Рішення № 10016366, 17.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/13817.05.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Родоніт”

До Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Простягнення 5202,74 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаЛісовенко Т.В. представник за довіреністю від 12.04.2010 р. № 12/10

Від відповідача не зявився 17.05.2010 р. у судовому засіданні за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “ Торговий дім “Родоніт” звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 4200,00 грн. заборгованості з оплати вартості товару за договором від 20.08.2008 р. № 571/08-Р, 184,26 грн. 3 % річних та 818,48 грн. інфляційної складової боргу.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2010 р. № 46/138, яку призначено до розгляду на 19.04.2010 р.

19.04.2010 р. та 30.04.2010 р. розгляд справи відкладався відповідно до приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання, призначене на 17.05.2010 р., відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 46/138 від 29.03.2010 р., 19.04.2010 р. та від 30.04.2010 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Як слідує з позовної заяви та пояснень представника позивача, позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем обовязку з оплати поставленого товару. На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір від 20.08.2008 р. № 571/08-р, накладні на поставку товару, акт звірки взаєморозрахунків, банківську виписку про часткову сплату відповідачем поставленого товару.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.08.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Родоніт” в якості постачальника та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в якості покупця уклали договір № 571/08-р (надалі договір), за умовами якого постачальник (позивач) зобовязався постачати та передавати у власність покупця згідно накладних товар, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити товар, на умовах, визначених даним договором.

Згідно з п. 2.1 договору поставка кожної партії товару здійснюється на підставі та у відповідності з узгодженим сторонами замовленням на поставку товару.

Відповідно до п. 2.2 договору постачання товару здійснюється на підставі накладної, яка має відповідати узгодженому до постачання замовленню.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата товару проводиться покупцем на користь постачальника протягом 14 банківських днів з моменту отримання кожної партії товару до повного взаєморозрахунку.

За твердженнями позивача в рамках договору відповідачу за накладною: № РНр-018468 від 24.12.2008 р. поставлено товар на суму 6 793,20 грн.

Відповідач оплатив поставлений товар частково у сумі 2 593,20 грн., заборгувавши 4 200,00 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень представника позивача судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом відповідач прийняв товар вартістю 6 793,20 грн., оплату за поставлений товар здійснив частково у сумі 2 593,20 грн., чим порушив умови договору та чинне законодавство і його борг перед позивачем становить 4 200,00 грн.

Крім того, матеріали справи містять підписаний сторонами акт звірки розрахунків від 31.12.2008 р., відповідно до якого заборгованість відповідача складає 7 903,26 грн.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 4 200,00 грн. за договором від 20.08.2008 р. № 571/08-р документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 183,64 грн. 3 % річних, 818,48 грн. інфляційних збитків.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком стягненню підлягає 183,64 грн. 3 % річних, 818,48 грн. інфляційних збитків.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 (гуртожиток), ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Родоніт” (02660, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 101-А, ідентифікаційний код 34425622) 4 200 (чотири тисячі двісті) грн. основного боргу, 183 (сто вісімдесят три) грн. 64 коп. 3 % річних, 818 (вісімсот вісімнадцять) грн. 48 коп. інфляційних збитків, 102 (сто дві) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Л.В. Омельченко

Дата підписання: 01.06.2010 р.