Рішення № 100146789, 06.10.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року справа № 580/5964/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Руденко А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Данілової О.С.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Шаповала О.А. (за довіреністю),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу №580/5964/21 за позовом ОСОБА_1 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 1700 гривень, винесену 28 липня 2021 старшим державним виконавцем Придніпровського ВДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) Шаповалом О.А. в межах виконавчого провадження №66049034.

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 12 000 гривень, винесену 5 серпня 2021 старшим державним виконавцем Придніпровського ВДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) Шаповалом О.А. в межах виконавчого провадження №66049034.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що 10 січня 2019 Апеляційний суд Черкаської області виніс постанову у справі №711/10059/17, якою скасував рішення Придніправського районного суду м. Черкаси від 04.06.2018 та зобов`язав позивачку не перешкоджати ОСОБА_2 користуватися кухнею літ 2.2 та коридором літ. 2.1 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . 14.07.2021 відповідачем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі №711/10059/17 від 02.07.2021.

28 липня 2021 старший державний виконавець Шаповал О.А. прибув до будинку АДРЕСА_1 , та склав акт, яким встановив, що боржник (позивачка) самостійно не усунув перешкоди у користуванні кухнею літ. 2.2 та коридором літ. 2.1, при відкритті виконавчого провадження боржник був повідомлений про зобов`язання виконати рішення. В цей же день відповідач виніс постанову про накладення штрафу у сумі 1700 грн.

Також 5 серпня 2021 року відповідач виніс постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 12 000 грн і постанову про закінчення виконавчого провадження.

Не погоджуючись з вказаними постановами, позивач зазначає, що отримала постанову про відкриття виконавчого провадження 29 липня 2021 року, тому на момент проведення виконавчої дії та складання акту від 28 липня 2021 року не була повідомлена про початок примусового виконання рішення суду, в той час як у постанові про відкриття виконавчого провадження було надано строк для самостійного виконання рішення суду – 10 робочих днів. Врахувавши кількість вихідних днів, перевірка виконання рішення повинна бути здійснена не раніше 29.07.2021.

Крім цього, всупереч вимогам абз. 3 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець перед початком виконавчих дій не роз`яснив понятим їх права та обов`язки, про що свідчить зміст акта від 28.07.2021.

Щодо виконання рішення апеляційного суду, то дверний отвір між кімнатами літ. 3.1 та літ. 3.2 надає можливість попасти ОСОБА_2 до кухні та коридору. Проте ще у січні 2019 ОСОБА_2 заблокувала дверний отвір зі своєї сторони. Позивач після винесення рішення Апеляційного суду Черкаської області від 10.01.2019 розблокувала зі своєї частини дверний отвір між приміщеннями літ. 3.1 та літ. 2.3 і надала можливість ОСОБА_2 користуватись кухнею та коридором, тобто добровільно виконала судове рішення.

За вказаних обставин вважає, що підстави для накладення штрафу та стягнення судового збору відсутні.

Відповідач відповідь на відзив не надав.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 зазначила, що позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові та електронні докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 10.01.2019 у справі №711/10059/17, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 27.05.2021, зобов`язано ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 користуватись кухнею літ. 2.2 та коридором літ. 2.1 в будинку за адресою АДРЕСА_1 .

02.07.2021 Придніпровський районний суд м. Черкаси видав виконавчий лист по справі №711/10059/17.

14.07.2021 старшим державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шаповалом О.А. було винесено постанову ВП №66049034 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.07.2021 по справі №711/10059/17.

Згідно з п. 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.07.2021 ВП №66049034 ОСОБА_3 було зобов`язано виконати рішення протягом 10 робочих днів.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.07.2021 ВП №66049034 була направлена боржнику ОСОБА_3 за адресою фактичного місця проживання – АДРЕСА_2 , та згідно скріншоту Укрпошти отримана нею 29.07.2021, та на адресу місця проведення виконавчих дій – АДРЕСА_1 .

З письмових та усних пояснень встановлено, що ОСОБА_2 забрала повідомлення про поштове відправлення за адресою АДРЕСА_1 , з поштової скриньки та поклала його до поштової скриньки будинку, у якому проживає донька позивачки.

28.07.2021 старший державний виконавець Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси (м. Київ) Шаповал О.А. здійснив перевірку виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.07.2021 по справі №711/10059/17 та встановив, що боржник самостійно рішення суду не виконав.

Перевірка була здійснена у присутності стягувача ОСОБА_2 та понятих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Копію акта позивач отримала 29.07.2021.

На підставі акта від 28.07.2021 відповідач виніс постанову від 28.07.2021 ВП №66049034, якою на підставі ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання рішення протягом 10 робочих днів з моменту відкриття провадження у справі застосував до позивачки штраф у сумі 1700 грн.

Після повторної перевірки 05.08.2021 державним виконавцем було встановлено, що з вхідних дверей до приміщення кухні літ. 2.1 знято замок, боржником рішення суду виконано.

05.08.2021 відповідач прийняв постанову ВП №66049034, якою керуючись ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» стягнув з боржника (позивачки) виконавчий збір у сумі 12 000 гривень.

Також згідно з постановою державного виконавця від 05.08.2021 ВП №66049034 виконавче провадження було закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що відносини щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулюються Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 №1404-VІІІ (у подальшому – Закон №1404).

Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” №1404-VІІІ від 02.06.2016 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. (далі – Закон №1404).

Згідно частини 1 статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону №1404 визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно частини 5 статті 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно ч. 6 ст. 26 Закону №1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону №1404 копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначений ст. 63 Закону №1404.

Так, згідно з ч. 1 ст. 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вказаних норм вбачається, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 року по справі №0840/3476/18, від 19.09.2019 року по справі №686/22631/17 та від 07.11.2019 року по справі №420/70/19 та відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.07.2021 ВП 66049034, направлена за адресою, вказаною у виконавчому листі: АДРЕСА_3 і отримана позивачкою 29.07.2021, отже позивачка була позбавлена можливості виконати рішення суду у десятиденний строк, встановлений пунктом 2 вказаної постанови, тобто до моменту перевірки державним виконавцем 28.07.2021, з незалежних від неї причин.

Щодо направлення постанови про відкриття виконавчого провадження за адресою АДРЕСА_1 , то відповідач не надав доказів її отримання позивачкою.

В свою чергу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 пояснила, що забрала поштове повідомлення із поштової скриньки та поклала його до поштової скриньки будинку, у якому проживає дочка позивачки, що також не підтверджує отримання позивачкою постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.07.2020.

Враховуючи, що позивачка не виконала вимоги постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.07.2021 з поважної причини, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця від 28.07.2021 ВП№66049034 про накладення штрафу у сумі 1700 грн. прийнята безпідставно і підлягає скасуванню.

Щодо постанови державного виконавця від 05.08.2021 ВП№66049034 про стягнення виконавчого збору у сумі 12000 гривень суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно частини 3 статті 27 Закону №1404 за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно частини 4 статті 27 Закону №1404 державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 №489/20802, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Згідно вказаних приписів стягнення виконавчого збору пов`язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору та винести постанову про стягнення виконавчого збору.

Згідно правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07.03.2018 у справі №750/7624/17, стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з постанови Апеляційного суду Черкаської області від 10.01.2019, предметом розгляду у справі було усунення ОСОБА_3 перешкод у користуванні ОСОБА_2 кухнею літ. 2.2 та коридором літ. 2.1 в будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Апеляційним судом Черкаської області встановлено, що між сторонами склався порядок користування будинком, за яким ОСОБА_3 користується приміщеннями №№ 2-1-2-5 будинку загальною площею 42,3 кв.м, ОСОБА_6 користується приміщеннями №1-1 – 1-7 будинку загальною площею 60,6 кв м; ОСОБА_2 користується приміщеннями будинку №№ 3-1 – 3-3 загальною площею 24,3 кв м.

Відповідач ОСОБА_3 змінивши вхідні двері до приміщення №№2.1 -2.5 будинку та не надавши ключі від вхідних дверей позивачу ОСОБА_2 , вчинила перешкоди у доступі останньої в тому числі до місць загального користування, в яких знаходиться обладнання для опалення (газовий котел та прилад обліку) та газова плита для приготування їжі.

Отже Апеляційним судом Черкаської області було встановлено, що ОСОБА_3 вчинила перешкоди ОСОБА_2 у користуванні приміщеннями загального користування кухнею літ. 2.2 та коридором літ. 2.1 шляхом закриття вхідних дверей до приміщення коридору літ. 2.1.

Згідно акту державного виконавця від 28.07.2021 на момент перевірки вхідні двері до коридору літ. 2.1 були закриті на замок.

Позивач у судовому засіданні пояснила, що відкрила замок 29.07.2021.

Представник відповідача державний виконавець Шаповал А.О. у судовому засіданні пояснив, що на час повторної перевірки 05.08.2021 вхідні двері були відкриті.

Вказані обставини свідчать, що до відкриття виконавчого провадження позивач не виконала постанову Апеляційного суду Черкаської області від 10.01.2019, тому державний виконавець виніс постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 12000 гривень на законних підставах, і яка скасуванню не підлягає.

Суд не погоджується з доводами позивачки про те, що вона розблокувала вхідні двері між приміщеннями літ. 2.3 та літ. 3.1, оскільки з постанови Апеляційного суду Черкаської області від 10.01.2019 чітко вбачається, що перешкодою у користуванні приміщеннями кухні і коридору є вхідні двері до приміщення коридору літ. 2.1, а наявність чи відсутність доступу до кухні і коридору через інші приміщення не була предметом судового розгляду.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Інші доводи учасників справи не мають значення для її вирішення, тому суд не надає їм правової оцінки.

Згідно ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 позивачці зменшено розмір судового збору та встановлено, що судовий збір складає 1224,40 грн.

Враховуючи зменшення суми судового збору судові витрати у сумі 612,20 підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.,

Керуючись статтями 241-245, 250, 268, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) від 28 липня 2021 ВП№66049034 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (пр. Хіміків, 50, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 34998092) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору у сумі 612 (шістсот дванадцять) гривень 20 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий А.В. Руденко