Рішення № 10016338, 01.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/16101.04.10 За позовом Приватного підприємства «Канівавто» До Дочірнє підприємство «Яготинський консервний завод»

про стягнення 36853,78 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Наконечний О.М. –представник за довіреністю

Від відповідача Скуртул К.А. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 35413,00 грн. основної заборгованості по Договору перевезення № 01/08-2008 від 01.08.2008, 1440,78 грн. 3% річних, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –398,54 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу -236,00 грн., та 3000,00 грн. вартості послуг адвоката.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2010 було порушено провадження в справі № 47/32 та призначено розгляд справи на 16.03.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2010 розгляд справи було відкладено до 01.04.2010.

В судовому засіданні 01.04.2010 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору перевезення № 01/08-2008 від 01.08.2008 щодо оплати вартості здійсненого перевезення.

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечував. Зазначав про те, що позивачем невірно здійснено розрахунок 3% річних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до письмового повідомлення ДП «Стара фортеця»№ 786 від 06.10.2008, направленого на адресу позивача, загальними зборами учасників ТОВ «Стара фортеця агро»протокол № 02/10/08 від 02.10.2008, яке є засновником та власником ДП «Стара фортеця», було прийнято рішення змінити назву ДП «Стара фортеця»на ДП «Яготинський консервний завод».

31.08.2008 між ДП «Стара фортеця», як замовником, правонаступником якого є відповідач, та позивачем –ПП «Канівавто», як перевізником, було укладено договір № 01/08-2008 (далі –договір № 01/08-2008 від 31.08.2008), який підписано представниками сторін та посвідчено печатками юридичних осіб, належним чином засвідчена позивачем копія якого наявна в матеріалах справи.

Умовами договору № 01/08-2008 від 31.08.2008 сторони погодили, що перевізник (позивач) взяв на себе зобов’язання доставити автомобільним транспортом довірений замовником вантаж з місця відправлення до пункту призначення і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник взяв на себе зобов’язання сплатити плату за перевезення вантажу (п. 1.1), розрахунки між сторонами проводяться протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт (п. 4.1), розмір плати за перевезення вантажу узгоджується сторонами в кожному окремому випадку в залежності від маршруту перевезення (п. 4.2).

Відповідно до талонів замовника від 31.08.2008 на суму 9490,00 грн., від 01.09.2008 на суму 9275,50 грн., від 02.09.2008 на суму 8853,00 грн., від 05.09.2008 на суму 9451,00 грн., від 05.09.2008 на суму 9275,50 грн., від 07.09.2008 на суму 9568,00 грн., які посвідчені печатками позивача та відповідача. позивачем, як перевізником було надано послуги з перевезення вантажів за заявленими відповідачем маршрутами загалом на суму 55913,00 грн.

Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 09.09.2008, який підписано представниками позивача та відповідача і посвідчено печатками юридичних осіб, позивачем, як перевізником, було надано, а відповідачем, як замовником, прийнято без зауважень та заперечень послуги з перевезення вантажів за маршрутами та вартістю, погодженими у талонах замовника від 31.08.2008 на суму 9490,00 грн., від 01.09.2008 на суму 9275,50 грн., від 02.09.2008 на суму 8853,00 грн., від 05.09.2008 на суму 9451,00 грн., від 05.09.2008 на суму 9275,50 грн., від 07.09.2008 на суму 9568,00 грн., а загалом на суму 55913,00 грн., та заявлені до сплати позивачем по рахунку № СФ-0000001 від 09.09.2008.

Відповідно до банківських виписок по особовому рахунку позивача. відповідачем було здійснено часткову оплату наданих позивачем послуг з перевезення вантажів по договору № 01/08-2008 від 31.08.2008, а саме в сумі 20500,00 грн.

Як зазначав позивач у позові, відповідач заборгованість в сумі 35413,00 грн. за надані послуги з перевезення по договору № 01/08-2008 від 31.08.2008 –не погасив, на вимогу про оплату від 18.11.2009 –не відреагував, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Вимогами статті 306 Господарського кодексу України встановлено, що перевезенням вантажів у цьому кодексі визнається господарська діяльність, пов’язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб’єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як перевізник умови договору № 01/08-2008 від 31.08.2008 виконав належним чином, а саме: ним було надано відповідачу на його замовлення послуги з перевезення вантажів загалом на суму 55913,00 грн., які відповідачем було прийнято на зазначену суму без будь-яких зауважень та заперечень, що підтверджується копіями талонів замовника та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 09.09.2008 на суму 55913,00 грн., який підписано представниками сторін та посвідчено печатками позивача та відповідача.

Але відповідачем всупереч п. 4.1 договору № 01/08-2008 від 31.08.2008 не було здійснено у повному обсязі та у обумовлений строк (протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт) оплату наданих позивачем послуг з перевезення вантажів в сумі 55913,00 грн., а лише здійснено часткову оплату в сумі 20500,00 грн., заборгованість в сумі 35413,00 грн. відповідачем не погашена і доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору не надано.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору № 01/08-2008 від 31.08.2008 існує непогашена заборгованість в сумі 35413,00 грн., позивачем надано належні та допустимі докази щодо наявності зазначеної заборгованості у відповідача перед позивачем, а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем у повному обсязі послуги з перевезення вантажів законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 35413,00 грн.

          Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних 1440,78 грн. за прострочення виконання зобов’язання п своєчасній оплаті наданих послуг з перевезення вантажів.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки відповідачем всупереч п. 4.1 договору № 01/08-2008 від 31.08.2008 не було виконано свої зобов'язання по повній оплаті наданих послуг з перевезення вантажів, оскільки протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 09.09.2008, тобто у строк до 23.09.2009 включно, відповідачем не було здійснено повну оплату наданих послуг перевезення, прострочення відповідачем виконання свого зобов’язання по повній оплаті відбувалось з 24.09.2009 по 01.02.2010 (дата визначена позивачем самостійно як гранична щодо нарахування), а тому суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних.

В свою чергу, суд зазначає про те, що оскільки остання проплата по договору № 01/08-2008 від 31.08.2008 була здійснена відповідачем 03.08.2009, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 35413.00 грн., а тому період нарахування 3% річних на заявлену позивачем до стягнення суму заборгованості складає з 04.08.2009 по 01.02.2010.

Згідно розрахунку розмір 3% річних складає 529,74 грн., а саме:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

35413.0004.08.2009 - 01.02.20101823 %529,74

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: 35413,00 грн. основного боргу та 529,74 грн. 3% річних.

Також, позивачем у позові заявлено про відшкодування йому за рахунок відповідача суму адвокатських витрат в розмірі 3 000 грн., понесення яких підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, а саме Договором про надання правової допомоги адвоката від 16.11.2009., який укладений між позивачем та адвокатом Наконечним О.М. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 253 від 26.03.2007), квитанцією про оплату послуг адвоката від 16.11.2009 р. на суму 3000,00 грн.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на послуги адвоката підлягають пропорційному відшкодуванню в сумі 2925,84 грн., оскільки позивачем відповідно до квитанції про оплату послуг адвоката від 16.11.2009 було сплачено на користь адвокатського об’єднання 3 000,00 грн. і позовні вимоги задоволені судом частково.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати на оплату послуг адвоката, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Яготинський консервний завод»(код ЄДРПОУ 30965833; місцезнаходження: 02002 м. Київ, вул. Каховська, 64) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Приватного підприємства «Канівавто»(код ЄДРПОУ 35743323; місцезнаходження: 19000 Черкаська обл., м. Канів, вул.. Перемоги, буд. 26) суму основного боргу в розмірі 35 413 (тридцять п’ять тисяч чотириста тринадцять), 3% річних - 529 (п’ятсот двадцять дев’ять) грн. 74 коп., а також 359 (триста п’ятдесят дев’ять) грн. 43 коп. витрат по сплаті державного мита, 230 (двісті тридцять) грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2925 (дві тисячі дев’ятсот двадцять п’ять) грн. 84 коп. витрат на послуги адвоката. В іншій частині позовних вимог –відмоити.

3.          Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Повернути Приватному підприємству «Канівавто»(код ЄДРПОУ 35743323; місцезнаходження: 19000 Черкаська обл., м. Канів, вул.. Перемоги, буд. 26) з Державного бюджету України зайво сплачене платіжним дорученням № 6 від 20.01.2010 державне мито в сумі 30 (тридцять) грн. 01 коп.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                    С.Р.Станік          

                              Дата підписання рішення –04.06.2010