Ухвала суду № 100144197, 05.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/12884/21

УХВАЛА

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

05 жовтня 2021 року Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кравціва О.Р., розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

03.08.2021 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, з вимогами:

- зобов`язати Залізничний відділ соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міською ради здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини разової грошової допомоги до 05 травня як у часнику бойових дій за 2020 та 2021 роки відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Ухвалою від 09.08.2021 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, а саме: подання заяви (клопотання) щодо поновлення строку звернення з цим позовом до суду в частині позовних вимог , які стосуються недоплаченої частини разової грошової допомоги до 05 травня як у часнику бойових дій за 2020 рік.

Позивач на виконання ухвали суду подав заяву про уточнення позовних вимог та відновлення строків. Зазначає, що про порушення своїх прав дізнався коли отримав негативну відповідь відповідача – 12.07.2021. У червні 2021 року ОСОБА_1 випадково дізнався про рішення Великої Палати Верховного Суду та про наявну зразкову справу, щодо спірних правовідносин і саме тому звернувся до відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ч. 1 ст. 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина 1 ст. 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу на те, що в ухвалі від 09.08.2021 вказав позивачу на те, що перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання дій протиправними щодо не нарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі за 2020 рік на підставі ч. 4 ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року, оскільки 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована. Зазначене узгоджується із правовим висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 по справі №607/7919/17.

Тому, позовна заява ОСОБА_1 до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, з вимогами: здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини разової грошової допомоги до 05 травня як у часнику бойових дій за 2020 рік зокрема відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», залишена судом без руху та надано позивачу час для усунення недоліків шляхом надання доказів поважності причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду.

Однак, позивач належних доказів суду не надав.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Суд наголошує на тому, що одноразова виплата до 5 травня є періодичним платежем, і особа, яка її отримує має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено її виплату та на підставі яких нормативно-правових актів було визначено саме такий її розмір.

Отже, з дня отримання одноразової виплати до 5 травня особою, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Вийнятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання даної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо її розміру звернулась до компетентного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.

Суд зазначає, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом, згідно з яким закони допомагають тим, хто відслідковує їх.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові 31.03.2021 по справі №240/12017/19, дійшов правового висновку, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд враховує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Тому, з врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що підстави вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду за 2020 рік є неповажними, і відлік таких слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року, оскільки 30 вересня відповідного поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована. Зазначене узгоджується із правовим висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі №607/7919/17.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною 1 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суддя звертає увагу позивача на те, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 169 КАС України).

З урахуванням викладеного, суд висновує, що позовну заяву в частині зобов`язання Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міською ради здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини разової грошової допомоги до 05 травня як у часнику бойових дій за 2020 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» необхідно повернути позивачу без розгляду.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст. 256, ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, про зобов`язання вчинити дії, в частині позовних вимог про зобов`язання Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міською ради здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини разової грошової допомоги до 05 травня як у часнику бойових дій за 2020 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - повернути заявнику без розгляду.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Кравців О.Р.