Ухвала суду № 100147917, 01.10.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/616/20

Провадження № 2-о/191/19/20

У Х В А Л А

іменем України

01 жовтня 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Твердохліб А.В.

за участю секретаря – Яришевої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами,-

ВСТАНОВИВ:

03.03.2020 року заявник ОСОБА_1 звернулася до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою в порядку окремого провадження, заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначила, що вона є дочкою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У свідоцтві про народження заявниці в графі батько зазначено прізвище « ОСОБА_4 », а не « ОСОБА_5 », та по батькові « ОСОБА_6 » а не « ОСОБА_7 ». Після смерті ОСОБА_3 заявник звернулася до Другої синельниківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але постановою нотаріуса від 19 лютого 2020 року їй в цьому було відмовлено, у зв`язку з тим, що з наданих нею документів не підтверджується факт родинних відносин, а саме, що заявник ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3

19 лютого 2021 року ухвалою Синельниківського міськрайонного суду було залучено в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 , який у наданих суду письмових поясненнях посилаючись на ч. 6 ст. 294 ЦПК України

просив у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити, оскільки вбачається спір про право.

Заявник ОСОБА_1 до початку судового засідання надала суду заяву про залишення без розгляду її заяви про встановлення факту родинних відносин.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право. Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне. Постановою Пленуму Верховного суду України за №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.

З вище наведеного вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні, можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Однак, звертаючись до суду з вказаною заявою, визначаючи мету встановлення вищезазначеного факту, заявник послалася на необхідність реалізації права на спадщину після померлого батька. Як вбачається зі змісту пояснень заінтересованої особи, останній заперечує проти вказаної заяви з огляду на наявність спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умови, що встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року справа №200/14136/17.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України, якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, суддя залишає заяву без розгляду.

Таким чином, враховуючи те, що з поданої заявником заяви про встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцем вбачається, що встановлення даного факту в подальшому необхідно заявнику для оформлення документів для отримання спадщини, тож вбачається спір про право, а заявлені вимоги не підлягають судовому розгляду в порядку окремого провадження, спір належить вирішувати у порядку позовного провадження, тому суд приходить до висновку про залишення вказаної заяви без розгляду на підставі ч. 6 ст. 294 та ч. 4 ст. 315 ЦПК України. Разом з тим, суд вважає необхідним роз`яснити заявнику, що вона має право звернутися до суду із позовом у порядку позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 258-261, 263, 294, 315 ЦПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що вона має право з метою захисту оспорюваного права звернутися до суду з позовною заявою на загальних підставах.

На ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо ухвала не буде скасована, вона набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя: А. В. Твердохліб