Рішення № 100143506, 05.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 жовтня 2021 року Справа № 280/6156/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний,166 код ЄДРПОУ 44118663) до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

20.07.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 428 592,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог зокрема зазначив, що у відповідача є податковий борг з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 33 867,10 грн., з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 390 801,74 грн. та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 3 923,44 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 428 592,28 грн.

Ухвалою суду від 26.07.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує роти позову та зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 19.09.2019 № 0000411305, від 19.09.2019 № 0000391305, від 19.09.2019 №0000441305 є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Крім того, просить справу розглянути за правилами загального позовного провадження.

Щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.

Порядок вирішення клопотань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження визначений в статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги якого не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.

Дана адміністративна справа згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України відноситься до справ незначної складності, тому клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У зв`язку з тим, що суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В. перебувала у відпустці, розгляд справи проводиться першого робочого дня.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Станом на 07.07.2021 за відповідачем рахується податковий борг з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 33 867,10 грн., з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 390 801,74 грн. та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 3 923,44 грн.

Заборгованість зі сплати військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виникла на підставі самостійного нарахування за податковою декларацією №9371981462 від 09.02.2021 (термін сплати 19.02.2021) на суму 19,81 грн.

Крім того, позивачем було проведено перевірку відповідача, за результатами якої складено Акт перевірки від 24.06.2019 року №435/08-01 -13-05/3244805414, з урахуванням скарги про перегляд акту, розгляд яких відображено в акті документальної позапланової невиїзної перевірки №4/08-01- 33-05/ НОМЕР_1 від 03.09.2019 року. На підставі зазначеного акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 19.09.2019 № 0000411305, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування», код платежу - 11011001, на суму 27260,82 грн., з яких збільшене податкове зобов`язання становить 18173,88 грн., штрафні санкції - 9086,94 грн.

На підставі п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України позивачем нарахована пеня в розмірі 6 586,47 грн.

Заборгованість відповідача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування виникла на підставі самостійного нарахування відповідачем за податковою декларацією №9371981462 від 09.02.2021 року (термін сплати 19.02.2021 р.) на суму 237,75 грн.

Крім того, позивачем було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт перевірки від 24.06.2019 року №435/08-01-13-05/3244805414, з урахуванням скарги про перегляд акту, розгляд яких відображено в акті документальної позапланової невиїзної перевірки №4/08-01- 33-05/ НОМЕР_1 від 03.09.2019 року. На підставі зазначеного акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 19.09.2019 № 0000391305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування», код платежу - 11010500, на суму 327130,2 грн., з яких збільшене податкове зобов`язання становить 218086,8 грн., штрафні санкції - 109043,4 грн.

На підставі п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня в розмірі 79 043,53 грн.

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виникла на підставі донарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням форми «Р» №0000441305 від 19.09.2019 року на загальну суму 2 916,25 грн. (основний платіж складає 2 333,00 грн., штрафні санкції - 583,25 грн.), але у зв`язку із частковою сплатою у розмірі 50,82 грн., сума боргу складає 2 865,43 грн. Податкове повідомлення-рішення складене податковим органами на підставі Акту перевірки від 24.06.2019 року №435/08-01-13-05/3244805414, з урахуванням скарги про перегляд акту, розгляд яких відображено в акті документальної позапланової невиїзної перевірки №4/08-01-33- 05/ НОМЕР_1 від 03.09.2019 року.

Крім того, на підставі п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня в розмірі 1 058,01 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач добровільно не сплатив вказані суми заборгованості у встановлені законодавством строки, позивач звернувся до суду із даним позовом.

При вирішення даного спору по суті суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Підпунктами 49.18.1, 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно були визначені податкові зобов`язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у податковій декларації, проте самостійно визначені податкові зобов`язання відповідачем сплачені не були та набули статусу податкового боргу.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп.54.3.1, 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України).

При цьому, згідно з п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПК України).

Згідно із п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Із матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення прийняті позивачем за результатами проведення перевірки надсилались на адресу відповідача та отримані відповідачем. Вказані рішення були оскаржені відповідачем до суду. Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.04.2020 року по справі №280/4797/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату судового боргу (недоїмки) та рішення - задоволено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.08.2021 року у справі №280/4797/19 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.04.2020 року - скасовано.

Отже сума визначеного податкового зобов`язання є узгодженою, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Як передбаченост.129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Також відповідачу відповідно до статті 129 Податкового кодексу України було нараховано пеню на несплачені суми грошового зобов`язання.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи встановлено, що відповідачу було направлено податкову вимогу від 15.12.2020 року № 38508-13/828 на загальну суму 428631,46 грн.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем погашено не було, у зв`язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 19.09.2019 № 0000411305, від 19.09.2019 № 0000391305, від 19.09.2019 №0000441305 є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, проте суд зазначає, що предметом розгляду даного позову с стягнення податкового боргу, а не правомірність вказаних податкових повідомлень-рішень. Предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 - 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводи позивача не спростував.

Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 33 867,10 грн., з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 390 801,74 грн. та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 3 923,44 грн., а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 12, 139, 255, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )-задовольнити.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику на користь ГУК у Зап.обл/ Запорізька обл. (код одержувача 37941997) в Казначейство України (ЕАП) МФО 899998) податковий борг:

зі сплати військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 33 867,10 грн. (код платежу 11011001 на р/р НОМЕР_2 );

з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 390 801,74 грн. (код платежу 11010500 на р/р UA 878999980333119341000008479);

з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 3 923,44 грн. (код платежу 14060100 на р/р UA 628999980313040029000008479).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 05.10.2021.

Суддя О.В. Конишева