Рішення № 100145228, 05.10.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2021 року Справа №480/6523/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6523/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з його заявою від 26 травня 2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплачувати, починаючи з 19 лютого 2020 року, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно з довідкою Сумського апеляційного суду № 58 від 4 березня 2020 року без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням раніше здійснених виплат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою, в якій просив провести перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 у справі № 480/5832/20 у розмірі 90 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 14.06.2021 позивача повідомлено, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі № 480/5832/20 ОСОБА_1 з 19.02.2020 проведений перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Сумського апеляційного суду № 58 від 04.03.2020, з урахуванням раніше проведених виплат із застосуванням норм чинного законодавства, а саме ст. 142 Закону № 1402 - VIII та за його результатами щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, обчислене у розмірі 66% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, за 28 років 8 місяців 15 днів роботи на посаді судді. Отже, підстави для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків відсутні.

Проте з такою відповіддю позивач не згодний, оскільки вважає, що відповідач безпідставно відмовив йому у проведенні відповідного перерахунку, а тому його дії є протиправними та такими, що порушують його конституційні права і гарантії та вимоги Закону.

Позивач зауважує, що відповідно до трудової книжки 04.02.1998 він був прийнятий на посаду старшого прокурора кримінально-судового відділу прокуратури області, відповідно до наказу № 32 від 03.02.1998. 31.08.1998 на підставі наказу № 431 від 31.08.1998 позивач був призначений на посаду старшого прокурора відділу підтримання державного обвинувачення у судах. Наказом від 03.12.2001 № 563 04.12.2001 - звільнений з посади, яку обіймав, та з органів прокуратури області за власним бажанням.

Враховуючи викладене, позивач стверджує, що станом на дату звільнення мав більше ніж 32 роки відповідного стажу, з яких більш ніж 28 років суддівського стажу, що дає йому право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

А тому, на переконання позивача, дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області не відповідають законодавству України, яке регулює статус суддів та питання перерахунку раніше призначеного їм щомісячного довічного утримання.

Ухвалою суду від 21.07.2021 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфікується судом як визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено із копії трудової книжки позивача, ОСОБА_1 з 22.10.1979 по 19.06.1987 працював на посаді судді Білопільського районного суду, з 22.06.1987 по 17.12.1996 - на посаді судді Стародубського районного суду, з 04.02.1998 по 04.12.2001 працював в Прокуратурі Сумської області на посадах старшого прокурора кримінально-судового відділу та старшого прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах, з 15.03.2002 по 04.10.2013 працював на посаді судді Апеляційного суду Сумської області (а.с. 37-46).

На підставі постанови Верховної Ради України від 19.09.2013 № 604-VІІ ОСОБА_1 був звільнений з посади судді у зв`язку з відставкою. 04.10.2013 позивача було звільнено із займаної посади.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Сумській області, довічне грошове утримання судді у відставці на момент його звільнення призначено в розмірі 90% від суддівської винагороди працюючого судді.

Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких судді України, які перебувають у відставці, мають право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання лише за умови проходження кваліфікаційного оцінювання або призначення судді за результатами конкурсу.

У зв`язку зі зміною з 01.01.2020 розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте йому було відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з підстав, що після прийняття Конституційним Судом України рішення будь-яких змін розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, не відбувалося.

Вважаючи протиправною відмову відповідача, позивач звернувся до суду з позовом. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 у справі № 480/5832/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 10.03.2020 №959240199488 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з його заявою від 04.03.2020. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 згідно з довідкою Сумського апеляційного суду № 58 від 04.03.2020, з урахуванням раніше проведених виплат. У задоволенні інших вимог - відмовлено. (а.с. 47-49).

На виконання вказаного рішення суду, 29.12.2020 відповідачем прийнято рішення за №959240199488 про перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, при цьому було зменшено його розмір з 90% до 66% (а.с. 33-34).

26.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі з 90% суддівської винагороди судді відповідного суду, у відповідь на яку листом Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомлено, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 у справі № 480/5832/20 ОСОБА_1 з 19.02.2020 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Сумського апеляційного суду № 58 від 04.03.2020, з урахуванням раніше проведених виплат із застосуванням норм чинного законодавства, а саме, статті 142 Закону № 1402-VIII. За його результатами щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, обчислене у розмірі 66% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, за 28 років 8 місяців 15 днів роботи на посаді судді. Враховуючи вищезазначене, підстави для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків відсутні (а.с. 12).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII Про судоустрій і статус суддів (далі - Закон №1402-VIII).

Згідно із частиною першою статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина друга статті 142 Закону №1402-VI).

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною четвертою та п`ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Зокрема, пунктом 25 розділу XII Закону №1402-VIII було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України Про судоустрій і статус суддів (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року №1402-VIII, вказаний пункт 25 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнаний неконституційним.

Відповідно до статті 91 Закону України Про Конституційний Суд України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20 (щодо перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці).

Враховуючи наведене, суд вважає, що на спірні правовідносини розповсюджуються загальні правила нарахування щомісячного грошового утримання судді у відставці, передбачені статтею 142 Закону №1402-VIII.

За позицією позивача в спірному випадку перерахунок щомісячного довічного грошового утримання мав бути здійснений із застосуванням показника 90%, оскільки на момент виходу у відставку за чинними на той час нормами Закону №2862-ХІІ, розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача був обрахований як 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Натомість, на переконання суду, розрахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці не може бути здійснений одночасно із застосуванням двох різних законів, а саме: щодо відсоткового показника суддівської винагороди по Закону №2862-ХІІ (який втратив чинність), а розмір суддівської винагороди - по Закону №1402-VIII (що чинний на теперішній час), оскільки такий розрахунок ставить суддів, які вийшли або вийдуть у відставку по Закону №1402-VIII у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом №2862-ХІІ, так як Закон №2862-ХІІ передбачав, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді за 20 років стажу роботи на посаді судді, а Закон №1402-VIII - 50 відсотків за 20 років суддівського стажу.

Згідно висновку Конституційного Суду України, викладеного у пункті 16 Рішення від 18.02.2020 №2-р/2020, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Оскільки Законом №2862-ХІІ, за яким призначалося довічне грошове утримання позивачці, встановлювалося відсоткове значення, виходячи з інших складових суддівської винагороди, застосування такого значення до суддівської винагороди за діючим Законом України № 1402-VIІІ прямо суперечить його змісту та є необґрунтованим.

З цих підстав суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на перерахунок довічного грошового забезпечення у розмірі 90% грошового забезпечення судді, який працює на відповідній посаді, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з його заявою від 26 травня 2021 року; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплачувати, починаючи з 19 лютого 2020 року, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно з довідкою Сумського апеляційного суду № 58 від 4 березня 2020 року без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням раніше здійснених виплат є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо стажу, який дає право на призначення довічного грошового утримання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вже було зазначено судом вище, відповідачем при здійсненні обрахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці, було враховано стаж роботи на посаді судді 28 років 8 місяців 15 днів (28 повних років стажу на посаді судді).

З матеріалів справи вбачається, що пенсійним органом при проведенні обрахунку щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, не було враховано до стажу роботи позивача, який дає право на отримання довічного грошового утримання, календарний календарний період роботи в Прокуратурі Сумської області з 04.02.1998 по 04.12.2001 на посадах старшого прокурора кримінально-судового відділу та старшого прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах, що становить 3 роки 10 місяців 1 день.

Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

На час обрання позивача на посаду судді безстроково питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося ч. 4 ст. 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів».

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

У відповідності до п. 11 Перехідних положень Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

З урахуванням зазначеного, в даному випадку, до стажу роботи позивача, що дає право на отримання довічного грошового утримання, як судді у відставці, має бути зарахований календарний період роботи в Прокуратурі Сумської області з 04.02.1998 по 04.12.2001 на посадах старшого прокурора кримінально-судового відділу та старшого прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах, що становить 3 роки 10 місяців 1 день.

Тобто, загальний стаж ОСОБА_1 для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у розумінні Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII складає повних 32 роки (32 роки 06 місяців 16 днів).

Згідно Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 1402-VIII (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи із його стажу повних 32 роки повинно становити 74 %, з яких: 50 % - за стаж роботи на посаді судді 20 років; 24 % (12 років * 2 %) - за кожен рік на посаді судді понад 20 років.

Під час проведення перерахунку відповідачем, при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання у відсотковому значенні, прийнято до уваги лише стаж позивача на посаді судді - 28 років 08 місяців 15 днів.

Встановивши такі обставини справи, суд дійшов висновку про неправомірність таких дій відповідача, оскільки у відповідності до абзацу четвертого пункту 34 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII (доповнено згідно із Законом № 1798-VIII) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Тобто, будь-які подальші зміни у законодавстві щодо визначення стажу роботи судді, не можуть вплинути на той період стажу, який був набутий за період роботи та який визначений на час звільнення судді у відставку.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, з метою повного та належного захисту прав позивача, відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням стажу роботи на посаді судді 32 роки 6 місяців 16 днів; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 у стаж роботи, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період роботи в Прокуратурі Сумської області з 04.02.1998 по 04.12.2001 на посадах старшого прокурора кримінально-судового відділу та старшого прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах, що становить 3 роки 10 місяців 1 день; зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 19 лютого 2020 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Сумського апеляційного суду № 58 від 4 березня 2020 року, з урахуванням стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді 32 роки 6 місяців 16 днів, у розмірі 74% від суддівської винагороди судді Сумського апеляційного суду, з урахуванням раніше здійснених виплат.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням стажу роботи на посаді судді 32 роки 6 місяців 16 днів.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 у стаж роботи, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період роботи в Прокуратурі Сумської області з 04.02.1998 по 04.12.2001 на посадах старшого прокурора кримінально-судового відділу та старшого прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах, що становить 3 роки 10 місяців 1 день.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року згідно з довідкою Сумського апеляційного суду № 58 від 4 березня 2020 року, з урахуванням стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді 32 роки 6 місяців 16 днів, у розмірі 74% від суддівської винагороди судді Сумського апеляційного суду, з урахуванням раніше здійснених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, Сумська область, 40009, ідентифікаційний код 21108013) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот) вісім грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко