Рішення № 100156849, 30.09.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/18033/21

Провадження № 2-а/127/191/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2021 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Клапоущака С.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Ратушняк Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1-го батальйону 2-ї роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП Герасимчука Олександра Сергійовича про скасування постанови серії ЕАН №4478554 від 12 липня 2021 року про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до інспектора 1-го батальйону 2-ї роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП Герасимчука О.С. про скасування постанови серії ЕАН №4478554 від 12 липня 2021 року про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 липня 2021 року позивачу був наданий термін для усунення недоліків, які він усунув у визначений судом строк.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 липня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, підготовче засідання призначено на 03 серпня 2021 року.

Згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 вересня 2021 року підготовче провадження закрито та призначено адміністративну справу до судового розгляду на 30 вересня 2021 року.

В обгрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 зазначила, що зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що 12 липня 2021 року о 17:17 год. у м. Вінниці по вул. Зодчих, 15 вона, керуючи транспортним засобом марки «Mercedes - Benz GLC 220 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не зайняла відповідне крайнє положення на проїзній частині та здійснила розворот на перехресті з крайньої правої смуги, чим порушила п. 11 ПДР - порушення розташування транспортного засобу на проїзній частині. Позивач вважає постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності протиправною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Так, дійсно вона здійснювала розворот на перехресті по вул. Зодчих, 15 у м. Вінниці. Маневр здійснювала з крайньої лівої частини дороги, а відтак порушень п. 11 ПДР не скоювала. Вона пояснила інспектору, що не могла здійснити розворот з крайньої правої частини, оскільки ця частина була зайнята припаркованими автомобілями, більше того, автомобіль патрульної поліції рухався по зустрічній дорозі та перед ним був інший автомобіль, що обмежував видимість інспектора, який розташовувався в патрульному автомобілі на місці пасажира та бачити дорожню обстановку взагалі не мав можливості. У зв`язку з цим їй було запропоновано переглянути відеореєстратор патрульної поліції. Перегляд відеореєстратора не доводив її провини у вчиненні правопорушення, про що нею була зроблена відповідна усна заява для фіксації на нагрудну камеру інспектора. Вона повідомила інспектора поліції, що з його баченням дорожньої ситуації вона не згодна та у разі притягнення її до адміністративної відповідальності, буде оскаржувати винесену постанову. Крім того, відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення доводиться показами свідка ОСОБА_2 , який був свідком зазначених подій.

Як видно з оскаржуваної постанови, інспектор поліції не вніс у неї відомості про засоби фіксування адміністративного правопорушення, а саме: дані відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери інспектора, хоча така фіксація відбувалася. Водночас, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 70 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просить скасувати постанову серії ЕАН №4478554 від 12.07.2021 про накладення на неї адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП і закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - Якименко К.В. не з`явився, суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав.

Згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Герасимчука О.С. за довіреністю Ковальчук Д.О. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, натомість надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги позивача є безпідставними і не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 порушила правила дорожнього руху, а саме п.11 ПДР України, керуючи транспортним засобом, завчасно не зайняла відповідне крайнє положення по проїзній частині та здійснила розворот на перехресті з крайньої правої смуги. Підстав у відповідача для умисного спотворення обставин події не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис події, яка мала місце 12 липня 2021 року за участю сторін, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1 та ч. 2 ст. 7 КУпАП); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування

Положеннями пунктів 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як вбачається із оскаржуваної постанови серії ЕАН №4478554, 12 липня 2021 року о 17:17:55 в м. Вінниці по вул. Зодчих, 15 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Mercedes - Benz GLC 220 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , завчасно не зайняла відповідне крайнє положення на проїзній частині та здійснила розворот на перехресті з крайньої правої смуги, чим порушила п. 11 ПДР - порушення розташування транспортного засобу на проїзній частині. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. За вказане адміністративне правопорушення на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Вимогами частини 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Представником відповідача - Ковальчуком Д.О. суду був наданий диск DVD - R з відеозаписом події, яка мала місце 12 липня 2021 року за участю сторін. Як вбачається із відеозапису, позивач ОСОБА_1 не могла здійснити розворот з крайньої правої частини, оскільки ця частина проїзної дороги була зайнята припаркованим автомобілем. Отже, з відеозапису не вбачається, що позивач ОСОБА_1 порушила вимоги п. 11 Правил дорожнього руху України. Інші докази, які б підтвердили чи спростували доводи позивача, у матеріалах справи відсутні.

Крім того, як вбачається із оскаржуваної постанови, інспектор поліції не вніс у неї відомості про технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 70 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Таку правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Оцінивши всі докази справи в їх сукупності, суд вважає, що встановлені відповідачем у оскаржуваній постанові обставини, які стали підставою для висновку про порушення позивачем вимог ПДР України, не відповідають дійсності. Поліцейським при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Такої ж думки дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 26.04.2018 р. по справі №338/1/17.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є незаконною та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1-го батальйону 2-ї роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП Герасимчука О.С. про скасування постанови серії ЕАН №4478554 від 12 липня 2021 року про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги позивача задоволені, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 гривні, який вона сплатив при подачі позову до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 2 ст. 122, ст. 7, ст. 247, ст. 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 243-244, 246, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1-го батальйону 2-ї роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП Герасимчука Олександра Сергійовича про скасування постанови серії ЕАН №4478554 від 12 липня 2021 року про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення - задоволити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4478554 від 12 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - скасувати.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з п. 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України, викладеним в новій редакції згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантану, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19)» №731-ІХ від 18.06.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суддя: