Рішення № 100155166, 23.09.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20562/19

провадження № 2/753/3188/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Лужецької О.Р.,

при секретарі Григораш Н.М.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

відповідача Мілоцького О.Л. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до приватного виклонавця виконавчого округу м. Київ Мілоцького Олега Леонідовича, ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_6 , державне підприємство «Сетам» про визнання електронних торгів нерухомого майна недійсними,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_4 (далі по тексту - Позивач, ОСОБА_4 ) звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Мілоцького Олега Леонідовича (далі по тексту - Відповідач-1, приватний виконавець Мілоцький О.Л.), ОСОБА_5 (далі - Відповідач-2, ОСОБА_5 ), треті особи: ОСОБА_6 , державне підприємство «Сетам» про визнання недійсними результатів електронних торгів від 19.07.2019 та визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Позов мотивований тим, що на виконанні у приватного виконавця Мілоцького О.Л. перебувало виконавче провадження № 57401979 щодо примусового виконання виконавчого листа № 753/9736/13, виданого Дарницьким районним судом м. Києва 18.12.2013 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 суми заборгованості за договором позики. 26.12.2018 постановою приватного виконавця накладено арешт на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_6 . Звертаючись до суду з позовом позивач посилається на те, що Відповідачем-1 було порушено пп.2 п.5 розділу ІІІ Порядку реалізації арештованого майна, а саме в інформаційному повідомленні щодо реалізації майна відсутні фотографічні зображення майна, міститься лише фото будинку, в якому нібито знаходиться квартира; позивача не було повідомлено про дату та місце проведення електронних торгів, а також були відсутні публікації в двох місцевих друкованих засобах масової інформації. Крім того, оцінка вказаного нерухомого майна проведена з порушенням норм Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», «Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна».

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувсядо суду з зазначеним позовом.

Ухвалою судді від 08.11.2019 відкрито провадження за позовом, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Через службу діловодства суду 30.12.2020 надійшли письмові пояснення від третьої особи -ДП «Сетам», в яких зазначено, що вимоги позивача є незаконними та необгрунтованими. Позивач посилається на дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бутипідставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Жодного порушення проведеня електроннихт торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також законних прав позивача у результаті проведення спірних торгів у позові не доведено.

Через службу діловодства суду 10.01.2020 від відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив на позовнузаяву, в якому він, заперечуючи проти позову зазначив, що позивачем не доведено порушення норм законодавства при проведенні електронних торгів, які ним оспорюються, а також, що вказані порушення вплинули на результат торгів. Окрім того, вимоги позивача від реалізації квартири АДРЕСА_1 задоволено в повному обсязі, проте позивач зволікає та нехтує своїми правами в отриманні належних йому коштів за рішенням Апеляційного суду м. Києва від 20.12.2016 року у справі № 753/21020/14ц у розмірі 3 006 890 грн., що перебувають на депозитному рахунку у приватного виконавця Мілоцького О.Л.

Через службу діловодства суду 27.01.2020 від приватного виконавця Мілоцького О.Л. надійшов відзив, в якому він зазначив, що нормами чинного законодавства передбачено, що вимоги заставодержателя задовольняються в першу чергу за рахунок вартості реалізованого предмета іпотеки, що виключає можливість порушення прав позивача внаслідок вчинення відповідачем оскаржуваних дій. Позивачем подано по суті безпідставний позов, а саме декілька позовів до одного й самого відповідача (відповідачів) з аналогічним предметомі з аналогічних підстав, які вже були предметом розгляду і щодо яких було прийняте відповідне рішення. Позивачем безпідставно не повідомляється суду, що відповідно до рішення Апеляційного суду м.Києва № 753/21020/14 від 20.12.2016 присуджено до стягнення зі ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 суму боргу в розмірі 3 006 890 грн. Данна сума коштів акумільована після реалізації квартири АДРЕСА_1 , про що ОСОБА_4 повідомлено рекомендованим листом, який останній отримав 30.07.2019.

Ухвалою суду від 12.10.2020 закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні приватний виконавець Мілоцький О.Л. та представник ОСОБА_5 ОСОБА_2 проти позову заперчували, просилаючись на його безпідставність та необгрунтованість, просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав нанерухоме майно.

22.12.2009 між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладено договір позики, за умовами якого позикодавець передав у власність позичальнику строком до 22.06.2010 грошові кошти в розмірі 1 495 805 грн.

В той же день між сторонами укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_6 .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва № 753/9736/13 від 04.10.2013, позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 суму боргу у розмірі 2 062 623 грн.94 коп.

18.12.2013 Дарницьким районним судом м. Києва видано виконавчий лист на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04.10.2013 у справі запозовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 2 059 182,94 грн.

08.11.2018 приватний виконавець Мілоцький О.Л. направив на адресу ОСОБА_4 лист-повідомлення, в якому просив надати письмову згоду на реалізацію нерухомого майна -квартири АДРЕСА_1 .

30.11.2018 ОСОБА_4 направив заперечення проти реалізації заставного майна.

26.12.2018 приватним виконавцем Мілоцьким О.Л. винесено постанову про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 57401979, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

27.12.2018 ТОВ «Експертна служба України`у вказаному виконавчому провадженні здійснено оцінку квартири АДРЕСА_1 та складено про це відповідний Звіт, згідно якого ринкова вартість об`єкту оцінки станом на 27.12.2018 становить 6 381 387,00 грн.

15.02.2019 приватний виконавець Мілоцький О.Л. звернувся до Філії ДП «СЕТАМ» із заявкою № 57401979 на реалізацію арештованого майна - квартири АДРЕСА_1 .

19.07.2019 були проведені електронні торги ДП «СЕТАМ» з реалізації квартири АДРЕСА_1 , про що складено протокол № 420238, переможцем торгів зазначено учасника 2 - ОСОБА_5 . Продаж вчинено за 4 466 970,90 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17.04.2019 у задоволенні скарги ОСОБА_6 на дії приватного виконавця Мілоцького О.Л. відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 27.07.2019 року вказана ухвала залишена без змін.

Постановою Верховного суду від 28.07.2021 ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 17.04.2019 та постанову Київського апеляційного суду м. Києва від 25.07.2019 в частині вирішення вимоги скарги ОСОБА_6 щодо зобов`язання приватного виконавця Мілоцького О.Л. про скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26.12.2018 залишено без змін.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02.04.2020, яке набрало законної сили у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О.Л., третя особа: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання електронних торгів нерухомого майна недійсними - відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Звертаючись до суду з позовом позивач просить визнати недійсними зазначені торги, посилаючись на те, що в інформаційному повідомленні на офіційному веб-сайті ДП «Сетам» відсутні фотографічні зображення майна, міститься лише фото будинку, в якому знаходитьмя квартира, хол підїзду та сходової клітини.

Відповідно до пунктів 2,3,4 розділу ІІ Порядку Організатор здійснює внесення до системи інформації про арештоване майно за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису).

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватинй виконавець).

Таким чином, ДП «Сетам» опублікувало в інформаційному повідомленні про реалізацію спірного майна ті фотографічні зображення, які були надані виконавцем разом із заявкою на реалізацію арештованого майна.

Разом з тим, слід зазначити, що зазначені дії не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.

Щодо тверджень позивача про відсутність публікації у двох місцевих друкованих засобах масової інформації слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.43 Закону України «Про іпотеку» організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а у разі проведення електронних торгів - також на веб-сайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Така ж норма закріплена в Розділі VІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністрества юстиції України від 29.09.2016 № 2831/15.

З матеріалів справи вбачається, що ДП «Сетам» розмістило публікації про проведення спірних торгів в газетах «Улюблена газета українців» № 369 від 17.05.2019-31.05.2019 та «Метро» № 37 (638) від 20.05.2019, сферою розповсюдження зазначених газет є м. Київ.

Таким чином, ДП «Сетам» було розміщено пубікації про проведення спірних торгів у двох місцевих друкованих засобах інформації.

Посилання позивача про те, що повторні торги за лотом № 341426 з реалізації предмету іпотеки були проведені на 30 день, суд оцінює критично, оскільки позивачем не доведнено, яким чином проведення торгів на 30 день вплинуло на результат торгів та порушило його права.

Щодо вимог позивача про порушення вимог Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»,«Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна», а саме відсутність доказів проведення особистого огляду субєктом оціночної діяльності обєкта оцінки, слід зазначити, що визначення вартості майна не входить до предмету доказування в даній справі, оскільки результати оцінки мають окремий, передбачений законом спосіб та порядок оскарження.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного суду від 05.05.2018 у справі № 910/101136/17.

Відповідно до позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 13.03.2018 у справі № 911/494/17 вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного суду від 14.03.2018 у справі №910/1454/17.

Згідно вимог статтей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, напідставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), щообґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів;показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, будь-яких порушень правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результати торгів, а також порушення прав позивача у результаті проведення електронних торгів позивачем не доведено та не встановлено судом під час розгляду справи.

Суд вважає, що спірні електронні торги були проведені з дотриманням норм законодавства, при їх проведенні права позивачапорушені не були, а тому приходить до висновку про відмову ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог.

Згідно положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Приватний нотаріус Мілоцький О.Л. у відзиві просить стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 17 500 грн. На підтвердження надав договір про надання правової допомоги №20-01/02 від 20.01.2020 року, Додаткову угоду № 1 до Договору №20-01/02 від 20.01.2020 року, копію платіжного доручення № 369 від 24.01.2020 року, копію ордера, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Положеннями частини третьоїстатті 141 ЦПК України визначено, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на які й такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Дослідивши надані стороною позивача документи, суд дійшов висновку, що такі витрати підтверджені належними та допустимими доказами.

Окрім того, такий розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва МілоцькогоОлега Леонідовича 17 500 грн. понесених витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 158, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до приватного виклонавця виконавчого округу м. Київ Мілоцького Олега Леонідовича, ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_6 , державне підприємство «Сетам» про визнання електронних торгів нерухомого майна недійсними - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича витрати на правничу допомогу у розмірі 17 500 грн.

Позивач: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: приватний виконавець Мілоцький Олег Леонідович, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 30, оф.42, РПОКПП НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційному суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 04.10.2021

Суддя Лужецька О.Р.