Ухвала суду № 100157235, 06.10.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/26501/21

Провадження 2-з/127/62/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (з метою запобігання її наступного відчуження) та заборони до набрання рішенням у справі будь-яким особам, уповноваженим діяти від імені ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо квартири, яка розташована у АДРЕСА_1 (з метою забезпечення ефективного судового захисту житлових прав родини заявника).

Заяву мотивовано тим, що 29.09.2021 року до заявника, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 прибули чоловіки, які представилися представниками нового власника її квартири та пред`явили заявнику вимогу про негайну передачу квартири, намагалися встановити в квартирі сигналізацію, після приїзду працівників поліції обіцяли повернутися для реалізації рішення про виселення заявника з квартири. Заявник встановила, що в 2019 році право власності на її квартиру зареєстровано за ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на підставі договору іпотеки та договору про відступлення прав за кредитним договором та договором іпотеки від 26.02.2018 року. Заявник вважає, що вказана реєстрація відбулася з порушенням процедури (під час дії мораторію на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті), має намір оспорити наявність боргу перед ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та готує позов до ТОВ про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, скасування реєстрації та припинення права власності. На думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову може суттєво ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача. Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (ст. ст. 156,158 ЦПК України).

Обґрунтованість заяви про забезпечення позову повинна бути доведена заявником, з врахуванням вимог ст. 12 ЦПК України.

Разом з цим, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Положеннями п.1-2 ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.6 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Зважаючи на наведені норми, предмет можливого позову та подані докази при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.

Крім того, одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Як слідує з матеріалів заяви, 17.10.2019 року державним реєстратором Глинської сільської ради Калинівського району Сімоником Я.І. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру, яка належала заявнику та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за відповідачем ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на підставі документів: кредитного договору №31/216/05-N від 30.09.2005 року, іпотечного договору серії та номеру №31/216-1216/05-N від 30.09.2005 року, договору купівлі-продажу майнових прав №289/К від 26.02.2018 року, договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором №329 від 26.02.2018 року.

Як зазначено вище заявник планує пред`явити до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» позов, предметом якого буде визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , скасування реєстрації та припинення права власності на спірне майно. В той же час позивач просить вжити одночасно забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та заборони до набрання рішенням у справі будь-яким особам, уповноваженим діяти від імені ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо квартири, яка розташована у АДРЕСА_1 .

Розглядаючи заяву про забезпечення позову в частині вимог про заборону будь-яким особам, уповноваженим діяти від імені ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо квартири, яка розташована у АДРЕСА_1 , суд дійшов висновку про необхідність відмови в цій частині, з огляду на її необґрунтованість належними доказами, зокрема щодо обставин наявності реальної поведінки відповідача спрямованої на втручанням або чиненням перешкод в користування спірним житлом. Жодні докази щодо цього в матеріалах заяви відсутні.

Разом з тим, враховуючи предмет позову та наведені у заяві доводи по обставинам справи такий запропонований заявником вид забезпечення позову як накладення арешту на квартиру, є співмірним та достатнім для охорони інтересів сторін на час вирішення спору, а тому суд вважає за можливе задовольнити заяву в цій частині.

Суд зазначає, що забезпечення позову має тимчасовий запобіжний характер і спрямоване на забезпечення можливості виконання ймовірного рішення суду та на недопущення порушень прав осіб, інтересів яких стосується спір.

Відповідно до частини першої та другої ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353- 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви – задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову – відмовити.

Копію ухвали направити для виконання до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький): м.Вінниця, вул.Соборна, будинок 15-А, а також заявнику ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» для відома.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: