Рішення № 100148262, 04.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року м. Київ № 640/21799/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цембудресурс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Цембудресурс» (далі - позивач або ТОВ «Цембудресурс») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 1907575/32348997 від 08.09.2020;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві врахувати таблицю даних платника податку подану позивачем 02.09.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою витребувано докази по справі від відповідача.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2021 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цембудресурс» задовольнити частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у м. Києві про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 1907575/32348997 від 08.09.2020.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цембудресурс» (ідентифікаційний код 32348997) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

27.08.2021 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Мостовенка С.М. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2021 заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цембудресурс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення повернуто без розгляду, оскільки остання не підписана заявником.

16.09.2021 на адресу суду повторно надійшло клопотання представника позивача адвоката Мостовенка С.М. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

До вказаної заяви представником позивача долучено заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, мотивовану тим, що попередня заява про ухвалення додаткового рішення була подана у строк передбачений ст. 139 КАС України, проте через велике навантаження та значну кількість справ представник позивача адвокат Мостовенко С.М. помилково не підписав вищезазначену заяву.

Згідно з статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Враховуючи викладені представником позивача обставини поважними, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та поновити йому строк звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення з питань стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15.

При цьому, з імперативних положень частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Представником позивача адвокатом Мостовенком С.М. заявлені до відшкодування витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, отриманою позивачем від адвоката в рамках адміністративної справи № 640/21799/20 у суді в розмірі 20 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та докази, додані до заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає таке.

Так, в матеріалах справи міститься договір надання правової допомоги від 12.02.2020 №12/02, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цембудресурс» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Мостовенко Антонець та партнери» в особі керуючого партнера Мостовенка С.М. (Адвокатське об`єднання), за умовами якого клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з пунктами 4.4 - 4.7 даного договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту Адвокатським об`єднанням факсимільним зв`язком або поштою. На письмову вимогу клієнта, Адвокатське об`єднання може надавати Акти про паданні юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги ідентифікацією.

Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав Адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт.

Сума, вказана в п.4.1. даного Договору є гонораром Адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

До заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката надано договір про надання правової допомоги від 12.02.2020 №12/02, акт приймання-передачі наданих послуг № 7 від 30.09.2020 до договору про надання правової допомоги №12/02 від 12.02.2020, рахунок-фактуру №36 від 16.10.2020, розрахунок фактично понесених судових витрат ТОВ «Цембудресурс» та платіжне доручення від 23.10.2020 № 5977 на суму 20 000,00 грн., ордер №1028773.

Як убачається з розрахунку фактично понесених судових витрат ТОВ «Цембудресурс» адвокатом надані наступні послуги:

- зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи (2 години) - 4000,00 грн.;

- формування правової позиції (2 години) - 2000,00 грн.;

- збір та оцінка доказів, формування доказової бази (2 години) - 4000,00 грн.;

- складання та подання позовної заяви (2 години) - 10 000,00 грн.

Вищевказані обставини, на думку представника позивача, обґрунтовують наявність підстав для стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цембудресурс» 20 000,00 грн. правової допомоги.

Суд вказує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

На переконання суду, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 20 000 гривень є досить завищеними.

Так, суд зазначає, що предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Також, слід наголосити й на наявності значної судової практики з приводу подібних правовідносин, оскільки ця категорія справ є непоодинокою.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що надані адвокатом послуги щодо з`ясування обставин справи, формування правової позиції, збору та оцінки доказів, формування доказової бази та складання позовної заяви охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду та включаються до витрат пов`язаних з підготовкою позовної заяви.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/WestAllianceLimited" проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Таким чином, урахуванням принципів розумності та співмірності заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу підлягає зменшенню до 10 000,00 грн.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про можливість задовольнити заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу частково.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252, 255, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ :

1. Поновити позивачу строк на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

2. Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Цембудресурс» - адвоката Мостовенка С.М. про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цембудресурс» (ідентифікаційний код 32348997) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 10 000,00 (десять тисяч) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011).

4. У задоволенні розподілу решти суми відмовити.

Додаткове судове рішення, згідно з частиною 5 статті 252 КАС України може бути оскаржене. Строк на оскарження додаткового судового рішення, за змістом частини 1 статті 295 КАС України, становить тридцять днів з дня його проголошення із урахуванням п. 3 Прикінцевих положень КАС України.

Суддя Т.П. Балась