Рішення № 10014543, 18.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/2718.03.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-6»

До Приватного підприємства «Промбудгазсервіс»

Про стягнення 71922,41 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача Пономаренко А.А. –представник за довіреністю

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 70000,00 грн. невикористаного авансу, перерахованого позивачем, 3% річних –218,63 грн., 210,00 грн. інфляційних втрат, 1493,78 грн. відсотків, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита – 719,23 грн. та 236,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2009 було порушено провадження у справі № 47/27, розгляд справи було призначено на 04.02.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2010 розгляд справи відкладено до 25.02.2010, а ухвалою від 25.02.2010 –до 18.03.2010.

В судовому засіданні 18.03.2010 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що ним згідно платіжного доручення № 845 від 30.10.2006 було перераховано відповідачу аванс в сумі 70000,00 грн. на виконання будівельно-монтажних робіт по дренажу тепломережі на об’єкті: житловий будинок по вул. Жукова, 31-а у м. Києві. Але відповідачем зазначені роботи виконані не були, аванс в сумі 70000,00 грн. на вимогу позивача також повернути не був, а тому позивач просив суд стягнути з відповідача 70000,00 грн. перерахованого авансу,роботи на який виконані не були, а також за прострочення повернення авансу - 3% річних –218,63 грн., 210,00 грн. інфляційних втрат, 1493,78 грн. відсотків.

Відповідач своїх представників в судове засідання –не направив, вимог суду, викладених в ухвалах суду - не виконав, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів - не надав. Про проведення судових засідань був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеною у довідці щодо знаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців № 242145. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно платіжного доручення № 845 від 30.10.2006 позивачем - ВАТ «Трест Київміськбуд-6»було перераховано на рахунок відповідача –ПП «Промбудгазсервіс»грошові кошти в сумі 7000,00 грн. з призначенням платежу: «сплата за БМР аванс згідно договору Б\Н від 01.01.2005 Жукова».

Як зазначав позивач у позові, грошові кошти в сумі 70000,00 грн. були ним перераховані відповідачу на виконання будівельно-монтажних робіт по дренажу тепломережі на об’єкті: житловий будинок по вул. Жукова, 31-а у м. Києві, оскільки між сторонами згідно ст. 639 Цивільного кодексу України були досягнуті домовленості без укладення договору щодо виконання зазначених робіт відповідачем.

          11.08.2009 позивачем було направлено відповідачу вимогу № 04/462 від 23.07.2009, в якій позивач зазначаючи про те, що відповідачем роботи на суму 70000,00 грн. виконані не були, позивач просив відповідач повернути грошові кошти в сумі 70000,00 грн., перераховані ним згідно платіжного доручення № 845 від 30.10.2006.

          У позові позивач зокрема зазначав про те, що ним втрачено інтерес до виконання відповідачем робіт на суму 70000,00 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивачем згідно платіжного доручення № 845 від 30.10.2006 було перераховано відповідачу аванс в сумі 70000,00 грн. на виконання будівельно-монтажних робіт по дренажу тепломережі на об’єкті: житловий будинок по вул. Жукова, 31-а у м. Києві. Але оскільки відповідачем зазначені роботи виконані не були, аванс в сумі 70000,00 грн. на вимогу позивача також повернути не був, належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України виконання відповідачем робіт на суму 70000,00 грн. або повернення авансу на суму 70000,00 грн. - суду станом на момент вирішення спору надано не було. Також, враховуючи те, що позивачем втрачено інтерес до виконання відповідачем робіт на суму перерахованого авансу в сумі 70000,00 грн., суд дійшов висновку, що підстава набуття відповідачем грошових коштів в сумі 70000, 00 грн. відпала.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 70000,00 грн. авансу, роботи на який виконані не були, - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних –218,63 грн., 210,00 грн. інфляційних втрат та 1493,78 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведені норми чинного законодавства, які регулюють стягнення 3% річних та індексу інфляції, суд дійшов висновку, що стаття 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тобто зазначена стаття встановлює відповідальність за порушення стороною саме грошового зобов'язання. А оскільки у відповідача перед позивачем існувало зобов’язання саме по виконанню на перераховану позивачем суму авансу робіт, яке не є грошовим зобов’язанням сторони, а тому відповідачем не прострочено перед позивачем виконання саме грошового зобов’язання, а тому підстави для застосування статті 625 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача 210,00 грн. інфляційних втрат та 218,63 грн. 3% річних - у суду відсутні.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Згідно статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

          Суд зазначає про те, що позивачем нарахування процентів здійснено з посиланням на норми чинного законодавства, які встановлюють відповідальність за несвоєчасне виконання зобов’язань у вигляді пені, але оскільки пеня і проценти є різними видами відповідальності сторони, яка порушила своє зобов’язання, і норми законодавства щодо пені не підлягають застосуванню при стягненні процентів, про стягнення яких позивачем заявлено у позові, суд застосовує у даному випадку спеціальну норму законодавства, а саме: частину 6 статті 232 Господарського кодексу України, якою визначено, що розмір штрафних санкцій за користування саме чужими коштами (у даному випадку процентів) визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача процентів за користування останнім чужими коштами (які у даному випадку належать позивачу) в сумі 70000,00 грн., але розрахунок процентів здійснюється судом з врахуванням облікової ставки НБУ за період з 24.08.2009 по 30.09.2009, який самостійно визначений позивачем і з яким суд погоджується, оскільки в цей період відповідач користувався чужими коштами в розмірі 70000,00 грн., які належать позивачу, і про повернення яких позивачем заявлено у вимозі № 04/642 від 23.07.2009.

Згідно розрахунку суду, розмір процентів складає 746,99 грн., саме:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

70000,0024.08.2009 - 30.09.20093810.2500 %746,99

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: 70000,00 грн. –перерахованого авансу, роботи на який виконані не були, 746,99 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Промбудгазсервіс»(код ЄДРПОУ 32103638, місцезнаходження: м. Київ, вул. Красилівська, 4а, к. 16; м.Київ, вул. Дегтярівська, 21) на користь Відкритого акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-6»(код ЄДРПОУ 04012885, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Л.Первомайського,9) перерахований аванс, роботи на який виконані не були, в сумі 70000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами –746 (сімсот сорок шість) грн. 99 коп., а також судові витрати по сплаті державного мита –707 (сімсот сім) грн. 47 коп. та витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг –232 (двісті тридцять дві) грн. 36 коп. В іншій частині позову –відмовити.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення –01.06.2010