Рішення № 100162834, 06.10.2021, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1471/21

Номер провадження 2/373/802/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Опанасюка І.О.,

за участі секретаря судових засідань Олійник Ю.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м.Переяслав справу №373/1471/21 (2/373/802/21) за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Переяславської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - ОСОБА_3 звернувся з даним позовом до суду і просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно до її повноліття, на користь фізичних чи юридичних осіб, на утриманні яких буде дитина.

Посилається на те, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 . Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження, батько ОСОБА_1 записаний ОСОБА_4 . Родина ОСОБА_2 перебувала на обліку Переяслав-Хмельницького районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді як родина, що перебуває в складних життєвих обставинах, з високим ризиком соціального сиріцтва. У січні 2020 року відповідача разом з дитиною було влаштовано до комунального закладу Київської обласної ради "Київський обласний соціальний центр "Мати і дитина разом" з метою попередження соціального сирітства, формування прив`язаності та навичок догляду за дитиною. У жовтні 2020 ОСОБА_2 з дитиною самовільно залишила заклад. За адресою фактичного проживання родини, фахівцями центру соціальних служб Переяславської міської ради було здійснено оцінку потреб сім`ї. В ході роботи було з`ясовано, що винаймане житло, в якому мешкає родина не придатне для проживання з малолітньою дитиною. У будинку не дотримані санітарно-гігієнічні норми, холодно, відсутнє місце для дитячого відпочинку та дозвілля. Крім того мати з співмешканцем перебували з ознаками алкогольного сп`яніння. Розпорядженням голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 19.11.2020 №246 ОСОБА_1 влаштовано у сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_6 де вона перебуває по даний час. З часу влаштування дитини у патронатну родину, відповідач жодного разу не відвідала доньку, не цікавиться розвитком та вихованням дитини. Матеріальної допомоги не надає. Утриманням, вихованням, розвитком ОСОБА_1 займається виключно патронатна родина.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_8 позов підтримала та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в суді позов визнала та не заперечує щодо його задоволення.

Судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 28 січня 2020 року ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім ОСОБА_1 , ОСОБА_2 має ще двох дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2019 року, позбавлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , як таку, що ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Сімейного кодексу України стосовно виконання батьками обов`язку щодо виховання, утримання та піклування про своїх неповнолітніх дітей, підстав позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитини» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Підстави позбавлення батьківських прав наведені у ст. 164 СК України. Зокрема, п.2 ч.1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п. п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач участі у вихованні доньки протягом тривалого часу не приймає, не забезпечує її матеріально, що дає підстави суду стверджувати, що вона свідомо нехтує своїми обов`язками по відношенню до дитини, самоусунулася від їх виконання, тому може бути позбавлена батьківських прав відносно неї.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки відповідач позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі на підставі ч.ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України.

Підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 24, 105, 110, 112 СК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 142, 200, 206, 211, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування виконавчого комітету Переяславської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після набрання рішення законної сили направити його копію державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно до її повноліття, на користь фізичних чи юридичних осіб, на утриманні яких буде дитина.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового засідання:

позивач - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Переяславської міської ради, місце знаходження по вул.Б.Хмельницького, 27/25 в м.Переяслав Київської області, ЄДРПОУ 33201806;

відповідач - ОСОБА_2 , проживаюча по АДРЕСА_1 .

Суддя І.О.Опанасюк