Рішення № 10016184, 25.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/9525.05.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства “Донбасенерго” Донецької області

до Державного комітету України з державного матеріального резерву м. Києва

про визнання додаткової угоди частково недійсною,

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Федорець Д.Д.

від відповідача Брега Т.М.

СУТЬ СПОРУ :

у березні 2010 року Відкрите акціонерне товариство “Донбасенерго” звернулося в господарський суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 19 січня 2009 р між ним та відповідачем була укладена додаткова угода № 3 до договору № юр-2/197-2003 від 6 лютого 2003 р., предметом яких є відпуск з державного резерву, зокрема, мазуту топкового марки М-100.

Посилаючись на те, що вищевказана додаткова угода та додаток до неї № 1 в частині відпуску Курахівській ТЕС ВАТ “Донбасенерго” мазуту топкового марки М-100 в кількості 1374,8 т загальною вартістю 886124 грн., оформленого приймальним актом № 2 від 22 січня 2000 р., укладена внаслідок помилки щодо наявності у державному резерві цього майна, оскільки мазут на підставі вказаного облікового документа до державного резерву не закладався, позивач відповідно до вимог ч. 1 ст. 229 ЦК України просив визнати їх в цій частині недійсними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України “Про погашення заборгованості та впорядкування розрахунків підприємств електроенергетики з Державним комітетом України з державного матеріального резерву” № 2045 від 28 рудня 2002 р. між сторонами по справі було укладено договір № юр-2/197-2003 від 6 лютого 2003 р., предметом якого є відпуск з державного резерву вугілля та мазуту.

19 січня 2009 р. між сторонами по справі була укладена додаткова угода № 3 до договору № юр-2/197-2003 від 6 лютого 2003 р., згідно з якою відповідач зобов’язався відпустити позивачу на Курахівську ТЕС із державного резерву матеріальні цінності, зокрема, 1374,8 т мазуту топкового марки М-100 вартістю 866124 грн., оформленого приймальним актом № 2 від 22 січня 2000 р. (додаток № 1 до додаткової угоди № 3)

Вказані обставини підтверджуються поясненнями представників сторін, наявними у матеріалах справи копіями вищезгаданого договору, додатковою угодою та додатком до неї.

Отже, між сторонами по справі виникли відносини з відпуску матеріальних цінностей з державного резерву, врегульовані Законом України “Про державний матеріальний резерв”.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12 вересня 2008 р. у справі № 45/25т між тими ж сторонами, ухвалою суду від 24 квітня 2009 р. про роз’яснення цього рішення встановлено, що приймальним актом (зберігальне зобов’язання) № 2 від 22 січня 2000 р. майно у схов позивачу додатково до переданого раніше не передавалося, тому у позивача обов’язку по зберіганню мазуту додатково в кількості 1374,8 т відповідно до вищевказаного приймального акту не має. Роз’яснено, що оспорюваного зобов’язання по збереженню позивачем 1374,8 т мазуту не існує.

Зазначені рішення та ухвала суду набрали законної сили.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи, що спірні додаткова угода до договору № юр-2/197-2003 від 6 лютого 2003 р. та додаток № 1 до неї в частині умов про відпуск з державного резерву 1374,8 т мазуту топкового марки М-100, оформленого приймальним актом № 2 від 22 січня 2000 р., який фактично до державного матеріального резерву не закладався, укладені внаслідок помилки позивача щодо наявності у державному резерві такого обсягу палива, то позов про визнання їх в цій частині недійсними відповідно до вимог ч. 1 ст. 229 ЦК України підлягає задоволенню.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Відкритого акціонерного товариства “Донбасенерго” Донецької області задовольнити.

Визнати недійсними пункт 1 додаткової угоди № 3 від 19 січня 2009 р. до договору № юр-2/197-2003 від 6 лютого 2003 р. та додаток № 1 до додаткової угоди № 3 від 19 січня 2009 р. до договору № юр-2/197-2003 від 6 лютого 2003 р., укладених між Відкритим акціонерним товариством “Донбасенерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр-т Леніна, 11, код 23343582) та Державним комітетом України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 00034016) в частині умов про відпуск на Курахівську ТЕС ВАТ “Донбасенерго” мазуту топкового марки М-100 в кількості 1374,8 т загальною вартістю 886124 грн., оформленого приймальним актом № 2 від 22 січня 2000 р.

Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 00034016) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донбасенерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр-т Леніна, 11, код 23343582) 85 грн. грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар