Вирок № 100157978, 06.10.2021, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/699/21

1-кп/264/397/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2021 р. м. Маріуполь

Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області під головуванням судді Мирошниченка Ю.М. при секретарях Прилепо Ю.О., Івановій О.В., за участю прокурора Папазової А.В., Кассая А.Ю., Бєлих Н.О., потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальну справу за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185, ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Баку, громадянин України, азербайджанець, має середню освіту, не працює, не одружений судимий: 1) 26.03.2008 року Апеляційним судом Донецької області за ст. ст. 187 ч. 2, 69, 296 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 2) 09.12.2015 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; 3) 28.02.2019 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 185 КК України до 5 місяців арешту; 4) 28.05.2019 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71, ст. 72 КК України до 1 року 1 місяців позбавлення волі; 5) 13.08.2019 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. ч. 2 ст. ст. 15 і ст. 185 КК України до 6 місяців арешту; 6) 17.12.2019 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі, звільнений 26.06.2020 року по відбуттю строку покарання; 7) 16.03.2021 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч. 1 ст. 249 КК України до 1 року обмеженням волі, зареєстрований у АДРЕСА_1 , мешкає в АДРЕСА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 у період з 02 по 10 грудня 2020 року із корисливих спонукань повторно таємно викрав з орендованої ним кварти АДРЕСА_3 мікрохвильову піч торгової марки «Delta» моделі «D20MW» вартістю 1015 грн., маршрутизатор «Wi-Fi» торгової марки «uClan» моделі «S300RT» вартістю 150 грн., пральну машину торгової марки «Indesit» моделі «IWSC5085» вартістю 2429,02 грн., холодильник торгової марки «Днепр» моделі «ДХ-212-010» вартістю 2185,33 грн., заподіявши потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 5779,85 грн.

Він же, 07 грудня 2020 року у період з 16 години 30 хвилин до 16 години 50 хвилин з метою повторної крадіжки чужого майна взяв з вітрини торгівельної зали магазину «АТБ-маркет», розташованого в будинку № 37 по вул. Маміна-Сибіряка в Кальміуському районі міста Маріуполя, пляшку лікеру «Jack Daniels Tennessee Honey» об`ємом 0,5 л вартістю 319,92 грн., яку сховав під куртку та намагався винести з приміщення магазину. Однак, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, не закінчив злочин з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий співробітником магазину.

Він же, 08 грудня 2020 року у період з 12 години до 12 години 10 хвилин з метою крадіжки чужого майна через незачинені двері проник до тамбуру квартир №№ 169 , 170 , 171, розташованих на другому поверсі будинку АДРЕСА_4 , звідки повторно таємно викрав велосипед марки «MMR» вартістю 2656,34 грн. та ліхтар торгівельної марки «SWAT 12V» вартістю 122,70 грн., заподіявши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 2779,04 грн.

Він же, 09 січня 2021 року в період з 12 години 30 хвилин до 12 години 40 хвилин, знаходячись у приміщенні ломбарду ПТ «Ломбард «Регіональний» ПП «Златодар 585» і компанія», розташованому в будинку № 213 по пр. Металургів в Кальміуському районі міста Маріуполя, шляхом вільного доступу повторно таємно викрав з вітрини ноутбук Lenovo G565 модель 20071 серійний номер СВ09110929 вартістю 2533,33 грн.

Він же, 28 січня 2021 приблизно о 17 годині 41 хвилині, знаходячись у торгівельній залі того ж ломбарду повторно з метою заволодіння чужим майном шляхом обману під приводом придбання мобільного телефону, попросив співробітницю ломбарду ОСОБА_5 надати з вітрини мобільний телефон для огляду, не маючи наміру його повертати. ОСОБА_5 , не усвідомлюючи злочинних намірів підсудного, добровільно передала йому телефон торгової марки «Lenovo» моделі «S 860» вартістю 804,90 грн., після чого вийшла до підсобного приміщення за зарядним пристроєм до нього, а тим часом ОСОБА_3, скориставшись відсутністю ОСОБА_5 , з викраденим утік.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою провину не визнав і пояснив, що уклав з ОСОБА_1 договір найму квартири та передав їй 6000 грн. орендної плати, однак через декілька днів вона зажадала, аби він звільнив квартиру й відмовилася повертати гроші. Зважаючи на це, продав з її квартири холодильник та пральну машину, оскільки не мав коштів для оренди іншого житла. Крадіжку пляшки віскі з магазину «АТБ-маркет» скоїв на вимогу співробітника карного розшуку, який обіцяв залишити його на волі на час розслідування та розгляду справи судом, інакше погрожував взяти під варту. Інших, інкримінованих йому злочинів не вчиняв.

Дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов таких висновків.

Щодо крадіжки майна ОСОБА_1 .

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 13.12.2020 року ОСОБА_1 подала до поліції заяву про крадіжку побутової техніки з квартири АДРЕСА_3 (т. 1 а. с. 145, 146-149).

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що на початку грудня 2020 року здала ОСОБА_3 в найм свою квартиру, з якої він першого ж дня виніс пральну машину. Після цього телефонували сусіди скаржились на нього. Повідомила про необхідність звільнити помешкання, однак обвинувачений попросив надати три дні для пошуку іншого житла та повернути гроші за оренду квартири. Дала йому 200 грн. до того часу як повернути решту суми. Тим часом ОСОБА_3 виніс з квартири іншу побутову техніку. Сусіди телефоном повідомляли, що він виносить з квартири майно. Декілька днів потому прийшла до квартири й виявила відсутність холодильника, пральної машини, мікрохвильової печі, роутера.

22.02.2021 року під час пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпіла ОСОБА_1 впізнала ОСОБА_3 як особу, якій на підставі договору оренди передала квартиру АДРЕСА_3 (т. 1 а. с. 179-181).

09.03.2021 року потерпіла ОСОБА_1 добровільно видала слідчому копію договору оренди № 25 від 01.12.2020 року, укладеного між нею та ОСОБА_3 з актом про передачу квартири у найм останньому, а також копію паспорта обвинуваченого, копії інструкцій з експлуатації мікрохвильової печі торгової марки «Delta» моделі «D20MW» та пральної машини торгової марки «Indesit» моделі «IWSC5085», які оглянуті слідчим та долучені до матеріалів кримінального провадження (т. 1 а. с. 184, 185-186, 187-190, 191, 192, 193-194).

10.02.2021 року свідок ОСОБА_9 , котрий займається комісійною торгівлею, добровільно видав холодильник «Днепр» ДХ212-010, який йому в середині грудня 2020 року продав хлопець на ім`я ОСОБА_3 по АДРЕСА_7 за 800 грн., пояснивши, що холодильник належить йому і він його продає у зв`язку із переїздом до РФ (т. 1 а. с. 159).

Того ж дня слідчим за участю ОСОБА_9 та ОСОБА_1 проведено огляд виданого свідком холодильника, під час якого потерпіла зазначила, що холодильник належить їй особисто та був викрадений з її квартири АДРЕСА_3 обвинуваченим (т. 1 а. с. 160).

10.02.2021 року свідок ОСОБА_9 впізнав за фотознімком ОСОБА_3 , як особу, у якої 10.12.2020 року придбав за 800 грн. холодильник «Днепр» ДХ212-010 (т. 1 а. с. 162-164).

За висновками експертів від 10.03.2021 року, 12.03.2021 року та 19.02.2021 року ринкова вартість бувшого у використанні майна станом на час вчинення злочину могла становити: мікрохвильова піч торгової марки «Delta» моделі «D20MW» - 1015 грн., пральна машина торгової марки «Indesit» моделі «IWSC5085» - 2429,02 грн., маршрутизатор «Wi-Fi» торгової марки «uClan» моделі «S300RT» - 150 грн., холодильник торгової марки «Днепр» моделі «ДХ-212-010» - 2185,33 грн., (т. 1 а. с. 173-178, 204-208, 223-221).

10.03.2021 року свідок ОСОБА_9 добровільно видав слідчому у кримінальному провадженні копію журналу обліку придбаних у населення товарів, який слідчим оглянуто та залучено до матеріалів кримінального провадження. Як убачається з цього журналу, 02.12.2020 року ОСОБА_3 продав до комісійного магазину за 150 грн. «Wi-Fi» роутер торгової марки «uClan» моделі «S300RT» та за 300 грн. мікрохвильову піч торгової марки «Delta» «D20MW», а 10.12.2020 року за 350 грн. пральну машину торгової марки «Indesit» «IWSC5085» (т. 1 а. с. 209, 210-211, 212-213).

26.03.2021 року під час проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_3 , останній відтворив події крадіжки особистого майна ОСОБА_1 , повідомивши при цьому, що орендував житло ОСОБА_1 , якій сплатив 4000 грн. Однак через 9 днів потерпіла зажадала звільнити квартиру протягом 3 днів. Водночас, за його твердженням, гроші повернути відмовилась, через що він обурився та продав холодильник. Проте до пред`явлення вимоги звільнити квартиру продав своєму знайомому до комісійного магазину пральну машинку, мікрохвильову піч та роутер, які належать ОСОБА_1 , оскільки знаходився у скрутному матеріальному становищі. (т. 1 а. с. 234-239, 240).

Сусідка потерпілої ОСОБА_11 суду повідомила, що бачила як ОСОБА_3 виносив пральну машину ОСОБА_1 .

Таким чином, вина обвинуваченого за цим епізодом є доведеною, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно.

Заперечення підсудним вини за цим епізодом та намагання видати свої дії за самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника (ст. 356 КК), є безпідставним.

Відмежування крадіжки та самоправства базується на правовому режимі майна, яке вибуває з володіння потерпілої особи та усвідомленні винним, що майно, яке він викрадає є чужим для нього. Встановлені на підставі вищенаведених доказів обставини у цій справі беззаперечно свідчать про те, що ОСОБА_3 не мав ані дійсного, ані гаданого права на викрадене майно та усвідомлював, що воно є для нього чужим. Водночас вилучення майна та звернення його на свою користь не мало тимчасового характеру та не було використане як засіб спонукання потерпілої до виконання цивільно-правових обов`язків. Обвинувачений таємно заволодів майном ОСОБА_12 і продав його без відома потерпілої та висунення попередніх вимог, тобто використав виниклий спір з метою власного незаконного збагачення.

Щодо крадіжки пляшки лікеру «Jack Daniels Tennessee Honey» з магазину ТОВ «АТБ-Маркет».

07.12.2020 року від керуючого магазином «Продукти-505 ТОВ АТБ-маркет» надійшла заява з проханням притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка 07.12.2020 року приблизно о 16 годині 45 хвилин з магазину АТБ по вул. Маміна-Сибіряка, 37 таємно, шляхом вільного диспуту викрала пляшку лікеру місткістю 0,5 л «Jack Daniels Tennessee Honey», вартість якої згідно з інвентаризаційною відомістю становить 399,90 грн. (т. 2 а. с. 124, 126).

З наданого магазином «Продукти-505» ТОВ «АТБ-Маркет» відеозапису вбачається, що 07.12.2020 року о 16 годині 46 хвилин ОСОБА_3 зайшов до відділу з алкогольними напоями та з першої полиці з верху взяв пляшку сховав її під куртку та попрямував до виходу з магазину, однак був затриманий охоронцем (т. 2 а. с. 147-150).

Під час слідчого експерименту 24.12.2021 року за участю підозрюваного ОСОБА_3, останній відтворив події крадіжки майна з магазину «Продукти-505» ТОВ «АТБ» по вул. Маміна Сибіряка, 37 в м. Маріуполя, розповів та продемонстрував як зайшов до лікеро-горілчаного відділу магазину АТБ, аби придбати пляшку алкоголю, однак виявилось, що у нього не вистачає грошей. Вирішив викрасти пляшки віскі. Взяв з вітрини пляшку, поклав під куртку, але на виході з магазину його зупинив охоронець і запитав, чи має він неоплачений товар. Зізнався у вчиненні крадіжки пляшки алкоголю (т. 2 а. с. 151-154).

В судовому засіданні підсудний не заперечував вчинення інкримінованих йому за цим епізодом дій, однак заявив, що вдався до них під тиском співробітника карного розшуку, який брав участь у розслідування крадіжки майна з квартири ОСОБА_1 . Він запропонував йому зімітувати крадіжку з магазину, переконуючи, що вона не позначиться на його остаточному покаранні. Натомість обіцяв, що протягом розслідування та розгляду справи в суді він буде залишатися на волі, інакше погрожував взяттям під варту.

Даючи оцінку наведеним обвинуваченим обставинам, суд зважає на те, що його твердження з цього приводу не підтверджуються жодними фактичним даними. Водночас як під час скоєння злочину, так і тривалий час потому він знаходився на волі й не перебував під контролем представників поліції, зазначених ним вимог поліцейського не оскаржував, тобто залишався вільним у своєму волевиявленні й учинив відповідно до свідомо зробленого вибору і має нести відповідальність за них без будь-яких обмежень та виключень.

Підтверджений у судовому засіданні охоронцем магазину «Продукти - 505» ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_13 факт повідомлення йому обвинуваченим про намір викрасти пляшку алкоголю безпосередньо перед вчиненням крадіжки, наведеного не спростовує. Корислива мета викрадення в кримінальному праві розглядається як прагнення до безоплатного та завідомо протиправного присвоєння чужого майна для задоволення своїх потреб у ньому. При цьому характер цих потреб юридичного значення не має, на відміну від мети мотив не є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони даного виду злочинів.

Заява обвинуваченого про те, що він був затриманий у торговельній залі, а отже міг і мав намір оплатити пляшку алкоголю спростовується дослідженими судом відеоматеріалами, з яких убачається, що підсудний сховав пляшку під куртку, оминув на касі покупців, пройшов повз касира після чого був затриманий співробітником охорони магазину.

Таким чином і за цим епізодом вина підсудного доведена, а його дії вірно кваліфіковані за ч. ч. 1, 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Щодо крадіжки велосипеда ОСОБА_2 .

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 08.12.2020 року у нього було викрадено гірський велосипед, який зберігався у тамбурі між квартирами. Коли прийшов з роботи виявив його відсутність. У подальшому велосипед йому повернуто слідчим.

Згідно з матеріалами кримінального провадження 08.12.2020 року ОСОБА_2 звернувся до поліції з заявою про викрадення з тамбура квартири велосипеда фірми «ММR» (т. 2 а. с. 46).

Того ж дня проведено огляд місця події, з протоколу якого вбачається, що тамбур квартир №№ 169 , 170 , 171 будинку АДРЕСА_4 ізольований від під`їзду загального користування перегородкою з дверима, обладнаними замком (т. 2 а. с. 40, 41-45).

10.12.2020 року ОСОБА_3 добровільно видав уповноваженому слідчим співробітнику поліції велосипед ММР, який, за його заявою від 10.12.2020 року, викрав у будинку АДРЕСА_4 (т. 2 а. с. 47, 48).

10.12.2020 року ОСОБА_14 добровільно видав велосипедний ліхтар чорного кольору, що 08.12.2020 року придбав на Центральному ринку у раніше незнайомого ОСОБА_3 (т. 2 а. с. 49, 50), якого впізнав за фотознімками (т. 2 а. с. 51-53).

Даний факт у судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_15 та не заперечував обвинувачений ОСОБА_3.

26.01.2021 року під час огляду спортивного велосипеду «ММR» та ліхтаря «SWAT12v» за участю потерпілого ОСОБА_2 , останній впізнав свій велосипед та ліхтар, який у нього викрали 08.12.2020 року з тамбуру його квартири в будинку АДРЕСА_4 (т. 2 а. с. 66-67)

27.01.2021 року проведено слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_3 , під час якого останній відтворив події крадіжки особистого майна ОСОБА_2 , розповів та продемонстрував як 08.12.2020 року спускався сходами під`їзду, помітив у незачиненому тамбурі велосипед, який викрав і поїхав ним додому, а пізніше продав з нього ліхтар, задній стоп-сигнал на центральному ринку (т. 2 68-71).

Таким чином, вина підсудного за цим епізодом доведена, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, оскільки за висновком Верховного Суду (постанова від 08.12.2018р.; справа № 643/6629/16-к; провадження № 51-453 км 17) тамбур квартир охоплюється поняттям «інше приміщення» з огляду на те, що у ньому розміщуються матеріальні цінності мешканців квартир. Посилання підсудного на те, що двері тамбуру не були зачинені юридичного значення не мають.

Твердження обвинуваченого про те, що велосипед був ним начебто придбаний у незнайомої особи суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєний злочин, винуватість у вчиненні якого підсудним повністю доведена сукупністю вищенаведених доказів, підстави для сумніву в допустимості та достовірності яких відсутні.

Щодо крадіжки ноутбука «Lenovo G565» у приміщенні ломбарду.

09.01.2021 року до Кальміуського ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 09.01.2021 року о 15 годині 57 хвилин за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 213 у ломбарді «Комод» 3 години тому викрали ноутбук «Леново» (т. 2 а. с. 160).

З добровільної згоди заступника керуючого Ломбарду «Регіональний» ОСОБА_5 09.01.2021 року проведено огляд місця події - ломбарду «Комод» по пр. Металургів, 213 в м. Маріуполі, під час якого працівник ломбарду вказала де саме знаходився викрадений ноутбук (т. 2 а. с. 162-165).

15.01.2021 року оглянуто ноутбук марки «Lenovo G565» модель 20071 серійний номер СВ09110929 в корпусі чорного кольору, який добровільно видав приватний підприємець ОСОБА_16 (т. 2 а. с. 172-174).

26.01.2021 року під час пред`явлення для впізнання, свідок ОСОБА_16 вказав на ОСОБА_3 , як на особу, що продала йому ноутбук марки «Lenovo G565» (т. 2 а. с. 207-211).

З оглянуто в судовому засіданні відеозапису з камер спостереження, наданого ПТ «Ломбард «Регіональний» ПП «Златодар 585» і компанія», вбачається, що 09.01.2021 року о 12 годині 36 хвилин особа, схожа за статурою на ОСОБА_3, викрала з ломбарду ноутбук марки Lenovo (т. 2 а. с. 199).

26.01.2021 року оглянуто «Lenovo G565» модель 20071 серійний номер СВ09110929 в корпусі чорного кольору за участю ОСОБА_5 , яка впізнала ноутбук як той, що 09.01.2021 року був викрадений з ломбарду «Комод» по пр. Металургів, 213 в м. Маріуполі (т. 2 а. с. 212-213).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 , яка працювала в ломбарді «Комод» по пр. Металургів, 213, пояснила, що 09 січня 2021 року, коли до ломбарду зайшов ОСОБА_3 вона його впізнала, як особу, що часто заходила до їх ломбарду. Момент крадіжки ноутбуку не бачила. Після перегляду відеокамер побачила як ОСОБА_3 виніс з ломбарду ноутбук та зателефонувала до поліції.

Під час проведення 29.01.2021 року слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 останній відтворив події крадіжки ноутбуку «Lenovo G565» з ломбарду «Комод» по пр. Металургів, 213 в м. Маріуполі (т. 2 а. с. 219-222).

Згідно з висновком експерта від 18.01.2021 року ринкова вартість ноутбука марки Lenovo G565» модель 20071 в корпусі чорного кольору станом на час здійснення кримінального правопорушення на 09.01.2021 року могла складати 2533,33 грн. (т. 2 а. с. 179-184).

Таким чином, вина підсудного за цим епізодом доведена, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Намагання обвинуваченого знецінити результати проведеного за його участю слідчого експерименту, посиланням на невідповідність послідовності відмикання ноутбуку, зафіксованої на відео з ломбарду та продемонстрованої ним під час слідчої дії, є неспроможним. Дана неточність є допустимою в психологічному механізмі запам`ятовування та відтворення людиною певних обставин, незначною та такою, що не має суттєвого юридичного чи фактичного значення. В цілому ж відтворені обвинуваченим під час слідчого експерименту дії є логічно послідовними та такими що узгоджуються з рештою досліджених судом за цим епізодом доказами, сукупність яких неспростовно доводить його винуватість.

Щодо заволодіння телефоном «Lenovo» моделі «S 860» шляхом обману у приміщенні ломбард.

28.01.2021 року до ВП № 1 МРУП ГУНП в Донецькій області надійшла заява про вчинення крадіжки мобільного телефону «Lenovo» моделі «S 860» вартістю 900 грн. з ломбарду «Комод» по пр. Металургів, 213 в м. Маріуполі (т. 2 а. с. 229).

Під час пред`явлення особи для впізнання 11.02.2021 року свідок ОСОБА_18 впізнала за фотознімками ОСОБА_3 як особу, що 28.01.2021 року у приміщенні ломбарду "Комод" по пр. Металургів, 213 шляхом обману під приводом здійснення покупки телефону заволоділа мобільним телефоном «Lenovo» моделі «S 860» (т. 3 а. с. 48-50).

За повідомленням завідувача відділенням ПТ «ЕВ.РО.Ломбард» від 08.02.2021 року ОСОБА_3 28.01.2021 року заклав мобільний телефон «Lenovo» моделі «А 560» (т. 2 а. с. 233).

Зі специфікації № 1 до Публічного Договору фінансового кредиту та Публічного Договору закладу майна від 28.01.2021 року ПТ «ЕВ.РО.Ломбард» вбачається, що ОСОБА_3 отримав 300 грн. кредиту за закладений товар - «Lenovo» моделі «А 560» С/Н 865233026993197.

З чеку ПТ "ЕВ.РО.Ломбпрд" від 04.02.2021 року вбачається, що за договором № 59521156 сплачено 340,80 грн., з яких 300 повернення кредиту, 31,20 сума за користування кредитом та 9,60 грн. сума страховки (т. 3 а. с. 26).

За заявою ОСОБА_3 він добровільно видав працівникам поліції чек з ломбарду ПТ «ЕВ.РО.Ломбард» про викуп закладеного ним мобільного телефону «Lenovo» S560 за 340,80 грн. (т.3 а. с. 4).

05.02.2021 року зазначений чек оглянуто за участі ОСОБА_3, який повідомив, що цей документ підтверджує викуп заставного майна з ломбарду ПТ "ЕВ.РО.Ломбпрд" - мобільного телефону «Lenovo» моделі «S 860», яким він шляхом обману заволодів 28.01.2021 року в ломбарді «Комод» (т. 3 а. с. 5).

Того ж дня за участю ОСОБА_3 оглянуто, добровільно виданий ним мобільний телефон «Lenovo» моделі «S 860» ІМЕІ НОМЕР_1 в корпусі сірого кольору, яким, за його словами, він 28.01.2021 року заволодів шляхом обману у ломбарді «Камод» по пр. Металургів, 213 в м. Маріуполі (т. 3 а. с. 30).

12.02.2021 року під час пред`явлення особи для впізнання свідок ОСОБА_19 впізнала за фотознімками ОСОБА_3 як особу, у якої вона на робочому місці - в ломбарді ПТ «ЕВ.РО.Ломбард» 28.01.2021 року прийняла під заставу мобільний телефон «Lenovo» ІМЕІ НОМЕР_1 (т. 3 а. с. 51-53).

11.02.2021 року оглянуто наданий заступником керуючого ломбардного відділення № 1 ПТ «Ломбард регіональний» ПП «Златодар 585» і компанія» відеозапис з камери спостереження за 28.01.2021 року, з якого видно як ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_5 мобільним телефон та, скориставшись її тимчасовою відсутністю, покинув приміщення ломбарду (т. 3 а. с. 40, 44-45).

Зі специфікації до договорів 1, 2 № 50121223 від 13.01.2021 року вбачається, що мобільний телефон «Lenovo» моделі «S 860» ІМЕІ НОМЕР_1 заклав до Ломбардного відділення № 1 ПТ «Ломбард регіональний» ПП «Златодар 585» ОСОБА_20 (т. 3 а. с. 46, 47).

Під час слідчого експерименту 26.02.2021 року ОСОБА_3 відтворив події заволодіння телефоном, повідомивши, що 28.01.2021 року близько 18 години в ломбарді «Камод» по пр. Металургів, 213 шляхом обману заволодів мобільним телефоном, який у подальшому здав до ломбарду «ЕВ.РО.Ломбард».

За висновком експерта від 09.02.2021 року ринкова вартість бувшого у використанні мобільного телефону торгової марки «Lenovo» моделі «S 860» станом на 28.01.2021 року могла становити 804,90 грн. (т. 3 а. с. 19-24).

Таким чином, вина підсудного за цим епізодом доведена, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Розбіжності в окремих документах щодо найменування моделі викраденого телефону, що в Ломбардному відділення № 1 ПТ «Ломбард регіональний» ПП «Златодар 585» обліковувався як «Lenovo» «S 860», а до «ЕВ.РО.Ломбарду» був прийнятий як «Lenovo» «А 560», суд вважає технічною помилкою. При цьому беззаперечним свідченням того, що в них ідеться про один і той самий телефон, є його ІМЕІ, номер якого є унікальним. Номер ІМЕІ НОМЕР_2 зазначено як у специфікації № 1 «ЕВ.РО.Ломбард» до Публічного Договору фінансового кредиту та Публічного договору закладу майна ОСОБА_3 від 28.01.2021 року (т. 2 а. с. 235), так і в специфікації до договорів 1, 2 № 50121223 від 13.01.2021 року Ломбардного відділення № 1 ПТ «Ломбард регіональний» ПП «Златодар 585» про заклад мобільного телефону «Lenovo» моделі «S 860» ІМЕІ НОМЕР_1 13.01.2021 року ОСОБА_20 (т. 3 а. с. 46, 47).

Відтак пояснення обвинуваченого з приводу того, що на відео з ломбарду зафіксовано як він пропонує співробітниці ломбарду свій телефон, а вона відмовляється його прийняти в заставу, через що він здає його до сусіднього ломбарду, є абсолютно надуманими.

Прагнучи уникнути відповідальності, обвинувачений в судовому засіданні заявив, що на досудовому слідстві під час проведення слідчих експериментів змушений був себе обмовити під тиском представників поліції, що попередньо били його, а до початку проведення слідчої дії погрожували повторним побиттям.

На думку суду, така заява не варта спеціального офіційного розслідування як така, що є голослівною й не має жодних фактичних підстав. Європейський суд з прав людини, розглядаючи скарги стосовно катування, неодноразово зазначав, що твердження про погане поводження повинні бути підкріплені належними доказами. Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою1.

Таким чином, обов`язок національних органів проводити офіційне розслідування в подібних випадках виникає лише за умови подання «небезпідставної скарги», що буде такою у разі, якщо, наприклад: не було проведено медичного обстеження підозрюваного, незважаючи на офіційне звернення його захисника з таким клопотанням наступного дня після стверджуваних подій2; в особи, яка під час затримання правоохоронними органами була цілком здорова, при звільненні виявлено тілесні ушкодження3; лікарем медико-санітарної частини СІЗО у особи після переведення з ІТТ виявлено тілесні ушкодження4 тощо. За таких обставин на державу покладається обов`язок дати правдоподібне пояснення, яким чином були спричинені ці ушкодження, і невиконання такого обов`язку безумовно свідчитиме про наявність питання щодо дотримання статті 3 Конвенції про права людини та основоположні свободи (див. рішення у справі «Томазі проти Франції» (Tomasi v. France) від 27 серпня 1992 року, серія A, N 241-A, с. 40-41, пп. 108-111, та справу «Сельмуні проти Франції» (Selmouni v. France), N 25803/94, п. 87, ECHR 1999-V)5.

Отже, в кожній конкретній ситуації суд повинен оцінити обґрунтованість заяви обвинуваченого чи його захисника про застосування до нього заборонених методів слідства, щоб вирішити, чи є вона небезпідставною і лише в разі позитивної відповіді на це питання вимагати від компетентних органів проведення офіційного розслідування та очікувати його результатів, якщо від них залежить висновок суду щодо допустимості ключових доказів у справі.

Підсудний у цій справі не надав суду жодних фактичних даних, які підтверджували б його твердження про застосування поліцейськими незаконних методів слідства, та не повідомив про існування таких даних і джерел, з яких вони можуть бути отримані. Пояснив, що тілесних ушкоджень не мав, про застосування фізичного та психологічного тиску органам влади та будь-яким іншим особам не повідомляв, дії службових осіб не оскаржував. За таких обставин його заява про застосування до нього тортур є безпідставною та спрямованою на уникнення відповідальності за скоєне.

Отримання від підозрюваного, обвинуваченого відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням встановленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання. При цьому відомості, які надаються під час слідчої (розшукової) дії - слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої (розшукової) дії, що в розумінні ч. 2 ст. 84 та п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК є документом6.

Водночас висновки суду щодо винуватості підсудного у цій справі не ґрунтуються виключно на результатах слідчих експериментів, але випливають із сукупності інших вагомих, взаємопов`язаних доказів, серед яких показання потерпілих, свідків, речові докази, докладний аналіз яких наведено вище.

Заява захисту про недопустимість як доказів протоколів впізнання обвинуваченого за фотознімками є безпідставною. Відповідно до ч. 6 ст. 228 КПК за необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. При цьому законодавець не уточнює, якими обставинами може бути зумовлена така необхідність, а лише виключає можливість подальшого пред`явлення особи для впізнання й таким чином залишає вирішення цього питання на розсуд слідчого, не пов`язуючи його з конкретними обставинами, що дозволяють або унеможливлюють проведення впізнання за фотознімками.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, а також особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, неодноразово надходили скарги на його поведінку в побуті, схильний до вчинення злочинів різного характеру, підтримує зв`язок з особами, які ведуть антигромадський спосіб життя, притягався до адміністративної відповідальності, на профілактичні бесіди не реагує.

Позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої крадіжкою майна на суму 3594,02 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі. Вина підсудного у викраденні майна, частина якого повернута потерпілій під час досудового розслідування, повністю доведена, а сума розмір збитків підтверджується висновками експертів від 10.03.2021 року, 12.03.2021 року.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на проведення судових товарознавчих експертиз в сумі 8826,30 грн. (т. 1 а. с. 231-233, т. 2 а. с. 92, 177, т. 3 а. с. 17) підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна потерпілих та речових доказів (т. 1 а. с. 168-169, 199-200. 218-219, т. 2 а. с. 89, 90-91, 115, 118-119, 194, 223, т. 3 а. с. 14, 15-16) підлягають скасуванню.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні та призначити йому покарання: за ч. ч. 1, 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 КК України - один рік позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК України - два роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України - три роки шість місяців позбавлення волі; за ч. 2 ст. 190 КК України - два роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 16.03.2021 року, більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді у виді чотирьох років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Строк покарання обчислювати з 30.03.2021 року.

Запобіжний захід - тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 3594,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертиз: № СЕ-19/105-21/1938-ТВ від 12.03.2021 року в розмірі 980,70, № СЕ-19/105-21/1833-ТВ від 10.03.2021 року в розмірі 653,80 грн., №СЕ-19/105-21/1309-ТВ від 19.02.2021 року в розмірі 980,70 грн., № СЕ-19/105-21/355-ТВ від 26.01.2021 року розмірі 4903,50 грн.; № СЕ-19/105-21/379-ТВ від 18.01.2021 року розмірі 653,80 грн.; № СЕ-19/105-21/3975-ТВ від 09.02.2021 року розмірі 653,80 грн. (на реквізити «Надходження до загального фонду державного бюджету», код бюджетної класифікації доходу 24060300 «Інші надходження).

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна скасувати.

Холодильник "Днепр" ДХ-212-01 залишити ОСОБА_1 , телефон «Lenovo» моделі «S 860» та ноутбук марки «Lenovo G565» модель 20071 серійний номер СВ09110929 - Ломбардному відділенню № 1 ПТ "Ломбард регіональний" ПП "Златодар 585" і компанія», велосипед марки «MMR» та ліхтарик - потерпілому ОСОБА_2 , лікер «Jack Daniels Tennessee Honey» - магазину Продукти-505 ТОВ «АТБ-маркет».

Решту речових доказів зберігати в матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання копії вироку.

Суддя : Мирошниченко Ю. М.

1 Рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України». База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_683#Text

2 Рішення Європейського суду з прав людини від 12.06.2008 р. «Яременко проти України». База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_405#Text

3 Рішення Європейського суду з прав людини від 12.03.2009 р. «Вергельський проти України». База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_460#Text

4 Рішення Європейського суду з прав людини від 15.05.2012 р. у справі «Григор`єв проти України». База даних «Законодавство України». URL: рокуhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_833#n92

5 Рішення Європейського суду з прав людини від 12.03.2009 р. «Вергельський проти України». База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_460#Text

6 Постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.09.2020 р. у справі № 740/3597/17 (провадження № 51-6070кмо19). Єдиний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/91702552