Рішення № 10015370, 03.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/18603.06.10 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Маркетинг Сервіс» доУкраїнського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта»

про відміну відкритих торгів

Суддя Хрипун О.О.

Представники: Від позивача Поротикова О.К. –предст. Від відповідача Пархомчук Т.П. –предст., Степанюк І.Л. –предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Маркетинг Сервіс»(далі –Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта»(далі –Відповідач), в якому просить суд зупинити процедуру закупівлі на строк, необхідний для розгляду скарги; відмінити відкриті торги на закупівлю мила, парфумів та засобів для догляду, а саме: синтетичні миючі засоби –177 найменувань (6 лотів), що проводилися Відповідачем (оголошення № 05513 в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель», № 8 (396) від 22.02.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами: положення технічного завдання тендерної документації на закупівлю мила, парфумів та засобів для догляду, а саме: синтетичних миючих засобів –177 найменувань (лотів), не відповідають чинному законодавству, оскільки по кожному лоту визначені технічні умови, яким повинна відповідати продукція, що є порушенням, зокрема, п. 38 Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти; Відповідач не надав відповіді на заяву Позивача про надання роз’яснення, а також не розглянув у встановленому законодавством порядку скаргу Позивача, що є порушенням вимог пп. 39, 41, 87, 88 Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти.

Відповідач у поданому до суду відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на такі обставини: Позивач не набув статусу учасника процедури закупівлі, оскільки не подав у встановленому порядку тендерну пропозицію, а відтак не має права подавати заяви про надання роз’яснень та скарги щодо процедури закупівлі; посилання в специфікації на конкретні торгівельні марки є правомірним, оскільки біля цих посилань міститься застереження «або еквівалент».

01.06.2010 Позивач подав через канцелярію суду заяву про зміну позовних вимог, яка повернута без розгляду з підстав, зазначених у відповідній ухвалі.

14.05.2010, 26.05.2010, 02.06.2010 в судових засіданнях оголошувалася перерва відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.02.2010 на засіданні тендерного комітету Відповідача була затверджена тендерна документація на закупівлю мила, парфумів та засобів догляду, а саме: синтетичні миючі засоби –177 найменувань (6 лотів) (далі –Тендерна документація) та прийнято рішення у зв’язку з нагальною потребою у закупівлі встановити 14 денний строк для подання тендерних пропозицій.

Відповідно до пп. 1.2.4-1.2.5 Тендерної документації кінцевий строк подання тендерних пропозицій –до 9 год. 30 хв. 09.03.2010. Замовник відкриває всі тендерні пропозиції, починаючи з 16 год. 00 хв. 09.03.2010.

Згідно з п. 3.1.2 Тендерної документації пропозиція, що подається учасником, складається, зокрема, з цінової пропозиції у формі специфікації відповідно до технічного завдання (додаток 3).

Технічне завдання, викладене в додатку № 3 до Тендерної документації, складається з шести частин (лотів). В частині І «Продукція призначена для догляду за шкірою та прання білизни» зазначено, що якість продукції повинна відповідати вимогам ТУ У 24.5-30357250-002-2001, ТУ У 24.5-30357250-008:2006, ТУ У 24.5-30357250-007-2004, ТУ У 24.5-30357250-009:2009, ТУ У 24.5-303577250-005-2002, ДСТУ 4537:2006, ДСТУ 4544:2006, сертифікатам відповідності, гігієнічним висновках. В разі наявності в даному документі посилань на конкретні торгівельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмету закупівлі, джерело його походження або виробника, після такого посилання слід вважати в наявності вираз «або еквівалент».

Далі в частині І міститься перелік миючих засобів із зазначенням конкретних торгівельних марок, як-то «мило туалетне «Тропік», мило туалетне «POSHE»тощо.

Частини 2-6 технічного завдання Тендерної документації також містять посилання на конкретні технічні умови, яким повинна відповідати продукція в тендерних пропозиціях учасників, перелік продукції конкретних торговельних марок та застереження про те, що при наявності посилань на конкретні торгівельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмету закупівлі, джерело його походження або виробника, після такого посилання слід вважати в наявності вирах «або еквівалент».

В матеріалах справи знаходиться копія скарги Позивача, адресована Відповідачу, в якій Позивач повідомляє про невідповідність положень технічного завдання тендерної документації законодавству в частині зазначення конкретних технічних умов, яким повинна відповідати продукція. В зазначеній скарзі Позивач просить внести зміни до тендерної документації в частині визначення належним чином предмету закупівлі та його технічних характеристик та виключити з тендерної документації умови щодо відповідності предмету закупівлі технічним умовам.

Доказів направлення чи вручення зазначеної скарги Відповідачу Позивачем надано не було.

Також Позивачем була подана до суду копія заяви про роз’яснення умов тендеру, в якій Позивач звертає увагу Відповідача на те, що технічні умови, передбачені тендерною документацією, є власністю конкретного суб’єкта господарювання, а тому не доступні для ознайомлення з ними учасникам тендеру. У зв’язку з викладеним, Позивач просить Відповідача надати роз’яснення щодо змісту технічних вимог до предмету закупівлі, які визначені в тендерній документації шляхом посилання на технічні умови.

Доказів направлення чи вручення зазначеної заяви Відповідачу Позивачем надано не було.

За результатами розгляду справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Порядок здійснення закупівель товарів за кошти Державного бюджету України регулюється Положенням про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 17.10.2008 (далі –Положення).

Згідно з п. 3 Положення предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97 за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання “категорія") із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого і дев’ятого знаків Класифікатора (класифікаційні угруповання “підкатегорія” і “тип").

В підпункті 4 п. 38 Положення передбачено, що тендерна документація повинна містити інформацію про характер і необхідні технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі: відповідну технічну специфікацію, плани, креслення, малюнки, описи предмета закупівлі. При цьому технічна специфікація, плани, креслення, малюнки чи описи предмета закупівлі, що вимагаються замовником, повинні містити: детальний опис товарів, робіт чи послуг, що закуповуються, з викладенням об'єктивних технічних та якісних характеристик; вимоги щодо технічних характеристик функціонування предмета закупівлі у разі, коли опис скласти неможливо або коли доцільнішим є наведення таких показників; посилання на стандартні характеристики вимоги, умовні позначення та термінологію товарів, робіт чи послуг, що закуповуються, з використанням чинних міжнародних або національних стандартів, норм та правил. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі коли таке посилання є необхідним, специфікація повинна містити вираз "або еквівалент".

Судом встановлено, що технічне завдання Тендерної документації містить посилання на конкретні торговельні марки товарів. Проте, в кожній частині технічного завдання міститься застереження про те, що при наявності посилань на конкретні торгівельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тим предмету закупівлі, джерело його походження або виробника, після такого посилання слід вважати в наявності вирах «або еквівалент».

Відтак, суд не вбачає порушень вимог законодавства в тому, що технічна частина Тендерної документації містить перелік товарів, що складають предмет закупівлі, з зазаченням конкретних торговельних марок.

Водночас, судом встановлено, що в технічному завданні Тендерної документації визначені вимоги щодо відповідності товарів, які входять до предмету закупівлі, конкретним технічним умовам.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про стандартизацію»технічні умови—документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про стандартизацію»право власності на стандарти, технічні умови та кодекси усталеної практики, прийняті чи схвалені іншими органами та організаціями, що займаються стандартизацією, належить організаціям, установам, за кошти яких вони створені або яким воно передано в установленому законом порядку.

Частиною 1 ст. 7 Декрету Кабінету Міністірв України «Про стандартизацію та сертифікацію»передбачено, що технічні умови містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виготівником) і споживачем (замовником) продукції.

Для організації інформування споживачів (замовників) про номенклатуру та якість продукції, що випускається, контролю відповідності технічних умов обов’язковим вимогам державних, а в передбачених законодавством випадках—галузевих стандартів технічні умови на продукцію та зміни до них підлягають державній реєстрації в територіальних органах центрального органу виконавчої влади з питань технічного регулювання. Технічні умови та зміни до них, які не пройшли державної реєстрації, вважаються недійсними (ч. 3 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію та сертифікацію»).

Майнова частина авторського права на технічні умови і стандарти підприємств належить підприємствам або органам, що їх затвердили (ч. 5 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію та сертифікацію»).

З наведелних норм чинного законодавства вбачається, що технічні умови є документом, який визначає характеристики та підтверджує відповідність продукції, що виробляється конкретним підприємством, вимогам державних та міжнародних стандртів і правил.

Відтак, вимоги технічної частини Тендерної документації щодо відповідності товарів, які входять до предмету закупівлі, конкретним технічним умовам, фактично обмежують коло учасників процедури закупівлі лише тими підприємствами, що є власниками конкретних технічних умов на заздалегідь визначену продукцію. Тим самим, Відповідач ще до проведення тендеру надав перевагу продукції конкретного виробника, що є дискримінацією інших учасників, продукція яких відповідає іншим технічним умовам.

Таким чином, Відповідач, передбачивши в Тендерній документації вимоги щодо відповідності предмету закупівлі конкретним технічним умовам, порушив визначені в п. 8 Положення принципи добросовісної конкуренції серед учасників та недискримінації учасників закупівель.

Проте, приймаючи рішення про відмову в позові, суд виходить за таких міркувань.

Згідно з підпунктом 25 п. 2 Положення учасник процедури закупівлі –фізична чи юридична особа (резидент або нерезидент), що підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах при проведенні процедури закупівлі в одного учасника.

З наведеної норми слідує, що учасником процедури закупівлі, яка проводиться шляхом відкритих торгів, є особа, що підтвердила намір взяти участь у тендері, а також подала тендерну пропозицію.

З позовної заяви та інших матеріалів справи вбачається, що Позивач лише одержав Тендерну документацію, однак, свою тендерну пропозицію Відповідачу не подав.

Відтак, Позивач не є учасником процедури закупівлі, про відміну результатів якої він просить в своїй позовній заяві.                     Згідно з п. 85 будь-який учасник, який вважає, що він зазнав або може зазнати збитків внаслідок порушення замовником процедур закупівель, встановлених цим Положенням, може оскаржити дії, рішення, бездіяльність замовника.           Враховуючи те, що п. 85 Положення надає право оскаржувати дії замовника та результати тендеру лише учаснику процедури закупівель, а Позивач, як було встановлено, таким учасником не є, суд приходить до висновку, що Позивач не має право звертатися з позовом, предметом якого є вимога про відміну відкритих торгів на закупівлю мила, парфумів та засобів для догляду, а саме: синтетичних миючих засобів – 177 найменувань (6 лотів), що проводилися Відповідачем.

          Згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі—підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

          З наведеної норми, вбачається, що юридична чи фізична особа має право звернутися до суду лише в разі виникнення необхідності в захисті її порушеного чи оспорюваного права, охоронюваного законом інтересу або для запобігання правопорушенням. При цьому, згідно з вимогами ч. 1 ст. 33 ГПК України тягар доказування факту порушення свого права чи вірогідності такого порушення несе саме позивач.

          Суд звертає увагу на те, що Позивач не довів, що Відповідачем при проведенні закупівлі були порушені його права або існує реальна загроза такого порушення.

          Так, судом була встановлена недоведеність факту того, що Позивач дійсно звертався до Відповідача з заявою про роз’яснення положень Тендерної документації або зі скаргою.

До того ж, примірники заяви Позивача про роз’яснення Тендерної документації та скарги на дії Відповідача датовані 01.04.2009, тоді як строк подання тендерних пропозицій згідно з п. 1.2.4 Тендерної документації –до 9 год. 30 хв. 09.03.2010.

          В п. 39 Положення передбачено, що особа, яка отримала тендерну документацію, має право не пізніше ніж за п’ять календарних днів до закінчення строку подання тендерних пропозицій звернутися до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації. Замовник протягом трьох робочих днів повинен дати відповідь на запит особи, яка отримала тендерну документацію.

          Відтак, за будь-яких обставин, Відповідач не був зобов’язаний надавати будь-які роз’яснення Позивачу щодо умов Тендерної документації або розглядати його скаргу.

          Отже, суд не вбачає порушень прав Позивача зі сторони Відповідача, а відтак і підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун