Рішення № 100163016, 05.10.2021, Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

__________________

Справа №: 528/714/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 жовтня 2021 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вітківського М.О.,

при секретарі Коваленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка без технічної фіксації засобами в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах своєї малолітньої дочки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Гребінківської міської ради про позбавлення батьківських прав,-

в с т а н о в и в:

22 липня 2021 року позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах своєї малолітньої дочки ОСОБА_2 звернулася до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, яким просить суд: позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно виховання його неповнолітньої дочки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не зважаючи на високий батьківський обов`язок стосовно виховання дитини та дбання про її всебічний розвиток, відповідач самоусунувся від виховання своєї дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , він жодним чином не цікавиться подальшою долею, сучасним та майбутнім своєї дитини, не приймає участі у її вихованні, не забезпечує належними умовами для навчання, виховання, розвитку, не піклується про стан її здоров`я, байдуже відноситься до своїх батьківських обов`язків. Станом на 30.11.2020 року має заборгованість по аліментам у сумі 57 055,25 грн.

Вказує, що за час проживання з відповідачем однією сім`єю, останній створив нестерпні умови для спільного проживання. Траплялися випадки, коли він виганяв позивача з будинку разом з дочкою, тому позивач була вимушена звертатись в поліцію за допомогою. З березня місяця 2020 року і по цей час позивач з відповідачем проживає окремо, спільна дочка ОСОБА_2 повністю перебуває на утриманні та вихованні позивача. Позивачем створені всі необхідні умови для її життя, повного і всебічного розвитку, навчання. Позивач має щирі і добрі стосунки зі своєю дочкою. На часті прохання до відповідача щодо надання хоч якоїсь допомоги у вихованні дитини, відповідач не реагує. Все це говорить про небажання ОСОБА_3 брати на себе відповідальність за життя дочки, здоров`я, розвиток, навчання та ін. Вказане небажання батька утримувати дитину у всіх аспектах її розвитку, досягло систематичного характеру. Коли раніше у позивача була надія про те, що відповідач зрозуміє відповідальність, яка лежить на його плечах у вихованні дитини, то зараз стало зрозуміло і очевидно, що ОСОБА_2 йому не потрібна.

Беручи до уваги те, що неповнолітня не в змозі самостійно захистити свої права, позивач вимушена звернутися до Гребінківського районного суду Полтавської області з позовом про позбавлення батьківських прав відповідача з метою захисту прав та інтересів дитини.

Згідно довідки відділу ведення реєстру територіальної громади та реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Гребінківської міської ради від 27.07.2021 року, відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 21,22).

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 27.07.2021 року відкрито загальне позовне провадження за вищевказаною позовною заявою і судовий розгляд справи призначений на 25.08.2021 на 16 год. 00 хв. року з викликом сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с.23,24).

В зв`язку з неявкою відповідача у підготовче судове засідання 25.08.2021 року розгляд справи відкладено на 14.09.2021 року о 13 год. 30 хв. (а.с.33,34).

14.09.2021 року в підготовчому судовому засіданні представник позивача Чумарний А.І. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив справу призначити до судового розгляду по суті.

Відповідач ОСОБА_3 в підготовче судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.28,35), причини неявки суду невідомі. Будь-яких клопотань, заяв, а також відзиву на позовну заяву не надходило.

Представник служби у справах дітей Гребінківської РДА - Макогон І.П. не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду по суті. Надала акт обстеження житлово-побутових умов позивача та висновок органу опіки про доцільність позбавлення батьківських прав, який був долучений до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 14.09.2021 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні 05 жовтня 2021 року на 10 год. 30 хв. (а.с.48,49).

В судове засідання 05.10.2021 року позивач та її представник адвокат Чумарний А.І. не з`явилися, вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, натомість від представника позивача, через канцелярію суду подано заяву в якою просить розгляд справи проводити за відсутності позивача та її представника на позовних вимогах наполягає просить задовольнити у повному обсязі (а.с.54).

Відповідач у судове засідання не з`явився він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, натомість через канцелярію суду подав заяву, якою позовні вимоги позивача визнає у повному обсязі, просить розгляд справи провести без його участі. (а.с.55).

Представник служби у справах дітей Гребінківської РДА - Макогон І.П. в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду (а.с.56).

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, повного визнання позовних вимог відповідачем, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

02.12.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Гребінківського районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис №122, про що свідчить свідоцтво про шлюб серї НОМЕР_1 (.с.07).

Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 видане Ульяновською сільською радою Гребінківського району Полтавської області , актовий запис №05 від 11.11.2009 року (а.с.7 зворот).

09.02.2016 року Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на малолітню дитину задоволено повністю. Постановлено стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Ульяновка Гребінківського району Полтавської області, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 грудня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.8, 8зворот).

12.05.2016 року Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області шлюб, зареєстрований 02 грудня 2006 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Гребінківського районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 122, укладений між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - розірвано (а.с.10, 10 зворот).

Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 15.09.2016 року позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права користування житловим приміщенням, визначення порядку користування задоволено. Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 до досягнення дочкою повноліття. Визначено порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 таким чином: надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та дочці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у користування житлову кімнату в натурі площею - 16, 2 кв.м.; надати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у користування житлову кімнату в натурі площею - 16, 5 кв. м; кімнату площею 22,9 кв.м, приміщення кухні, ванни, туалету, кладової кімнати, коридору площею 9, 9 кв.м, коридору площею 12,1 кв.м - залишити у спільному користуванні (а.с.11,12).

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 06.10.206 року по справі №528/292/16-ц, рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 05.09.2016 року залишено без змін (а.с.13,14).

На адвокатський запит від 04.05.2016 року, про надання інформації щодо звернення до Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області 31.01.2016 року та 01.03.2016 року громадянки ОСОБА_1 щодо застосування відносно неї насильства її чоловіком ОСОБА_3 05.05.2016 року отримано відповідь, що гр. ОСОБА_1 , 1979 р.н. мешканка АДРЕСА_1 , зверталася до чергової частини Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області 31.01.2016 року та 01.03.2016 року по факту того, що її чоловік виганяє з дому разом з 6-ти річною дитиною (а.с.15, 15 зворот).

Відповідно до довідки від 30.11.2020 року №14405/17.4.36, виданої Гребінківським районним відділом ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Суми), вбачається, що заборгованість по аліментам ОСОБА_3 станом на 30.11.2020 року складає 57 055,25 грн. (а.с.16, зворот).

Згідно витягу з протоколу засідання опікунської ради виконавчого комітету Гребінківської міської ради Полтавської області від 17.08.2021 року №10, рекомендовано службі у справах дітей Гребінківської міської ради підготувати проект рішення виконавчого комітету про затвердження висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.40-42).

З висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що ОСОБА_1 проживає разом із своєю дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , окремо від колишнього чоловіка за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстровані за цією ж адресою. Разом з ними ще проживає ОСОБА_9 - бабуся дитини, яка допомагає піклуватися про дитину. Під час обстеження сім`ї встановлено, що в будинку створені належні матеріально-побутові умови для проживання та розвитку дитини. Зі слів ОСОБА_1 встановлено, що колишній чоловік не сплачує аліменти на утримання дитини. Під час бесіди з дитиною встановлено, що в останнє вона бачила батька півтора роки тому. Останнє їхнє спілкування це привітанні її з днем народження смс повідомленням.

Під час роботи з сім`єю з`ясовано, що дитина негативно висловлюється про батька, який не приймає участі у її вихованні останні роки, застосовував фізичну силу стосовно її матері в її присутності. На запитання про батька дівчинка панікувала та плакала. Між батьком та дитиною відсутній родинний та емоційний зв`язок. Батько схильний до фізичного насильства в присутності дитини.

17.08.2021 року на засіданні опікунської ради при виконавчому комітеті Гребінківської міської ради розглядалося питання виконання батьківських обов`язків ОСОБА_3 стосовно його малолітньої доньки. Під час засідання опікунської ради ОСОБА_3 не проявив зацікавленість щодо дитини, байдуже віднісся до існуючої проблеми не проявляє бажання відстоювати свої батьківські права, а відповідно і виконувати свої обов`язки щодо малолітньої дитини. Він підтвердив, що не сплачує аліменти на утримання дитини та не спілкується з дитиною.

В зв`язку з наведеним рекомендовано службі у справах дітей Гребінківської міської ради підготувати проект рішення виконавчого комітету про затвердження висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.43-46).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 04.08.2021 року затвердженого начальником служби у справах дітей Гребінківської міської ради Жолобецькою В., слідує, що ОСОБА_1 працює позмінно в ресторані (повар) м. Буча. Мати і дитина зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_2 , з батьком не проживають з 06.03.2020 року. Дитина навчалася у 1-му класі в с. Короваї, у 2-му класі с. Почаївка, 3-ій клас м. Київ, 4-й клас с. Короваї, 5-й клас с. Почаївка. Дитина повідомила, що останній раз бачила батька 1,6 роки тому. Для дитини створено всі належні умови для навчання виховання та розвитку (а.с.17).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд виходить з наступного.

Одним із основних батьківських обов`язків є обов`язок по належному вихованню дитини, прищеплення їй моральних цінностей, духовності, культури своєї нації. Саме батьки повинні навчити дитину формувати систему пріоритетів та ні в якому разі не дати їй спотворити існуюче світосприймання. Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

За нормами ч.ч.1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої ВРУ 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (HUNT v. UKRAINE, Заява N31111/04) Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11.07.2017 (Заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).

ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім`ю. З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за ст.8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини (п. 100, Справа "Мамчур проти України" від 16.07.2015, №10383/09).

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що у справах стосовно дітей у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, виходячи із об`єктивних обставин спору, а потім осіб, які висувають відповідні вимоги.

При цьому, згідно зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За приписами ч.ч.8, 9 ст.7 СК України встановлено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

За нормами ч.ч.1, 5 ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з ч.ч.1,2,4 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч.2 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

За змістом п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Як передбачено ч.ч.2,3 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених п.2, 4 і 5 ч.1 цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Статтею 165 СК України врегульовано, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Крім того, згідно зі ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Як передбачено ч.1 ст.12 вказаного закону, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Суд враховує й роз`яснення, наведені у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» та виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків у цій справі знайшло своє підтвердження, адже відповідач не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: ухиляється від сплати аліментів, тим самим не забезпечує необхідного харчування, розвитку, медичного догляду, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання дитиною освіти, що є свідомим нехтування батьківськими обов`язками.

Таким чином, матеріали справи містять достатньо доказів, які підтверджують доводи позивача про невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини.

За таких обставин, враховуючи інтереси малолітньої дитини ОСОБА_2 , яка, як встановлено судом, проживає окремо від батька, докази участі батька у вихованні малолітньої ОСОБА_2 у матеріалах справи відсутні, беручи до уваги всі докази, наявні у справі, зокрема, висновок органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Гребінківської міської ради, акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, повне визнання позову відповідачем, суд вважає за доцільне задовольнити позов у повному обсязі, позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки це рішення в повній мірі відповідає інтересам дитини, а також встановлено законні підстави для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_2 , враховуючи тривале невиконання ним своїх батьківських обов`язків по вихованню, розвитку, навчанню, забезпеченню доньки.

Керуючись ст.ст. 2, 7,10, 12-13, 76-81, 133, 141, 209, 229, 244-245, 247, 258-259, 263-266, 268, 272-273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах своєї малолітньої дочки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Гребінківської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав стосовно його неповнолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 908 ( дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дітей відповідно до ч.6 ст.164 СК України.

Складання повного тексту судового рішення відкласти не більше як на десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 (місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 ).

Третя особа: Служба у справах дітей Гребінківської міської ради Полтавської області, ЄДРПОУ: 44010824 (юридична адреса: 37400 Полтавська область м.Гребінка, провул. О.Припутня, буд. 1).

Повний текст рішення складено 06.10.2021.

Суддя М. О. Вітківський