Вирок № 100149454, 06.10.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3519/16-к

провадження №: 1-кп/398/25/21

ВИРОК

Іменем України

"06" жовтня 2021 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді - Нероди Л.М.,

за участі секретаря - Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Олександрії кримінальне провадження №12015120300000484 від 21.06.2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Росоша Теплицького району Вінницької області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей, освіта вища, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , пенсіонера, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України;

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Єфременко Ю.С.,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

представника потерпілого - адвоката Швеця С.В.,

адвоката - Пороло М.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 21 червня 2015 року близько 12 години 00 хвилин, керуючи автомобілем «Форд ескорт LX», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у світлу пору доби на 45 км. + 700 м. автодороги Знам*янка-Луганськ-Ізварино на території Олександрійського району, Кіровоградської області, від міста Олександрія в бік міста Дніпро, побачив велосипедиста ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався у попутному напрямку, та який жестом руки показав про намір здійснити маневр повороту ліворуч на ґрунтову дорогу, завчасно вибрав крайнє ліве положення на проїзній частині дороги в напрямку свого руху, тобто наблизився до лінії дорожньої розмітки, яка розділяє протилежні смуги проїзної частини дороги, та почав виконувати маневр повороту ліворуч.

У подальшому ОСОБА_3 , проявляючи особисту неуважність та безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки руху, позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем, грубо порушуючи вимоги пп. 1.5, 2.3 б) та д), 12.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДР ):

п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров 'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов 'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на Ті зміну ..., технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди

здійснив виїзд керованого автомобіля на смугу зустрічного руху, де допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У результаті наїзду автомобіля велосипедист ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді саден, гематом обличчя; ран волосистої частини голови, лівого плечового суглобу, лівого передпліччя; відкритого перелому зовнішньої кістки лівого гомілкового ступневого суглобу; відкритого перелому обох кісток лівої гомілки в комплексі з розривом між гомілкового синдезмозу; закритої тупої травми грудної клітини та грудного відділу хребта: перелому голівки 3-го ребра справа, 2-9 ребер зліва, поперечного паростка справа 4-го грудного хребця, остистого паростку 3-го грудного хребця, забою грудного відділу спинного мозку в сукупності з явищами внутрішньо-плевральної кровотечі та ознаками порушення роботи тазових органів (нейрогенний сечовий міхур, хронічна затримка сечі), які згідно висновку судово-медичної експертизи №519 від 01.12.2015 року в комплексі відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння та у своєму клінічному перебігу.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 286 КК України.

Обвинувачений визнав себе винним та повідомив, що шкодує про вчинене. Позовні вимоги визнає частково.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він та ОСОБА_2 виїхали 21.06.2015 року на спортивних велосипедах зі спортивної бази у м. Олександрії у напрямку м. Дніпра по автодорозі. Вони рухалися разом по дорозі та все було добре, а потім свідок почув сигнал автомобіля та обернувся, де побачив, що з ними з попутному напрямку рухається автомобіль білого кольору. Свідок крикнув потерпілому «автомобіль», бо побачив, що ОСОБА_2 рухається по зустрічній смузі та доїжджає до узбіччя, а до нього наближався автомобіль білого кольору, але відбулося зіткнення біля самого повороту на ґрунтову дорогу. Від удару потерпілого відкинуло на іншу смугу руху, спочатку викинуло на дах автомобіля, а після під сам автомобіль, все відбувалося дуже швидко. Водій автомобіля та свідок негайно почали надавати медичну допомогу, а потім приїхали працівники поліції та лікарі.

Свідок ОСОБА_5 суду повідомив, що працює у поліції та був черговим, тому виїхав на місце пригоди 21.06.2015 року. Обвинувачений надавав медичну допомогу велосипедисту.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час судового засідання вказали, що запрошені у якості понятих та при них складалися усі протоколи, схеми тощо.

Покази обвинуваченого, свідків та обставини вчинення ОСОБА_3 порушення правил безпеки дорожнього руху, підтверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 21.06.2015 року з фото таблицею. Оглянуто місце ДТП, транспортні засоби та складено схему події.

Покази учасників судового засідання повністю узгоджуються з іншими нижчевикладеними доказами, які були досліджені судом.

Висновком експерта №228 від 20.07.2015 року встановлено, що на момент експертного огляд та на момент ДТП, з технічної точки зору рульове керування, робоча гальмівна система та ходова частина автомобіля «Форд-ескорт ЛХ» державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходилися в працездатному стані.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 07.07.2015 року за участі свідка ОСОБА_4 , згідно якого встановлено, що 21.06.2015 року біля 12 години на 45 км +750 м автодороги Знам`янка-Луганськ-Ізварино відбулося зіткнення автомобіля «Форд-ескорт ЛХ» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та велосипедистом ОСОБА_2 , в результаті якого останній отримав різні тілесні ушкодження та був доставлений до лікарні.

У свою чергу висновком експерта №229 від 30.07.2015 року встановлено, що в умовах розглянутої події відбулося первинне контактування передньої (ближче до правої сторони) частини автомобіля «Форд-ескорт ЛХ» державний номерний знак НОМЕР_1 з лівою бічною частиною велосипеда.

Як вбачається з висновку експерта №519 від 11.11.2015 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді саден, гематом обличчя; ран волосистої частини голови, лівого плечового суглобу, лівого передпліччя; відкритого перелому зовнішньої кісточки лівого гомілкового ступневого суглобу; відкритого перелому обох кісток лівої гомілки в комплексі з розривом між гомілкового синдезмозу; закритої тупої травми грудної клітини та грудного відділу хребта: перелому голівки 3-го ребра справа, 2-9 ребер зліва, поперечного паростка справа 4-го грудного хребця, остистого паростку 3-го грудного хребця, забою грудного відділу спинного мозку в сукупності з явищами внутрішньо-плевральної кровотечі та ознаками порушення роботи тазових органів (нейрогенний сечовий міхур, хронічна затримка сечі), які в комплексі відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння та у своєму клінічному перебігу.

Висновком експерта №566 від 29.04.2016 року встановлено, що у даній дорожньо-транспортній ситуації водію автомобіля «Форд-ескорт ЛХ» з моменту виявлення велосипедиста, що перетинав проїзну частину (смугу руху автомобіля), слід було відповідно до вимог п. 12.3 ПДР України ужити заходів до екстреного гальмування транспортного засобу без застосування будь-якого маневру. Враховуючи ту обставину, що до моменту зіткнення велосипедист ОСОБА_2 повністю залишив смугу руху автомобіля та звільнив її для безпечного руху автомобіля «Форд-ескорт ЛХ», на думку експерта вбачається очевидним беззаперечний висновок про те, що у разі своєчасного належного виконання водієм автомобіля «Форд-ескорт ЛХ» ОСОБА_8 вимог п. 12.3 ПДР України (з моменту виникнення саме небезпеки для подальшого руху, застосувати гальмування без маневру вліво в напрямку руху велосипедиста), водій автомобіля «Форд-ескорт ЛХ, ОСОБА_3 мав у своєму розпорядженні технічну можливість уникнути зіткнення з велосипедистом ОСОБА_2 .

Судом по справі при розгляді справи був забезпечений принцип рівності сторін.

Згідно з ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Оцінюючи докази по справі, виходячи із сукупності всіх встановлених обставин події, яка відбувалася в присутності очевидців скоєння злочину, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що по справі надано суду достатньо доказів у вчиненні обвинуваченим злочину за ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно вимог ст. 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

При призначені обвинуваченому покарання судом враховується те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод особи та має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Судом враховано те, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України відповідно до ст. 12 КК України є тяжким та вчиненим з необережності.

Судом враховується особа обвинуваченого, зокрема характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, вчинив злочин вперше.

Обставини, що пом`якшують покарання - неповнолітні діти.

Обставини, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 20, 21 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Виходячи із зазначених обставин, відношення обвинуваченого до скоєного, даних про його особу, враховуючи, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, тому суд прийшов до висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах реального відбування покарання у виді позбавлення волі, без застосування ст. 75, 76 КК України та з позбавленням права керування транспортними засобами. Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів та відповідатиме принципам законності, справедливості і індивідуалізації покарання.

Потерпілий ОСОБА_2 звернувся з позовом до обвинуваченого та Моторного (транспортного) страхового бюро України, де просить стягнути шкоду.

Позов мотивує тим, що застрахована цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного, тому пред`явлено цивільний позов про відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Власником наземного транспортного засобу автомобіля«Форд-ескорт ЛХ» державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_3 та цивільно - правова відповідальність застрахована Приватним акціонерним товариством «СК Україна», але у зв`язку з ліквідацією замінено відповідача на належного, а саме Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Позивач просить стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальну шкоду у розмірі 80 058 грн 89 коп., а з ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 500 000 грн 00 коп.

Судом встановлено, що дорожньо-транспортна подія, яка відбулася 21.06.2015 року - є страховим випадком.

Відповідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно п. 23.1 ст. 22 цього Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є в тому числі шкода, пов`язана з лікуванням, іншим ушкодженням здоров`я потерпілого, та моральна шкода що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

У зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів (п. 24.1 ст. 24 цього Закону).

Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку (п.п. 27.3 - 27.4 ст. 27 Закону).

Позивачем ОСОБА_2 надано чеки на придбання ліків, виписку з медичної карти стаціонарного хворого №16459 та Довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, де встановлено першу А групу інвалідності, тому наявні законні підстави для стягнення на його користь витрати на лікування.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд виходить із ступеню моральних страждань потерпілого, яких він зазнав, і враховує, що внаслідок ДТП він став інвалідом першої А групи.

З урахуванням обставин справи, глибини душевних страждань, а також виходячи з вимог розумності та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди: 100 000 грн 00 коп.

Крім того, прокурором заявлено позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого на суму 28 154 грн 24 коп., який підлягає задоволенню повністю.

Відповідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Норми ст. 88 БК України міська лікарня фінансується за рахунок коштів міського бюджету.

«Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 16 липня 1993 року №545, передбачено, що сума коштів, які підлягають відшкодуванню , визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Вартість стаціонарного лікування потерпілої підтверджується відповідною довідкою, де зазначено, що стаціонарне лікування тривало 93 дня (з 21.06.2015 року до 22.09.2015 року), а вартість ліжка дня становила: червень 2015 року - 221 грн 23 коп., липень 2015 року - 212 грн 30 коп., серпень 2015 року - 208 грн 10 коп. та вересень 198 грн 04 коп.

Отже, позов прокурора до обвинуваченого про відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілого від злочину, за період знаходження на стаціонарному лікуванні законний і обґрунтований, а тому підлягає задоволенню.

Процесуальні витрати за проведення експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Міра запобіжного заходу до обвинуваченого не застосовувалася та до набрання вироком законної сили, суд вирішив не застосовувати запобіжний захід.

Застосувати п «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» №1810-VII від 22.12.2016 року, у зв`язку з скоєнням необережного злочину та наявністю неповнолітніх дітей.

Керуючись ст. ст. 366-371, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Звільнити засудженого ОСОБА_3 відповідно до п «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» №1810-VII від 22.12.2016 року від відбуття основного виду покарання призначеного ОСОБА_3 даним вироком.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 3 024 (три тисячі двадцять чотири) грн 06 коп.

Цивільний позов ОСОБА_2 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 80 058 (вісімдесят тисяч п`ятдесят вісім) грн 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Міського комунального лікувально-профілактичного закладу міська лікарня №1 м. Олександрії у відшкодування витрат понесених на лікування потерпілого ОСОБА_2 28 154 (двадцять вісім тисяч сто п`ятдесят чотири) грн 24 коп.

Речові докази: автомобіль Форд ескорт LX, державний номерний знак НОМЕР_1 , який передано на зберігання ОСОБА_3 - залишити йому в користування; велосипед без назви, який передано на зберігання до кімнати речових доказів Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області - повернути ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду, через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА