Рішення № 100147612, 05.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2021 року м. Київ № 640/12638/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпровизнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення з розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.12.2019 про призначення пенсії за віком згідно зі статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 26.12.2019 про призначення пенсії за віком згідно зі статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняти відповідне рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач засобами поштового зв`язку звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії, водночас позивачем протиправно відмовлено у розгляді заяви з огляду на те, що питання про призначення пенсії розглядається за умови особистого звернення особи до пенсійного органу з заявою встановленого зразка. Позивач стверджує, що вимога пенсійного органу щодо подання заяви встановленого зразка є надмірно формальною, оскільки подана позивачем заява про призначення пенсії, яка складена у довільній формі, очевидно дає змогу оцінити намір заявника.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні, оскільки законодавством передбачено, що заява про призначення пенсії подається до пенсійного органу виключно особисто або через уповноваженого представника. При цьому, у разі звернення за призначенням пенсії поштою такі заяви розглядаються у порядку Закону України «Про звернення громадян», оскільки вони не є заявами про призначення пенсії у розумінні Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 направив до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва засобами поштового зв`язку заяву про призначення пенсії від 26.12.2019, яка складена у довільній формі.

26.02.2020 поштове відправлення № 0200244471640 було повернуто відправнику із зазначенням причини повернення - за закінченням терміну зберігання.

03.03.2020 позивач направив засобами поштового зв`язку до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заяву про призначення пенсії (повторно), а 30.04.2020 додатково направив засобами поштового зв`язку заяву про надання додаткових документів до заяви про призначення пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 15.05.2020 № 2600-0314-8/60980 повідомило ОСОБА_1 , що у зв`язку з відсутністю заяви встановленого зразка, яка подана до органу, що призначає пенсію, особисто або через представника, відсутні підстави для призначення пенсії за віком.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви про призначення пенсії, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною першою статті 44 Закону визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, орган, що призначає пенсію розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку заява про призначення пенсії непрацюючим особам подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Заява про призначення пенсії працюючим особам подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації за місцезнаходженням такого підприємства, установи та організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність рішення щодо нерозгляду заяви позивача та відмови позивачу в призначенні пенсії за віком за відсутності особистого безпосереднього звернення позивача до пенсійного органу.

Суд погоджується з позивачем, що заява про призначення пенсії може подаватись і в довільній формі, дотримуватись встановленої форми необов`язково, оскільки з поданої позивачем заяви можливо чітко встановити намір заявника, а саме: призначення пенсії. Крім того, важливим є те, що до заяви позивачем було долучено ряд документів, які подаються саме при призначенні пенсії.

Натомість, позивачем залишено поза увагою вимогу частини першої статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також положення підзаконних нормативно-правових актів, якими визначено, що заява про призначення пенсії має подаватись до пенсійного органу особисто або через представника.

Так, відповідно до пункту 4.2 Порядку, при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Тобто, визначена процедура призначення передбачає особисте звернення особи до пенсійного органу або звернення до пенсійного органу її представника, оскільки при такому зверненні посадова особа Пенсійного фонду України має можливість ідентифікувати заявника або його представника, тоді як при звернення особи поштою відсутня можливість належним чином ідентифікувати заявника.

Крім того, згідно пункту 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Пунктом 2.23 Порядку № 22-1 передбачено, що документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Позивачем заява надсилалась поштою, а не подавалась особисто. Суд звертає увагу на те, що згідно чинних норм, необхідність подавати оригінали певних документів передбачена в обов`язковому порядку відразу при подачі відповідної заяви, але не на вимогу органу Пенсійного фонду України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивачем не було дотримано обов`язкових вимог при подачі заяви про призначення пенсії на пільгових умовах, а саме - звернення до органу, що призначає пенсію, особисто або через представника.

Зазначена вимога прямо передбачена Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та їй кореспондує положення Порядку № 22-1. Натомість, можливість звернення особи за призначення поштою не передбачена.

Відтак, у органу, що призначає пенсію, не виникло обов`язку подані документи розглянути, дослідити та прийняти рішення про призначення пенсії чи відмову у її призначенні на підставі поданих документів. Отже, право позивача на пенсію за віком зможе бути досліджене судом лише після того, як позивач належним чином (особисто або через представника) звернеться до відповідного органу, що призначає пенсію, та отримає відповідне рішення, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов