнав позовні вимоги повністю).

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний сприяв розслідуванню та судовому розгляду справи. Як пом`якшуючі покарання обставини суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню кримінального правопорушення. Обтяжуючі покарання обставини прокурором в судовому засіданні не заявлено, а судом не встановлено.

Виходячи з наведених характеристик обвинуваченого суд погоджується з пропозицією прокурора про призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. За положеннями ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи щире каяття та повне визнання обвинуваченим своєї вини, сприяння досудовому та судовому слідству, суд погоджується з думкою прокурора та приходить до висновку про можливість призначення покарання за нижньою межею санкції статті.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років без конфіскації майна.

У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів ОСОБА_2 призначити шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та за попереднім вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 07 квітня 2021 року за ч.2 ст. 263, ст. 71 КК України. Остаточне покарання ОСОБА_2 , призначити у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років два місяці без конфіскації майна.

Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_2 рахувати з моменту взяття під варту з 09 грудня 2020 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_2 залишити попередній у виді тримання під вартою, але на строк не більше двох місяців.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13 350 гривень 80 копійок у відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та 5 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Речові докази по справі – автомобіль марки «ВАЗ 210994» синього кольору, номер шасі НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишити у власності потерпілого.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Коробов С.О.