Рішення № 10016317, 27.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/18027.05.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопрайд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»

про стягнення 9980, 01 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Лапіна О.С. –довіреність б/н від 25.03.10р.;

від відповідача: не з?явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопрайд»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»про стягнення 9980,01 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором поставки нафтопродуктів та їх відпуск за старт-картами № 1426-ФК від 03.09.2007р. не виконав свої договірні зобов’язання та не повернув надлишково сплачені авансові платежі, заборгувавши позивачу 9980,01 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 9980,01 грн. - боргу, а також понесені ним по справі судові витрати –102,00 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 06.04.2010 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 06.05.2010 р.

В судове засідання 06.05.2010р. представник відповідача не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

У зв’язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено до 27.05.2010р.

В судове засідання 27.05.2010р. представник відповідача повторно не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні 27.05.2010р. підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.05.2010 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки нафтопродуктів та їх відпуск за старт-картами № 1426-ФК (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов’язувався відпускати нафтопродукти, вказаних у Додатку № 1 до Договору, а позивач оплачувати нафтопродукти на умовах договору (п. 1.1, 1.2 Договору).

Право власності на нафтопродукти переходить в момент здійснення заправки, що підтверджується чеком терміналу для старт-карт (п. 4.1. Договору).

Оплата нафтопродуктів здійснюється протягом 1 банківського дня з моменту отримання рахунку-фактури, виставленого відповідачем (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 6.2.7. Договору по закінченню кожного місяця сторони проводять звірку взаєморозрахунків та підписують відповідні акти звірок.

На виконання умов Договору протягом березня 2009 року –червня 2009 року позивач перерахував відповідачу кошти, однак відповідач свої зобов’язання по відпуску нафтопродуктів повністю не виконав та не повернув надлишково сплачені авансові платежі, заборгувавши позивачу 9980,01 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, копіями актів звірки, копіями рахунків-фактур, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься заявка позивача про здійснення відповідачем повернення авансових платежів, однак відповідь останнього в матеріалах справи відсутня.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути це майно, і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тому, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 9980,01 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»(01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 26, код ЄДРПОУ 31088169) на користь Товариства з обмежною відповідальністю «Автопрайд»(69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 2, код ЄДРПОУ 34564050) –9980 (дев’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят) грн. 01 коп. - боргу, а також понесені ним по справі судові витрати –102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 04.06.2010р.