Рішення № 100147726, 09.09.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1284/20

2/214/1012/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 вересня 2021 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Євтушенка О.І.,

секретарі судового засідання - Єременко К.С., Собченко Н.А., Гливук М.І.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Криворізький ремонтно-механічний завод»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Криворізький ремонтно-механічний завод» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди членові сім`ї працівника, який загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві,-

Представники сторін:

від позивача - адвокат Попов Є.В.,

від відповідача - Нагорна В.В. , Гончаренко М.А. , адвокат Громко Н.В.,

За участю:

представника позивача - адвоката Попова Є.В.,

представника відповідача - адвоката Громко Н.В.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою 21 лютого 2020 року, в подальшому уточнивши її, в якій просить суд стягнути з ТзОВ «Метінвест Криворізький ремонтно-механічний завод» на її користь матеріальну шкоду в розмірі 28 407 грн. та моральну шкоду в розмірі 700 000 грн., спричинені їй як членові сім`ї ОСОБА_4 , який загинув 11 вересня 2019 року під час виконання трудових обов`язків внаслідок нещасного випадку на виробництві; стягнути з відповідача витрати на надання адвокатських послуг 40 000 грн.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що вона, ОСОБА_1 , 14 листопада 1997 року одружилась з громадянином ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 14 листопада 1997 року.

Її чоловік, ОСОБА_4 , працював електрогазозварником, зайнятим різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче третього класу небезпеки шостого розряду ремонтної служби сталефасоноліварного цеху ТзОВ «Метінвест Криворізький ремонтно-механічний завод», що підтверджується записом трудовій книжці, серії НОМЕР_2 . За час праці її чоловік будь-яких стягнень не мав.

11 вересня 2019 року ОСОБА_4 працював у другу зміну. Друга зміна була встановлена 11 вересня 2019 року з 19 год. 00 хв. до 07 год. 30 хв. 12 вересня 2019 року. Під час праці на ТОВ «Метінвест-КРМЗ» стався нещасний випадок, а саме в сталефасоноливарному цеху (корпус 1), на прольоті формувально-стрижневої дільниці № 3, на обладнанні поточної лінії № 3 між передатчиком - секція рольгангів № 3 та рольгангом підйому та опускання напівформ (струшуючий стіл) - секція рольгангів № 4, в результаті якого загинув її чоловік ОСОБА_4 .

За вказаним фактом було проведено спеціальне розслідування, за результатами якого 28 грудня 2019 року був складений та затверджений акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 11 вересня 2019 року о 21 год. 20 хв. (далі -Акт).

Згідно п. 7 висновку комісії було встановлено, що комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком з електрогазозварником, зайнятим різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, ремонтної служби сталефасоноливарного цеху (корпус 1) ТОВ «Метінвест-КРМЗ» ОСОБА_4 , оглянувши місце нещасного випадку, ознайомившись з пояснювальними записками, опитавши свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку, визначивши відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці, ознайомившись з висновком судово-медичної експертизи від 01 листопада 2019 року №470 щодо причин смерті ОСОБА_4 , та іншою наданою документацією, керуючись вимогами п. 33 та відповідно до п.п. 1 п. 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року» № 337, прийшла до висновку, що нещасний випадок визнано пов`язаним з виробництвом.

Комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, враховуючи висновок від 01.11.2019 №477 Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», встановлено, що дослідженням трупа причиною смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сполучена тупа травма грудної клітини та хребта, яка ускладнилася розвитком травматичного шоку. Згідно МКХ - код основної причини смерті - Т06 .8. Код зовнішньої причини захворюваності та смертності - W23 .6. При судово-токсикологічному дослідженні доставленої крові та сечі з трупа етиловий спирт не виявлений.

Вона отримала Акт спеціального розслідування нещасного випадку від 27 грудня 2020 року, затверджений 28 грудня 2019 року, що стався 11 вересня 2019 року о 21 год. 20 хв. у відповідача 08 січні 2020 року. Зі зміст акта спеціального розслідування нещасного випадку та наданих відповідачем документів слідує, що охорона праці на виробництві у відповідача фактично не виконувалась, що привело до загибелі та смерті ОСОБА_4 , чим завдано її, як позивачу, моральної та матеріальної шкоди.

Закон України «Про охорону праці» регламентує та визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні, згідно преамбули Закону (далі - Закон). Зі змісту Закону, останній чітко визначає та зобов`язує роботодавця здійснити всі необхідні дії, які забезпечили безпечні і здорові умови праці, не лишали життя людини.

Далі, як наведено вище, у відповідача існує і локальний документ, який регулює охорону праці. Даний документ, мовою оригіналу: «Положение о системе управления охраной труда», котре затверджено генеральним директором 03.01.2017 та введено в дію наказом №08 від 03.01.2017. Тобто, на час нещасного випадку вказане Положення діяло та було чинним. Такі відповідно до його змісту, а саме мовою оригіналу:

«СУОТ на предприятии - это целевая подсистема в системе управления предприятием любой отрасли промышленности. Объектом СУОТ являются условия ми состояния охраны труда на рабочих местах.

Цель внедрения СУОТ: сохранение жизни и здоровья работников в процессе их трудовой деятельности.

Основными принципами функционирования СУОТ являются:

- единоначалие и полная ответственность работодателя за создание безопасных и безвредных условий труда.

Основной информацией, используемой в СУОТ для принятие управленческих решений на предприятии, являются:

- приказы и распоряжения, Генерального директора предприятия;

- внутрикорпоративные положения, регламенты, руководства, инструкции и т.д.

Организация и координация работ по охране труда реализуется через комплекс организационных мероприятий, предусматривающих:

- создание службы охраны труда и назначение должностных лиц, обеспечивающих решение конкретных задач охраны труда и осуществляющих организационное, техническое, оперативное и методическое руководство деятельностью структурных подразделений в рамках СУОТ.

- установление функциональных связей между структурными подразделениями и порядка их взаимодействия.

Отражение обязанностей, прав и ответственности работодателя, руководителей и специалистов структурных подразделений в соответствующих положениях о структурных подразделений, в должностных инструкциях и инструкциях по видам работ.

Основные виды контроля состояния охраны труда:

- оперативный контроль со стороны руководителей и других должностных лиц в соответствии с Положением о трехступенчатой системы контроля.

Для обеспечение безопасности эксплуатируемого оборудования, средств связи, электротехнических и вентиляционных установок, систем тепло-, водо-, и газоснабжения, грузоподъёмного оборудования, транспортных средств осуществляться:

-назначение лиц, ответственных за поддержание оборудования в безопасном состоянии.

Согласно 2-му разделу данного Положения четко обозначено, что работодатель несет непосредственную ответственность за допущенные нарушения в области охраны труда.

Согласно 3-му разделу данного Положения также предусматривается что мероприятия по охране труда должны быть направлены на предупреждение и профилактику несчастных случаев, профессиональных заболеваний, улучшения условий работы, санитарно-бытового обеспечения, обеспечения работников спецодеждой, СИЗ и т.п.

На предприятии должен быть установлен систематический контроль за соответствием нормативных актов предприятия требованиям действующего законодательства, обеспечен их периодический пересмотр и своевременное внесение изменений.»

Нажаль недотримання відповідачем зазначених вище вимог, привело до подій 11 вересня 2019 року.

Так, відповідно до матеріалів спеціального розслідування нещасних випадків було встановлено, що вид подій та причини нещасного випадку були основні причини та супутні.

З її точки зору, в причинах нещасного випадку, супутні причини не мали місце. В матеріалах розслідування визначені супутні причини: - організаційна, не виконання вимог технологічної інструкції. Порушено пункт 2 Перечень операцій «Ремонтные, газопламенные и сварочные работы по секциям рольгангов (ремонт корпусов секций, промвалов секций, привода секций), абзац 3 «Технологических указаний» (Контролируемые параметры) «Технологической карты № 14/5 ремонта для электрогазосварщиков Формовочной поточной линии № 3», затвердженої в.о. директора з інжинірингу ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» 20 лютого 2019 року. З вказаного документу зовсім не зрозуміло, яким чином та на підставі якого нормативного акту була розроблена дана технологічна картка, погоджена та затверджена відповідними керівниками. Матеріали спеціального розслідування нещасного випадку не дають відповіді на вказане питання. Вона вважає, що зазначене питання є повністю не розглянутим, посадовими особами відповідача не надана відповідь на відповідний документ. Не визначений порядок його створення, погодження з відповідними фахівцями, відсутнє вірне правове затвердження вказаного документа посадовими особами відповідача, що фактично і призвело до сумних подій та смерті на виробництві ОСОБА_4 .

Відповідно до вимог закону, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала - якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Також, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

До теперішнього часу, будь яких дій зі сторони відповідача з приводу досудового врегулювання ситуації, що відбулась 11 вересня 2019 року, відсутні.

Таким чином, їй, як потерпілій, діями відповідача завдана шкода, враховуючи, що актом встановлено причинний зв`язок відповідача в її заподіянні.

Вона втратила близьку людину, з якою в неї було тихе, спокійне і розмірене життя, яке обірвалось на роботі. Нажаль втрату її чоловіка замінити не можливо. Позивач має страждання та вимушена якимось чином знов відновлювати своє життя. Будь-якої моральної допомоги або співчуття від відповідача позивач не відчула до теперішнього часу. Ніхто не може їй замінити чоловіка. Вона оцінує свої моральні та душевні страждання в розмірі 700 000 грн., що є співмірним та розумною мірою для неї та дасть можливість продовжити своє самотнє життя. В зв`язку з відсутності надання допомоги від відповідача, позивач вимушена звернутися до суду для захисту свого права.

Крім того, у зв`язку з нещасним випадком 11 вересня 2019 року, позивач була вимушена додатково нести матеріальні витрати по організації похорон свого чоловіка, які склали 24 683 грн., що підтверджується відповідними доданими до позову документами. Зі сторони відповідача не було допомоги позивачу, окрім виплати грошових коштів в розмірі 2 600 грн. Вважає така допомога є свідченням справжнього відношення роботодавця до працівників, що відпрацювали на підприємстві більш 28 років.

При підготовці та звернені до суду, позивачем здійснені витрати на правову допомогу, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 05 лютого 2020 року (далі - Договір), укладеним між нею та адвокатом Поповим Є.В., які склали 40 000 грн. Вказана сума сплачена представнику позивача Попову Є.В. , що підтверджується пунктом 3.1 вищезазначеного Договору, та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Разом з тим, позивачем здійснені судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 840 грн. 80 коп., що підтверджується відповідною квитанцією, які також підлягають стягненню з відповідача.

Ухвалою суду від 25 лютого 2020 року позов прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, розпочато підготовче провадження.

Не погоджуючись з пред`явленими вимогами, представник відповідача ТзОВ «Метінвест Криворізький ремонтно-механічний завод» подав відзив на позовну заяву (а.с.67-69), вважаючи вимоги ОСОБА_1 безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що ОСОБА_4 працюючи електрогазозварником, зайнятий різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, ремонтної служби сталефасоноливарного цеху (корпус 1), 11 вересня 2019 року під час виконання ремонтних робіт не дотримався технологічних процесів по заходам безпеки при виконанні робіт, а саме виконував роботу з порушенням технологічних вказівок по безпечному виконанню робіт, чим порушено п. 2 Перечня операцій 2 ремонтні газопламенні та зварювальні роботи по секціям рольгангів (ремонт корпусів секцій, промвалів секцій, приводів секцій), абзац 3 Технологічні вказівки (Контролюючі параметри) «Технологічні карти №14/5 ремонту для електрозварювальників Формувальна поточна лінія №3», затверджена в.о. директора з інжинірингу ТОВ «Метінвест Криворізький ремонтно-механічний завод», що підтверджується результатами розслідування нещасного випадку, що стався між передатчиком - секція рольгангів №3 та рольгангом підйому та опускання напівформ (струшуючий стіл) - секція рольгангів №4 на поточній лінії №3 формально-стрижневій дільниці №3 сталефасованого цеху (корпус 1) ТОВ «Метінвест Криворізький ремонтно-механічний завод», здійсненого комісією, утвореною наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 12 вересня 2019 року №363-Р. При цьому, відповідачем виконано всі вимоги, які встановлені ст.ст. 13, 15, 17 Закону України «Про охорону праці», в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечив додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. З цієї метою власник забезпечив функціонування системи управління охороною праці. Правилами внутрішнього трудового розпорядку, що є додатком до колективного договору на 2017 - 2019 роки, прийнятого конференцією трудового колективу ТОВ «Метінвест Криворізький ремонтно-механічний завод» від 27.04.2017, визначено обов`язок працівників своєчасно, точно і в повному обсязі виконувати розпорядження роботодавця, дотримуватись вимог з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної охорони, охорони навколишнього середовища, працювати в спецодязі та спецвзутті, користуватися засобами особистого захисту тощо. Відповідно до змісту Технологічної інструкції (технологічна карта ремонту для газоеклектрозварювальників), яка визначає зокрема заходи безпеки під час виконання робіт, технологічні вказівки під час здійснення операцій з ремонту, при здійснені ремонтних газовогняних та газозварювальних робіт по секціям рольгангів (ремонт корпусів секцій, промвалів секцій, приводів секцій) до контрольованих параметрів належить проаналізувати безпечний метод виконання газовогняних робіт, прийняти заходи та виконати необхідні приготування для безпечного виконання робіт. При ремонті секцій рольгангів знаходитись між двома секціями в приямках зборки просипу категорично заборонено; роботи з ремонту рольгангів №№ 1, 2, 3, 7 виконувати з відмітки 0.00; роботи ремонту внутрішньої частини рольгангів №4 виконувати з верхньої поверхні струшуючого столу при знятій попередньо за допомогою вантажно - підйомних механізмів рамці столу. Так, згідно встановлених та зафіксованих в Акті обставин, за яких стався нещасний випадок, комісією встановлено, що технологічні вказівки, які приписані в «Технологічній карті №14/5 ремонту електрозварювальників Формувальна поточна лінія №3», затвердженої 20 лютого 2019 року в.о. директора з інжинірингу по виконанню ремонтних робіт, були порушені електрозварювальником, зайнятим різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, ремонтної служби сталефасоливарного цеху (корпус 1) ОСОБА_4 під час виконання ремонтних робіт на поточній лінії №3 рольганга підйому та опускання напівформ (струшуючий стіл) - секція рольгангів №4, а саме ремонтні роботи по ремонту внутрішньої частини секції рольгангів №4 виконувати з верхньої частини поверхні струшуючого столу при знятій попередньо за допомогою ГПМ рамці столу (наповнювальна рамка). Про данні технологічні вказівки було відомо потерпілому ОСОБА_4 , оскільки він систематично проходив навчання та інструктажі з охорони праці та особисто був знайомий під підпис з Технологічною картою №14/5 ремонту для електрозварювальників Формувальна поточна лінія №3. Не зважаючи на вимоги ч.5 ст. 153 КЗпП України, якою визначено, що працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров`я або його людей, які його оточують, і навколишнього середовища, всупереч вищезазначеним законодавчим нормам, електрозварювальник, зайнятий різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах ОСОБА_4 допустив грубе порушення порядку виконання ремонтних робіт, визначеного в технологічній карті, правил з охорони праці, правил внутрішнього трудового розпорядку, спустився в технологічний приямок, між передатчиком - секція рольгангів №3 та рольгангом підйому та опускання напівформ (струшуючий стіл) - секція рольгангів №4 для виконання зварювальних робіт по приварюванню четвертої гайки М20 на кришку (верхньої частини) рольгангів між першим та другим катками приводними. Тобто, потерпілий ОСОБА_4 , усвідомлюючи всі негативні наслідки своїх дій, щодо недотримання ним технологічних заходів контролю та безпеки виконання робіт, виконував зварювальні роботи з категорично забороненого небезпечного місця.

Також, в позовній заяві зазначено, що зважаючи на втрату чоловіка, у особистому життя позивача настали суттєві незворотні зміни. В той час, в позовній заяві не визначено, яким чином дії/бездіяльність ТОВ «Метінвест Криворізький ремонтно-механічний завод» вплинули на настання суттєвих незворотних наслідків, що свідчить про формальний підхід в обґрунтуванні позовних вимог. При цьому, представник відповідача зауважує, що при визначені розміру відшкодування позивачу моральної шкоди у зв`язку зі смертю чоловіка, суд повинен врахувати: характер та обсяг душевних, психічних страждань у зв`язку зі смертю близької людини; причину нещасного випадку - порушення з боку померлого працівника та вину підприємства - відповідача в смерті ОСОБА_4 , яка не встановлена, а лише зафіксовані порушення інших працівників. Представник відповідача вважає, що позивачем не надано жодних аргументних обґрунтувань розрахунків своїх позовних вимог, а отже вимоги щодо стягнення моральної шкоди не відповідають вимогам діючого законодавства, як наслідок не підлягають задоволенню, враховуючи, що заявлена сума моральної шкоди не відповідає засадам розумності та справедливості.

Крім того, відповідно до вимог Положення про порядок надання матеріальної допомоги працівникам ТОВ «Метінвест Криворізький ремонтно-механічний завод», яке є додатком до колективного договору на 2017-2019 роки, визначено перелік випадків та розмір надання матеріальної допомоги, зокрема на поховання родичів (батьки працівника, чоловік, дружина, діти) - не менше 1000 грн., а у випадку смерті працівника - не менше 1500 грн. Враховуючи, що ОСОБА_1 також є працівником ТОВ «Метінвест Криворізький ремонтно-механічний завод», відповідачем проведено виплати матеріальної допомоги в розмірах, визначених колективним договором в загальні сумі 2 690 грн. Також, з метою надання додаткової допомоги на витрати, пов`язані з похованням та поминальними заходами, відповідачем виділено додаткові кошти в сумі 27 000 грн., які в день поховання ОСОБА_4 13.09.2019 були передані працівниками відповідача дочці позивачки - ОСОБА_6 . За таких обставин, представник відповідача вважає, що відповідачем надана достатня матеріальна допомога позивачці у розмірі, який компенсує витрати пов`язані з проведенням ритуальних заходів на поховання, а отже вимоги про відшкодування матеріальної шкоди є безпідставними та необґрунтованими.

Відповіді на відзив із обґрунтуванням своїх заперечень проти доводів, наведених представником відповідача, позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Попов Є.В. не подали, додаткового часу для цього не потребували.

Ухвалою суду від 15 травня 2020 року задоволено клопотання представника позивача Попова Є.В. про витребування доказів та витребувано з ТОВ «Метінвест Криворізький ремонтно-механічний завод» належним чином засвідчені копії «Положення про систему управління охороною праці», затвердженого Наказом по підприємству від 03 січня 2017 року №08 з усіма додатками (за наявності); «Технологічної карти № 14/5 ремонту для електрогазозварювальників Формовочна поточна лінія №3», затвердженої в.о. директора з інжирінга ТзОВ «Метінвест Криворізький ремонтно-механічний завод» 20 лютого 2019 року; посадової інструкцію начальника цеха ПІ 21-001, затвердженої директором з персоналу та соціальних питань 23 лютого 2017 року; посадової інструкції начальника зміни ПІ 21-010, затвердженої директором з персоналу та соціальних питань 28 березня 2017 року; наказу №1373-к від 31 травня 2019 року; наказу №2407-к від 19 вересня 2019 року, а також належним чином засвідчені матеріали спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 11 вересня 2019 року з електрогазозварювальником підприємства, зайнятим різанням та ручним зварюванням на напівавтоматичних машинах ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 31 травня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В подальшому правом на участь в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Попов Є.В. не скористалась, при цьому останнім подано заяву про розгляд справи за їх відсутності, пред`явлені вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак правом на участь в останньому судовому засіданні не скористався, будь-яких заяв та клопотань до суду не надав.

З урахуванням позиції сторін та поданих ними заяв про подальший розгляд справи, суд вважає за можливе розгляд справи проводити в письмовому провадженні без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, враховуючи позицію сторін, дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, а відповідачем визнано, що ОСОБА_4 перебував в трудових відносинах з ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ», працюючи на посаді електрогазозварника, зайнятим різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче третього класу небезпеки шостого розряду ремонтної служби сталефасоноліварного цеху з 02.06.2019 по 11.09.2019. Загальний стаж роботи 39 років, стаж роботи на підприємстві - 2 роки, стаж роботи за професією - 25 років. 11.09.2019 виключений зі списку особового складу у зв`язку зі смертю на підставі наказу №2407 від 19.09.2019. Вказані обставини також підтверджуються відповідними записами в трудовій книжці, виданій на ім`я ОСОБА_4 , серії НОМЕР_2 (т. 1, а.с. 12-22).

14 листопада 1997 року ОСОБА_4 одружився з ОСОБА_7 , яка після одруження взяла прізвище ОСОБА_8 , актовий запис №802, виданий 14 листопада 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Саксаганської районної ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 (т.1, а.с. 9).

11 вересня 2019 року о 21 год. 20 хв. з ОСОБА_4 під час виконання трудових обов`язків стався нещасний випадок за наступних обставин.

Працюючи в зміну з 19.00 год. 11 вересня 2019 року по 07.30 год. 12 вересня 2019 року, електрогазозварник, зайнятий різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче третього класу небезпеки шостого розряду ремонтної служби сталефасоноліварного цеху, ОСОБА_4 о 19 год. 20 хв. отримав від начальника зміни сталеварного цеху ОСОБА_9 «Наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт», в якому розписався, а після вказаний нард-допуск був підписаний у інженера з охорони праці першої категорії відділу лінійного контролю охорони праці Дирекції з охорони праці, промислової безпеки та екології ОСОБА_10 .

Причиною видачі вищезазначеного наряду-допуску стало встановлення приблизно о 19-00 год. обслуговуючим персоналом обладнання поточної лінії №3 несправність рольгангів підйому та опускання напівформ (струшуючий стіл) секція рольгангів №4, а також подальшим оглядом начальником зміни сталеварного цеху ОСОБА_9 та слюсарем ремонтником ремонтної служби сталефасонолеварного цеху (корпус 1) ОСОБА_11 місця проведення ремонтних робіт.

ОСОБА_12 переконавшись, що секція рольгангів №4 поточної лінії №3 відключена від електропостачання, дав усну вказівку електрогазозварнику, зайнятому різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче третього класу небезпеки шостого розряду ремонтної служби сталефасоноліварного цеху (корпус 1) ОСОБА_4 та слюсарю-ремонтнику ОСОБА_11 приступити до ремонту рольгангів №4 поточної лінії №3, а сам пішов в корпус №2 сталефасоноливарного цеху для контролю ремонтних робіт підрядною організацією на дільниці землероби на бігунах №2.

Приблизно о 20 год. 40 хв. бригада в складі: слюсаря-ремонтника ОСОБА_11 та електрогазозварника, зайнятого різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче третього класу небезпеки шостого розряду ремонтної служби сталефасоноліварного цеху (корпус 1) ОСОБА_4 приступила до виконання ремонтних робіт, а саме, переварювання шестигранних гайок М20 на верхню та нижню частину корпусу (нижньої частини) рольгангів та кришку (верхньої частини) рольгангів між першим та другим, другим та третім катками приводними під болт М20 для подальшого здійснення кріплення корпусу (нижньої частини) рольгангів з кришкою (верхньої частини) рольгангів між собою. Приблизно о 20 год. 50 хв. слюсарю-ремонтнику ремонтної служби сталефасонолеварного цеху ОСОБА_13 зателефонував слюсар ремонтник ремонтної служби сталефасонолеварного цеху (корпус 1) ОСОБА_11 та попросив прийти на місце виконання ремонтних робіт з ліхтариком. Приблизно о 21 год. 00 хв. бригада у складі: слюсарів ремонтників ремонтної служби сталефасонолеварного цеху (корпус 1) ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , а також електрогазозварника, зайнятого різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче третього класу небезпеки шостого розряду ремонтної служби сталефасоноліварного цеху (корпус 1) ОСОБА_4 продовжила виконання ремонтних робіт. Слюсар-ремонтник ОСОБА_11 розмістився на майданчику обслуговування рольганга підйому та опускання напівформ (струшуючий стіл) секція рольгангів №4 під наповнювальною рамкою для того, щоб подавати гайки М20 слюсар-ремонтнику ОСОБА_13 , який разом із ОСОБА_4 розмістилися на рольгангу підйому та опускання напівформ (струшуючий стіл) - секція рольгангів №4 під наповнювальною рамою, де ОСОБА_13 підтримував болтом гайку М20 та підсвічував ліхтариком місце виконання робіт, а ОСОБА_4 приварював третю гайку М20 на нижню частину корпусу рольгангів між першим та другим катками приводними. Виконавши приварювання третьої гайки М20, ОСОБА_4 спустився в технологічний приямок, між передатчиком - секція рольгангів №3 та рольгангом підйому, опускання напівформ (струшуючий стіл) - секція рольгангів №4 для зручності виконання зварювальних робіт по приварюванню четвертої гайки М20 на кришку (верхньої частини) рольгангів між першими та другими катками приводними. Приблизно о 21 год. 20 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_11 почули, що прийшов у рух передатчик - секція рольгангів №3, на якому знаходилась під модельна плита з опокою, які почали рухатися у бік ОСОБА_4 . ОСОБА_11 вискочив та побіг до пульта керування поточної ліній №3 секції рольгангів №4-6, який знаходився в трьох метрах від рольганга підйому та опусканню платформ (струшуючий стіл» - секція рольгангів №4 та натиснув на кнопку «СТОП», але секція рольгангу №3 не зупинилась. ОСОБА_4 та ОСОБА_13 почали кричати. В цей час формувальник машинного формування ОСОБА_14 , заповнювала журнал нарядів і знаходилась від місця виконання ремонтних робіт приблизно в 10-ти метрах. Почувши шум, крик та побачивши, що рухається під модельна плита з опокою на ОСОБА_4 , побігла до пульта управління секціями рольгангів №1-3, який розташований в протилежному боці від пульта управління секціями рольгангів №4-6 і натиснула кнопку «СТОП». Секція рольгангів №3 перестала працювати, але в цей час під модельна плита з опокою притиснула ОСОБА_4 до секції рольгангів підйому та опускання напівформ (струшуючий стіл) - секція рольгангів №4. Слюсарі-ремонтники ОСОБА_11 та ОСОБА_13 покликали машиніста крана (кранівника) ОСОБА_15 , яка знаходилась в кабіні електромостового крану №12, який знаходився поблизу місця виконання ремонтних робіт. ОСОБА_15 опустила гак головного підйому, на якому були зачеплені цепні стропа, якими слюсарі-ремонтники зачепили підмодельну плиту з опокою за цапфи та відсунули її по секції рольгангів №3 від потерпілого. Після цього. Слюсарі-ремонтники ОСОБА_13 та ОСОБА_11 витягли ОСОБА_4 із технологічного приямка на майданчик обслуговування секції рольгангів підйому та опускання напівформ (струшуючий стіл) - секція рольгангів №4 та поклали його обличчям до низу. В цей час майстер ОСОБА_16 проходив вздовж поточної лінії №3 та побачив, що слюсарі-ремонтники ОСОБА_13 та ОСОБА_11 зсовують під модельну плиту з опокою за допомогою елкетромостового крану, після чого підійшов до слюсарів-ремонтників, які розповіли йому про те, що трапилось. ОСОБА_16 зателефонував начальнику зміни ОСОБА_12 та доповів про те, що трапилось, який в свою чергу, через диспетчера заводу, викликав медичного працівника медичного пункту підприємства ОСОБА_17 та швидку допомогу. Приблизно о 21 год. 30 хв. медичний працівник медичного пункту підприємства ОСОБА_17 , яка прибула на виклик, оглянула потерпілого, який був без свідомості та надала йому першу медичну допомогу. Швидка медична допомога по приїзду о 21 год. 53 хв. констатувала смерть електрогазозварювальника, зайнятого різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, ОСОБА_4 , що також підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим 12 вересня 2019 року Довгинцівським районним у місті Кривому Розі відділом держаної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. (т.1 а.с. 10)

Як слідує з акта спеціального розслідування нещасного випадку від 27 жовтня 2019 року форми Н-1/П (далі Акт від 27 грудня 2019 року), під час розслідування нещасного випадку, комісією було встановлено, що нещасний випадок зі смертельним наслідком, а саме смертю ОСОБА_4 , пов`язаний з виробництвом.

Відповідно до п.5 Акта 27 грудня 2019 року (а.с.16-17), до виду події, що стала причиною нещасного випадку є дія рухомих і таких, що обертаються, деталей обладнання, машин і механізмів. Причинами настання нещасного випадку визначено: основні - організаційна: невиконання посадових обов`язків, а саме: порушення п.3.3., 3.15 посадової інструкції начальника цеху ПІ 21-001, затвердженої директором персоналу та соціальних питань 23 лютого 2017 року; порушення п.3.3.2 посадвої інструкції начальника зміни ПІ 21-001, затвердженої директором з персоналу та соціальних питань 28 березня 2017 року; супутні - інші організаційні причини, невиконання вимог технологічної інструкції, порушення пункту 2 переліку операції «Ремонтные газопламенные и сварочные работы по секциям рольгангов (ремонт корпусов секций, промвалов секций, приводов секций)», абзац 3 «Технологических указаний» (Контролируемые параметры) «Технологической карты 14/5 ремонта для електрогазосварщиков Формовочная поточная линии №3», затвердженої в.о. директора з інжирінгу ТОВ «МЕТІНВЕСТ- КРМЗ» 20 лютого 2019 року.

Відповідно до п.8 Акта від 27 грудня 2019 року (а.с.38), винними в нещасному випадку визнано осіб, які допустили порушення вимог законодавства з охорони і гігієни праці, а саме:

- ОСОБА_18 - начальника сталефасонолеварного цеху ТОВ «МЕТІНВЕСТ- КРМЗ», який не забезпечив ведення технологічних процесів, експлуатацію обладнання, стійку і безаварійну роботу потенційно небезпечних об`єктів, безпечне проведення газонебезпечних, вогневих та інших робіт підвищеної небезпеки та не забезпечив провадження і функціонування системи управління охорони праці в цеху, чим порушено пункти 3.3, 3.15 посадової інструкції начальника цеху ПІ 21-001, затвердженої директором з персоналу та соціальних питань 23 лютого 2017 року;

- ОСОБА_12 - начальника зміни сталефасоноливарного цеху ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ», який не забезпечив безпечну організацію робіт, не проконтролював дотримання підлеглим персоналом інструкцій, правил та техніки безпеки, дотримання технологічних, виробничо-технічних інструкцій, чим порушено п. 3.3.2 посадової інструкції начальника зміни ПІ 21-001, затвердженої директором з персоналу та соціальних питань 28 березня 2017 року;

- ОСОБА_4 - електрогазозварника, зайнятого різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче третього класу небезпеки шостого розряду ремонтної служби сталефасоноліварного цеху (корпус 1) ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ», який під час виконання ремонтних робіт не дотримувався технологічних процесів по заходам безпеки при виконанні робіт, а саме, виконував роботу з порушенням технологічних вказівок по безпечному виконанню робіт, чим порушив п. 2 переліку операції «Ремонтные газопламенные и сварочные работы по секциям рольгангов (ремонт корпусов секций, промвалов секций, приводов секций)», абзац 3 «Технологических указаний» (Контролируемые параметры) «Технологической карты 14/5 ремонта для електрогазосварщиков Формовочная поточная линии №3», затвердженої в.о. директора з інжирінгу ТОВ «МЕТІНВЕСТ- КРМЗ» 20 лютого 2019 року.

Внаслідок нещасного випадку на виробництві, що призвів до смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно висновку від 01.11.2019 №477 Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», причиною смерті була сполучена тупа травма грудної клітини та хребта, яка ускладнилася розвитком травматичного шоку. Згідно МКХ - код основної причини смерті - Т06 .8. Код зовнішньої причини захворюваності та смертності - W23 .6. При судово-токсикологічному дослідженні доставленої крові та сечі з трупа етиловий спирт не виявлений (т. 2, а.с.192).

Визначаючи характер спору, суд виходить з обставин завдання шкоди дружині загиблого ОСОБА_4 - ОСОБА_1 в результаті нещасного випадку на виробництві під час виконання ОСОБА_4 трудових обов`язків, що стався в ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ», у зв`язку з чим між сторонами склались правові відносини, які регулюються положеннями ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, ст. 1168 ЦК України щодо відшкодування завданої моральної шкоди.

Згідно зі ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду по захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст.16, 23 ЦК України, відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч.2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці регламентовано ч.4 ст.43, ч.1 ст.46 Конституції України. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 4 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.13 Закону України «Про охорону праці», яку кореспондує ст.153 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 1167 ЦПК України закріплено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Положеннями ч.1 ст.237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 також роз`яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року «Кечко проти України» у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08 жовтня 2008 року, абз.9 п.5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 ЦК України та ст.237-1 КУпАП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду саме за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Як вбачається з акта, винними особами, які допустили порушення вимог законодавства з охорони і гігієни праці, що призвело до нещасного випадку 11 вересня 2019 року з ОСОБА_4 , визначено: ОСОБА_18 - начальника сталефасонолеварного цеху ТОВ «МЕТІНВЕСТ- КРМЗ»; ОСОБА_12 - начальника зміни сталефасоноливарного цеху ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ»; ОСОБА_4 - електрогазозварника, зайнятого різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче третього класу небезпеки шостого розряду ремонтної служби сталефасоноліварного цеху (корпус 1) ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ».

Причинами настання нещасного випадку визначено: основні - організаційна: невиконання посадових обов`язків, а саме: порушення п.3.3., 3.15 посадової інструкції начальника цеху ПІ 21-001, затвердженої директором персоналу та соціальних питань 23 лютого 2017 року; порушення п.3.3.2 посадової інструкції начальника зміни ПІ 21-001, затвердженої директором з персоналу та соціальних питань 28 березня 2017 року; супутні - інші організаційні причини, невиконання вимог технологічної інструкції, порушення пункту 2 переліку операції «Ремонтные газопламенные и сварочные работы по секциям рольгангов (ремонт корпусов секций, промвалов секций, приводов секций)», абзац 3 «Технологических указаний» (Контролируемые параметры) «Технологической карты 14/5 ремонта для електрогазосварщиков Формовочная поточная линии №3», затвердженої в.о. директора з інжирінгу ТОВ «МЕТІНВЕСТ- КРМЗ» 20 лютого 2019 року.

Таким чином, із вказаного акта чітко слідує, що вина в настанні нещасного випадку на виробництві, що стався з ОСОБА_4 , комісією встановлена як обопільна - не тільки відповідальних посадових осіб сталефасоноливарного цеху, а й самого працівника ОСОБА_4 .

При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що проведення з позивачем вступного - 19 грудня 2016 року, первинного - 06 червня 2019 року, та повторного -04 липня 2019 року інструктажів з охорони праці, хоча і є свідченням вжиття підприємством - роботодавцем заходів для забезпечення знань і умінь з охорони праці для безпечної роботи на підприємстві, однак здійснення відповідачем заходів для забезпечення працівникам безпечних умов праці, які фактично не забезпечили належного виконання вимог інструкції з охорони праці іншими посадовими особами підприємства не впливає на право позивача на відшкодування завданої шкоди.

Суд, на підставі медичних документів, що засвідчують причину смерті ОСОБА_4 , яка сталась внаслідок нещасного випадку на виробництві, з огляду на доведеність факту нещасного випадку на виробництві, приходить до висновку, що позивачу ОСОБА_1 дійсно була заподіяна моральна шкода завдана смертю її чоловіка ОСОБА_4 . Відтак доводи представника відповідача про недоведеність факту заподіяння позивачеві моральної шкоди є безпідставними.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність порушення відповідачем норм законодавства про охорону праці, що призвело до настання нещасного випадку на виробництві, в результаті якого спричинено смерть чоловіку позивачки, а тому саме на роботодавця - ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ» покладається обов`язок з відшкодування завданої моральної шкоди.

Посилання представника відповідача на те, що в настанні нещасного випадку комісією встановлена й вина ОСОБА_4 , суд вважає доречними та такими, що заслуговують на увагу при визначенні розміру відшкодування, однак не звільняють ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ» від відповідальності, адже вина підприємства в настанні нещасного випадку також встановлена та доведена. До того ж відповідно до ст.13 Закону України «Про охорону праці», саме роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує роз`яснення, викладені в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує характер отриманих позивачкою страждань внаслідок смерті близької людини - чоловіка, стаж роботи останнього на підприємстві відповідача до настання нещасного випадку, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках позивача. Суд також враховує наявність вини в настанні нещасного випадку у ОСОБА_4 , яка є доведеною в ході проведення спеціального розслідування нещасного випадку в ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ» комісією.

Окремо слід зазначити, що ступінь вини ОСОБА_4 в настанні нещасного випадку на виробництві, хоча і не визначена у відсотковому співвідношенні, однак з аналізу матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 11 вересня 2019 року, суд позарозумним сумнівом приходить до висновку, що його смерть настала не тільки з причин, що залежали від роботодавця, а й внаслідок порушення ним нормативних актів з охорони праці.

Виходячи з цих обставин, із засад розумності, виваженості та справедливості, а також з урахуванням конституційної значущості здоров`я як невідчужуваного та непорушного блага, що належить людині від народження і охороняється державою, беручи до уваги конкретні обставини по справі, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди дещо завищений, а тому визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 400 000 грн. із частковим задоволенням пред`явлених ОСОБА_1 позовних вимог.

Слід зазначити, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Щодо проведення оподаткування моральної шкоди, завданої позивачеві втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві, присудженої судом до відшкодування, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466) внесено зміни до п.п.164.2.14 «а» ст.164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23 травня 2020 року).

Так, відповідно до п.п.164.2.14 «а» ст.164 ПК України (з урахування змін, внесених Законом №466), до загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що з 23 травня 2020 року суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків - ОСОБА_1 внаслідок заподіяння моральної шкоди завданої втратою чоловіка, отже вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що розмір моральної шкоди у 400 000 грн. як такої, що заподіяна позивачеві внаслідок втрати чоловіка, необхідно стягнути з відповідача без урахування утримання з нього обов`язкових податків і зборів.

В свою чергу, що стосується вимог позивачки про стягнення з відповідача на її користь матеріальної шкоди в розмірі 28 407 грн., суд приходить до висновку про часткове задоволення зазначених вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Судом, встановлено, що відповідно до змісту квитанції на ритуальні послуги, ОСОБА_1 на поховання ОСОБА_4 були здійснені витратив в сумі 22 240 грн. 00 коп. (т. 1, а.с. 44), що підлягають стягнення з відповідача, як юридичної особи, винної в настанні нещасного випадку, внаслідок якого загинув ОСОБА_4 , за обставин встановлених судом.

Інша частина витрат ОСОБА_1 , в тому числі пов`язані з проведенням поминального обіду, який проводиться після поховання, не відносяться до витрат на поховання в розумінні ст. 1201 ЦК України, а отже, інша частина вимог позивача задоволенню не підлягає.

Також, що стосується витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 уклала договір про надання правової допомоги з адвокатом Поповим Є.В. від 05 лютого 2020 року. Зазначений договір передбачає, що розмір гонорару складає 40 000 грн. (п.3.1 договору).

Згідно ч. ч. 2, 3, 4 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що визначено ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

У постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19) викладено правовий висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У Рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, визначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги позивачем ОСОБА_1 надано договір про надання правової допомоги від 05.02.2020, акт виконаних робіт від 05.02.2020, розписка від 05.02.2020, із зазначенням, що вартість послуг складає 40 000 грн.

Аналізуючи підстави для задоволення вимог позивача ОСОБА_1 щодо стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 40 000 грн., суд враховує, що з огляду на зміст та обсяг проведеної роботи така робота, вочевидь, вимагала від адвоката витрат часу в обсязі, визначеному в акті виконаних робіт, при цьому заявлений перелік виконаних робіт, пов`язаних з підготовкою та участю у розгляді справи, не повною мірою узгоджується з наявними в матеріалах справи доказами на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд вважає за можливе визначити розмір витрат, що підлягає відшкодуванню, виходячи з критерію їх розумної необхідності.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат у розмірі 20 000 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно зі ст.141 ЦПК України, суд враховує звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», та характер позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я, визначеної у грошовому вимірі, яка є майновою. У зв`язку з цим суд вважає за необхідне судовий збір в розмірі 840 грн. 00 коп. стягнути з відповідача на користь позивача, в рахунок відшкодування судового збору сплаченою останньою, а також, з відповідача в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України (з розрахунку: 1% від суми моральної шкоди, присудженої до стягнення, але не менше 840 грн. 80 коп., враховуючи суму судового збору сплачену позивачем).

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Криворізький ремонтно-механічний завод» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди членові сім`ї працівника, який загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Криворізький ремонтно-механічний завод» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 400 000 (чотириста тисяч) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди членові сім`ї працівника, який загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Криворізький ремонтно-механічний завод» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 22 240 (двадцять дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат на поховання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Криворізький ремонтно-механічний завод» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 841 (вісімсот сорок одну) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Криворізький ремонтно-механічний завод» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування понесених витрат на оплату правової допомоги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Криворізький ремонтно-механічний завод» в дохід держави судовий збір в розмірі 3 381 (три тисячі триста вісімдесят одну) грн. 40 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати складання судового рішення шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ - КРИВОРІЗЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», код ЄДРПОУ 35484610, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Заводська, 1.

Повне рішення суду було складено та підписано 19 вересня 2021 року.

Суддя О.І. Євтушенко