Вирок № 100156272, 06.10.2021, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/165/2021

130/3/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2021 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

секретарів судового засідання Зозулі М.О., Мухи Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020020130000566 від 02.12.2020, відносно обвинуваченого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Вінниці, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не військовозобов`язаного, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 186 КК України,

також за участі прокурорів Озерського Е.Е., Шаравського Б.О., Барановського С.Ф.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Коваля С.Є.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

01.12.2020 приблизно о 21:00 год., ОСОБА_1 зайшов до будинку своєї матері ОСОБА_3 , яка проживає в АДРЕСА_1 , де на той час знаходилась колишня співмешканка останнього ОСОБА_2 разом із іншими особами та де на той час останні святкували день народження спільної малолітньої доньки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_4 .

Знаходячись на святкуванні дня народження у вказаному вище будинку ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, переслідуючи мету на відкрите викрадення чужого майна, підбурений жагою до легкої наживи, усвідомлюючи явну протиправність своїх дій, діючи відкрито, з корисливих мотивів, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої ОСОБА_2 , а саме нанесення останній кулаком лівої руки близько п`яти ударів в область голови, користуючись моментом коли ОСОБА_2 тримала свій мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 6 A» імеі НОМЕР_1 , чорного кольору, у лівій руці, шляхом ривка, за допомогою фізичної сили незаконно заволодів вказаним вище мобільним телефоном, вартість якого, згідно із висновком судової товарознавчої експертизи № 8055/20-21 від 10.12.2020 становить 1531,95 грн.

Згідно із висновком судово-медичної експертизи № 101 від 07.12.2020 року у ОСОБА_2 виявлено синець, садно та ділянку відсутності волосся на голові, спричинені діями тупих предметів, невиключно 01.12.2020 та належить до легких тілесних ушкоджень, як в сукупності так і по окремості.

У подальшому ОСОБА_1 вийшов із будинку своєї матері ОСОБА_3 та з місяця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Стаття (частина) закону України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 визнається судом винуватим у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч.2 ст. 186 КК України, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_1 у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст. 186 КК України винним себе не визнав. Вказав, що 01.12.2020 приїхав до будинку матері в АДРЕСА_2 . На той час в будинку матері також знаходилась дівчина молодшого брата ОСОБА_5 , його брат ОСОБА_6 та чотири чоловіки, які виконували будівельні роботи. Причиною конфлікту стали ревнощі, адже на той час він проживав уже з іншою жінкою, проте періодично повертався до співмешканки ОСОБА_2 , якій дана ситуація вкрай не подобалась. В ході конфлікту він дійсно наносив потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження. Мобільний телефон ОСОБА_2 принесла йому ОСОБА_5 , для того щоб він прочитав листування, яке було на мобільному телефоні потерпілої, проте він виключився адже закінчився заряд батареї, а тому він забрав його із собою до м. Вінниці, де на той час проживав, там він його розбив.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні вказала, що 01.12.2020 мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 забрала її з притулку в с. Вороновиця Вінницького району, в якому вона знаходилась через вчинення постійного домашнього насилля з боку обвинуваченого ОСОБА_1 , до свого дому, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , щоб відсвяткувати день народження її доньки ОСОБА_4 . Під час святкування дня народження, на якому були присутні як дорослі так і дати, близько 21:00 год. до будинку прийшов її колишній чоловік ОСОБА_1 разом зі своїм знайомим, які сіли за святковий стіл та вживали спиртні напої. Після вжитого, ОСОБА_1 наказав їй віддати свій мобільний телефон. Оскільки вони вже не проживали разом, в нього була інша жінка, вона відмовила йому давати свій телефон. Коли вона відмовила йому, він наніс їй біля п`яти ударів по голові лівою рукою, правою держав, а потім вхопивши її за волосся потягнув за собою з кімнати, де був накритий святковий стіл, на кухню, в результаті чого вирвав частину волосся з голови. На її прохання ОСОБА_5 принесла з кімнати і передала їй в руки її мобільний телефон. ОСОБА_1 викрутив руку і вирвав у неї мобільний телефон з лівої руки. ОСОБА_1 з`ясувавши, що телефон заблокований за допомогою графічного ключа, погрожуючи ОСОБА_2 ножем, який тримав біля її горла, змусив розблокувати її його. Коли ОСОБА_1 переглядав вміст розблокованого нею телефону, вона змогла вирватись та втекти від нього на вулицю, де залишилась чекати до приїзду поліції. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 захищалися за неї. ОСОБА_1 до приїзду поліції втік з її телефоном. В результаті дій ОСОБА_1 вона отримала тілесні ушкодження у вигляді численних синців, також в неї відсутня частина волосся на голові. Шкоду ОСОБА_1 їй не відшкодував. Просила покарати обвинувачену суворо.

Свідок ОСОБА_3 , яка приходиться матір`ю обвинуваченого ОСОБА_1 , якій 10.03.2021 у судовому засіданні було роз`яснено її права свідка, в тому числі право відмовитися від давання показань щодо свого сина, виявила бажання дати показання. І після приведення її до присяги дала такі показання суду. Її невістка - потерпіла ОСОБА_2 перебувала в с. Вороновиці Вінницького району в притулку. 01.12.2020 її онучці ОСОБА_7 виповнювалось три роки, а тому вона вирішила забрати мати дитини ОСОБА_2 разом з дітьми з притулку до себе додому в АДРЕСА_1 , задля святкування дня народження онучки. Того дня, приблизно о 21:00 год. зателефонував її син ОСОБА_8 , який на той час жив у м. Вінниці, та почувши дитячий голос приїхав до неї додому разом зі своїм другом ОСОБА_9 . Після чого усі разом сіли за стіл, спочатку все було добре, проте згодом її син почав поводити себе агресивно по відношенню до ОСОБА_2 , вимагав у неї віддати йому її мобільний телефон, при цьому побив її, а саме, кулаком руки наніс їй п`ять-шість ударів в область голови. Вона їх розбороняла. На її прохання ОСОБА_5 принесла телефон і віддала ОСОБА_2 . ОСОБА_1 викрутив їй руку і вирвав у неї телефон. Перетягнув за волосся на кухню, вирвав їй частину волосся. Оскільки не зміг розблокувати самотужки телефон, погрожував ОСОБА_2 ножем, що б та розблокувала телефон. Телефон купувала ОСОБА_2 - це її телефон. Після скоєного ОСОБА_1 телефон ОСОБА_2 не повернув, а поїхав з ним у м. Вінницю.

Свідок ОСОБА_5 суду повідомила, що 01.12.2020 вона разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в будинку по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 . Коли увечері того ж дня до будинку прийшов обвинувачений ОСОБА_1 , ОСОБА_2 попросила її заховати належний останній мобільний телефон у кімнаті будинку, що вона і зробила. За столом між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт, ОСОБА_1 вимагав у останньої її мобільний телефон щоб прочитати переписку наявну в телефоні. Оскільки ОСОБА_2 відмовилась дати йому свій мобільний телефон, він наніс їх біля 5-ти ударів по голові та тулубу, а також перетягнув її за волосся з кімнати будинку на кухню. Вирвав частину волосся. Для припинення конфлікту вона за проханням ОСОБА_3 та ОСОБА_2 принесла і віддала телефон останньої ОСОБА_1 , тоді він перестав бити ОСОБА_2 , вона - ОСОБА_5 викликала поліцію. Коли приїхала поліція ОСОБА_1 вже не було, куди подівся телефон вона не бачила.

Від допиту інших свідків прокурор та захисник відмовилися.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, за обставин встановлених судом, також підтверджується дослідженими у судовому засіданні документами:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020020130000566 від 02.12.2020, відповідно до якого 01.12.2020 приблизно о 21 годині ОСОБА_1 , знаходячись у будинку ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , діючи відкрито, умисно, переслідуючи корисливий мотив, шляхом ривка та нанесення декількох ударів в область голови ОСОБА_2 незаконно заволодів мобільним телефоном останньої марки «Хiaomi Redmi 6A» чорного кольору, чим заподіяв останній збитку. Відомості внесені на підставі рапорту та протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (т. 1 а.с.95, 96, 97);

- висновком експерта № 101 від 07.12.2020 відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлено синець, садно та ділянку з відсутністю волосся на голові, спричинені діями тупих предметів, невиключно 01.12.2020 та належить до легких тілесних ушкоджень, як в сукупності так і по окремості (т. 1 а.с.99);

- протоколом огляду місця події від 03.12.2020 відповідно до якого в присутності понятих та із застосуванням безперервної відео зйомки проведено огляд території частини земельної ділянки, що розташована поблизу під`їзду №2 багатоквартирного будинку в АДРЕСА_3 . На вищевказаній території на асфальтованому покритті було виявлено мобільний телефон чорного кольору. При огляді телефону встановлено, що дисплей телефону із верхньої та нижньої частини пошкоджений, наявні тріщини. На телефоні виявлено етикету зі штрих-кодом та написом «Телефон - Xiaomi» із зазначенням ІМЕІ 1: НОМЕР_1 та ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , модель Redmi 6а. По закінченню огляду даний мобільний телефон поміщено до полімерного пакету, який опечатаний та скріплений підписом понятих (т. 1 а.с.100-101);

- висновком експерта № 8055/20-21 від 10.12.2020 відповідно до якого ринкова вартість бувшого у використанні телефону мобільного зв`язку торгової марки «Xiaomi», моделі «Redmi 6 А Black», який був придбаний у грудні 2018 року, при умові робочого стану та збереженні всіх функцій, з урахуванням зносу, станом на момент вчинення кримінального правопорушення складала 1531,95 грн. (т. 1 а.с.117-120);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.12.2020 та диском доданим до нього, який був переглянутий в судовому засіданні, відповідно до якого ОСОБА_3 знаходячись в своєму будинку в АДРЕСА_1 повідомила про обставини та продемонструвала як 01.12.2020, приблизно о 21:00 год. її син ОСОБА_1 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння заволодів мобільним телефоном ОСОБА_2 , шляхом нанесення ударів кулаками по голові та шарпаючи за волосся, а також викручуванням кисті руки, у якій ОСОБА_2 тримала мобільний телефон, який їй належить (т. 1 а.с.122-124, 128);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.12.2020 та диском доданим до нього, який був переглянутий в судовому засіданні, відповідно до якого ОСОБА_2 повідомила та продемонструвала обставини пограбування її колишнім співмешканцем ОСОБА_1 , а саме: що 01.12.2020, приблизно о 21:00 год. в АДРЕСА_1 її колишній співмешканець ОСОБА_1 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, забрав у неї мобільним телефоном марки «Хiaomi Redmi 6A», який є її власністю, при цьому наносив їй удари по голові, шарпав за волосся та викручував кисть руки у якому вона тримала телефон, в подальшому з її телефоном втік (т. 1 а.с.125-128).

Дотримуючись принципу, передбаченого ст. 22 КПК України, дослідивши безпосередньо та оцінивши всі вищезазначені докази відповідно до вимог статті 94 КПК України, суд визнає зазначені докази достовірними, допустимими, а в сукупності - достатніми, для обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 186 КК України за обставин встановлених судом.

Мотиви не врахування окремих доказів.

Суд вважає не переконливими показання обвинуваченого ОСОБА_1 в тій частині де він вказує, що не мав умислу на викрадення телефону, а свої дії пояснює викликаними ревнощами до потерпілої. Така версія ОСОБА_1 була спростована фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, а це показаннями потерпілої ОСОБА_2 , першочерговими показаннями свідка ОСОБА_3 , слідчими експериментами за їх участі, протоколом огляду місця події від 03.12.2020 за яким телефон потерпілої ОСОБА_2 було вилучено у м. Вінниці де на той час проживав ОСОБА_1 . Хоча об`єктивних факторів, які б перешкоджали йому залиши телефон потерпілої ОСОБА_2 на місці, де стався конфлікт, в будинку ОСОБА_3 не було. Тому єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням за ч. 2 ст. 186 КК України.

Суд не надає віри показанням наданих свідком ОСОБА_3 під час додаткового допиту за клопотанням захисника 08.06.2021, яка пояснила, що показання, які 10.03.2021 надавала суду не зовсім відповідають дійсності. ОСОБА_1 телефон з рук ОСОБА_2 не виривав. Так їй переконали говорити ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_2 . Він просив у ОСОБА_2 надати подивитися свій мобільний телефон. Телефон йому передала ОСОБА_5 за її - ОСОБА_3 проханням. Суд вважає, що ОСОБА_3 змінила свої показання щоб вигородити чи пом`якшити відповідальність обвинуваченого, який являється її сином, під впливом материнського інстинкту захистити свою дитину, який із плином часу може брати верх над бажанням встановлення справедливості. Тим більше, що першочергові показання свідка ОСОБА_3 надані нею після ретельного роз`яснення судом її прав та приведення її до присяги, є послідовними, логічними і повністю узгоджуються із показаннями потерпілої, а також слідчими експериментами проведеними за їх участі та іншими доказами дослідженими в судовому засіданні, які підтверджують ту версію подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням за ч. 2 ст. 186 КК України.

Також суд не надає віри показанням наданих свідком ОСОБА_5 в частині, де вона стверджує, що вона за проханням ОСОБА_3 та ОСОБА_2 принесла і віддала телефон останньої ОСОБА_1 , оскільки її версія подій спростовується показаннями потерпілої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та слідчими експериментами за їх участі, а також протоколом огляду місця події від 03.12.2020, з якого вбачається, що мобільний телефон ОСОБА_2 був виявлений на території, що розташована поблизу під`їзду №2 багатоквартирного будинку в АДРЕСА_3 . Як пояснив ОСОБА_1 в судовому засіданні, що телефон він забрав з собою до м. Вінниці, де на той час жив.

Обґрунтовуючи доведеність вини обвинуваченого, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, з об`єктивної сторони грабіж характеризується відкритим способом викрадення чужого майна, тобто таким, що здійснюється у присутності інших осіб, які розуміють протиправний характер дій винного, а він, у свою чергу, усвідомлює цю обставину. При цьому грабіж визнається закінченим з моменту, коли винна особа вилучила майно і має реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним.

Суд ретельно дослідивши усі надані йому у судовому засіданні докази та оцінивши показання потерпілого і свідків та документи, приходить висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки останній із застосуванням до потерпілої ОСОБА_2 насильства, яке не є небезпечним для її життя чи здоров`я, яка розуміла протиправний характер дій обвинуваченого, вилучив у неї належний їй мобільний телефон.

При цьому, про корисливий мотив ОСОБА_1 свідчить те, що телефон, яким він заволодів, потерпілій не повернув, хоча і мав таку можливість, і в той же день, а саме 01.12.2020 забрав його із собою до м. Вінниці, де на той час проживав, який було вилучено під час огляду місця події від 03.12.2020, на території, що розташована поблизу під`їзду №2 багатоквартирного будинку в АДРЕСА_3 .

Отже, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про ухвалення обвинувального вироку.

Обставини які пом`якшують або обтяжують покарання.

Щире розкаяння характеризується суб`єктивним ставленням винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Обставин, які б пом`якшували покарання обвинуваченого відповідно ст. 66 КК України судом не встановлено

В судовому засіданні ОСОБА_1 вів себе цинічно та зневажливо до присутніх, в тому числі потерпілої та свідків, його зухвала поведінка в судовому засіданні свідчить про те, що він у вчиненому не розкаявся, не зробив для себе відповідних висновків, не оцінив негативних наслідків своїх дій для потерпілої. Також під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_2 просила захистити її від ОСОБА_10 , який її погрожував по телефону, свідок ОСОБА_3 також пояснила, що ОСОБА_10 їй погрожував. Крім цього, у судовому засіданні 10.03.2021 обвинувачений ОСОБА_10 намагався вербально та словесно погрожувати потерпілій та свідку. 21.07.2021 обвинувачений ОСОБА_1 повідомив суду, що дійсно у нього в слідчому ізоляторі був телефон, який наразі адміністрація тюрми вилучила у нього, за що він поніс покарання. Весь час під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 намагався маніпулювати свідками та потерпілою, то хамив їм, то погрожував, то плакав, намагаючись викликати жаль стосовне себе у присутніх, не підкорявся законним вимогам суду, в зв`язку з чим один раз 02.06.2021 був видалений із зали судових засідань.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Мотиви призначення покарання.

Злочини у вчиненні якого визнається винним обвинувачений, згідно ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1 , як вбачається із довідки-характеристики виконавчого комітету Жмеринської міської ради проживає в АДРЕСА_1 , за час проживання зарекомендував себе з задовільної сторони. До складу сім`ї входять: мати ОСОБА_3 , брат ОСОБА_11 . ОСОБА_1 на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває (т. 1 а.с.109-112). Згідно вимоги про судимість ОСОБА_1 неодноразово судимий (т. 1 а.с.113, т. 2 а.с.15-16), однак судимості у встановленому законом порядку зняті і погашені. Остання судимість за вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 06.05.2021, яким він був засуджений за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу 850 грн. (т. 2 а.с.17-19). Як вбачається із квитанції №ПН4157241, штраф ним сплачено 10.09.2021 (т. 2 а.с.20), тому згідно ст. 89 КК України, він вважається раніше не судимим.

Отже, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання, а також беручи до уваги те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, прийшов до висновку, призначити ОСОБА_1 покарання за злочин, у вчиненні якого він судом визнається винним у виді позбавлення волі. Оскільки на думку суду, за встановлених судом обставин, таке покарання буде відповідати його загальній меті та справедливим, а застосування більш м`якшого покарання, не пов`язаного з ізоляцією від суспільства, буде не достатнім для його виправлення і не співмірним із наслідками спричиненого ним злочину.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 вчинено ним 01.12.2020, тобто до постановлення попереднього вироку 06.05.2021 Немирівським районним судом Вінницької області, яким він був засуджений за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу 850 грн., а тому остаточне покарання ОСОБА_1 слід визначити за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень. Оскільки штраф, як вбачається із квитанції №ПН4157241, ним сплачено 10.09.2021 (т. 2 а.с.20), тому його слід вважати таким, що виконаний.

Рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, скасувавши заходи забезпечення застосовані ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду від 07.12.2020 ( т.1 а.с.102, 114-115).

Рішення про відшкодування процесуальних витрат.

На підставі статті 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави слід стягнути документально підтвережені процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 490,32 грн. (висновок експерта № 8055/20-21 від 10.12.2020 (т.1 а.с.117-120).

Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи позицію прокурора запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою слід продовжити до набрання вироком законної сили, але не довше а ніж на 60 днів. При цьому, суд враховує особу обвинуваченого, тяжкість покарання за злочин, у вчиненні якого він визнається судом винним, а тому вважає що існує ризик, що обвинувачений може, перебуваючи на волі, переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та незаконно впливати на потерпілу та свідків. Також на користь тримання під вартою вплинула поведінка обвинувачено під час судового розгляду справи, ОСОБА_1 поводив себе емоційно та агресивно, не завжди підкорявся законним вимогам головуючого судді.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись статтями 368, 373, 374 КПК України, Суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

Відповідно до ч. 4 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень та призначене покарання за ч. 2 ст. 186 КК України та покарання, призначене вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 06.05.2021 за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу, виконувати самостійно.

Вважати покарання у виді штрафу виконаним.

Строк покарання відраховувати з часу набрання вироком законної сили.

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду від 10.12.2020 - скасувати.

Речові докази, які знаходяться на зберігання в камері речових доказів Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 6 A» імеі НОМЕР_1 , чорного кольору - повернути потерпілій ОСОБА_2 .

Попереднє ув`язнення ОСОБА_1 з 03.12.2020 (т. 1 а.с. 104) по день набрання вироком законної сили включно зарахувати в строк покарання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою продовжити на шістдесят днів - з 06.10.2021 до 04.12.2021 включно.

Вирок суду, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: А.М. Заярний