Постанова № 100159366, 06.10.2021, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/1002/21

Провадження № 3/448/523/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2021 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Білоус Ю.Б., при секретарі судового засідання Романченко І.А., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла з Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної Поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с.Вишенька, Мостиського району Львівської області, мешканку та зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої на посаді завідувача лабораторії ветсанекспертизи на ринку в м.Мостиська Львівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчової продукції та захисту споживачів,

за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), –

учасники справи:

особа, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

про права передбачені ст.268 КУпАП, ст.ст.10,63 Конституції України особі роз`яснено,

прокурор Шуст Я.Р.,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про наступне:

в с т а н о в и в:

І. Обставини адміністративного правопорушення:

02 серпня 2021 року старшим оперуповноваженим 6-го відділу (протидії корупції) УСР у Львівській області ДСР Національної поліції України старшим поліції Смітюхом Ю.О., складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією за №513 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Згідно даного протоколу гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді завідувача лабораторії ветсанекспертизи на ринку в м.Мостиська Львівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчової продукції та захисту споживачів, являючись відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до статті 172-6 КУпАП, суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік.

Зокрема, з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вбачається, що ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік об 20:53 год., 08.04.2021 року, коли таку відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» необхідно було подати в строк з 00:00 год. 01.01.2021р. до 00:00 год., 01.04.2021 року.

ІІ. Пояснення учасників справи:

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , в судовому засіданні заперечила обставини, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Зазначила, що вона не являється суб`єктом декларування, а тому своєчасно не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік. Однак вказала, що з власних міркувань все ж таки вирішила подати вказану декларацію та подала таку 08.04.2021 року. Просила суд дану справу про адміністративне правопорушення відносно неї закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Прокурор Шуст Я.Р., в судовому засіданні зазначив, що вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, оскільки вона, в порушення вимог ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», не своєчасно, без поважних причин, подав декларацію особи, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік.

Також, зазначив, що вина ОСОБА_1 , доведена зібраними по справі доказами, згідно вимог закону проведено перевірку та складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

Просив визнати ОСОБА_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у межах санкції встановленої частини статті. При цьому, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, врахувати фактичні обставини вчиненого.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених суддею обставин, застосоване судом законодавство та оцінка суду щодо обставин справи:

Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, допитавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , вислухавши думку прокурора Шуста Я.Р., приходжу до наступного висновку.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно із ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності до статті 256 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , перебуває на посаді завідувача лабораторії ветсанекспертизи на ринку в м.Мостиська Львівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчової продукції та захисту споживачів та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом на якого поширюються вимоги вказаного антикорупційного Закону.

Відповідно до рішення Національного агентства з питань запобігання корупції 10 червня 2016 року №3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 р. за № 960/29090, а саме: частина 1 зазначає: «Декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми у власному персональному електронному кабінеті суб`єкта декларування у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Згідно ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Слід зазначити те, що ОСОБА_1 , дійсно подала декларацію за 2020 рік, проте лише об 20:53 год. 08.04.2021року, тобто невчасно.

Поважність причин, які б слугували несвоєчасному заповненню та поданню декларації, як органом, який склав адміністративний протокол так і судом не встановлено, що в свою чергу презюмує настання для особи негативних наслідків, а саме: адміністративної відповідальності за вчинення діянь пов`язаних з корупцією.

Статтею 1 Закону №1700-VІІ «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

За пунктом 5 частини 1 статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право, зокрема приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

Приписами абзацу 2 пункту 2 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» закріплено, що про початок роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймається рішення Національного агентства з питань запобігання корупції.

Якщо за результатами контролю встановлено, що суб`єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб`єкта про факт неподання декларації, і суб`єкт декларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону.

Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, вищому органу управління відповідного громадського об`єднання, іншого непідприємницького товариства про факт неподання декларації відповідним суб`єктом декларування.

Вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати:

- об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.

Для розкриття об`єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм.

Примітка до ст.172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб`єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст.45 Закону, в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч.1 ст.172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.

Для кваліфікації діяння за ч.1 ст.172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.

Безпосереднім об`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, є встановлений законодавством (зокрема Законом України «Про запобігання корупції») порядок і кореспондуючі йому обов`язки суб`єкта декларування подавати декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зважаючи на те, що адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП є правопорушеннями з формальним складом, обов`язковими ознаками їх об`єктивної сторони є діяння (дія чи бездіяльність), наслідки у вигляді порушення встановленого порядку та причинний зв`язок між діянням та зазначеними наслідками.

Згідно частини 1 статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

На переконання суду є очевидним, що, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , допустила відповідне порушення Закону та подала декларацію з пропуском встановленого строку.

Факти вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП є доведеними та підтверджується дослідженими судом належними і допустимим наступними доказами по справі:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення за №513 від 02 серпня 2021 року;

- повідомленням про факт неподання декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

- послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 , 08.04.2021 року; дата реєстрації: 08.04.2021 року 18:53; податковий номер:2468108767; період: 01.01.2021-08.04.2021;

- наказом від 29.05.2020 року за №30-к «Про переведення ОСОБА_1 , на посаду завідувача лабораторії ветсанекспертизи на ринку в м.Мостиська»;

- посадовою інструкцією завідувача лабораторії відокремленого підрозділу Львівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ЛВСЕ на ринку «Мостиська»;

- посадовою інструкцією завідувача лабораторії відокремленого підрозділу Львівського регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ЛВСЕ на ринку «Мостиська» (код КП 1229.7);

- листом Головного управління держпродспоживслужби у Львівській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 26.01.2021 року №Вн/ЦА-14-18/12 «Про роз`яснення по декларуванню», де у повідомленні «Ознайомлення про роз`яснення по декларуванню за 2021 рік» зазначено, що ОСОБА_1 була ознайомлена про те, що необхідно за період з 01.01.2021-31.03.2021 року подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік;

- листом Головного управління держпродспоживслужби у Львівській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 14.01.2021 року №Вн/ЦА-14-18/10 «Про щорічну кампанію декларування»;

- роздруківками з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

- іншими матеріалами справи.

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Щодо пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , то суд до таких відноситься критично, оскільки пояснення такої спростовуються об`єктивними доказами, оцінку котрим суд надав, а не визнання нею провини спосіб її захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне нею правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.

ІV. Накладення адміністративного стягнення:

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статей 34 та 35 КУпАП щодо ОСОБА_1 , - не встановлено.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення громадянки ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки її вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом» як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Ступінь вини правопорушника залежить від форми вини, з якою вчинено проступок. Вчинення правопорушення умисно відрізняється від вчинення його з необережності. В першому випадку ступінь вини порушника вищий. Деякі правопорушення може бути вчинено тільки умисно. В цих випадках для визначення ступеня вини порушника має значення вид умислу — прямий чи непрямий. Якщо проступок вчинено з прямим умислом, то ступінь вини порушника може підвищити наявність корисливого або іншого низького мотиву.

Майновий стан правопорушника враховується при застосуванні адміністративних стягнень: штрафу, конфіскації, позбавлення спеціального права. При цьому враховується не тільки розмір заробітної плати особи, а й всі інші види її прибутку, який підлягає оподаткуванню, а також наявність або відсутність у неї утриманців.

Таким чином, вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, її поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь її вини, майновий стан (працевлаштована), приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Підстав для застосування ст.22 КУпАП до громадянки ОСОБА_1 , суд не вбачає.

Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Визначений розмір штрафу за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самою правопорушницею, так і іншими особами.

V. Судові витрати:

Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 грн.

Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останньої судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 грн.

Керуючись ч.1 ст.172-6, ст.ст. 1, 9, 23, 33, 34, 40-1, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя –

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Копію постанови протягом трьох днів вручити або надіслати особі, щодо якої її винесено.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначений постановою; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат визначається КМУ.

Суддя Ю.Б. Білоус

Постанова набрала законної сили «___»______ 20 р.

Суддя Ю.Б. Білоус