Рішення № 100146139, 06.10.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4991/21

РІШЕННЯ

іменем України

06 жовтня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області щодо невиплати ОСОБА_1 , як члену сім`ї потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві, одноразової допомоги у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вставленого законом на день настання права на страхову виплату;

- зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області виплатити ОСОБА_1 , як члену сім`ї потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві, одноразової допомоги у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.11.2020 з його матір`ю - ОСОБА_2 , яка перебувала у трудових відносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Діадема Д", стався нещасний випадок на виробництві зі смертельними наслідками. Внаслідок нещасного випадку складено акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П від 24.11.2020. Це зумовило звернення до відповідача з заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги для сім`ї внаслідок смерті потерпілого у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, що передбачено частиною 6 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Проте вказаної допомоги не отримав.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що для отримання одноразової допомоги як члену сім`ї померлого, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка передбачена частиною 6 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", позивач повинен бути членом сім`ї померлої ОСОБА_2 . Проте надана позивачем довідка №1084 від 03.02.2021 підтверджує лише факт його реєстрації, а також реєстрації ще трьох осіб за однією адресою ( АДРЕСА_1 ), не визначаючи родинні стосунки з померлою. Тобто вказана довідка не може бути належним доказом, який підтверджує всі необхідні умови (складові) поняття "сім`я", а саме: спільне проживання; пов`язання спільним побутом; наявність взаємних прав та обов`язків. Крім того, ОСОБА_2 фактично на день смерті проживала в м. Івано-Франківськ, де і стався нещасний випадок.

До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що форма, за якою складена довідка №1084 від 03.02.2021 не містить графи "родинні стосунки з померлим". Натомість відомості про ступінь споріднення підтверджуються, зокрема, свідоцтвом про народження. Звертає увагу на те, що ОСОБА_2 перебувала в м. Івано-Франківськ у відрядженні, про що свідчить зміст акту спеціального розслідування нещасного випадку від 24.11.2020.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.04.2021 відкрито провадження у цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , виданим 25.07.1986.

ОСОБА_2 відповідно до наказу ТОВ "Діадема Д" про відрядження №71/В-2020 від 30.10.2020 була відправлена для проведення ремонтних робіт у м. Івано-Франківськ з 02.11.2020 по 06.11.2020. Надалі термін відрядження було продовжено.

В результаті нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла. Стосовно цієї обставини було складено акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 10 листопада 2020 року о 08 год. 20 хв. за формою Н-1/П.

Згідно з довідкою відділу з питань реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області №1084 від 03.02.2021 про спільне проживання та/або ведення спільного господарства ОСОБА_1 проживав разом з ОСОБА_2 на день її смерті за адресою: АДРЕСА_1 . За цією адресою також зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки управління соціального захисту населення Старокостянтинівської міської ради від 07.04.2021 №08/1876/2021 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, та користується пільгами на житлово-комунальні послуги.

Позивач звернувся до відповідача з заявою щодо виплати одноразової допомоги на сім`ю в разі смерті потерпілого, відповідно до частини 6 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Листом від 10.02.2021 №15-Б відповідач відмовив у виплаті одноразової допомоги з посиланням на недоведеність факту ведення позивачем з ОСОБА_2 спільного господарства та те, що вони мали взаємні права та обов`язки.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини 6 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім`ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Згідно з частиною 1 статті 4 Сімейного кодексу України особа, яка досягла шлюбного віку, має право на створення сім`ї.

Приписами частини 2 статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Відповідно до частини 4 статті 3 Сімейного кодексу України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з абзацом 5 пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї" членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом в постанові від 31.03.2020 у справі №205/4245/17.

Отже, для того, щоб особа вважалася членом сім`ї потерпілого, у цьому випадку недостатньо лише факту їх проживання за однією адресою, оскільки крім проживання повинні існувати спільний побут та наявність взаємних прав та обов`язків.

ОСОБА_1 станом на день нещасного випадку було 34 роки, що свідчить про те, що він був повнолітньою особою.

Довідка відділу з питань реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області №1084 від 03.02.2021 про спільне проживання та/або ведення спільного господарства підтверджує лише факт реєстрації чотирьох осіб за однією адресою, навіть не зазначивши родинні стосунки з померлою.

Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що довідка №1084 від 03.02.2021 не може бути належним доказом, який підтверджує всі необхідні умови (складові) поняття "сім`я" - спільне проживання, пов`язання спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків.

Таким чином, факт того, що ОСОБА_1 був членом сім`ї ОСОБА_2 на день її смерті не встановлений. При цьому в порядку адміністративного судочинства цей факт встановити неможливо, оскільки відповідно до статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд, в порядку цивільного судочинства, встановлює факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не встановлено іншого порядку їх встановлення.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що дії відповідача є правомірними, оскільки відповідач не є органом, уповноваженим на встановлення юридичного факту.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлення відсутності підстав для задоволення позовних вимог, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) Відповідач:Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області (вул. Проскурівська 18, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 41316723) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк