Рішення № 10015813, 31.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/10431.05.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Варіант Маркетинг Груп»

про стягнення 11540,79 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники :

Від позивача Гук А.Ю. –представник за довіреністю № 134 від 09.04.2010 р.

Від відповідача не з»явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Варіант Маркетинг Груп»(відповідача) про стягнення заборгованості в розмірі 11540,79 грн. відповідно до Договору № 12/18 на проведення рекламних кампаній від 30.11.2007 р., з яких: 7791,51 грн. основного боргу, 1345,69 грн. пені, 2063,51 грн. інфляційних втрат та 340,08 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач надав відповідачу послуги по проведенню рекламної кампанії, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання щодо оплати таких послуг повністю не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2010 р. порушено провадження у справі № 39/104 та призначено справу до розгляду на 14.05.2010 р. о 12:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні 14.05.2010 р. подав письмове обґрунтування позовних вимог, відповідно до якого визначив строк (термін) виконання відповідачем обов»язку щодо сплати спірних рекламних послуг відповідно до акту передання –приймання виконаних робіт № 114 від 30.09.2008 р. та відповідно до акту передання –приймання виконаних робіт № 186 від 31.10.2008 р. згідно умов Договору № 12/18 на проведення рекламних кампаній від 30.11.2007 р. З наведеного письмового обґрунтування також вбачається зазначення позивачем суми часткових розрахунків відповідача по сплаті спірних рекламних послуг у розмірі 7393,00 грн., на підтвердження чого позивач подав суду довідку № кВ 09/5-2622 від 28.05.2010 р. ВАТ ВіЕйБі Банк про надходження коштів у загальній сумі 7393,00 грн. на рахунки ТОВ «Прометей»від ТОВ Варіант Маркетинг Груп».

Представник відповідача в судове засідання 14.05.2010 р. з»явився, проте вимоги ухвали суду від 12.04.2010 р. не виконав.

В судовому засіданні 14.05.2010 р., на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 31.05.2010 р. о 14:20 год.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 31.05.2010 р., подав уточнення до позовної заяви № 185/1 від 31.05.2010 р., якими фактично зменшив позовні вимоги в частині основного боргу та зазначив його у сумі 6888,51 грн. При цьому, позивач пояснив суду, що підставою таких уточнень позовних вимог є здійснення відповідачем часткових розрахунків по сплаті спірних рекламних послуг у розмірі 7403,00 грн., що підтверджується довідкою ВАТ ВіЕйБі Банк про надходження коштів на рахунки ТОВ «Прометей»від ТОВ Варіант Маркетинг Груп».

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв у судовому засіданні 31.05.2010 р. уточнення до позовної заяви № 185/1 від 31.05.2010 р. до розгляду.

Відповідно до п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.05.2006 № 01-8/2351 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та першому півріччі 2006 року»та п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.1008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»зазначалось, що у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у відповідній заяві прийнято господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 10637,79 грн., з яких: 6888,51 грн. основного боргу, 1345,69 грн. пені, 2063,51 грн. інфляційних втрат та 340,08 грн. 3% річних.

При цьому, суд враховує, що позивачем до вищезазначених уточнень до позовної заяви № 185/1 від 31.05.2010 р. був доданий розрахунок суми пені у розмірі 3501,96 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 2364,36 грн. та суми 3 % річних у розмірі 436,09 грн. 3% річних, які фактично є більшими, ніж суми пені, інфляційних втрат та 3% річних, визначених позивачем до стягнення у позовній заяві. Суд не приймає до уваги доданий до уточнень до позовної заяви № 185/1 від 31.05.2010 р. розрахунок сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, оскільки безпосередньо вимоги про стягнення з відповідача збільшених, порівняно з позовними вимогами, сум пені, інфляційних втрат та 3% річних позивач не заявляв. Крім того, позивачем не додані до уточнень до позовної заяви № 185/1 від 31.05.2010 р. докази на підтвердження оплати державним митом збільшених позовних вимог, а також докази направлення копії цих уточнень відповідачу.

Представник відповідача в судове засідання 31.05.2010 р. не з»явився, письмовий відзив на позов не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи 31.05.2010 р. був безпосередньо повідомлений в судовому засіданні 14.05.2010 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про оголошення перерви.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

В судовому засіданні, призначеному на 31.05.2010 р., за згодою представників сторін, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.11.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прометей»(позивачем), визначеним як Виконавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Варіант Маркетинг Груп»(відповідач), визначеним як Замовник (разом позивач і відповідач –Сторони), укладено Договір № 12/18 на проведення рекламних кампаній (надалі –Договір), відповідно до п.п. 2.1 якого позивач зобов»язувався протягом строку дії Договору професійно і якісно проводити рекламну кампанію для відповідача на території України на узгоджених Сторонами поверхнях спеціальних конструкцій, а відповідач зобов»язувався вчасно й у повному обсязі оплачувати роботи та послуги позивача відповідно до умов Договору.

Обов»язок відповідача здійснювати розрахунки з позивачем особисто відповідно до умов даного Договору (без права покладання своїх обов»язків щодо оплати на іншу особу) визначений п. 3.4.5 Договору.

Згідно п. 3.5.5 Договору Сторони домовлялись підписувати акти прийому –передачі наданих Виконавцем (позивачем) Замовнику (відповідачу) робіт та послуг за цим Договором відповідно до п.п. 4.4, 4.5.

Пунктом 4.2 Договору Сторони узгодили порядок розрахунків, а саме: оплата за розміщення реклами здійснюється Замовником щомісячно до 28 числа поточного місяця, в якому проводиться рекламна кампанія (якщо інший строк оплати не буде узгоджено Сторонами у Додатках до Договору), безготівковим розрахунком у гривнях та на підставі рахунків - фактур Виконавця (позивача), які виставляються Замовнику (відповідачу) для оплати не менш ніж за два банківських дні до дати платежу, передбаченої у цьому пункті договору. Для оперативності у взаєморозрахунках рахунок –фактура може виставлятися по факсимільному зв»язку з наступним наданням оригіналу.

Зі змісту п. 4.4 Договору вбачається, що відповідно до умов п. 3.5.5 Договору Виконавець (позивач) направляє Замовникові (відповідачеві) для підписання акт прийому –передачі робіт та послуг. Замовник протягом п»яти робочих днів від дати одержання акта підписує його або направляє Виконавцеві мотивовану відмову. Після одержання Виконавцем підписаного Замовником акту, Виконавець протягом п»яти робочих днів повертає Замовнику один екземпляр акту, а також іншу необхідну документацію.

Після закінчення рекламної кампанії, кожна з Сторін має право вимагати від контрагента проведення звірення виконаних зобов»язань, що оформлюється актом звірення виконаних зобов»язань (п. 4.5 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору останній є чинним з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2007 року включно, але у будь –якому випадку до повного виконання Сторонами зобов»язань за даним Договором.

Зібрані у справі докази свідчать, що позивач на виконання умов Договору за період вересень –жовтень 2008 року виконав для відповідача роботи по проведенню рекламних кампаній на території України на поверхнях спеціальних конструкцій на трасі Київ –Чоп (надалі –Рекламні послуги) на загальну суму 14291,51 грн., що підтверджується наступними документами, доданими до позовної заяви: актом передання –приймання виконаних робіт № 114 від 30.09.2008 р. на суму 9393,00 грн. та актом передання –приймання виконаних робіт № 186 від 31.10.2008 р. на суму 4898,51 грн., податковими накладними № 626 від 30.09.08 р. і № 698 від 31.10.2008 р. та рахунками –фактурами № 494 від 03.09.2008 р. і № 569 від 10.10.2008 р. на відповідні наведені суми, а також Актом звірки взаєморозрахунків з ТОВ «Варіант Маркетинг Груп»станом на 01.11.2009 р. на суму 7791,51 грн.

Позивач вважає, що внаслідок неналежного виконання взятих на себе договірних зобов’язань, а саме п. 4.2 Договору, відповідач зобов»язання по оплаті спірних Рекламних послуг виконав лише частково у загальній сумі 7403,00 грн., на підтвердження чого надав суду довідку № кВ 09/5-2622 від 28.05.2010 р. ВАТ ВіЕйБі Банк про надходження коштів на рахунки ТОВ «Прометей»від ТОВ Варіант Маркетинг Груп».

Враховуючи приписи п. 4.2 Договору, розрахунок за Рекламні послуги, надані відповідно до акту передання – приймання виконаних робіт № 114 від 30.09.2008 р. на суму 9393,00 грн., відповідач повинен був здійснити до 28.09.2008 р., а розрахунок за Рекламні послуги, надані відповідно до акту передання –приймання виконаних робіт № 186 від 31.10.2008 р. на суму 4898,51 грн., відповідач повинен був здійснити до 28.10.2008 р.

Виставлені позивачем у відповідності до умов п. 4.2 Договору для оплати Рекламних послуг рахунки –фактури № 494 від 03.09.2008 р. на суму 9393,00 грн. і № 569 від 10.10.2008 р. на суму 4898,51 грн., а отже на загальну суму 14291,51 грн. грн., відповідач вчасно та повністю не оплатив.

Наявна в матеріалах справи копія Відповіді на претензію № 06 від 23.02.2009 р. свідчить, що відповідач отримав та повністю визнав претензію позивача (лист № 1017 від 22.12.2008 р.) щодо оплати заборгованості за надані позивачем Рекламні послуги, а також гарантував здійснити розрахунки з позивачем у повному обсязі.

Крім того, Акт звірки взаєморозрахунків з ТОВ «Варіант Маркетинг Груп»станом на 01.11.2009 р. також підтверджує наявність заборгованості відповідача перед позивачем на суму 7791,51 грн. станом на 01.11.2009 р.

Проте, відповідач свої договірні зобов’язання по оплаті спірних Рекламних послуг повністю не виконав, а тому станом на час розгляду справи в господарському суді його заборгованість за отримані на підставі Договору № 12/18 від 30.11.2007 р. Рекламні послуги становить 6888,51 грн. (основний борг): 14291,51 грн., загальна сума наданих відповідачу Рекламних послуг - 7403,00 грн., сума часткових розрахунків відповідача за Рекламні послуги = 6888,51 грн., основний борг.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

По матеріалам справи встановлено, що фактично між сторонами по справі укладений договір про надання послуг, а тому саме він та відповідні положення статей глави 63 ЦК України визначають права та обов»язки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати. Вищезазначений договір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов’язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Судом встановлено, що акт передання –приймання виконаних робіт № 114 від 30.09.2008 р. на суму 9393,00 грн. та акт передання –приймання виконаних робіт № 186 від 31.10.2008 р. на суму 4898,51 грн. підписані уповноваженим представниками та скріплені печатками Сторін, а тому свідчать про надання позивачем відповідачу Рекламних послуг на загальну суму 14291,51 грн. та прийняття їх відповідачем, а рівно приймаються судом у якості належних доказів по справі.

Суд також приймає у якості належних доказів по справі, що підтверджують наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 6888,51 грн., рахунки –фактури № 494 від 03.09.2008 р. та № 569 від 10.10.2008 р., довідку № кВ 09/5-2622 від 28.05.2010 р. ВАТ ВіЕйБі Банк про надходження коштів на рахунки ТОВ «Прометей»від ТОВ Варіант Маркетинг Груп»та Акт звірки взаєморозрахунків з ТОВ «Варіант Маркетинг Груп»станом на 01.11.2009 р., підписаний уповноваженими представниками та скріплені печатками Сторін.

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата за розміщення реклами здійснюється Замовником (відповідачем) щомісячно до 28 числа поточного місяця, в якому проводиться рекламна кампанія (якщо інший строк оплати не буде узгоджено Сторонами у Додатках до Договору), безготівковим розрахунком у гривнях та на підставі рахунків - фактур Виконавця (позивача), які виставляються Замовнику (відповідачу) для оплати не менш ніж за два банківських дні до дати платежу.

Враховуючи приписи вищенаведеного пункту Договору, суд визначає строк виконання відповідачем зобов»язання по оплаті Рекламних послуг згідно акту передання –приймання виконаних робіт № 114 від 30.09.2008 р. на суму 9393,00 грн. у термін до 28.09.2008 р., а строк виконання відповідачем зобов»язання по оплаті Рекламних послуг згідно акту передання –приймання виконаних робіт № 186 від 31.10.2008 р. на суму 4898,51 грн. –у термін до 28.10.2008 р., а рівно з 29.09.2008 р. починається прострочення грошового зобов»язання по оплаті Рекламних послуг за першим з наведених актів, а з 29.10.2008 р. - за другим з наведених актів.

Таким чином, зібрані у справі докази свідчать, що станом на час звернення позивача з позовом до суду строк оплати відповідачем за спірні Рекламні послуги є таким, що настав.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 6888,51 грн. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача 1345,69 грн. пені, 2063,51 грн. інфляційних втрат та 340,08 грн. 3% річних.

З доданого до позовної заяви розрахунку сум пені, інфляційних втрат та 3% річних вбачається, що позивач фактично визначає початок періоду прострочення відповідачем виконання грошового зобов»язання по сплаті Рекламних послуг за актом передання –приймання виконаних робіт № 114 від 30.09.2008 р. на суму 9393,00 грн. з 02.10.2008 р. та нараховує пеню по 30.03.2009 р. (180 днів), а за актом передання –приймання виконаних робіт № 186 від 31.10.2008 р. на суму 4898,51 грн. з 31.10.2008 р. та нараховує пеню по 28.04.2009 р. (180 днів). Розрахунки сум інфляційних втрат та 3% річних фактично здійснені позивачем за період з 02.10.2008 р. по 14.12.2009 р. за першим з наведених актів, та за період з 31.10.2008 р. по 14.12.2009 р. за другим з наведених актів. При цьому, позивачем враховані суми часткових розрахунків відповідача за Рекламні послуги, які надійшли на рахунок позивача 31.10.2008 р, 19.02.2009 р., 25.02.2009 р., 10.08.2009 р., 30.09.2009 р., 21.12.2009 р. (підтверджується довідкою № кВ 09/5-2622 від 28.05.2010 р. ВАТ ВіЕйБі Банк).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобовЧязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення зобов’язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 8.3 Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату Робіт у відповідності з п. 3.1 Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 1,0% від вартості несплачених Робіт за кожен день прострочення платежу.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР вищезазначеного Закону України передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Враховуючи вказані правові норми, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку суми пені, суд прийшов до висновку, що вимоги позивач про стягнення з відповідача 1345,69 грн. пені підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 1342,29 грн. за період з 02.10.2008 р. по 30.03.2009 р. (180 днів) за актом передання –приймання виконаних робіт № 114 від 30.09.2008 р. та за період з 31.10.2008 р. по 28.04.2009 р. (180 днів) за актом передання –приймання виконаних робіт № 186 від 31.10.2008 р. за розрахунком суду.

В іншій частині вимог позивача щодо сплати пені в сумі 3,40 грн. (1345,69 грн. –1342,29 грн. = 3,40 грн.) відповідачу належить відмовити з огляду на арифметичні помилки при здійсненні останнім відповідного розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказану норму ЦК України, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку сум інфляційних нарахувань, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2063,51 грн. інфляційних нарахувань також підлягають частковому задоволенню у сумі 1838,80 грн. за період з 02.10.2008 р. по 14.12.2009 р. за розрахунком суду.

В іншій частині вимог позивача щодо сплати інфляційних нарахувань в сумі 224,71 грн. (2063,51 грн. –1838,80 грн. = 224,71 грн.) відповідачу належить відмовити з огляду на арифметичні помилки при здійсненні останнім відповідного розрахунку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

При здійсненні перевірки наданого позивачем розрахунку розміру 3% річних судом визначено суму 3% річних за зазначений позивачем період з 02.10.2008 р. по 14.12.2009 р. у розмірі 340,68 грн.

Враховуючи той факт, що фактично позивачем заявлена до стягнення сума 3% річних у розмірі 340,08 грн., а клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України до позовної заяви не додано та в судовому засіданні позивачем не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині стягнення 3% річних. Тому вимоги позивача в частині стягнення суми 3 % річних визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 340,08 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач належних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарський суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, відповідно абзацу 7 пункту 26 розділу V Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15) при зменшенні позивачем позовних вимог сплачене мито не повертається.

А тому, сплачене позивачем державне мито в частині зменшення ним на 903,00 грн. вимог щодо стягнення основного боргу, відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають (7791,51 грн., основний борг за позовною заявою –6888,51 грн., основний борг за уточненнями до позовної заяви № 185/1 від 31.05.2010 р. = 903,00 грн.).

Отже, відповідно до ст.ст. 47, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в розмірі 104,10 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 230,94 грн.

Керуючись ст.ст. 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526,549, 611, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 44, 47, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Варіант Маркетинг Груп» (01004, м. Київ, пл. Бесарабська, 9/1 літ. Б; ідентифікаційний код 35060000; р/р 26004005959901 в ВАТ «Сведбанк», МФО 300164), а разі відсутності коштів - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей»(08500, Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, 59; ідентифікаційний код 20600771; рахунок № 26001262400471 в ВАТ «ВіЕйБіБанк», м. Київ, МФО 380537) 6888,51 грн. (шість тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 51 коп.) основного боргу, 1342,29 грн. (одну тисячу триста сорок дві гривні 29 коп.) пені, 1838,80 грн. (одну тисячу вісімсот тридцять вісім гривень 80 коп.) інфляційних нарахувань, 340,08 грн. (триста сорок гривень 08 коп.) 3% річних, 104,10 грн. (сто чотири гривні 10 коп.) держмита та 230,94 грн. (двісті тридцять гривень 94 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.          Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О.В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 03.06.2010 р.