Рішення № 100145908, 06.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 жовтня 2021 року № 520/15406/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Зінченко А.В.,розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 37764460) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила суд:

-визнати дії Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Зміївського районного відділу - незаконними;

-зобов`язати Державну міграційну службу України в Харківській області визнати належними документи, що підтверджують той факт, що сестра ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, у період з 16.01.1991 по 30.06.1993 роки постійно проживала та була зареєстрована в м. Харків та продовжити розгляд звернення ОСОБА_1 з питань набуття громадянства України за ч. 1 ст. 8 Закону України “Про громадянство України”.

-судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач понад п`ять років законно проживає на території України за адресою: АДРЕСА_2 .

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Зміївського районного відділу ДМС України в Харківській області із питань набуття громадянства України на підставі ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про Громадянство» за територіальним походженням.

Позивачем було надано всі передбачені п. 31 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року № 15.

24.06.2021 направлено відповідь у якій відмовлено у прийнятті заяви та рекомендовано звернутися до суд з підстав неналежності документів, що підтверджують проживання її єдинокровного родича на території України.

Позивач вважає вказане рішення незаконним, протиправним, просить його скасувати, а тому звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

02.06.2021 надійшла заява ОСОБА_1 щодо надання роз`яснень відносно отримання громадянства України відповідно до ст. 8 Закону України «Про громадянство України».

Судом встановлено, що позивач просила саме надати їй роз`яснення, яким чином вона може набути правового зв`язку із державою Україна, враховуючи, що має сестру, яка проживала на території України до 24.08.1991.

Вказана заява була розглянута відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян». Відповідно до положень статті 3 даного Закону заява - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Суд вказує, що згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вказаних норм Зміївським РВ ГУДМС України в Харківській області було розглянуто заяву ОСОБА_1 та надано вичерпні роз`яснення щодо порядку формування необхідних документів. Детально зазначено, яким документом має бути підтверджено факт постійного проживання на території України сестри заявниці - відповідним рішенням суду.

Відповідь надана 24.06.2021 з дотриманням строків, передбачених статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».

Крім того, положеннями п. 31 Порядку № 215 передбачено чіткий перелік документів, котрі подаються заявником для набуття громадянства України відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України». -

Для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра якої постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також: а) документ, що підтверджує факт постійного проживання рідних (повнорідних та неповнорідних) брата чи сестри заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту; б)документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з рідними (повнорідними та неповнорідними) братом чи сестрою, які постійно проживали на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.

Пунктом 24 передбачено, що особа подає:

а) заяву про набуття громадянства України за територіальним

походженням;

б)дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм);

в)один із таких документів:

-декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства;

зобов`язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;

-декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;

-декларацію про відмову особи, яка є громадянином Російської Федерації і зазнала переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), - для іноземців, які є громадянами Російської Федерації та зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності;

-заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.

Також судом встановлено, що заява ОСОБА_1 подана в довільній формі, не відповідає встановленій наказом МВС України № 715 від 16.08.2012 формі щодо затвердження заяви про набуття громадянства України (форма № 3).

Крім того, ОСОБА_1 зверталась до підрозділу міграційної служби з питанням щодо надання їй роз`яснень про можливість отримати громадянство України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача стосовно порядку та результату розгляду заяви позивачки відповідають вимогам чинного законодавства України, а відтак є законними.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання відповідача визнати належними документи, що підтверджують факт постійного проживання на території України у період з 16.01.1991 по 30.06.1993 сестри позивачки, ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що відповідно п. 5) ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Наведений у ст. 293 ЦПК України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

Правова позиція щодо встановлення фактів, які мають юридичне значення, викладена і в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р.

Положеннями п. 1 даної Постанови визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

-згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

-чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

-заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

-встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму рішення, постановлене у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно відповідати вимогам статей 203, 275 ЦПК. Суд повинен також навести в рішенні докази в підтвердження висновку про обставини, що мають значення для вирішення справи, а при задоволенні заяви чітко викласти встановлений факт.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України.

Факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі міграційної справи не знайшов свого підтвердження, що є визначеною процесуальним законом обставиною для залишення заявлених вимог без задоволення.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 37764460) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії- залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.В.Зінченко