Рішення № 100143628, 04.10.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2021 року м. Київ № 320/7298/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Білоцерківського національного аграрного університету про застосування заходів реагування

ВСТАНОВИВ:

до суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (код: 38537963, адреса: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8) з позовом до Білоцерківського національного аграрного університету (код: 00493712, адреса: 09117, Київська обл., м. Біла Церква, пл. Соборна, буд. 8/1) в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель бази відпочинку "Джерело" Білоцерківського національного аграрного університету, а саме: адміністративного корпусу, торгівельного павільйону, складу, ангару, ігрових павільйонів №1 та №2, будинків відпочинку №1-59 за адресою: Київська обл., Богуславський р-н, с. Дибинці, вул. Ланок, 49, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті позапланової перевірки від 19.03.2021 №59.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що за результатами позапланової перевірки дотримання позивачем на об`єкті, як суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, відповідачем було виявлено порушення, які створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей.

Ухвалою суду від 23.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою відповідачеві пропонувалось протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

17.08.2021 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти заявлених позивачем вимог, також зазначає, що із 44 виявлених позивачем порушень на об`єкті відповідача щодо 20 з них не надано переконливих доказів, що ці порушення створюють реальну загрозу виникнення пожежі та створюють умови, що призведуть до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю.

Також відповідачем вказується, що згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 15.05.2020 №636 об`єкт перевірки, а саме база для проведення учбових та науково-технічних заходів "Джерела" за адресою: Київська обл., Богуславський р-н, с. Дибенці, вул. Ланок (Ватутіна), 49, була безоплатна передана з балансу Державного підприємства "Центр науково-технічної інформації та сприяння інноваційному розвитку України" на баланс Білоцерківського національного аграрного університету.

Таким чином, враховуючи, що фактична передача здійснена 11.09.2020, за твердженням відповідача з цього періоду останній власними силами здійснює ремонт електрогосподарства бази та власне облаштування протипожежних заходів для підготовки роботи бази за призначенням, за відсутності належного державного фінансування.

Відповідно, відповідач просив визнати, що звернення позивача з даним адміністративним позовом щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд відповідача, унеможливлює усунення ним виявлених позивачем порушень пожежної безпеки.

Водночас, за твердженням відповідача, виявлені під час перевірки порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки на об`єкті відповідача є такими порушеннями, які можуть бути усунуті шляхом надання припису, а тому просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, уповноваженою особою позивача на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, Положення про Головне управління державної служби України надзвичайних ситуацій у Київській області, затверджене наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 №661), на підставі доручення Прем`єр-Міністра України від 27.01.2021 №2768/1/1-21, окремого доручення ДСНС від 27.01.2021 №В-25 "Про позапланові перевірки" та Графіків проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням (виконанням) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки суб`єктів господарювання, у власності, володінні, користуванні яких перебувають готелі, пансіонати, хостели, будинки для людей похилого віку та осіб з інвалідністю, затверджених наказом Головного управління від 28.01.2021 №81 та наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 01.03.2021 №233 "Про проведення позапланових перевірок" було здійснено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки бази відпочинку "Джерело" Білоцерківського національного аграрного університету за адресою: Київська обл., Богуславський р-н, с. Дибинці, вул. Ланок, 49.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 19.03.2021 №59, відповідно до змісту якого перевіркою відповідного об`єкта Білоцерківського національного аграрного університету щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки було виявлено 44 порушення, а саме: 1) пункт 10 розділ ІІ ППБУ - не розроблено для працівників охорони інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі; 2) пункт 16 розділу ІІ ППБУ - посадовій особи та працівники не пройшли навчання, протипожежний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки; 3) пункт 16 розділ ІІ ППБУ - з працівниками не проведено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановлено постановою КМУ від 26 червня 2013 року № 444 “Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях”; 4) пункт 20 розділ ІІ ППБУ - з працівниками не проведено інструктаж з “Правил пожежної безпеки в Україні”; 5) пункт 8 розділ ІІ ППБУ - не забезпечено приміщення підприємства відповідними знаками згідно з вимогами ДСТУ ISO 6309:2007 “Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір” та ГОСТ 12.4.026-76* “ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности”; 6) пункт 1.12 глава 1 розділ ІІІ ППБУ - не забезпечено утримання будиночків так, щоб виключити можливість перекидання лісових пожеж на будинки та споруди (влаштування захисних протипожежних смуг, прибирання в літній період сухої рослинності); 7) підпункт 2.5, 2.6 пункт 2 розділ ІІІ ППБУ - не виконано вогнезахисну обробку дерев`яних елементів горищних покриттів (крокв і лат) будівель зі складанням відповідного акту ліцензованою підрядною організацією чи ліцензованим суб`єктом господарської діяльності; 8) пункт 2.18 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - заборонити зберігання пропанових балонів в невідведених для цього місцях; 9) пункт 2.22 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не встановлено адресний вказівник (назва вулиці, номер будинку) на фасаді будинку або видних місцях і освітлювальний у темний час доби; 10) пункт 1.1 глава 1 розділ ІV ППБУ, п. 5.5. наказу Міністерства палива та енергетики України № 258 25.07.2006 р. “Про затвердження Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів” - не надано графіки ремонту, технічного обслуговування електрогосподарства підприємства до Богуславського РС ГУ ДСНС України у Київській області; 11) пункт 1.4 глава 1 розділу ІV ППБУ - заборонити використання некаліброваних плавких вставок; 12) пункт 1.6 глава 1 розділ ІV ППБУ - не виконано з`єднання проводів за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; 13) пункт 1.7 глава 1 розділу ІV ППБУ - розподільчі коробки не закриті кришками з негорючого або важкогорючого матеріалу; 14) пункт 1.8. глава 1 розділу ІV ППБУ - допускається улаштування тимчасових електромереж у приміщення; 15) пункт 1.17 глава 1 розділу ІV ППБУ - електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші апарати встановлені горючу основу; 16) пункт 1.18. глава 1 розділу ІV ППБУ - заборонити підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах; 17) пункт 1.18 глава 1 розділу ІV ППБУ - допускається застосування саморобних продовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ; 18) пункт 1.18 глава 1 розділу ІV ППБУ - допускається використання електроламп зі знятими ковпаками; 19) пункт 1.20 глава 1 розділу ІV ППБУ - не виконано заміру опору ізоляції електричної мережі; 20) пункт 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ - не забезпечено захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд”; 21) пункт 1.2 глава 1 розділ V ППБУ - не обладнано системами протипожежного захисту згідно ДБН В.2.5-56:2014; 22) пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - не надано акт перевірки протипожежного водопостачання; 23) підпункт 10 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - водонапірна башта не забезпечена під`їздом з твердим покриттям і не пристосована для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року; 24) підпункт 10 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - на корпусі водонапірної башти відсутні позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою; 25) пункт 2.2 глава 2 розділ V ППБУ - пожежні крани не укомплектовані рукавами та стволами; 26) пункт 2.2 глава 2 розділ V ППБУ - пожежні крани не забезпечено важелем для полегшення відкривання вентиля; 27) пункт 2.2 глава 2 розділ V ППБУ - не проведено технічне обслуговування пожежних кранів і не перевірено на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі; 28) пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ - приміщення не забезпечено первинними засобами пожежогасінням згідно вимог; 29) пункт 3.10 глава 3 розділ V ППБУ, п. 10 розділ ІІІ наказу № 25 від 15.01.2018 р. “Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників” - не надано акт огляду вогнегасників та копію журналу обліку вогнегасників; 30) пункт 3.11 глава 3 розділ V ППБУ - пожежний щит не укомплектований засобами пожежогасінням, а саме: вогнегасники – 3 шт., ящик з піском – 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 м Х 2м – 1 шт., гаки – 2 шт., лопати – 2 шт., ломи – 2 шт., сокири – 2 шт.; 31) пункт 3.12 глава 3 розділу V ППБУ - не виконано написи на пожежному щиті; 32) пункт 3.15 глава 3 розділу V ППБУ - вогнегасники не встановлено в легкодоступних та видних місцях; 33) пункт 3.17 глава 3 розділ V ППБУ, п. 10 розділ ІІІ наказу № 25 від 15.01.2018 р. “Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників” - не надано акт приймання вогнегасників після технічного обслуговування; 34) пункт 3.18 глава 3 розділу V ППБУ - не забезпечено на вогнегасниках облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об`єкті системою нумерації; 35) пункт 3.26 глава 3 розділ V ППБУ - не забезпечено пожежний щит ящиком з піском та совковою лопатою; 36) пункт 5.1 глава 5 розділ VІ ППБУ - не ознайомлені усі громадяни котрі прибувають з основними вимогами пожежної безпеки (під підпис); 37) пункт 5.5 глава 5 розділу VІ ППБУ - не забезпечено електричним ліхтарем черговий персонал; 38) пункт 5.6 глава 5 розділу VІ ППБУ - не забезпечено черговий персонал пристроями фільтрування для само рятування під час пожежі для евакуації людей відповідно до вимог В.2.2-20:2008 “Будинки і споруди ГОТЕЛІ”; 39) пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ - керівником не пройдено навчання з питань цивільного захисту у тому числі правилам техногенної безпеки; 40) п. 4 глава 6 розділ V ПТБ - не заведено журнал реєстрації вступного інструктажу з техногенної безпеки; 41) п. 3 глава 6 розділ V ПТБ - не забезпечено інструкцією щодо виконання вимог техногенної безпеки на об`єкті; 42) п. 3 глава 6 розділ V ПТБ - не вивішено інструкції на видних місцях щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій персоналу в разі виникнення аварійної ситуації на об`єкті; 43) п. 3 ст. 40 Кодексу цивільного захисту України, п. 4.5.5 наказу МНС від 15.08.2007р. №557 “Правила ТБ” - не обладнано інформаційно-довідковим куточком з питань цивільного захисту та здійснити його наповнення навчальними посібниками і натурними зразками, передбаченими загальною програмою підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях; 44) пункт 2 розділ ІІІ ПТБ - наказом не призначено відповідальну особу за техногенну безпеку.

За змістом викладеного у позовній заяві, а також згідно рапорта т.в.о. начальника Богуславського РС ГУ ДСНС України у Київській області майора служби ЦЗ Волошина В., зазначені вище порушення пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту на об`єкті відповідача створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та у якості відповідних обґрунтувань позивачем щодо виявлених порушень зазначено зокрема наступне: 1) відсутність інструкцій з питань пожежної безпеки може призвести до допущення порушень правил пожежної та техногенної безпеки, в результаті чого можливе призвести до надзвичайної ситуації з подальшими її наслідками (травмування, загибель людей, знищення матеріальних цінностей); 2) відсутність навчання з питань пожежної безпеки призведе до невірних дій персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджання евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху; 3) не проведення навчання з питань пожежної безпеки призведе може призвести до невірних дій персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до травмування, загибель людей, знищення матеріальних цінностей; 4) не проведення інструктажу з питань пожежної безпеки може призвести до допущення порушень правил пожежної та техногенної безпеки, в результаті чого можливе призвести до надзвичайної ситуації з подальшими її наслідками (травмування, загибель людей, знищення матеріальних цінностей); 5) відсутність знаків безпеки, може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; 6) відсутність протипожежних смуг для уникнення можливості перекидання лісових пожеж призводить до поширення пожежі; 7) відсутність вогнезахисного обробляння призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції. Вогнезахисне обробляння дерев`яних та металевих конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі; 8) зберігання пропанових балонів в невідведених для цього місцях може призвести до вибуху, пожежі та руйнування будинку з подальшими наслідками травмування, загибель людей, знищення матеріальних цінностей; 9) в разі виникнення пожежі та відсутності вказівника пожежно – рятувальний підрозділ, який слідує до місця пожежі, втратить час на встановлення місця розташування об?єкта пожежі, що вплине на збільшення часу розповсюдження горіння, а відповідно на збільшення матеріальних збитків від пожежі та загрози загибелі, травмування людей; 10) відсутність наступного документу може призвести до не проведення своєчасної перевірки, обслуговування та ремонту електрообладнання , в результаті чого можливе призвести до пожежі з подальшими її наслідками; 11) використання некаліброваних плавких вставок призведе до не спрацювання запобіжників та призведе до загоряння горючих елементів та розповсюдження горіння; 12) здійснення з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів призводить до аварійної експлуатації зазначених мереж та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; 13) у разі виникнення короткого замкнення з`єднувальній коробці в вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах може призвести до швидкого спалаху горючих рідин та парів, що призведе до стрімкого розвитку пожежі та до можливих негативних наслідків (загрозу життю та/або здоров`ю людей, великим матеріальним збиткам); 14) при використані та експлуатації тимчасових електромереж призведе механічних пошкоджень і аварійної роботи електромережі в наслідок чого може виникнути коротке замкнення та загоряння електромережі з усіма негативними наслідками у наслідок виникнення пожежі; 15) при порушенні виконання монтажу електричних мереж та їх не відповідність, наприклад розміщення їх на горючих основах, у разі виникнення аварійної експлуатації електричних мереж та зниження її технічних характеристик, може призвести до виникнення пожежі та швидкому її розповсюдженню по горючим поверхням, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; 16) підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи може призвести до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей; 17) при використані саморобних подовжувачів та їх не відповідність, призведе до аварійної роботи електромережі в наслідок чого може виникнути коротке замкнення та загоряння електромережі з усіма негативними наслідками у наслідок виникнення пожежі; 18) в разі механічного або електричного пошкодження освітлювального елемента (електролампи ) відбудеться попадання розкалених частин на горючі конструкції, матеріали, тощо, що призведе до загорання їх та виникнення пожежі; 19) не проведення заміру опору ізоляції може привести до не виявлення під час експлуатації електричної мережі і електроустановок ізоляції різних ушкоджень (механічним, хімічним, тепловим тощо), а також старінню, у результаті чого погіршуються її властивості (в основному зменшується активний опір). Що може призвести до аварійної експлуатації зазначених мереж та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; 20) відсутність блискавкозахисту може призвести до швидкого займання та появи пожежі внаслідок якої виникають небезпечні фактори (продукти горіння, чадний газ та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; 21) відсутність автоматичної пожежної сигналізації призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння; 22) дане порушення призводить до невчасного гасіння та перешкоджання в гасінні пожежі. При несправності систем протипожежного водопостачання виникає проблема у гасінні пожежі працівниками та пожежно-рятувальними підрозділами, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей. Потрібно вчасно проводити технічне обслуговування для того щоб системи знаходились в справному стані і могли використовуватися за призначенням; 23) дане порушення призводить до невчасного гасіння та перешкоджання в гасінні пожежі. При відсутності твердого покриття до системи протипожежного водопостачання виникає проблема у гасінні пожежі працівниками та пожежно-рятувальними підрозділами, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей. Потрібно вчасно проводити технічне обслуговування для того щоб системи знаходились в справному стані і могли використовуватися за призначенням; 24) дане порушення призводить до невчасного гасіння та перешкоджання в гасінні пожежі. При відсутності позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забору води з системи протипожежного водопостачання виникає проблема у гасінні пожежі працівниками та пожежно-рятувальними підрозділами, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей. Потрібно вчасно проводити технічне обслуговування для того щоб системи знаходились в справному стані і могли використовуватися за призначенням; 25) у випадку виникнення пожежі не буде можливості вчасно локалізувати та ліквідувати пожежу на ранніх стадіях, що призведе до її розповсюдження та матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей. Потрібно вчасно проводити технічне обслуговування для того щоб системи знаходились в справному стані і могли використовуватися за призначенням; 26) У випадку виникнення пожеж унеможливить швидкого відкривання вентиля пожежного крана що не дасть змогу вчасно локалізувати та ліквідувати пожежу на ранніх стадіях, що призведе до її розповсюдження та матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей; 27) у випадку виникнення пожежі не буде можливості вчасно локалізувати та ліквідувати пожежу на ранніх стадіях, що призведе до її розповсюдження та матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей. Потрібно вчасно проводити технічне обслуговування для того щоб системи знаходились в справному стані і могли використовуватися за призначення; 28) відсутність первинних засобів пожежогасіння унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; 29) не проведення огляду первинних засобів пожежогасіння унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; 30) виконання цього пункту надає можливість вчасно локалізувати та ліквідувати пожежу до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів власними силами. Однією із потрібних умов для цього є наявність в межах швидкої досяжності пожежного інвентарю. Доцільно зберігати всі інструменти для гасіння пожежі в одному місці, щоб забезпечити до них швидкий доступ. Для цих цілей служить пожежний щит – невід`ємний елемент системи пожежної безпеки, що забезпечує зберігання інвентарю, необхідного для здійснення робіт з пожежогасіння в максимально доступному і зручному місці; 31) відсутність написів на пожежному щиті призводить порушення умов їх експлуатації, що в свою чергу унеможливлює їхню експлуатацію за призначенням у разі виникнення надзвичайної ситуації; 32) не встановлення вогнегасників в легкодоступних місцях унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; 33) відсутність оглядів наявних в експлуатації вогнегасників може призвести до несвоєчасній їх заміні у випадку їх пошкодження, або несправності, що може призвести до не спрацювання вогнегасника у разі потреби, та може спричинити розвиток пожежі з усіма негативними наслідками; 34) відсутність загальної нумерації на вогнегасниках може призвести до порушення умов їх експлуатації та несвоєчасного обслуговування вогнегасників, що в свою чергу унеможливлює їхню експлуатацію за призначенням у разі виникнення надзвичайної ситуації; 35) відсутність совкової лопати призведе не можливості вчасно та зручного діставання піску з ящика та швидкої локалізації та ліквідації пожежі до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів власними силами; 36) не проведення інструктажів з питань пожежної безпеки може призвести до паніки та невірним діям при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху; 37) у разі відсутності електричного ліхтаря у нічний час може призвести евакуації у нічний час до паніки та невірним дій при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху; 38) відсутність пристроїв фільтрування для саморятування під час пожежі збільшує час впливу небезпечних факторів на органи дихання та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; 39) відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе може призвести до невірних дій персоналу при виникненні надзвичайної ситуації техногенного характеру, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху; 40) відсутність журналу питань техногенної безпеки призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації техногенного характеру , що в свою чергу сприяє розвитку аварії або іншій надзвичайній ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху; 41) відсутність положень, наказів та інструкцій з питань техногенної безпеки призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації техногенного характеру , що в свою чергу сприяє розвитку аварії або іншій надзвичайній ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху; 42) відсутність положень, наказів та інструкцій з питань техногенної безпеки призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації техногенного характеру , що в свою чергу сприяє розвитку аварії або іншій надзвичайній ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху; 43) відсутність положень, наказів та інструкцій з питань техногенної безпеки призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації техногенного характеру , що в свою чергу сприяє розвитку аварії або іншій надзвичайній ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху; 44) відсутність встановленого протипожежного режиму з питань техногенної безпеки, може призвести до порушення техногенної безпеки та виникнення надзвичайної ситуації.

Відтак, за твердженням позивача, всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в Акті перевірки, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, а тому позивач вказував на обґрунтованості заявлених ним заходів реагування в межах даного адміністративного позову.

Натомість, як вже зазначалося вище, відповідач у поданому відзиві на позовну заяву заперечуючи проти заявлених позивачем вимог, вказував зокрема на те, що за окремими із виявлених позивачем у ході перевірки об`єкта відповідача порушеннями, а саме під номерами 1-5, 9-11, 31, 32, 34, 37-44 позивачем не надано переконливих доказів, що ці порушення створюють загрозу виникнення пожежі та створюють умови, що призведуть до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю.

Також, за раніше викладеного, відповідач зазначав, що попри неналежне державне фінансування, ним після передачі на баланс об`єкта, на якому проводилась перевірка, вчиняються дії щодо приведення даного об`єкта у відповідність до вимог законодавства у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки.

В свою чергу, за доводами відповідача, виявлені позивачем порушення на об`єкті відповідача є такими, що можуть бути усунуті шляхом надання припису, а отже з урахуванням викладеного у відзиві, відповідач вважає заявлені позивачем вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до положень частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів,

Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною 2 статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до п.п. 26, 33, 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Суд зазначає, що у контексті вищенаведених норм, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

У силу пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

Суд також зазначає, що чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об`єкту. Більше того, за змістом частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як вже було встановлено судом, позивачем за результатами перевірки об`єкті відповідача за адресою: Київська обл., Богуславський р-н, с. Дибинці, вул. Ланок, 49, щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту виявлено 44 порушення можливі наслідки яких створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд зазначає, що наявність більшості із виявлених позивачем порушень на об`єкті відповідача, у тому числі тих, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, станом на час проведення перевірки та зокрема станом на час подання відзиву - відповідачем не заперечувалась.

Крім цього, згідно поданого відзиву, наявність інших порушень на об`єкті відповідача, а саме зазначеними в акті перевірки під номерами 1-5, 9-11, 31, 32, 34, 37-44 – відповідачем також не спростовується, а лише наводяться заперечення, що позивачем не надано переконливих доказів, що ці порушення створюють загрозу виникнення пожежі та створюють умови, що призведуть до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю.

Судом також враховано, що акт перевірки від 19.03.2021 №59, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на об`єкті відповідача щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, підписано керівником суб`єкта господарювання без будь-яких пояснень, зауважень або заперечень щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та зокрема складеного акта перевірки.

Щодо викладених відповідачем обставин на користь того, що ним вчиняються дії з приведення належного йому об`єкта у відповідність до вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, то такі пояснення суд оцінює критично, оскільки за відсутності належних доказів, з останніх неможливо достеменно та беззаперечно стверджувати про факт часткового чи повного усунення виявлених та вищезазначених порушень на об`єкті відповідача.

Суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.12.2019 у справі №320/7019/18.

Суд не може взяти до уваги викладені відповідачем у відзиві доводи як такі, що могли б свідчити про часткове чи повне усунення порушень на об`єкті відповідача, зокрема тих, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки за наведених позивачем обґрунтувань позову, згідно частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підтвердженням факту усунення цих порушень може слугувати позапланова перевірка об`єкта відповідача уповноваженим на те органом, що власне узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленій у постанові від 23.06.2021 по справі №640/16673/19.

Відтак, в контексті викладеного вище та у відповідності до висновків суду касаційної інстанції, саме проведення позапланової перевірки та складання за її результатами відповідного акта може бути належним підтвердженням усунення порушень вимог профільного законодавства на відповідному об`єкті.

Суд також зазначає, що згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які зокрема станом на час звернення позивача до суду мали місце та не заперечувались відповідачем, суд дійшов висновку, що вони безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі, а життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Разом з цим, суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постанові від 23.06.2021 по справі №640/16673/19, а саме що захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

Водночас поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Суд не може перебирати на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу, є дискреційними.

При цьому, враховуючи, що акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки порушення, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, відповідач у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення господарської діяльності відповідних об`єктів позивача.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією суду касаційної інстанції у вищезгаданій постанові від 23.06.2021 по справі №640/16673/19.

Щодо принципу співмірності при застосуванні такого виключного заходу реагування як заявлений позивачем в межах даної адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Так, при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи об`єкта, суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єкта господарювання і публічними інтересами.

При застосуванні відповідного заходу реагування, який заявлено позивачем в межах даного адміністративного позову, суд знову звертає увагу на пункт 86 раніше цитованої постанови Верховного Суду від 23.06.2021 по справі №640/16673/19, де колегія суддів Касаційного адміністративного суду зауважила, що повне зупинення експлуатації об`єкту - є обґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом скаржника у використанні об`єкту.

Відповідно, на переконання суду, за відсутності жодних доказів на користь усунення відповідачем виявлених позивачем порушень на перевіряємому об`єкті, а також за відсутності заперечень відповідача щодо їх наявності на цьому об`єкті, зокрема під час проведення перевірки та станом на час подання відзиву, суд вбачає обґрунтованими доводи позивача щодо необхідності застосування заявленого в межах даного адміністративного позову заходу реагування.

Як передбачає частина 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель бази відпочинку "Джерело" Білоцерківського національного аграрного університету (код: 00493712, адреса: 09117, Київська обл., м. Біла Церква, пл. Соборна, буд. 8/1), а саме: адміністративного корпусу, торгівельного павільйону, складу, ангару, ігрових павільйонів №1 та №2, будинків відпочинку №1-59 за адресою: Київська обл., Богуславський р-н, с. Дибинці, вул. Ланок, 49, шляхом зобов`язання Білоцерківський національний аграрний університет (код: 00493712) повністю зупинити експлуатацію зазначених об`єктів до повного усунення порушень, зазначених в акті позапланової перевірки від 19.03.2021 №59.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 04.10.2021.

Суддя Панченко Н.Д.