Рішення № 100153466, 05.10.2021, Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа № 634/470/21

Провадження № 2/634/243/21

Категорія 61

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2021 року

Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Зимовського О.С.,

за участю секретаря судового засідання - Дороніної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, третя особа: приватний нотаріус Борівського районного нотаріального округу Харківської області Бондаренко Олена Василівна про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

У травні 2021 року представник позивача ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, третя особа приватний нотаріус Борівського районного нотаріального округу Харківської області Бондаренко О.В. про встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити додатковий строк два місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 23.04.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріусу Борівського нотаріального округу Харківської області Бондаренко О.В. з метою оформлення права на спадщину, яка відкрилась після смерті його батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ізюмське Борівського району Харківської області.

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на дві земельні ділянки загальною площею 5,70 гектарів, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Багаточернещинської сільської ради Сахновщинського району Харківської області.

Однак оформити її він не в змозі через не підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем (різниця в написанні їх прізвищ « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_3 ) і пропуск шестимісячного строку з моменту смерті спадкодавця для подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті його батька ОСОБА_3 .

В свідоцтві про народження позивача від 11 березня 1964 року, оформленого на російській мові Красно Лиманським міським відділом РАГСу Донецької області зазначено, що « ОСОБА_1 родился ІНФОРМАЦІЯ_3 », а його батьками були « ОСОБА_3 и ОСОБА_8 ».

Виходячи з паспортних даних позивача ОСОБА_1 народився в м. Красний Лиман Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Виходячи зі співпадіння імені та прізвища, окрім однієї букви, у померлого та співпадіння по батькові позивача, а також співпадіння місця народження та дати народження у паспорті та свідоцтві про її народження, слід дійти висновку, що він є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином документально підтверджуються родинні відносини позивача ( спадкоємця) та померлого (спадкодавця), що необхідно для оформлення спадщини.

На час смерті спадкодавець був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить надана 23 квітня 2021 року довідка з Центру надання адміністративних послуг Борівської селищної ради.

Причиною пропуску строку на звернення з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори був той факт, що з 12 березня 2020 року в Україні запроваджено карантин відповідно до Постанову КМУ від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та потім цей режим було подовжено відповідно до Постанови КМУ від 22 липня 2020 року № 641, та постанови КМУ від 26 серпня 2020 року № 760 через спалах у світі коронавірусу. У зв`язку з поширенням коронавірусу також була обмежена робота і нотаріальних контор, та нотаріуси призупинили особистий прийом громадян.

Також у зв`язку з припиненням міжміського руху пасажирських перевезень та відсутністю особистого транспортного засобу, позивач не мав можливості відразу зібрати всі необхідні документи для подачі заяви про прийняття спадщини, так як відстань від місця проживання позивача та місця смерті його батька (спадкодавця) складає близько 300 кілометрів, що додатково ускладнювало можливість в строк оформити право на спадщину.

Необхідно зазначити, що міжміське сполучення між с. Багата Чернещина до смт Борова ускладнено повною відсутністю громадського транспорту, яким можливо було б добратися до місця відкриття спадщини.

Позивач має рідного брата ОСОБА_9 , який також в строк передбачений ЦК України не подавав заяви про прийняття спадщини, з яких причин позивачу невідомо, так як позивач з рідним братом близьких родинних стосунків не має.

Представник позивача ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, подали заяву в якій позовні вимоги підтримали та справу просили розглядати за їх відсутності.

Від представника відповідача - Сахновщинської селищної ради Харківської області, надійшла заява в якій він просить суд провести розгляд справи за відсутності представника, рішення прийняти на розсуд суду.

Третя особа приватний нотаріус Борівського районного нотаріального округу Харківської області Бондаренко О.В. в судове засідання також не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялась завчасно та належним чином.

У зв`язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить висновку.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 23.04.2021 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті с. Ізюмське, Борівського району Харківської області.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна, а саме двох земельних ділянок загальною площею 5,70 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Багаточернещинської сільської ради Сахновщинського району Харківської області. Право власності на вказані земельні ділянки підтверджується державним актом на право власності на землю І-ХР №014569 виданого 25 лютого 2002 року.

Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 11 березня 1964 року ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Красний Лиман, батьками якого зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .

Відповідно до копії паспорта серія НОМЕР_3 , позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Красний Лиман Донецької області.

Листом приватного нотаріуса Борівського районного нотаріального округу Харківської області Бондаренко О.В. від 26 квітня 2021 року вих №161/01-16, позивачу ОСОБА_1 було роз`яснено, що ним було пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини, а також зазначено про невідповідність прізвища померлого та прізвища позивача.

Відповідно до інформації приватного нотаріуса Борівського районного нотаріального округу Харківської області Бондаренко О.В. від 16.08.2021 року вих №336/01-16, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 1929 року народження у встановлений законодавством строк заяви від спадкоємців про прийняття (відмову) спадщини не надходили, спадкова справа не заводилась.

Відповідно ч. 2 п. 5 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до вимог ст. 315 ЦПК України, суди розглядають справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а згідно п. п. 1, 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України - про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документів, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеної у свідоцтві про народження або паспорті.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в п. 7 роз`яснив, що суди вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням долучених до позовної заяви досліджених та перевірених судом письмових доказів, які містяться в матеріалах справи, на думку суду факт родинних відносин на які посилається позивач ОСОБА_1 , а саме те, що він є сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є доведеним, а заява обґрунтованою. Вищезазначені докази повністю узгоджуються з позовною заявою і є такими, що дозволяють встановити факт родинних відносин позивача ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_3 .

Від встановлення факту родинних відносин ОСОБА_1 зі спадкодавцем залежить виникнення та зміна її майнових та немайнових прав, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частини перша та друга статті 1223 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1251 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року по справі № 361/1953/18 (провадження № 61-16095св19) зазначено, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини безпосередньо стосується прав, свобод, інтересів та (або) обов`язки спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30. 05. 2008 року, "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_3 лише в квітні 2021 року. Отже, судом встановлено, що позивачем був пропущений шестимісячний строк для на звернення із заявою про прийняття спадщини, при цьому суд погоджується з доводами позивача про те, що такий строк ним був пропущений з поважних причин.

Так, інформація про поширення на території України коронавірусу почала розповсюджуватися з початку 2020 року, а постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року за №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України був запроваджений карантин з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року.

Постановами Кабінету Міністрів України період дії карантину неодноразово продовжувався. 24.04.2021 набрала чинності постанова КМУ №405, якою продовжено дію надзвичайної ситуації та загальнонаціонального карантину на території України до 30.06.2021.

Наявність обмежувальних заходів під час дії карантинних заходів, встановлених вказаними постановами, в тому числі заборона регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньо обласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, також вплинуло на можливість позивача звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлені законом строки. Наявність зазначених позивачем обставин свідчить про те, що у неї були поважні причини, пов`язані з істотними труднощами на вчинення дій щодо вчасного звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Суд також враховує те, що відомостей щодо звернення до нотаріуса інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 із заявами про прийняття спадщини матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивачем наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , а тому позовні вимоги є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 89, 259, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позові вимоги ОСОБА_1 до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, третя особа: приватний нотаріус Борівського районного нотаріального округу Харківської області Бондаренко Олена Василівна про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження Донецька область м. Красний Лиман, є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження Харківська область, Сахновщинський район, с. Багата Чернещина.

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ), який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Ізюмське Борівського району Харківської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду в тридцяти денний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 06.10.2021 року.

Суддя: /підпис/

Копія вірна. Суддя: