Ухвала суду № 100158337, 06.10.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа 303/199/21

№ 1-кп/303/833/21

У Х В А Л А

06 жовтня 2021 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого – судді Морозової Н. Л.

секретар судового засідання Ленд`єл П. П.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачеві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката НемешІ. В. про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні №120170700400000727 внесеному до ЄРДР 29.03.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.190, ч.1 ст. 209 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення - прокурора Прохорова С. А.

сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_1

- захисника адвоката Немеш І. В.

представника потерпілого - адвоката Попович І. Ф.

В С Т А Н О В И В:

08 вересня 2021 року до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з Тернопільського апеляційного суду, відповідно до ухвали суду від 27.05.2021 року, для розгляду по суді надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.190, ч.1 ст. 209 КК України з додатками до нього: реєстром матеріалів досудового розслідуванняф та розписками підозрюваного і його захисника про отримання копії обвинувального акту з додатками.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, посилаючись на те, що обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.190, ч.1 ст. 209 КК України, відповідає вимогам 291 КПК України, підстави для закриття провадження чи повернення обвинувального акту, відсутні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Немеш І. В. через канцелярію суду подав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. Клопотання захисник мотивує тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить чітке формулювання обвинувачення по кожному з інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, у формулюванні обвинувачення не зазначено чітко правову кваліфікацію дій після обставин інкримінованих правопорушень, які в свою чергу, як зазначено слідчим в обвинувальному акті невстановлені органом досудового розслідування. Таке неконкретизоване та нечітке обвинувачення, позбавляє сторону захисту, зокрема обвинуваченого можливості чітко уявляти всі елементи пред`явленого йому обвинувачення, а захисника вибудовувати систему захисту від пред`явленого підзахисному обвинувачення та позбавляє сторону захисту можливості зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Заслухавши позицію прокурора, обвинуваченого, захисника, представника потерпілого, перевіривши обвинувальний акт та додані до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, розписки сторони захисту, суд приходить до наступного:

Згідно припису ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Обов`язок перевіряти обвинувальний акт на відповідність вимогам закону покладається на суд 1-ої інстанції у підготовчому судовому засіданні, а у випадку, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, суд, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, має право повернути прокурору обвинувальний акт.

Згідно із приписом п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

Отже, розгляд справи без формулювання обвинувачення є неможливим, а винесене рішення буде вважатися незаконним. Адже відповідно до ч.3 ст.374 КПК у разі визнання особи виправданою або винуватою в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів, статті відповідного закону, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, адже правова норма кваліфікації має відповідати формулюванню обвинувачення.

Вказаний принцип закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

Судом встановлено, що обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.190, ч.1 ст. 209 КК України, не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме:

- слідчий обмежився тим, що виклав «формулювання обвинувачення» мотивуючи тим, що «досудовим розслідуванням встановлено», не врахувавши вимоги ст. 91 КПК України щодо чіткого викладення фактичних обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими;

- у «формулюванні обвинувачення» відсутні чітко розмежовані дії щодо кожного з інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень з визначенням правової кваліфікації;

- слідчий підсумовуючи обвинувачення, цитує норми особливої частини кримінального кодексу із зазначенням відповідної статті : ч.4 ст.190, ч.1 ст. 209 КК України, що позбавляє можливості обвинувачену особу чітко бачити розмежування його протиправних дій, тобто де закінчуються одні протиправні дії та починаються інші з іншим складом кримінального правопорушення, що вказує на формальний підхід слідчого до викладення обвинувального акта в частині індивідуалізації обвинувачення.

Відсутність в обвинувальному акті чіткого формулювання обвинувачення, унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати свій захист від пред`явленого обвинувачення, що, безперечно, порушує право особи на захист, як наслідок слугує беззаперечною підставою для скасування вироку суду.

Неконкретність обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, порушує забезпечення права обвинуваченого на захист.

Такий недолік обвинувального акту, як неконкретність обвинувачення виключає можливість прийняття матеріалів кримінального провадження до судового розгляду. Обвинувальний акт із вказаним недоліком повинен бути повернутий прокурору.

З урахуванням того, що в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення в розумінні п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, суд дійшов до висновку про наявність обставин, що перешкоджають судовому розгляду обвинувального акту щодо вказаної особи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 315, 370-372 КПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120170700400000727 внесеному до ЄРДР 29.03.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.190, ч.1 ст. 209 КК України, повернути прокурору для усунення порушень вимог КПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий Н. Л. Морозова