Ухвала суду № 100145013, 06.10.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 жовтня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7897/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у справі №440/7897/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Саламандра" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Ван Клінік" про:

- визнання протиправним та скасування припису Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ1598/342/АВ/П від 17 травня 2021 року;

- визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ1598/342/АВ/П/ТД-ФС від 01 липня 2021 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Ван Клінік", а також витребувано докази.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у справі №440/7897/21 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови задоволено: визнано протиправним та скасовано припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ1598/342/АВ/П від 17 травня 2021 року; визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ1598/342/АВ/П/ТД-ФС від 01 липня 2021 року, а також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" витрати зі сплати судового збору в сумі 4540,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень нуль копійок).

01 жовтня 2021 року представником позивача, адвокатом Терзею Олександром Сергійовичем, до суду подано заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи те, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у справі №440/7897/21 прийнято судом в порядку письмового провадження та необхідності розглядати заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в судовому засіданні з повідомленням учасників справи немає, суд доходить висновку про розгляд заяви представника позивача в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

З наведеної статті вбачається, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (рішення чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги позивача або певні питання, які підлягали вирішенню при ухваленні судового рішення.

Згідно з положеннями частин першої та третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.

Частинами першою - третьою статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В мотивувальній частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у справі №440/7897/21 зазначено, що "позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 4540,00 грн ... Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять".

Отже, вказане свідчить про те, що при ухваленні судового рішення у справі №440/7897/21 судом врахована відсутність доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та, як наслідок, такі витрати не включені до судових витрат, що підлягають розподілу між сторонами у цій справі.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги процесуального закону кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

З системного аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що докази на підтвердження понесення судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.

Аналогічна правова позиція викладена ву постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 340/2449/19.

При цьому суд враховує, що у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, докази понесення судових витрат (заява про поважність причин неможливості подання доказів) за загальним правилом мають бути надані до вирішення справи по суті.

Отже, вимоги частини третьої статті 143 КАС України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, мають застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати не проводяться. Така практика запроваджена в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17.

Втім, позивачем (його адвокатом) до закінчення розгляду цієї справи не подавалася заява, в якій було б вказано про намір у визначений кодексом строк подати докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та вирішити питання щодо відшкодування таких витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у справі №440/7897/21.

Відповідно до частини четвертої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 139, 143, 252, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у справі №440/7897/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.І. Слободянюк