Ухвала суду № 100155548, 24.09.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/7836/21

ун. № 759/21328/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2021 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100080001732 від 01.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на 10 системних блоків без ідентифікуючих ознак, 11 системних блоків без ідентифікуючих ознак, 11 моніторів без ідентифікуючих ознак, 11 клавіатур без ідентифікуючих ознак, які були вилучені в ході огляду від 15.09.2021 року у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває в користуванні ТОВ «Екстра Лінк», код 43626871, на час проведення досудового розслідування.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Святошинського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 01.04.2020 до ЄРДР за № 12020100080001732, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що на території Святошинського району м. Києва діє мережа закладів, які надають незаконні послуги щодо здійснення азартних ігор.

15.09.2021 року в період часу з 16-50 год. по 17-15 год. у нежитловому приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Жолудєва, 6-а слідчим Святошинського УП ГУ НП у м. Києві в порядку ст. 168 КПК України було проведено огляд, в ході якого було виявлено та вилучено 11 системних блоків без ідентифікуючих ознак, 11 моніторів без ідентифікуючих ознак, 11 клавіатур без ідентифікуючих ознак.

Вилучені в ході обшуку речі свідчать про те, що в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває в користуванні ТОВ «Екстра Лінк», надаються послуги з грального бізнесу.

15.09.2021 року слідчим органу досудового розслідування винесено постанову про визнання вилученого в ході обшуку майна речовим доказом по кримінальному провадженню.

Прокурор в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі, його неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Слідчий суддя, ознайомившись із матеріалами клопотання, дійшов наступних висновків.

В провадженні слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12020100080001732 від 01.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Згідно з протоколом огляду місця події від 15.09.2021 року в ході проведення огляду за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та в подальшому вилучено 11 системних блоків без ідентифікуючих ознак, 11 моніторів без ідентифікуючих ознак, 11 клавіатур без ідентифікуючих ознак.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При оцінюванні правових підстав для арешту майна, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. При цьому, відповідно до ч.2 ст. 234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Водночас, до клопотання не додано документів, на підставі яких було проведено огляд у володінні вказаної особи.

Будь-яких доказів кому належить приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проводився вказаний огляд, надано суду не було, як і доказів користування таким приміщенням.

Окрім того, оцінюючи можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, слід зазначити про відсутність у доданих до матеріалів клопотання рішення слідчого про визнання вказаного майна у якості речового доказу, так само, як і відсутність у матеріалах клопотання інформації щодо призначення експертиз відносно вилученого майна.

Так, дослідивши викладені у клопотанні доводи, надані матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Отже,з оглядуна вищевикладене,в сукупностінаданих таперевірених доказах,керуючись ст.ст.234,235,309,369-372КПК України,слідчий суддя-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100080001732 від 01.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Ухвала слідчого судді підлягає апеляційному оскарженню протягом п`яти днів з дня отримання її копії, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий судя: ОСОБА_1