Рішення № 100143238, 28.09.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2021 рокум. Ужгород№ 260/1307/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Ватлін Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського прикордонного загону (військова частина 2142) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 вересня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 05 жовтня 2021 року.

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Мукачівського прикордонного загону (військова частина 2142) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі – відповідач), яким просить визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії Мукачівського прикордонного загону оформлене протоколом № 2 від 02.12.2020 року "Спільного рішення командування та житлової комісії Мукачівському прикордонному загону ДПСУ" в частині п. 2.1, що дія п. 2 "Порядку визначення розміру та надання військовослужбовцю та членам його сім`ї грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення" затвердженого Постановою КМУ від 02.09.2015 року № 728 на військовослужбовця запасу ОСОБА_1 та членів його сім`ї не поширюється та зобов`язати житлову комісію Мукачівського прикордонного загону прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 та членам його сім`ї грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується із доводами відповідача про відсутність підстав для забезпечення житлом або відшкодування відповідних коштів з огляду на спосіб звільнення позивача з військової служби, а тому, звернувся до суду із даним позовом про визнання такого рішення протиправним.

Ухвалою судді від 14.04.2021 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву у разі її заперечення.

20.04.2021 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що посилання позивача на те, що у нього виникло право на отримання компенсації відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення є невірним, непідтвердженим документально та таким, яке не грунтується на законі з огляду на те, що дія вказаного Порядку не поширюється на звільнених з військової служби у зв`язку із закінченням контракту осіб.

Одночасно, представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду із даним позовом. Зазначає, що з підстав викладених у позовній заяві вбачається, що позивач звернувся з позовом пов`язаним з проходженням публічної служби, а отже, позивачем пропущено встановлений КАС України місячний строк для звернення до суду із даним позовом.

05.05.2021 року до суду надійшла відповідь представника позивача на клопотання про залишення позову без розгляду, зі змісту якої заперечує проти його задоволення з тих підстав, що позивач дізнався про порушення його права 15.12.2020 року, а відтак, відповідно до п. 2 ст. 122 КАС України, саме з цієї дати розпочався перебіг строків звернення за захистом своїх законних прав тривалістю 6 місяців.

Ухвалою суду від 11.05.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Мукачівського прикордонного загону (військова частина 2142) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску, засвідчених належним чином.

17.05.2021 року позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвалою суду від 24.05.2021 року розгляд справи продовжено.

Також, як вбачається зі змісту відзиву на позовну заяву, відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог посилається, в тому числі, на те, що заява позивача від 03.10.2017 року не містить прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання та зворотну адресу, а також суть порушеного питання, яке повинен вирішити суб`єкт владних повноважень або прийняти відповідне рішення. Крім того, зазначає, що позивач не звертався до відповідача із заявою про розгляд питання про надання компенсації та прийняття відповідного рішення, а поданою заявою від 03.10.2017 року лише надав згоду на її отримання. Стверджує, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо письмового інформування Мукачівським прикордонним загоном позивача про настання його черги для отримання компенсації за належне йому житлове приміщення та про її орієнтовний розмір, що передбачено п. 10 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 728. Посилається на п. 11 вищевказаного Порядку, яким встановлено перелік документів, які подаються житловій комісії для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру, при цьому, відповідачем не вказано чи були подані відповідні документи позивачем.

Відтак, ухвалою суду від 24.06.2021 року витребувано від Мукачівського прикордонного загону (військова частина 2142) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України належним чином засвідчені копії наступних документів: рішення житлової комісії Мукачівського прикордонного загону оформлене протоколом № 2 від 02.12.2020 року "Спільного рішення командування та житлової комісії Мукачівському прикордонному загону ДПСУ"; заява ОСОБА_1 від 03.10.2017 року; відомості щодо письмового інформування Мукачівським прикордонним загоном ОСОБА_1 про настання його черги для отримання компенсації за належне йому житлове приміщення та про її орієнтовний розмір, що передбачено п. 10 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 728; перелік документів, визначених п. 11 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 728, які були подані ОСОБА_1 житловій комісії для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру; належні та допустимі докази, що слугували підставою прийняття спірного рішення.

02.07.2021 року на виконання ухвали суду відповідачем направлено до суду: копію витягу з протоколу № 8 спільного рішення командування та житлової комісії Мукачівського прикордонного загону від 02.12.2020 року; копію рапорту ОСОБА_1 від 03.10.2017 року; копію інформування Мукачівським прикордонним загоном ОСОБА_1 про не поширення дії Порядку визначення розміру та надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою КМУ від 02.09.2015 року № 728; документи, які надіслані позивачем 01.12.2020 року до Мукачівського прикордонного загону; копію витягу з наказу про виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ОСОБА_1 начальника 27 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 30.07.2019 року № 311-ОС.

Разом з тим, відповідачем не надано суду витребувані ухвалою суду від 24.06.2021 року відомості щодо письмового інформування Мукачівським прикордонним загоном ОСОБА_1 про настання його черги для отримання компенсації за належне йому житлове приміщення та про її орієнтовний розмір, що передбачено п. 10 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 728.

Відтак, ухвалою суду від 07.07.2021 року повторно витребувати від Мукачівського прикордонного загону (військова частина 2142) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України: відомості щодо письмового інформування Мукачівським прикордонним загоном ОСОБА_1 про настання його черги для отримання компенсації за належне йому житлове приміщення та про її орієнтовний розмір, що передбачено п. 10 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 728.

14.07.2021 року відповідачем надані пояснення у справі та зазначено, що Мукачівський прикордонний загін не може надати витребуваний судом документ, оскільки жодного інформування позивача щодо настання його черги для отримання компенсації за належне йому житлове приміщення та про її орієнтований розмір не проводилось, оскільки на позивача не поширюється дія Порядку визначення розміру та надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 728. Про не поширення на позивача дії Порядку 728 Мукачівським прикордонним загоном було здійснено інформування.

Ухвалою суду від 19.07.2021 року призначено судове засідання з розгляду даної адміністративної справи.

Ухвалою суду від 09.09.2021 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача.

В судове засідання сторони по справі не з`явилися, натомість, представником відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю явки представників до суду. Зазначає, що 28.09.2021 року представник відповідача – Зданевич С.О. перебуватиме у відрядженні, а представник – Бакрев А.Д. – у щорічній основній відпустці.

Разом з тим, суд констатує, що представником відповідача не надано суду належних та допустимих доказів перебування представників у відрядженні та відпустці (накази, розпорядження, тощо), а тому в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи слід відмовити. Зі змісту положень ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає перешкод для розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, відповідно до наказу начальника Західного регіонального управління ДПСУ від 26.06.2019 року № 277-ОС підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за статтею 26 частина 5 п. 2 підпункт "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту) – з посади помічника начальника загону – начальника відділення міжнародного співробітництва. Наказом начальника Мукачівського прикордонного загону від 30.07.2019 року № 311-ос позивача виключено із списків особового складу, усіх видів забезпечення Мукачівського прикордонного загону із зазначенням, що остаточним днем проходження військової служби вважати 01.08.2019 року.

Під час проходження служби позивач зі складом сім`ї 6 осіб перебував у списку осіб, які користуються правом першочергового отримання житлових приміщень по Мукачівському прикордонному загону під № 6 від 21.06.2013 року та у списку осіб, що потребують поліпшення житлових умов по Мукачівському прикордонному загону під № 1 із 21.06.2013 року. Так, 03.10.2017 року поданим рапортом позивач дав згоду на отримання грошової компенсації за належне йому та членам його сім`ї житло та погодився зняти його з квартирного обліку у разі отримання відповідної грошової компенсації, проте, жодних рішень з даного приводу відповідачем не вчинено.

28.09.2020 року позивач звернувся в контактний центр ДПС України з приводу свого права на отримання житла або відповідної компенсації. З наданої відповіді вбачається, що на виконання розпорядження Адміністрації ДПС України від 28.09.2017 року № Е/721-7471 з метою визначення потреби в коштах на надання грошової компенсації за належні для отримання військовослужбовцями та членами їх сімей жилі приміщення та можливості виплати такої компенсації у 2017 році відповідно до Порядку затвердженого Постановою КМУ № 728 від 02.09.2015 року відповідачем було надіслано до Адміністрації ДПС України список осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали письмову згоду отримати грошову компенсацію за належне їм для отримання жиле приміщення у Мукачівському прикордонному загоні із зазначенням потреби в коштах окремо по кожній сім`ї. В той же час, повідомлено, що на даний час відсутня житлова площа, яка може бути надана для постійного проживання відповідача.

Адміністрація ДПС України у відповідь позивачу зазначила, що коштів для виплати грошової компенсації на належне для отримання житло на 2020 рік не передбачено; на момент відповіді в м. Мукачево відсутнє вільне житло належного розміру; у разі надходження житла для проживання в м. Мукачево або коштів для надання компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, питання про надання житла або коштів вирішуватиметься житловою комісією Мукачівського прикордонного загону.

15.12.2020 року відповідач проінформував позивача, що 02.12.2020 року відбулось спільне засідання командування та житлової комісії відповідача та відповідно до протоколу № 8, за результатами перевірки житлової справи військовослужбовця запасу ОСОБА_1 встановлено, що він звільнений з військової служби у запас та дія Порядку затвердженого Постановою КМУ № 728 від 02.09.2015 року на військовослужбовця та членів його сім`ї не поширюється.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Що стосується вимоги позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення житлової комісії Мукачівського прикордонного загону оформленого протоколом № 2 від 02.12.2020 року "Спільного рішення командування та житлової комісії Мукачівському прикордонному загону ДПСУ" в частині п. 2.1, що дія п. 2 "Порядку визначення розміру та надання військовослужбовцю та членам його сім`ї грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення" затвердженого Постановою КМУ від 02.09.2015 року № 728 на військовослужбовця запасу ОСОБА_1 та членів його сім`ї не поширюється, суд зазначає наступне.

Правове регулювання забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом здійснюється Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Згідно з абз. 1 п. 1 статті 12 Закону № 2011-ХІІ держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Абзацом 4 п. 1 ст. 12 Закону № 2011-ХІІ визначено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

Пунктом 9 ст. 12 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров`я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв`язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.

Механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах (далі - військові частини), а у разі їх розформування - у військових комісаріатах та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - компенсація) установлено Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року №728 (далі Порядок №728).

Приписами пункту 3 цього Порядку зазначено, що військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, мають право отримати компенсацію один раз протягом усього часу проходження військовослужбовцями військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Відповідно до пункту 5 Порядку №728, черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім`ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

Згідно із пунктом 6 вказаного Порядку підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім`ї компенсації є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

Пунктом 11 цього ж Порядку передбачено, що для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру житловій комісії подаються такі документи:

- рапорт військовослужбовця (заява особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, або члена сім`ї, зазначеної в абзацах четвертому і п`ятому пункту 2 цього Порядку) та нотаріально посвідчена згода членів його сім`ї на отримання компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення;

- довідка про склад сім`ї та реєстрацію місця проживання (перебування);

- копії паспорта військовослужбовця і повнолітніх членів сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

- копія свідоцтва про шлюб (за наявності);

- копія свідоцтва про народження дитини (за наявності);

- копія облікової картки фізичної особи - платника податків (військовослужбовця та членів його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);

- копія свідоцтва про право власності на житло за його наявності (військовослужбовця та членів його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);

- довідка про отримання (неотримання) житла військовослужбовцем з колишнього місця перебування його на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

- документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належне військовослужбовцю та членам його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нерухоме майно;

- дозвіл органу опіки і піклування на отримання неповнолітнім членом сім`ї компенсації у випадках, визначених законодавством.

Пунктом 12 Порядку №728 житлові комісії розглядають рапорти військовослужбовців (заяви, зазначені в пункті 11 цього Порядку) щодо надання компенсації та приймають рішення про її надання або відмову в наданні.

Суд дійшов висновку, що Порядком № 728 визначено, що за результатами розгляду заяви особи, звільненої з військової служби в запас, про надання згоди на отримання компенсації за належне їй для отримання жиле приміщення, житлова комісія повинна прийняте рішення про задоволення такої заяви або про відмову у її задоволенні.

Разом з тим, як вбачається із п. 2.1 протоколу № 8 спільного рішення командування та житлової комісії Мукачівського прикордонного загону від 02.12.2020 року, комісією прийнято наступне рішення: "За результатами перевірки житлової справи встановлено, що військовослужбовець запасу ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за статтею 26 частиною 5 пунктом 2 підпунктом "а" (у зв`язку з закінченням строку контракту) Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

Дія п. 2 Порядку визначення розміру та надання військовослужбовцю та членам його сім`ї грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого Постановою КМУ від 02.09.2015 року № 728 на військовослужбовця запасу ОСОБА_1 та членів його сім`ї не поширюється.

Про прийняте рішення повідомити військовослужбовця запасу ОСОБА_1 ".

Відтак, у спірному рішенні відповідача щодо розгляду заяви позивача вказано про не поширення на позивача та членів його сім`ї дії п. 2 Порядку визначення розміру та надання військовослужбовцю та членам його сім`ї грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, з огляду на що суд констатує, що житловою комісією не прийнято рішення щодо надання чи відмови у наданні грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення позивачеві у відповідності до вимог п. 12 Порядку № 728.

При цьому, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, позовна вимога ОСОБА_1 стосувалась визнання протиправним та скасування рішення житлової комісії Мукачівського прикордонного загону оформлене протоколом № 2 від 02.12.2020 року "Спільного рішення командування та житлової комісії Мукачівському прикордонному загону ДПСУ" в частині п. 2.1, що дія п. 2 "Порядку визначення розміру та надання військовослужбовцю та членам його сім`ї грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення" затвердженого Постановою КМУ від 02.09.2015 року № 728 на військовослужбовця запасу ОСОБА_1 та членів його сім`ї не поширюється.

Однак, як було встановлено судом вище, оформлене протоколом №8 від 02.12.2020 року рішення відповідача не є відмовою ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті грошової компенсації за належне йому та членам його сім`ї для отримання жиле приміщення, оформленою відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року №728.

Відтак, оскільки у межах спірних правовідносин відповідачем в порушення приписів Порядку № 728 не було прийнято жодного з нормативно передбачених рішень - суд з метою відновлення порушеного права позивача дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій житлової комісії Мукачівського прикордонного загону щодо неприйняття за заявою ОСОБА_1 рішення, передбаченого Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 728.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання житлової комісії Мукачівського прикордонного загону прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 та членам його сім`ї грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення - суд констатує, що така є передчасною, оскільки (як було зазначено вище) відповідачем не було прийнято передбаченого Порядком № 728 рішення про задоволення або про відмову у задоволенні заяви позивача.

При цьому, п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

При обранні належного способу захисту, колегія суддів зважає на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У пункті 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Розкриваючи критерій ефективності способу захисту порушеного права платника, Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, встановивши порушення прав позивача, суд має обрати такий захисту, який з урахуванням конкретних обставин справи буде ефективним з точки зору частини першої статті 2 КАС та статті 13 Конвенції та виключатиме можливі подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, наведене поняття дискреційних повноважень, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відтак, з метою відновлення порушеного права позивача, з огляду на встановлену протиправність дій відповідача щодо неприйняття жодного з рішень, передбаченого Порядком № 728 - суд зазначає, що здійснення належного захисту можливе шляхом зобов`язання житлової комісії Мукачівського прикордонного загону повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання згоди на отримання грошової компенсації за належне йому та членам його сім`ї для отримання жиле приміщення, та прийняти рішення про задоволення заяви або відмову у її задоволенні відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 02.09.2015 року № 728.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Мукачівського прикордонного загону (військова частина 2142) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо не прийняття передбаченого Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення рішення за заявою позивача та відповідно, зобов`язання відповідача прийняте визначене зазначеним Порядком рішення.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мукачівського прикордонного загону (військова частина 2142) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Недецеї, 45 код 14321676) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії житлової комісії Мукачівського прикордонного загону щодо неприйняття за заявою ОСОБА_1 рішення, передбаченого Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 728.

3. Зобов`язати житлову комісію Мукачівського прикордонного загону повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання згоди на отримання грошової компенсації за належне йому та членам його сім`ї для отримання жиле приміщення, та прийняти рішення про задоволення заяви або відмову у її задоволенні відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 02.09.2015 року № 728

4. В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

5. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.І. Рейті