Рішення № 100145224, 05.10.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2021 р. Справа № 480/4543/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с.37-39), просив:

- визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 03.12.2020 №183450014194 в частині призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 64 % суддівської винагороди;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 у стаж роботи, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової військової служби в Збройних силах СРСР з 05.08.1982 по 03.05.1985, що становить всього 2 роки 8 місяців 29 днів; половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі у період з 01.09.1985 по 24.06.1989, що становить 01 рік 10 місяців 27 днів; період роботи позивача на посадах прокурорів прокуратури з 01.08.1989 по 22.06.1992, що становить 02 роки 10 місяців 22 дня та період роботи на посаді юрисконсульта Сумської обласної оптово-торгової бази з 23.06.1992 по 03.05.1993, що становить 10 місяців 11 днів;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунок та виплату з 18 листопада 2020 року призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням стажу роботи позивача на посаді судді 27 років 6 місяців 15 днів, у розмірі 80% від суддівської винагороди на посаді судді Сумського апеляційного суду, виплативши заборгованість.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем порушено його право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у належному розмірі з урахуванням відповідних періодів стажу роботи судді під час прийняття рішення про призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - з 18.11.2020. Зокрема, вважає, що відповідач протиправно не зарахував до стажу роботи позивача, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової військової служби в Збройних силах СРСР з 05.08.1982 по 03.05.1985, що становить всього 2 роки 8 місяців 29 днів; половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі у період з 01.09.1985 по 24.06.1989, що становить 01 рік 10 місяців 27 днів; період роботи позивача на посадах прокурорів прокуратури з 01.08.1989 по 22.06.1992, що становить 02 роки 10 місяців 22 дня та період роботи на посаді юрисконсульта Сумської обласної оптово-торгової бази з 23.06.1992 по 03.05.1993 , у зв`язку з чим призначив позивачу щомісячне довічне грошове утримання у меншому за належний розмір, тобто, замість 80 відсотків (50 % за 20 років + 15 повних років *2=50 %+30%=80%) призначив 64 відсотки (50 % за 20 років роботи суддею + 7 повних років роботи суддею*2=50 %+14%=64%).

Ухвалою суду від 14.06.2021 відкрито провадження в даній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 30.07.2021 у відповідача було витребувано додаткові докази у справі, на виконання вимог якої такі докази суду було надано (а.с.49-86).

Станом на день розгляду справи відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (ч.3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно записів трудової книжки позивача (а.с.15-22, 73), ОСОБА_1 :

- у період з 05.08.1982 по 03.05.1985 проходив строкову військову службу в Збройних силах СРСР, що становить 2 роки 8 місяців 29 днів;

- у період з 01.09.1985 по 24.06.1989 Харківському юридичному інституті (половина навчання у якому склало 1 рік 10 місяців 27 днів;;

- у період з 01.08.1989 по 01.01.1991 працював стажистом в Прокуратурі Сумського району Сумської області, що становить 1 рік 5 місяців 01день;

- у період з 02.01.1991 по 22.06.1992 працював помічником прокурора в Прокуратурі Сумського району Сумської області, що становить 01 рік 05 місяців 21 день;

- у період з 23.06.1992 по 03.05.1993 року працював на посаді юрисконсульта Сумської обласної оптово-торгової бази, що становить 10 місяців 11 днів.

Вказане також підтверджується копією диплому про навчання серії НОМЕР_1 (а.с.27, 60) та копією військового квитка (а.с.23-26, 61-62).

В подальшому, ОСОБА_1 працював суддею Зарічного районного суду м.Суми у період з 04.05.1993 по 04.02.2002, суддею Апеляційного суду Сумської області у період з 05.02.2002 по 11.12.2018, суддею, суддею-секретарем судової палати Сумського апеляційного суду у період з 12.12.2018 по 17.11.2020.

17.11.2020 рішенням Вищої Ради правосуддя за №3128/0/15-20 ОСОБА_1 був звільнений з посади судді Сумського апеляційного суду у зв`язку із поданням заяви про відставку. При цьому, у вказаному рішенні зазначено, що ОСОБА_1 має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі ст.ст.116, 137 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", а також абзацу 4 пункту 34 розділу XII "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону у редакції Закону України "Про вищу раду правосуддя" (а.с.10, 65).

20.11.2020 наказом голови Сумського апеляційного суду № 15-осг ОСОБА_1 був звільнений з посади судді та відрахований зі штату Сумського апеляційного суду 17.11.2020 у зв`язку із виходом у відставку (а.с.11, 64).

При цьому, згідно наданого Сумським апеляційним судом розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 24.11.2020 №02-23/1/2020 (а.с.12, 74) всього тривалість стажу ОСОБА_1 становить 35 років 11 місяців 13 днів, в т.ч.:

строкова військова служба - 02 роки 08 місяців 29 днів,

навчання в Харківському юридичному інституті (половина) - 01 рік 10 місяців 27 днів,

прокуратура Сумського району Сумської області, стажист - 01 рік 05 місяців 01 день,

помічник прокурора Зарічного району м. Суми - 01 рік 05 місяців 21 день,

юрисконсульт Сумської обласної оптово - торгової бази - 10 місяців 11 днів,

суддя Зарічного районного суду м. Суми - 08 років 09 місяців 01 день,

суддя Апеляційного суду Сумської області - 16 років 10 місяців 07 днів;

суддя, суддя-секретар судової палати Сумського апеляційного суду - 01 рік 11 місяців 06 днів.

24.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання (а.с.76). При цьому, до заяви ним було додано: паспорт, РНОКПП, трудову книжку, військовий квиток, диплом про навчання серії НОМЕР_1 , довідку про заробітну плату від 20.11.2020 №113, довідку про прийняття стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 24.11.2020 №02-23/1/2020, наказ "Про звільнення з посади судді та відрахування зі штату суду ОСОБА_1 " від 20.11.2020 №15-ОСГ, рішення Вищої Ради Правосуддя від 17.11.2020 №3128/0/15-20 (а.с.10-13, 15-27, 53-58, 60-74, 78).

Рішенням ГУ ПФУ в Сумській області від 03.12.2020 №183450014194 ОСОБА_1 як судді у відставці з 18.11.2020 було призначено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 64 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, виходячи із стажу роботи на посаді судді 27 років 06 місяців 15 днів (а.с.59).

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою, в якій просив зарахувати до стажу роботи судді ОСОБА_1 період проходження строкової військової служби в лавах Збройних сил СРСР з 05.08.1982 по 03.05.1985, що становить всього 2 роки 8 місяців 29 днів; половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі у період з 01.09.1985 по 24.06.1989, що становить 01 рік 10 місяців 27 днів; період роботи позивача на посадах прокурорів прокуратури з 01.08.1989 по 22.06.1992, що становить 02 роки 10 місяців 22 дня та період роботи на посаді юрисконсульта Сумської обласної оптово-торгової бази з 23.06.1992 по 03.05.1993 і здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 80 відсотків суддівської винагороди з дня її призначення, а також виплатити усю заборгованість (а.с.6-7).

У відповідь на подану заяву позивача листом ГУ ПФУ в Сумській області від 29.04.2021 було повідомлено про те, що за даними трудової книжки на посаді судді ОСОБА_1 працював у період з 04.05.1993 по 17.11.2020, що становить 27 років 06 місяців 15 днів, і дає право на обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64% суддівської винагороди судді. Отже, щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_1 обчислене у розмірі 64% від суддівської винагороди, склало 129483,20 грн. (202317,50 грн. х 64%). Тому для обчислення щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 у розмірі 80% суддівської винагороди підстави відсутні (а.с.9).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались в даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На момент призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі також -Закон №1402-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Так, згідно із частиною 1 статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина 2 статті 142 Закону №1402-VI).

Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Таким чином, при визначенні відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, необхідно враховувати розмір, встановлений частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII, а саме: 50 відсотків зі збільшенням на 2 відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір.

Відповідно до положень ст.137 Закону №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Водночас, згідно з пунктом 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VІІ судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Згідно з пунктом 11 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI (далі також - Закон №2453-VI, в редакції, чинній до 28.03.2015) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

У свою чергу відповідно до частини четвертої статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-ХІІ (із змінами, внесеними Законом України від 24.02.94 р. N 4015-XII) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України за №584/95 від 10.07.1995 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (в редакції чинній до 20.03.2008) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Після втрати чинності ст.1 вказаного Указу Президента України питання зарахування в стаж роботи судді інших періодів діяльності було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року №545, якою пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865(865-2005-п) "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" доповнено абзацом такого змісту: "До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби".

Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить більше ніж 27 років (при достатніх 10), приймаючи до уваги положення зазначених вище п.34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VІІ та п.11 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону №2453-VI, суд дійшов висновку, що до стажу роботи, який дає судді право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, враховується також половина строку навчання в Харківському юридичному інституті ім.Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1985 по 24.06.1989, що становить 1 рік 10 місяців 27 днів (а.с.12,16,27) - та період проходження строкової військової служби з 05.08.1982 року по 03.05.1985, що становить - 2 роки 08 місяців 29 днів. (а.с.12,16,23-26).

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 19.06.2018 у справі № 243/4458/17 та від 28.11.2019 у справі №342/119/17, від 20.03.2021 у справі №344/5707/19.

Суд зауважує, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Таким чином, невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби, і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є неправомірним.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 року у справі № 308/6953/17 та від 30.01.2020 у справі №592/3694/17, від 20.03.2021 у справі №344/5707/19.

Також, як вбачається з матеріалів справи, пенсійним органом при проведенні обрахунку щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, крім іншого, не було враховано до стажу роботи позивача, який дає право на отримання довічного грошового утримання, період роботи на посаді юрисконсульта Сумської обласної оптово-торгової бази з 23.06.1992 по 03.05.1993, що становить 10 місяців 11 днів.

Водночас, згідно приписів частини 2 статті 137 Закону №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Так, згідно із ч.1 ст. 7 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-ХІІ, в редакції чинній на час призначення позивача суддею Зарічного районного суду м. Суми, право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

Тобто, з 04.05.1993, дня зарахування позивача на посаду судді, у зв`язку із його обранням на посаду судді Зарічного районного суду м. Суми, вимогами частини 1 статті 7 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-ХІІ стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як два роки в розумінні частини 2 статті 137 Закону №1402-VIII визначався як "стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді".

Системний аналіз статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у її взаємозв`язку з абзацом 4 пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII дає підстави вважати, що у зв`язку з набранням чинності Законом № 2447-VIII, яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Велика Палата Верховного Суду, викладеною в постанові від 08.10.2020 року у справі №9901/537/19.

Враховуючи вищезазначене, не врахування відповідачем під час визначення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці стажу позивача за юридичною спеціальністю на посаді юрисконсульта Сумської обласної оптово-торгової бази з 23.06.1992 по 03.05.1993, а саме 10 місяців 11 днів, було здійснено без з`ясування всіх обставин у справі та у не відповідністю із Законом № 1402-VIII.

Крім того, з матеріалів справи також вбачається, що пенсійним органом при проведенні обрахунку відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, крім іншого, не було враховано до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання, період роботи позивача на посаді стажиста в Прокуратурі Сумського району з 01.08.1989 по 01.01.1991, що становить 01 рік 5 місяців 01 день та помічника прокурора Зарічного району м. Суми з 02.01.1991 по 22.06.1992, що становить 01 рік 05 місяців 21 день.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Як вже зазначалось вище, відповідно до ч.4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-ХІІ, та враховуючи п.34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VІІ та п.11 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону №2453-VI, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Водночас, визначення поняття «прокурор» містилось в Законі України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, зокрема, і в редакції чинній на час призначення позивача суддею, відповідно до якої під поняттям "прокурор" у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, четвертій і шостій статті 46, частині першій статті 47, статті 48, частинах першій, другій, третій і четвертій статті 49, статтях 50 і 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

Тобто, посада помічник прокурора охоплюється поняттям «прокурор», відтак, відповідач протиправно не зарахував позивачу до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання час роботи позивача на посаді помічника прокурора з 02.01.1991 по 22.06.1992, що становить 01 рік 05 місяців 21 день. Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що до стажу роботи позивача на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, слід врахувати період роботи позивача помічником прокурора Зарічного району м.Суми з 02.01.1991 по 22.06.1992, що становить 01 рік 5 місяців 21 день.

Водночас, посада «стажист» прокуратури не охоплюється поняттям «прокурор», визначення якого міститься у ст.56 закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, тому законних підстав для зарахування періодів роботи на вказаних посадах до стажу, який дає право на відставку судді, немає.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 12.07.2012 у справі №9901/602/18, від 19.08.2021 у справі №369/2234/17.

З урахуванням вищевикладеного, відсутні підстави для зарахування до стажу роботи позивача на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи позивача з 01.08.1989 по 01.01.1991 на посаді стажиста Прокуратури Сумського району, що становить 01 рік 05 місяців 01 день, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні вимог про зобов`язання позивача зарахувати такий період роботи до вказаного стажу.

За таких обставин, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, слід врахувати:

- період проходження строкової військової служби у Збройних силах СРСР з 05.08.1982 по 03.05.1985, що становить 2 роки 8 місяців 29 днів;

- половину строку навчання у вищому навчальному у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського (із загального з 01.09.1985 по 24.06.1989)- 1 рік 10 місяців 27 днів;

- період роботи на посаді помічника прокурора Зарічного району м. Суми з 02.01.1991 по 22.06.1992, що становить 01 рік 05 місяців 21 день;

- період роботи на посаді юрисконсульта Сумської обласної оптово-торгової бази з 23.06.1992 по 03.05.1993, що становить 10 місяців 11 днів.

Вказаний період з урахуванням стажу роботи на посаді судді 27 років 6 місяців 15 днів, в загальному обсязі становить 34 повних років (34 роки 6 місяців 12 днів).

Таким чином, розмір грошового утримання позивача повинен збільшитися на 2 відсотки за кожен рік, що перевищує 20 річний стаж, та становити 78% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (50 % за 20 років; 34 - 20 = 14 років, 14 х 2% = 28%; 50% + 28% = 78%). Отже, вимоги позивача про здійснення перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з визначенням саме 80% грошового утримання судді задоволенню не підлягають.

Однак, враховуючи вимоги ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 03.12.2020 №183450014194 в частині визначення розміру ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64 відсотків суддівської винагороди судді, а також зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 з 18.11.2020 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 78 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зарахувавши до стажу роботи, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці період проходження строкової військової служби у Збройних силах СРСР з 05.08.1982 по 03.05.1985, що становить 2 роки 8 місяців 29 днів; половину строку навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського (із загального з 01.09.1985 по 24.06.1989)- 1 рік 10 місяців 27 днів; період роботи на посаді помічника прокурора Зарічного району м. Суми з 02.01.1991 по 22.06.1992, що становить 01 рік 05 місяців 21 день; період роботи на посаді юрисконсульта Сумської обласної оптово-торгової бази з 23.06.1992 по 03.05.1993, що становить 10 місяців 11 днів, та зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунок та виплату з 18 листопада 2020 року призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у розмірі 78% від суддівської винагороди, та виплатити ОСОБА_1 різницю між виплаченим щомісячним довічним грошовим утриманням судді у відставці у розмірі 64 відсотків суддівської винагороди та перерахованим у розмірі 78 відсотків суддівської винагороди.

Що стосується клопотання позивача про встановленого судового контролю, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що питання про надання звіту про виконання постанови вирішує суд, який прийняв судове рішення по суті спору не на користь суб`єкта владних повноважень. При цьому це є правом, а не обов`язком суду, який при вирішенні даного питання враховує, в тому числі наявність належних та допустимих доказів, які б свідчили про можливість ухилення відповідача від виконання прийнятого судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про імовірність ухилення відповідача від виконання даного судового рішення, позивачем таких доказів не надано, суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 908,00грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції від 27.05.2021 (а.с.5).

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 03.12.2020 №183450014194 в частині визначення ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 64% суддівської винагороди.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 з 18.11.2020 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 78 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зарахувавши до стажу роботи, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці період проходження строкової військової служби у Збройних силах СРСР з 05.08.1982 по 03.05.1985, що становить 2 роки 8 місяців 29 днів; половину строку навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського (із загального з 01.09.1985 по 24.06.1989)- 1 рік 10 місяців 27 днів; період роботи на посаді помічника прокурора Зарічного району м. Суми з 02.01.1991 по 22.06.1992, що становить 01 рік 05 місяців 21 день; період роботи на посаді юрисконсульта Сумської обласної оптово-торгової бази з 23.06.1992 по 03.05.1993, що становить 10 місяців 11 днів

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату з 18 листопада 2020 року призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у розмірі 78% від суддівської винагороди, та виплатити ОСОБА_1 різницю між виплаченим щомісячним довічним грошовим утриманням судді у відставці у розмірі 64 відсотків суддівської винагороди та перерахованим у розмірі 78 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 05.10.2021.

Суддя І.Г. Шевченко