Рішення № 100147379, 06.10.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5007/19

Провадження № 2/0182/988/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2021 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рибакової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом (а.с.4-6), посилаючись на наступні обставини.

ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернувся до позивача, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 22.06.2010 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 8000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п.2.1.1.2.3.,2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Одночасно пунктом 1.1.3.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.1 до обов`язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг.

У порушення ст.ст.526,527,530,1054 ЦК України та умов Договору відповідач зобов`язання за вказаним Договором належним чином не виконав.

Станом на 01.07.2019 року заборгованість відповідача за Договором склала 38851 грн. 50 коп., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 11185 грн. 62 коп., заборгованість за простроченим тілом кредиту - 10988 грн. 37 коп., заборгованість за нарахованими відсотками - 0 грн. 00 коп., пеня за прострочене зобов`язання - 13616 грн. 36 коп., пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн. - 734 грн. 89 коп., штраф (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп., штраф (процентна складова) - 1826 грн.26 коп.

Тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором у розмірі 38851 грн. 50 коп. та понесені ним судові витрати.

Разом з позовною заявою представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення по справі не заперечує, вказав, що необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання з боку банка відсутні (а.с.3).

Ухвалою судді від 24.09.2019 року позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відкрито провадження по справі (а.с.41,42).

Ухвалою суду від 11.02.2020 року позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було вирішено розглянути заочно на підставі наявних у справі доказів (а.с.45).

Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.02.2020 року (а.с.46-48)), ухваленим у справі № 182/5007/19 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за Договором № б/н від 22.06.2010 року за тілом кредиту - 11185 грн. 62 коп. (одинадцять тисяч сто вісімдесят п`ять грн. 62 коп.), заборгованість за простроченим тілом кредиту - 10988 грн. 37 коп. (десять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім грн. 37 коп.), заборгованість за нарахованими відсотками - 0 грн. 00 коп. (нуль грн. 00 коп.), пеня за прострочене зобов`язання - 13616 грн. 36 коп. (тринадцять тисяч шістсот шістнадцять грн. 36 коп.), пеня за несвоєчасність сплати боргу - 734 грн. 89 коп. (сімсот тридцять чотири грн. 89 коп.), штраф (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп. (п`ятсот грн. 00 коп.), штраф (процентна складова) - 1826 грн. 26 коп. (одна тисяча вісімсот двадцять шість грн. 26 коп.), а всього до стягнення - 38851 грн. 50 коп. (тридцять вісім тисяч вісімсот п`ятдесят одна грн. 50 коп.); стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп. (а.с.46-48).

Ухвалою суду від 12.01.2021 року (а.с.72-74) заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.02.2020 року ухваленого у справі № 182/5007/19 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено; поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення; скасовано заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.02.2020 року ухвалене у справі № 182/5007/19 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Копію ухвали суду від 12.01.2021 року отримано представником відповідача 15.01.2021 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка (а.с.77).

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

27.01.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.78-81), згідно якого позов визнає частково в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10988,37 грн. Вказав, що у 2010 році ним підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Вважає, що матеріали позову не містять підтверджень, що саме додані до матеріалів справи Витяг з тарифів та Витяг з Умов були надані йому для ознайомлення, що на момент отримання ним кредитних коштів вони містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та зокрема у зазначених у цих документах розмірах і порядках нарахування. Вказав, що вимога по стягненню відсотків є завищеною. Послався на правовий висновок Великої Палати Верховного суду України по справі № 342/180/17-ц від 03.07.2019 року. Вважає, що оскільки позивачем порушені вимоги законодавства щодо прозорості та зрозумілості умов Договору, задоволенню підлягає лише вимога про стягнення основної заборгованості.

03.02.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив з додатками (а.с.86-96,97-109), в якій зазначено наступне. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. На підставі заяви відповідачу було відкрито картковий рахунок, ключем до якого є пластикова картка, яку отримав відповідач та мобільний телефон, який вказав відповідач. З розрахунку заборгованості та виписки про рух коштів вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції). Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справ не призначались. Зазначив, що при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Сплата неустойки, штрафів, пені передбачена законодавством.

05.02.2021 року від відповідача надійшли заперечення (а.с.112-114), згідно яких позов визнає частково в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10988,37 грн. Вказав, що позивачем не подано доказів щодо того, що сторонами кредитного договору від 22.06.2010 року були узгоджені усі суттєві умови договору. Зазначив, що підтримує викладене у відповіді на позовну заяву.

12.02.2021 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (а.с.119,119-на звороті), згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором від 22.06.2010 року, яка станом на 28.01.2021 року становить 29922 грн. 15 коп. та складається з наступного: заборгованість за простроченим тілом кредиту - 22173 грн. 99 коп., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 - 7748 грн. 16 коп., а також понесені судові витрати.

24.02.2021 року до суду від позивача надійшли пояснення з додатками (а.с.134-142), до яких не додано доказів, що підтверджують надіслання вказаних пояснень відповідачу. Надання письмових пояснень позивачем нормами ЦПК не передбачено. Тому суд не бере до уваги надані позивачем письмові пояснення.

23.02.2021 року від відповідача надійшов відзив на уточнену позовну заяву (а.с.146), згідно якого у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі. Вказав, що згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог у нього відсутня заборгованість за тілом кредиту та заборгованість за нарахованими відсотками, проте є заборгованість за простроченим тілом кредиту та заборгованість за відсотками на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України.

26.03.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на уточнену позовну заяву (а.с.153-155), в якій позивач послався на обставини викладені у відповіді на відзив. Додатково зазначено, що виписка по картковому рахунку та розрахунку заборгованості є належними та допустимими доказами у справі. Заборгованість за тілом кредиту - витрати клієнта за рахунок кредитного ліміту, заборгованість за простроченим тілом - це заборгованість за тілом кредиту, строк сплати якого минув, тобто це частина витраченого клієнтом кредитного ліміту, яка вже має бути погашена клієнтом станом на конкретну дату.

01.04.2021 року від відповідача надійшли заперечення (а.с.161-164), згідно якого у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі, в обґрунтування чого послався на раніше викладені ним обставини. Також вказав, що позивач не пояснив, що таке прострочене тіло кредиту, як нараховується заборгованість за відсотками на прострочений кредит.

14.05.2021 року до суду від позивача надійшли письмові пояснення (а.с.168-174), в яких позивач послався на раніше викладені ним обставини.

Ухвалою суду від 12.01.2021 року відповідачу зокрема встановлено строк надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали; зобов`язано відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу; зазначено, що відзив має відповідати вимогам ст.178 ЦПК України; у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України); встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин третьої-п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи; встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня вручення відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин третьої-п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи (а.с.72-74).

Відповідно до ч.2 ст.174 ЦПК України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Копію ухвали суду від 12.01.2021 року учасниками справи отримано, що підтверджується матеріалами справи (а.с.75,77).

Враховуючи те, що ухвалу суду від 12.01.2021 року сторонами отримано, те, що позивачем до суду надано відзив на заяву від 16.06.2021 року, а не відповідь на відзив, тому суд не приймає та не розглядає наданий позивачем відзив на заяву та відповідно подану відповідачем заяву від 29.07.2021 року, та подану позивачем 13.08.2021 року відповідь на заяву.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Згідно зі ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору.

Судом встановлено, що 22.06.2010 року між сторонами був укладений кредитний Договір № б/н (далі - Договір). Відповідачем ОСОБА_1 підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 22.06.2010 року, отримано дебетову особисту картку (а.с.12,12-на звороті).

Як вбачається з Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 22.06.2010 року, відповідач підтвердив свою згоду на те, що дана Заява разом з Пам`яткою Клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним і Банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у Заяві. Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банка, які були йому надані для ознайомлення в письмовому вигляді.

У розділі «відмітки банку» 22.06.2010 року проставлений підпис працівника банку щодо перевірки правильності та достовірності відомостей. Відомості про кредитний ліміт та умови його отримання в заяві відсутні.

Визнання угоди відповідачем є факт користування картрахунку та використання кредитних коштів, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача (а.с.97-103).

Як вбачається з Виписки по особовому рахунку боржника ОСОБА_1 за період з 22.06.2010 по 27.01.2021 року (а.с.97-103), 22.11.2010 року відбулось збільшення кредитного ліміту - 1500 грн. 00 коп.; 07.11.2012 року відбулось збільшення кредитного ліміту - 1500 грн. 00 коп.; 22.04.2011 року відбулось зменшення кредитного ліміту - 1220 грн. 00 коп.; 06.11.2012 року відбулось збільшення кредитного ліміту - 2000 грн. 00 коп.; 08.08.2013 року відбулось збільшення кредитного ліміту - 4000 грн. 00 коп.; 11.08.2013 року відбулось збільшення кредитного ліміту - 4200 грн. 00 коп.; 20.01.2014 року відбулось збільшення кредитного ліміту -5200 грн. 00 коп.; 14.05.2014 року відбулось збільшення кредитного ліміту - 6200 грн. 00 коп. (а.с.99).

До кредитного договору банк додав Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с.13,14-28).

Згідно розрахунку заборгованості боржника ОСОБА_1 , наданого позивачем до заяви про зменшення позовних вимог (а.с.120-126), станом на 28.01.2021 року заборгованість відповідача за Договором становить 29922 грн. 15 коп., яка складається з наступного: заборгованість за простроченим тілом кредиту - 22173 грн. 99 коп., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 - 7748 грн. 16 коп.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві ОСОБА_1 № б/н від 22.06.2010 року процентна ставка не зазначена. Також у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, також заява не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 22.06.2010 року року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву позичальника, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим позивачем, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 року в справі №342/180/17, провадження №14-131цс19.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про порядок погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 22.06.2010 року шляхом підписання заяви.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, то слід зазначити наступне.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду відхиляє аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. Цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, урегульовані частиною другою статті 625 цього Кодексу, згідно яких на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Такі проценти підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тому, за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України, як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення, підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Таким чином, якщо строк кредитування закінчився або кредитор реалізував своє право на дострокове повернення кредиту, то з цього моменту припиняється нарахування процентів за кредитом і позичальник зобов`язаний сплатити неустойку та суми передбачені статтею 625 ЦК України.

Верховний Суд України у Постанові від 22 жовтня 2014 року у справі №127цс14 висловив правовий висновок про те, що строк дії картки є кінцевим терміном кредитування.

Отже, позивач має право на стягнення відсотків, нарахованих на прострочений кредит відповідно до ст. 625 ЦК України, з моменту пред`явлення вимоги про дострокове повернення суми заборгованості за кредитом або ж після закінчення строку кредитування, тобто строку діє кредитної картки.

За змістом позовної заяви, вимоги про стягнення відсотків, нарахованих на прострочений кредит відповідно до ст. 625 ЦК України, пред`явлені станом на 28.01.2021 року, й матеріали справи не містять відомостей щодо того, в якому ж саме порядку заявлено ці вимоги - з моменту пред`явлення вимоги про дострокове повернення суми заборгованості за кредитом, або ж після закінчення строку кредитування, тобто строку діє кредитної картки.

Доказів щодо перевипуску картки відповідача, строку її дії позивачем не надано.

За викладених обставин суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення цих позовних вимог.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, обумовлених у письмовому вигляді у кредитному договорі, укладеному між сторонами 22.06.2010 року шляхом підписання заяви.

Суд звертає увагу на те, що заборгованість по тілу кредиту, в межах підписаної відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 22.06.2010 року, на підставі якої йому було видано картку та встановлено кредитний ліміт, не може перевищувати граничну суму, яку кредитор надає позичальникові, тобто кредитний ліміт, який в даному випадку встановлений 14.05.2014 року в розмірі 6200 грн. 00 коп.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № б/н від 22.06.2010 року за тілом кредиту - 6200 грн. 00 коп., в інших вимогах слід відмовити за недоведеністю.

Судовий збір з відповідача на користь позивача стягненню не підлягає, оскільки відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Відповідач ОСОБА_1 має ІІ групу інвалідності (а.с.63), тобто відноситься до переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.8,42 Конституції України, ст.ст.1,3,15,16,509,526,626-629,633,638,1054,1055 ЦК України, ст.ст.12,13,81,89,141,259,263-265,268,354, п.п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ - 14360570) заборгованість за Договором № б/н від 22.06.2010 року за тілом кредиту - 6200 грн. 00 коп. (шість тисяч двісті грн. 00 коп.).

В іншому - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В. В. Рибакова