Рішення № 100144481, 05.10.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2021 р. № 400/8532/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,

до відповідача:Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пр-т Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056,

про:скасування постанови від 15.09.21 р. ВП № 62215684,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови від 15.09.2021 року ВП № 62215684 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що державний виконавець не перевірив виконання рішення суду по справі № 400/3381/91, тому спірна постанова прийнята з порушенням норм Закону України « Про виконавче провадження» № 1404.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки боржник не виконав рішення суду від 20.12.2019 по справі № 400/3381/19 з урахуванням рішення суду по справі № 400/1926/21, яким скасовано постанову державного виконавця Відділу про закінчення виконавчого провадження ВП № 62215684 від 03.02.2021, тому спірна постанова прийнята правомірно та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

20.07.2021 державний виконавець виніс постанову про відновлення виконавчого провадження ВП №62215684 з примусового виконання виконавчого листа № 400/3381/19 від 20.12.2019, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України Миколаївської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 73% грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 « Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.01.2016.

05.08.2021 ГУ ПФУ в Миколаївській області направив лист державному виконавцю, в якому зазначив, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії. При перерахунку була використана довідка від 21.03.2018 про розмір грошового забезпечення, згідно з якою загальний розмір грошового забезпечення склав 9876,32 грн. та премія визначена в розмірі 8,77 % на суму 796,32 грн. Після перерахунку основний розмір пенсії склав 6913,42 грн., що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії від 26.03.2018 .

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.05.2018 по справі 814/486/18 зобов`язано Головне управління перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2016 відповідно до ст. 63 Закону Україні 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та довідки Ліквідаційної комісії УК України в Миколаївській області ПС № 9966 від 04.05.2017 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. В довідці від 04.05.2017 загальний розмір: грошового забезпечення складає в розмірі 9289,75 грн, та, зокрема, премія визначена в розмірі 2,31% на суму 209,75 грн.

На виконання рішення від 03.05.2018 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії від 04.06.2018. Після перерахунку розмір пенсії склав 6502,83 грн, доплата до попереднього розміру пенсії - 410,59 і загальний розмір пенсійної виплати склав 6913,42 грн.

Рішенням від 15.11.2019 зобов`язано Головне управління провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 73%грошового забезпечення.

Оскільки рішенням від 03.05.2018 визначено, яку саме довідку про розмір грошового забезпечення необхідно використовувати при перерахунках пенсії, тому при виконанні рішення від 15.11.2019 Головним управлінням враховано довідку від 04.05.2017, з премією, зазначеною в розмірі 2,31 % на суму 209,75 грн.

На виконання рішення від 15.11.2019 Головним управлінням 17.12.2019 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 01.01.2016 відповідно покладених судом зобов`язань, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії від 17.12.2019 . Новий розмір пенсії склав 6781,52 грн, доплата до попередні розміру пенсії - 131,90 грн, загальний розмір пенсійної виплати склав 6913,42 грн.

Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону № 2262, у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсії передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовці особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Оскільки перерахунки пенсії ОСОБА_1 на виконання рішень від 03.05.2018 від 15.11.2019 призвели до зменшення розміру пенсії, то йому щомісяця проводилась доплата до попереднього розміру пенсії. Таким чином , на виконання рішення суду від 15.11.2019 виплата відсутня.

Постановою від 15.09.2021 державний виконавець наклав на боржника ГУ ПФУ в Миколаївській області штраф в розмірі 5100грн. за невиконання виконавчого документа.

У спірній постанові державний виконавець зазначив, що отримав лист ПФУ про виконання рішення суду по справі № 400/3381/19, за яким додаткова виплата стягувачу відсутня. Тому виконавець дійшов висновку, що боржник не виконав виконавчий лист по справі № 400/3381/19, з урахуванням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 400/1926/21, яким скасовано постанову державного виконавця Відділу про закінчення виконавчого провадження ВП № 62215684 від 03.02.2021.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII “Про виконавче провадження”.

Відповідно до частини першої, другої статті 63 Закону України “Про виконавче провадження” за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

За частиною першою статті 75 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України “Про виконавче провадження”. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України “Про виконавче провадження”, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Відповідач у спірній постанові не зазначив, з яких підстав він вважає, що рішення суду не виконано, а лише посилається на те, що боржник не виконав рішення суду по справі № 400/3381/19 з урахуванням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 400/1926/21 , яким за позовом стягувача скасована постанова державного виконавця від 03.02.2021 про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.7 ст.78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду, тому суд дійшов висновку, що надані позивачем докази підтверджують, що за наслідками прийняття судових рішень по справах № 814/486/18 та № 400/3381/19 розмір пенсії стягувачу не збільшився порівняно з тим розміром пенсії, який позивачем було призначено стягувачу на виконання постанови №103 КМУ від 26.03.2018, тому рішення суду по справі № 400/3381/19 виконано з урахуванням рішення суду по справі № 814/486/18 на підставі довідки про грошове забезпечення від 04.05.2017 , які набрали законної сили. Рішенням суду по справі № 400/1926/21 на позивача не покладались додаткові обов`язки, оскільки управління не було стороною по цій справі.

Таким чином, правові підстави для накладання на позивача штрафу за невиконання рішення суду передбачені ст.63 Закону України « Про виконавче провадження» відсутні, а спірна постанова підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Тому позов належить задовольнити.

Судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 13844159) до Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (пр-т Миру, 46/1,Миколаїв,54056 43315529) задовольнити.

2. Скасувати постанову від 15.09.21 р. ВП № 62215684.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко