Рішення № 10015946, 31.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/9631.05.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Український гірничо-металургійна компанія»

до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд»

про стягнення 275764,44 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Бойко В.А. (довіреність № б/н від 20.04.2010 р.)

Від відповідача: не з’явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Українська гірничо-металургійна компанія” (позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд»(відповідач) про стягнення з останнього суми основного боргу у розмірі 237396,50 грн., суми індексу інфляції за весь час прострочення, що складає 30391,27 грн., трьох процентів річних з простроченої суми, що складає 7976,67 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 029/08-Пр.Др.О від 08.10.2008 р. не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленої продукції. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення нараховані за період прострочення штрафні санкції у вигляді інфляційних втрат та трьох процентів річних. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.04.2010 р. порушено провадження у справі № 39/96 та призначено справу до розгляду на 26.04.2010 р. о 10:50 год.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 26.04.2010 р., подав письмове підтвердження по справі на виконання вимог ухвали суду від 06.04.2010 р., якими повідомив суд, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між сторонами цієї справи, про цей же предмет і з тих же підстав, не вирішувався раніше такий же спір між сторонами цієї справи, про цей же предмет і з тих же підстав, повідомлення, що позивач не заперечує щодо розгляду справи у відкритому судовому засіданні, довідку № 06-394/1 від 15.02.2010 р. щодо банківських рахунків позивача, а також витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серія АД № 319451 стосовно позивача станом на 25.03.2010 р.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання № УГМК-2296/3 від 22.04.2010 р. про заміну відповідача його правонаступником. Відповідно до довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (запис 27) судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Мостобуд" привело свій статут у відповідність до положень Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 р. та зареєструвало зміни до установчих документів юридичної особи відповідно до яких Відкрите акціонерне товариство "Мостобуд" змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Мостобуд".

26.04.2010 року відповідач через відділ діловодства судуд подав клопотання про відкладення розгляду справи та не розглядати справу без участі представника відповідача. Судом клопотання задоволено.

Ухвалою суду від 26.04.2010 р., на підставі ст. ст. 25, 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 31.05.2010 р. о 09:40 год. та замінено відповідача по справі –Відкрите акціонерне товариство “Мостобуд” його правонаступником –Публічним акціонерним товариством «Мостобуд».

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 31.05.2010 р., повторно не з’явився, відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвал суду від 06.04.2010 р. та від 26.04.2010 р. не подав і не надіслав.

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. З п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 39/96 від 06.04.2010 р. та 26.04.2010 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5) та яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серія АД № 463401. Підтвердженням надсилання відповідачу названих ухвал суду є відповідні відмітки на зворотньому боці цих ухвал.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/96 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 31.05.2010 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

В судовому засіданні 31.05.2010 р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством “Українська гірничо-металургійна компанія” та Відокремленим структурним підрозділом (філією) Відкритого акціонерного товариства “Мостобуд” Мостозагін № 2 був укладений договір поставки № 029/08-Пр.Др.О, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти й оплатити металопродукцію ("продукція"), асортимент, кількість, якість та ціна якої вказана в специфікаціях, у вигляді додатків до даного договору, які є невід'ємною його частиною або у рахунку-факрурі, який надається позивачем відповідачу відповідно до умов цього договору та є його невід'ємною частиною.

Мостобудівельний загін № 2 Відкритого акціонерного товариства “Мостобуд” згідно з даними витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.12.2009 року є відокремленим структурним підрозділом (філією) Відкритого акціонерного товариства “Мостобуд”.

Судом встановлено, що відповідно до довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців сері АД № 463401 (запис 27), що Відкрите акціонерне товариство "Мостобуд" привело свій статут у відповідність до положень Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 р. та зареєструвало зміни до установчих документів юридичної особи відповідно до яких Відкрите акціонерне товариство "Мостобуд" змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Мостобуд".

Відповідно до п. 12.1 договору він вступає в силу з дати підписання та діє протягом року. Якщо по закінченні року жодна із сторін договору не повідомила про його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах.

Відповідно до п.3.1. вказаного договору ціна продукції є договірною ціною між позивачем та відповідачем та вказується в специфікації (специфікаціях), або рахунку-фактурі, які є невід’ємною частиною даного договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що постачальник відвантажує (передає) продукцію покупцю на умовах самовивозу зі складу постачальника, умови поставки FCA, згідно до Інкотермс 2000 р.

Згідно з п.5.2., 5.3. цього договору приймання продукції проводиться відповідачем безпосередньо при відпуску на складі позивача відповідно до чинного законодавства України. Особа, яка безпосередньо отримує продукцію від імені відповідача повинна надати позивачу належним чином оформлену довіреність.

За умовами договору (п. 6.1, 6.2) розрахунки за договором здійснюються в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі наданого постачальником покупцеві рахунка-фактури, а у випадку відсутності рахунка-фактури на підставі специфікації; допускається передача рахунка-фактури по факсимільному зв’язку; умови оплати коштів зазначені в специфікаціях до договору.

Відповідно до п. 6.5 договору оплата продукції, вказаної в рахунку-фактурі, здійснюється покупцем шляхом 100 % оплати продукції на протязі 10 банківських днів з дати отримання продукції.

Поставка продукції з приводу оплати якого виник спір у даній справі підтверджується видатковими накладними № КФ-0001489 від 24.11.2008 р. на суму 60313,86 грн., № КФБ-000242 від 24.11.2008 р. на суму 18980,86 грн., № КФ-0001591 від 27.11.2008 р. на суму 35551,38 грн., № КФ-0001843 від 09.12.2008 р. на суму 61275,20 грн., № КФ-0001854 від 09.12.2008 р. на суму 61275,20 грн., які належним чином у засвідчених копіях містяться в матеріалах справи. Товар відповідачем отримано на підставі довіреностей серії ЯПО № 657074 від 24.11.2008 р., серії ЯПО № 657085 від 27.11.2008 р., серії ЯПО № 657126 від 09.12.2008 р., які також залучені до матеріалів справи.

За таких обставин, станом на день подання позову до суду відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 237396,50 грн.

Проте заборгованість у сумі 237396,50 грн. відповідач, станом на час подання позивачем позову до суду, не оплатив, чим порушив покладені на нього зобов’язання щодо своєчасної оплати поставленого продукції.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наведене свідчить, що фактично між сторонами по справі укладений договір поставки (договір № 029/08 поставки продукції від 08.10.2008 р.), а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (ГК України) визначають права та обов‘язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням п. 6.3. договору № 029/08 від 08.10.2008 р. строк виконання зобов’язань щодо оплати товару переданого згідно вказаних видаткових накладних станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем на протязі 60 (шістдесяти) календарних днів з дня отримання продукції відповідачем. Оплата повинна здійснюватися відповідачем шляхом 100% оплати продукції.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов‘язання по оплаті поставленого товару не виконав.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в судове засідання не з’явився, в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 237396,50 грн. на підставі Договору № 029/08-Пр.Др.О від 08.10.2008 р. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача 30391,27 грн. індексу інфляції та 7976,67 грн. суми трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи норму ст. 625 ЦК України та здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунку суми індексу інфляції за весь час прострочення та розрахунку суми трьох процентів річних від простроченої суми, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми індексу інфляції у розмірі 30391,27 грн. та суми трьох процентів річних у розмірі 7976,67 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 2757,64 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5, код ЄДРПОУ 01386326; п/р № 260014046 а АКБ «Легбанк»м. Київ, код банку 300056), а уразі відсутності грошових коштів з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Відкритого акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія" (01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 1, код ЄДРПОУ 25412086; п/р № 26005001315843 у ЗАТ «ОТП БАНК» м. Києва, код банку 300528) 237396,50 грн. (двісті тридцять сім тисяч триста дев’яносто шість гривень 50 коп.) основного боргу, 30391,27 грн. (тридцять тисяч триста дев’яносто одну гривню 27 коп.) індексу інфляції, 7976,67 грн. (сім тисяч дев’ятсот сімдесят шість гривень 67 коп.) трьох процентів річних, 2757,64 грн. (дві тисячі сімсот п’ятдесят сім гривень 64 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 02.06.2010 р.