Ухвала суду № 100148777, 06.10.2021, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2513/19

Провадження № 1-кп/347/38/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2021 м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області , в складі:

головуючої судді: Крилюк М.І.

секретаря: Лазорик Л.В.

за участю прокурора: Василецької І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019090190000257 від 18.06.2019 року відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, освіта середня, не одруженого, гр.України, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.135 ч.1, 286 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 порушив правила безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження та завідомо залишив без допомоги особу потерпілого, який перебував в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан, будучи особою, яка сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан.

Кримінальні правопорушення було вчинено за наступних обставин:

18 червня 2019 року, близько 00 год. 15 хв., ОСОБА_1 , з порушенням вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10.10.2001, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , червоного кольору, 2000 року випуску, номер кузова № НОМЕР_2 , який належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, МП «Струмок», с. Розтоки, Путильського району, Чернівецької області, рухаючись із забороненою швидкістю, що значно перевищувала максимально допустиму на даній ділянці дороги в межах населеного пункту, проїжджав автодорогою регіонального значення Р-62 сполученням м. Вижниця, Чернівецької області, селище Путила, Чернівецької області, у населеному пункті - с. Тюдів по вул. Тараса Шевченка, Косівського району, Івано-Франківської області. В цей час правим краєм проїзної частини дороги відносно напрямку руху автомобіля у попутному напрямку рухався пішохід - потерпілий ОСОБА_2 . При наближенні до пішохода водій ОСОБА_1 проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху та своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та вчинив наїзд на пішохода. Після вчинення ДТП керуючи автомобілем залишив місце події.

Тобто, свідомо ігноруючи вимоги п.п. 2.1. (а), 2.3 (б), 12.1., 12.4 Правил дорожнього руху, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив наїзд автомобілем на пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с. Тюдів, Косівського району, Івано-Франківської області, який в цей час проходив по узбіччі вказаної автодороги в попутному до руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 напрямку, внаслідок чого пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження. В подальшому ОСОБА_1 з місця пригоди втік залишивши потерпілого ОСОБА_2 в завідомо небезпечному для життя стані.

Тобто, ОСОБА_1 достовірно знаючи, що такими своїми діями поставив потерпілого ОСОБА_2 в небезпечний для життя стан, хоча мав можливість для надання йому допомоги, не виконав свого законного громадянського обов`язку і порушив загальновизнані норми моралі, не зупинився, не переконався, чи потребує потерпілий допомоги, не викликав швидку медичну допомогу та поліцію, не відвіз потерпілого до найближчого лікувального закладу, а умисно залишив у стані небезпеки. Такими своїми діяннями, ОСОБА_1 поставив та завідомо залишив потерпілого без допомоги, як особу, що перебувала в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану.

При цьому, водій ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме: п. 2.З., де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 12.1., де вказано, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. п. 12.4. у відповідності до якого, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

У результаті порушення водієм ОСОБА_1 «Правил дорожнього руху» пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, які відповідно до висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та такі, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості із спричиненням тривалого розладу здоров`я а також середнього ступеня тяжкості, та тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент спричинення.

В ході розгляду кримінального провадження по суті від потерпілого ОСОБА_2 поступило письмове клопотання від 20.09.2021 року ( а.с.138 т.1 ) про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 в частині його обвинувачення за ст. 135 ч.1 КК України, за примиренням в силу вимог ст. 46 КК України. Наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України йому роз`яснені та зрозумілі.

Подане потерпілим в справі ОСОБА_3 клопотання підтримано адвокатом, що представляє його інтереси.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 просив задоволити клопотання потерпілого про закриття кримінального провадження у зв`язку із примиренням.

Процесуальний прокурор в судовому засіданні вважає, що клопотання потерпілого та обвинуваченого слід задоволити та звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.135 КК України у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.135 КК України, а кримінальне провадження щодо нього в цій частині закрити, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ст.44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.135 КК України, який згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином.

Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється виключно судом, а згідно з нормами ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Крім того, згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності , передбачене у ст.46 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Із заяви потерпілого ОСОБА_2 та пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 вбачається, що вони примирилися, потерпілий жодних претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого немає.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вперше вчинив злочин, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, вину свою у вчиненому визнав повністю, раніше до кримінальної відповідності не притягувався, потерпілий претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого немає і просить закрити провадження в зв`язку з примиренням, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.135 КК УКраїни на підставі ст.46 КК України, а кримінальне провадження відносно нього в цій частині закрити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 46 КК України, ст. ст. 284, 314, 369-372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019090190000257 від 18.06.2019 року відносно ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України - закрити звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням на підставі ст.46 КК України.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити сторонам кримінального провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: М.І.Крилюк