Ухвала суду № 100155245, 30.09.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Провадження № 2-п/754/107/21

Справа № 754/3949/21

У Х В А Л А

Іменем України

30 вересня 2021 року м.Київ

Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого-судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

за участю заявника ОСОБА_1 ,

представника позивача Усенка А.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації), -

в с т а н о в и в:

Деснянським районним судом м. Києва 13 липня 2021 року ухвалено заочне рішення по справі за позовом ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації), яким позов задоволено.

До суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 липня 2021 року.

В поданій заяві відповідач просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку, посилаючись на те, що про розгляд справи йому не було відомо, копію ухвали про відкриття провадження та судові повістки він не отримував, а тому не був належним чином повідомленим про розгляд справи в суді, а тому не міг надати заперечення проти позову та докази в їх обґрунтування. Крім того, відповідач вважає, що позивачем під час розгляду справи було надано докази, а саме процесуальні документи, достовірність яких не була підтверджена. Також, розмір відшкодування є необґрунтованим та завищеним, а акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) є неналежним доказом, оскільки складений з порушенням строків, передбачених ст.34 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності», а тому відповідно до нього неможливо визначити реальну суму відшкодування, заподіяного внаслідок ДТП.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав та просив про її задоволення.

Представник позивача Усенко А.М. в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, вважаючи доводи відповідача необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення та матеріали цивільної справи, суд дійшов до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Скасування заочного рішення суду можливе за наявності сукупності умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Лише з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Тобто, наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою, зокрема, залишити заяву без задоволення.

Враховуючи викладені відповідачем в заяві про перегляд заочного рішення обставини, суд не вбачає підстав для задоволення вимог заявника.

Так, дійсно, як вбачається з матеріалів справи, відповідач судом повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, проте поштові повідомлення йому не було вручено. Таким чином, відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин.

Разом з тим, суд вважає, що обставини, на які посилається заявник у заяві про перегляд заочного рішення, не мають істотного значення для вирішення даної справи, оскільки вони не спростовують встановлені судом обставини у справі. Крім того, з боку відповідача жодних доказів, які б могли мати значення для розгляду справи та могли б привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суду не надано.

Відтак, оскільки викладені в заяві обставини не свідчать про наявність саме доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, і таких доказів не здобуто під час судового розгляду, то підстави для перегляду заочного рішення суду відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.287, 288 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м.Києва від 13 липня 2021 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації) - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 04 жовтня 2021 року.

Суддя: