Рішення № 10015852, 30.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/9830.04.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Аеротерм»

Простягнення 4545,35 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Марковська В.В. –дов. № Д07/2009/12/31-13 від 31.12.2009 року;

від відповідача : не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеротерм» про стягнення 3778, 40 грн. основного боргу, 318, 19 грн. пені, 360, 48 грн. інфляційних втрат, 88, 28 грн. 3 % річних.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену електричну енергію не виконав.

Ухвалою від 25.03.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 12.04.2010 року.

В судовому засіданні 12.04.2010 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

В судове засідання 12.04.2010 року, представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 12.04.2010 року розгляд справи відкладено на 30.04.2010 року.

В судовому засіданні 30.04.2010 року представник позивача надав уточнення позовних вимог, в якому зазначив, що сума основного боргу у відповідача перед позивачем складає 2867, 66 грн., а не 3778, 40 грн., яку позивач помилково вказав при підготовці позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання 30.04.2010 року вдруге не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.04.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2002 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі –постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аеротерм»(далі –споживач, відповідач) було укладено договір № 3530480 на користування електричною енергією (далі - Договір).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. п. 2.1, 4.1, 4.2 Договору, позивач зобов’язувався відпускати електричну енергію як різновид промислової продукції споживачу в межах приєднаної (дозволеної) до використання потужності згідно з визначеними йому договором умовами та величинам споживання електроенергії та потужності (Додаток 1), а відповідач, в свою чергу, зобов’язувався, оплачувати використану електричну енергію, а також вносити інші платежі за розрахунковий період згідно з постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України, діючим індексом цін та умовами Договору, для визначення величини використаної електроенергії знімати та надавати за установленою формою до електропостачальної організації показання розрахункових електролічильників та електролічильників субабонентів (Додатки 3.1, 3.2, 3.3) згідно з календарним графіком (Додаток 4) за формою згідно з Додатком 9.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 13а до Договору, п.п. 1, 2 цього додатку передбачено, що щомісячно 20-24 числа, згідно з Додатком № 4 до Договору на користування електроенергією направляється представник абонента для подання звіту про використану електроенергію за розрахунковий місяць, документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період, та одержання платіжних вимог-доручень (платіжних доручень) для оплати використаної електроенергії в наступному періоді та інших платіжних документів (надбавка за компенсацію реактивної енергії, плата за перевищення договірних величин електричної енергії та потужності і т. ін.).

При цьому сума оплати за використану електроенергію визначається у відповідності з очікуваним споживанням електроенергії в наступному розрахунковому періоді з урахуванням сальдо розрахунків за минулий розрахунковий період і є передоплатою.

Оплата платіжних документів здійснюється абонентом самостійно, в 3-денний строк після дати, зазначеної в платіжному документі.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.10.2008 р. по 01.02.2009 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито електричну енергію на загальну суму 2867, 66 грн., проте, відповідач за спожиту енергію не розрахувався, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2867, 66 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви звітами про використану електроенергію та розрахунком позивача.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 2867, 66 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.3 Договору, встановлено, у випадку несплати до кінця розрахункового періоду (Додаток 4) спожитої активної і реактивної електроенергії з першого числа наступного за розрахунковим місяця нараховується пеня у розмірі 0, 75 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної оплати, але не більше розміру, визначеного чинним законодавством.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлену електроенергію, керуючись п. 5.3 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 318, 19 грн.

Здійснивши перерахунок пені в межах періодів визначених позивачем, з урахуванням п. 5.3 до Договору та дати внесення проплат, обмеживши її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ, на думку господарського суду підлягає до стягнення пеня в розмірі 318, 19 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 360, 48 грн. та 3 % річних в розмірі 88, 28 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок 3 % та індексу інфляції, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі 88, 28 грн. та індекс інфляції в розмірі 360, 48 грн. за весь час прострочення розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеротерм»(02218, м. Київ, вул. Райдужна, 13б, код ЄДРПОУ 31456417) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 2867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 66 коп. основного боргу, 318 (триста вісімнадцять) грн. 19 коп. пені, 88 (вісімдесят вісім) грн. 28 коп. 3 % річних, 360 (триста шістдесят) грн. 48 коп. інфляційних втрат, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

02.06.2010р.