Ухвала суду № 100152129, 06.10.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4164/20

Номер провадження 1-кп/623/119/2021

У Х В А Л А

іменем України

06 жовтня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

за участю прокурора Михайленко О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Заіки А.М.,

представник потерпілого Савіна О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220320001117 від 12 грудня 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , росіянина, м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, не є особою з інвалідністю, в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125, частиною 1 статті 296 КК України,

в с т а н о в и в:

Згідно обвинувального акту 07 серпня 2019 року близько о 17 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись поблизу проїжджої частини по вул. Пролетарській, неподалік від будинку № 17 у м. Ізюм Харківської області, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , наніс два удари кулаком правої руки в область верхньої частини голови ОСОБА_2 , чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді садна волосяної частини голови зліва, після чого, через нетривалий проміжок часу, продовжуючи свої протиправні дії охоплені єдиним умислом, наніс один удар кулаком правої руки в область правої брови ОСОБА_2 , чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді забійної рани правої брови, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім того, 02 березня 2020 року близько о 21 години 45 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись у під`їзді № 2, на п`ятому поверсі будинку АДРЕСА_2 , діючи з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки людини, умисно вилив з пляшки на підлогу біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_3 суміш горючого матеріалу, яку заздалегідь взяв з собою з дому, після чого підпалив її та зник з місце скоєння кримінального правопорушення.

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_1 , заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України за вчинення кримінальних правопорушеннях, передбачених частиною 1 статті 125 КК України, по епізоду з потерпілим ОСОБА_2 .

Захисник Заіка А.М., не заперечував проти задоволення клопотання, просив звільнити ОСОБА_1 , від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 125 КК України, по епізоду з потерпілим ОСОБА_2 .

Представник потерпілого ОСОБА_2 , адвокат Савін О.С., при вирішенні питання про задоволення клопотання обвинуваченого покладався на розсуд суду.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання та звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , по епізоду з потерпілим ОСОБА_2 , на підставі статті 49 КК України у зв`язку з закінченням строку давності.

Розглядаючи вказане питання, суд виходить із положень статті 286 КПК України, роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що міститься у пункті 1 Постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно до частини 1 статті 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до частин 2, 3 статті 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку – п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням давності є обов`язковим для суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого частиною 4 статті 49 КК України.

При цьому, закон не пов`язує можливість застосування правил частини 1 статті 49 КК України із визнанням особою вини, обов`язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Як вбачається з обвинувального акту, за даними органу досудового розслідування кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 КК України ОСОБА_1 , вчинив у серпні 2019 року.

Згідно класифікації злочинів, яка наведена у статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 КК України, відноситься до кримінального проступку.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 , цілком розуміє свої права та підставу звільнення від кримінальної відповідальності, та наполягає на звільненні його від кримінальної відповідальності згідно статті 49 КПК України та закритті кримінального провадження.

За таких обставин, враховуючи, що з часу вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, а саме з 07 серпня 2019 року, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , минуло два роки (тобто минув передбачений законом про кримінальну відповідальність строк притягнення особи до кримінальної відповідальності), суд за наявності згоди ОСОБА_1 , приходить до висновку про необхідність звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, по епізоду з потерпілим ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Зокрема, положеннями статті 285 КПК України встановлено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

При цьому, положення частини 4 статті 286 КПК України зобов`язують суд невідкладно розглянути клопотання сторони кримінального провадження про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом.

Тобто, встановивши обставини, що дають підстави для закриття справи суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.

Системний аналіз наведених норм закону вказує на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. У цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання та на підставі частини 5 статті 74, статті 49 КК може звільнити засудженого саме від покарання, а не від кримінальної відповідальності.

Отже, обвинувачений, щодо якого передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, має як право на таке звільнення, так і право на проведення судового провадження в повному обсязі в загальному порядку.

В даному випадку обвинувачений ОСОБА_1 , скористався свої правом щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності по епізоду з потерпілим ОСОБА_2 , на підставі статті 49 КК України та має право на таке звільнення, суд в свою чергу роз`яснив обвинуваченому його право на звільнення від кримінальної відповідальності та юридичні наслідки щодо реалізації цього права, в тому числі, і те, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49 КК України, статтями 129, 284, 286, 369 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України за вчинення кримінальних правопорушеннях, передбачених частиною 1 статті 125 КК України, по епізоду з потерпілим ОСОБА_2 , у зв`язку із закінченням строку давності та закриття кримінального провадження - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, по епізоду з потерпілим ОСОБА_2 , у зв`язку із закінченням строку давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220320001117 від 12 грудня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, по епізоду з потерпілим ОСОБА_2 - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя О.М. Герцов