Ухвала суду № 100149809, 05.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

05 жовтня 2021 року справа №640/27798/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши заяву Державного реєстратора Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомДержавного реєстратора Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 до третя особаМіністерства юстиції України Садівницьке товариство «РЯБИНА»провизнання протиправним та скасування наказу

В С Т А Н О В И В:

Державний реєстратор Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 23 вересня 2021 року №3377/5 «Про задоволення скарги».

Підставою для звернення із позовною заявою стала незгода позивача із оскаржуваним наказом.

Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 23 вересня 2021 року №3377/5 в частині анулювання доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до набрання законної сили рішенням у даній справі.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. На думку заявника, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам до ухвалення рішення судом в адміністративній справі та необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих прав, свобод та інтересів у майбутньому.

Заявник звертає увагу, що оскаржуваний наказ фактично позбавляє можливості отримувати дохід від своєї професійної діяльності, пов`язаної з доступом до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; заявник не може займатись іншою оплачуваною роботою.

Також позивач зазначає, що виконання оскаржуваного наказу призводить до заподіяння шкоди майновим правам позивача на отримання за працю справедливої винагороди, яка забезпечить достатній життєвий рівень.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву без повідомлення учасників справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Як встановлює частини друга статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому для прийняття рішення про забезпечення позову достатньо лише обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

За своєю правовою природою забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього та тимчасового судового захисту. Водночас, невжиття заходів, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутись, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18.

Оцінивши наявні у справі докази та мотиви поданої заяви, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи із таких підстав.

Згідно з пунктами 3 та 5 наказу Міністерства юстиції України від 23 вересня 2021 року №3377/5 «Про задоволення скарги» відповідно до пункту 2 частини шостої статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (зі змінами):

анульовано державному реєстратору Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Позивач вважає протиправним наказ Міністерства юстиції України від 23 вересня 2021 року №3377/5 «Про задоволення скарги» в частині анулювання доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державному реєстратору Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 , у зв`язку із тим, що анулювання доступу до реєстру порушує його право на працю та одержання за неї гідної винагороди.

Наведене свідчить, що анулювання доступу до реєстру Державному реєстратору Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 призвело до втрати частини доходу від професійної діяльності. При цьому, у заявника є зобов`язання перед державою у вигляді сплати податків, не зважаючи на фактичне припинення його професійної діяльності на підставі оскаржуваного наказу. Крім того, позивач змушений буде звертатись до суду про стягнення відповідних збитків у разі ймовірного задоволення його позову про скасування спірного наказу.

Суд також підтримує позицію позивача, що для відновлення його ділової та професійної репутації після анулювання доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань необхідно буде докласти значних зусиль.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звертається до суду, що є достатньою підставою для забезпечення позову відповідно до пункту 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Необхідність забезпечення позову у справах даної категорії узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02 травня 2018 року в справі №826/15847/17.

Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зокрема зупиненням дії індивідуального акта.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що з метою ефективного захисту і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звертається до суду, необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 23 версня 2021 року №3377/5 «Про задоволення скарги» в частині анулювання доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державному реєстратору Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 .

Частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому суд звертає увагу, що обрані позивачем та судом заходи забезпечення позову є співмірними із вимогами, які мають бути заявлені, не спричиняють негативних наслідків для інших осіб, не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані виключно на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Крім того цією ухвалою не оцінюється правомірність спірного наказу Міністерства юстиції України.

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно з частинами першою та другою статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

За даною ухвалою стягувачем є: Державний реєстратор Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); боржником є: Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13; ідентифікаційний код 00015622).

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 156, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити заяву Державного реєстратора Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 про забезпечення позову повністю.

2. Зупинити дію наказу Міністерства юстиції України від 23 вересня 2021 року №3377/5 «Про задоволення скарги» в частині анулювання доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державному реєстратору Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_1 .

3. Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

4. Строк пред`явлення ухвали до виконання - до 06 жовтня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею, а саме 05 жовтня 2021 року, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною восьмою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя Валерій Анатолійович Кузьменко